Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/927/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Струкової Ірини Василівни
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розквіт"
про стягнення заборгованості у розмірі 28 937,88 грн
Секретар судового засідання Каюда С.В.
В засіданні приймали участь:
Позивач: Струкова І.В.;
Від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 29.07.2026 надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Струкової Ірини Василівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розквіт" про стягнення заборгованості у розмірі 28 937,88 грн.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань згідно договору № 2 оренди транспортного засобу від 14.02.2025 в частині сплати орендної плати.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.07.2026 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Струкової Ірини Василівни залишено без руху. Встановлено Фізичній особі - підприємцю Струковій Ірині Василівні строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, що стягуються; документу, що підтверджує наявність зазначеного у позовній заяві рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; доказів сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
10.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, які за своєю правовою природою є заявою про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.09.2026.
Ухвалою суду від 10.09.2026 розгляд справи відкладено на 30.09.2026.
Ухвалою суду від 30.09.2026 розгляд справи по суті відкладено на 14.10.2026.
В судовому засіданні 14.10.2026 позивач підтримала вимоги, викладені у позовній заяві та просила їх задоволити.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
14.02.2025 між Фізичною особою-підприємцем Струковою Іриною Василівною (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розквіт" (далі орендар, відповідач) укладено договір № 2 оренди транспортного засобу (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає в строкове платне користування орендареві для використання в господарській діяльності автомобіль KIA SPORTAGE (2013 рік випуску), номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , колір білий (далі іменується "автомобіль").
Автомобіль, технічна документація на автомобіль передаються орендодавцем орендарю в строк 3 дні, що оформлюється актом приймання-передачі, який підписують сторони. Підписанням цього договору та акта приймання передачі сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування автомобіль (пункт 1.2 договору).
За цим договором орендодавець передає орендарю автомобіль у користування строком до 31 грудня 2025 року (пункт 1.3 договору).
Страхування автомобіля здійснюється орендодавцем (пункт 1.4 договору).
Орендна плата за користування автомобілем становить 4000,00 (чотири тисячі) гривень за місяць без ПДВ (пункт 3.1 договору).
Орендна плата сплачується шляхом перерахування на банківський рахунок орендаря (пункт 3.2 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (у разі наявності).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2025 року (пункт 5.2 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
14.02.2025 між сторонами підписано акт приймання - передачі предмета оренди (автомобіля ) згідно з договором № 2 від 14.02.2025.
Відповідно до вказаного акту орендодавцем переданий, а орендарем прийнятий автомобіль марки KIA SPORTAGE (2013 рік випуску), номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , колір білий, що належить орендодавцю на праві власності згідно з технічним паспортом серія НОМЕР_3 від 03.07.2024 р.
Як зазначає позивач, відповідачем не оплачена орендна плата за користування автомобілем, що і слугувало підставою звернення до суду з позовною заявою.
У зв`язку з простроченням зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 698,79 грн 3% річних (нарахованих за період з 01.09.2025 до 24.07.2026) та 2239,09 грн інфляційних втрат (нарахованих за період з 01.03.2025 до 30.06.2026).
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договір № 2 оренди транспортного засобу від 14.02.2025, на підставі якого виникли спірні правовідносини, за своєю правовою природою є договором найму (оренди) транспортного засобу.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтями 798, 799 ЦК України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Як встановлено судом із матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором перед позивачем становить 26000,00 грн.
Доказів сплати орендних платежів станом на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.
За таких обставин вимога позивача про стягнення 26000,00 грн боргу є правомірною, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає задоволенню.
У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач заявив до стягнення 698,79 грн 3% річних та 2239,09 грн інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Суд зазначає, що договором № 2 оренди транспортного засобу від 14.02.2025 не встановлено строк сплати орендної плати.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Законом не визначено форму пред`явлення вимоги кредитором, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Як роз`яснено у пп. 1.7 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем до подання позову вимоги про сплату орендної плати за договором від 14.02.2025 або оформлення повідомлення підприємством зв`язку про неможливість вручення поштового відправлення відповідачу.
Враховуючи зазначене, відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення 698,79 грн 3% річних та 2239,09 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки суду.
За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 26000,00 грн основної заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 2 від 14.02.2025.
В решті вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №232 від 29.07.2026.
Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 89,85%.
Тому, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 2392,17 грн (2662,40 грн Х 89,85%).
Решта сплаченого судового збору 270,23 грн залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Розквіт" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 19, оф. 505, код ЄДРПОУ 38985679) на користь Фізичної особи - підприємця Струкової Ірини Василівни ( АДРЕСА_1 в, РНОКПП НОМЕР_4 , р/р НОМЕР_5 в АТ КБ "Приватбанк") 26000 (двадцять шість тисяч) грн 00 коп основної заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 2 від 14.02.2025 та 2392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн 17 коп судового збору за подання позовної заяви.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2026 року.
Суддя А.І.Мовчун
Судебное решение № 140701563, Господарський суд Рівненської області было принято 14.10.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 918/927/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: