Решение № 140701541, 19.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 Справа № 917/1592/26

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕРМАСТІЛ ПРОФІЛЬ" (адреса Україна, 36009, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ЗІНЬКІВСЬКА, будинок 52, ЄДРПОУ 40951041)

до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РІТМ 8» (адреса 36021, м. Полтава, вул. Гетьмана Сагайдачного, 8-а, кв.61, ЄДРПОУ 36195759)

про стягнення 192178,04 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕРМАСТІЛ ПРОФІЛЬ" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РІТМ 8» про стягнення заборгованості по оплаті отриманого Товару згідно Договору № ТП-01/2023 від 19.01.2023 року в розмірі 135386,66 грн., пені в розмірі 28582,08 грн., інфляційних витрат в розмірі 9267,12 грн. та 20 % річних в розмірі 18942,18 грн. (всього 192178,04 грн.)

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено позивачу та відповідачу до Електронного кабінету ЄСІТС.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету, є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Окрім того, суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень -www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Суд враховує, що згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/1592/26.

Судом враховано, що за ч.13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

19 січня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРМАСТІЛ ПРОФІЛЬ», як Постачальником, та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «РІТМ 8», як Покупцем, укладено Договір № ТП-01/2023 поставки (надалі - Договір).

Умовами договору сторони узгодили наступне:

- 1.1. Постачальник зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей Товар.

- 1.2. Найменування, одиниці виміру та кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються Сторонами у рахунках-фактурах, та підтверджуються у видаткових накладних, які мають силу Специфікації. У разі виникнення необхідності погодження додаткових умов Сторони можуть укласти Специфікацію до даного Договору.

- 1.3. Сума договору складається з суми вартості видаткових накладних, оформлених Постачальником на видачу товару Покупцю протягом дії цього Договору.

- 3.2. Умови розрахунків: Розрахунки за цим Договором здійснюються на умовах 100% передоплати, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, відповідно до кількості, ціни та інших умов, узгоджених Сторонами додатково та вказаних в рахунках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною Договору.

- 7.3. За порушення терміну оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу без обмежень строків нарахування цієї пені відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов`язань з повної оплати вартості поставленого Товару та відшкодування упущеної вигоди Постачальнику.

- 7.5. Сторона, що допустила несвоєчасне погашення своїх грошових зобов`язань, повинна оплатити 20% річних за користування чужими грошовими коштами від суми простроченого зобов`язання. При цьому виплата штрафних санкцій не позбавляє Покупця від виконання умов договору.

- 10.1. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року.

- 10.2. Якщо жодна зі сторін за 15 днів до закінчення терміну договору не заявила про його розірвання, то договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. При цьому, така пролонгація здійснюється на постійній основі, тобто на кожний наступний рік.

15.12.25 сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору поставки № ТП-01/2023 від 19.01.2023 р., за умовами якої погодили, що загальна вартість товару: 169 574.72 грн. (у тому числі ПДВ 23 132.31 грн), умови оплати: 100% оплати протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару, поставка товару здійснюється партіями на підставі письмового/електронного замовлення Покупця.

Позивач при зверненні до суду з позовом зазначив, що:

- на оплату Товару Покупцем було здійснено передплату Постачальнику: Платіжною інструкцією № 389 від 09.12.2025 р. в сумі 3124,80 грн.; Платіжною інструкцією № 390 від 09.12.2025 р. в сумі 9000,00 грн. З урахуванням раніше перерахованої попередньої оплати в розмірі 3187,50 грн., всього за Товар, отриманий на умовах передплати, проведено оплату в сумі 15312,30 грн.

- фактично, в рамках дії вказаних умов Договору, Постачальником поставлено Товару: за видатковою накладною № ТПрРн-021130 від 10.12.2025 р. на суму 43203,96 грн.; за видатковою накладною № ТПрРн-021131 від 10.12.2025 р. на суму 2889,18 грн. (товарно-транспортна накладна № ТПрПо-6494 від 10.12.2025 р.); за видатковою накладною № ТПрРн-000031 від 09.01.2026 р. на суму 18903,84 грн.; за видатковою накладною № ТПрРн-000032 від 09.01.2026 р. на суму 2312,82 грн. (Товарно-транспортна накладна № ТПрПо-0083 від 09.01.20265 р.). Всього на умовах передплати поставлено Товару на суму 67309,80 грн.

- за Специфікацією № 1 від 15.12.2025 р. здійснено поставки за видатковою накладною № ТПрРн-021465 від 17.12.2025 р. на суму 129482,30 грн.; за видатковою накладною № ТПрРн-021466 від 17.12.2025 р. на суму 8200,80 грн.; за видатковою накладною № ТПрРн-021467 від 17.12.2025 р. на суму 1110,78 грн. (товарно-транспортна накладна № ТПрПо-6727 від 17.12.2025 р).

- всього за Договором поставлено Товару на суму 206103,68 грн.

- з урахування проведеної передплати, заборгованість ПП «РІТМ 8» перед ТОВ «ТЕРМАСТІЛ ПРОФІЛЬ» по оплаті отриманого Товару складала 190791,38 грн., у зв`язку з чим Покупцю була направлена Вимога про сплату заборгованості за вихідним номером 17 від 16.03.2026 р.

- 08 квітня 2026 року в рахунок погашення боргу Покупцем було сплачено 55404,72 грн., зокрема: платіжною інструкцією № 65 1110,78 грн.; платіжною інструкцією № 66 8200,80 грн.; платіжною інструкцією № 67 2889,18 грн.; платіжною інструкцією № 68 - 43203,96 грн.

- загалом Відповідачем ПП «РІТМ 8», як Покупцем, сплачено за отриманий Товар 70717,02 грн., та не виконані в повному обсязі зобов`язання, визначені Договором, а саме, заборгованість по оплаті отриманого Товару складала 135386,66 грн.

За вказаного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті отриманого Товару згідно Договору № ТП-01/2023 від 19.01.2023 року в розмірі 135386,66 грн., пеню в розмірі 28582,08 грн., інфляційні витрати в розмірі 9267,12 грн. та 20 % річних в розмірі 18942,18 грн.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є : договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленої продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем відповідачу всього за Договором поставлено Товару на суму 206103,68 грн., у тому числі: на умовах передплати - на суму 67309,80 грн., а інша частина товару - за Специфікацією № 1 від 15.12.2025 р., де визначено, що оплата за отриманий за даною Специфікацією Товар повинна бути проведена протягом 30 календарних днів з дати його отримання (перелік видаткових накладних наведено вище).

У той же час, відповідач не провів остаточного розрахунку з Продавцем в строки, визначені Договором, зокрема, всього за Товар, отриманий на умовах передплати, проведено оплату в сумі 15312,30 грн., 08 квітня 2026 року в рахунок погашення боргу Покупцем було сплачено 55404,72 грн. (загалом 70717,02 грн.), заборгованість склала 135386,66 грн.

Ця обставина відповідачем не спростована.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним.

Відповідач при розгляді справи не повідомляв про сплату ним заборгованості чи неврахування позивачем здійснених ним оплат. Докази, що б спростовували доводи позивача або підтверджували сплату відповідачем заборгованості, у матеріалах справи відсутні.

Згідно із п. 4 ч. 4 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: змагальність сторін. У відповідності до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Враховуючи, що строк оплати за договором настав (за поставками на умовах передплати відповідно до ст.ст. 692 Цивільного кодексу України, за поставками після підписання специфікації - протягом 30 календарних днів з дати його отримання), ненадання відповідачем будь-яких заперечень на позов та враховуючи відсутність доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача 135386,66 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, окрім основної заборгованості, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 28582,08 грн., інфляційні витрати в розмірі 9267,12 грн. та 20 % річних в розмірі 18942,18 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Суд вже вище встановив, що строк оплати за договором настав (за поставками на умовах передплати відповідно до ст.ст. 692 Цивільного кодексу України, за поставками після підписання специфікації - протягом 30 календарних днів з дати його отримання), проте відповідач вартість отриманого товару не сплатив. За вказаного, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов"язання.

Згідно частини 3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. При цьому розмір таких процентів у зазначеній нормі не встановлений.

У свою чергу, відповідно до приписів частини 2 статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

П.7.5 договору сторони визначили, що Сторона, що допустила несвоєчасне погашення своїх грошових зобов`язань, повинна оплатити 20% річних за користування чужими грошовими коштами від суми простроченого зобов`язання. При цьому виплата штрафних санкцій не позбавляє Покупця від виконання умов договору.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши зміст пункту 7.5. договору, суд дійшов висновку, що погоджені сторонами у договорі та заявлені до стягнення річні за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою є процентами, передбаченими частиною 2 статті 625 ЦК України (інший розмір процентів встановлений договором).

Отже, у пункті 7.5 договору сторони фактично узгодили сплату процентів за частиною 2 статті 625 ЦК України і встановили їх договірний розмір 20% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, право на стягнення яких передбачено приписами статтею 536 ЦК України, у договорі окремо не визначався.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3% (або збільшених договором відсотків річних) виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Судом установлено, що позивачем нараховано до стягнення 20% річних за пунктом 7.5. договору.

Враховуючи висновок суду, що у пункті 7.5. договору сторони узгодили сплату процентів за частиною 2 статті 625 ЦК України у розмірі 20% процентів від суми заборгованості, позивач має право на стягнення процентів, визначених частиною 2 статті 625 ЦК України у розмірі визначеному пунктом 7.5. договору.

Як убачається із розрахунку 20% річних здійсненого позивачем, розрахунок здійснено на залишок суми заборгованості за кожною видатковою накладною окремо у межах визначених позивачем періодів. Загальна сума нарахованих позивачем 20% річних складає 18942,18 грн. за загальний період з 10.12.2025 по 12.08.2026.

Крім того, за порушення строку оплати товару Відповідачу нараховано до сплати інфляційні витрати в розмірі 9267,12 грн. за загальний період з грудня 2025 по липень 2026.

Відповідач на неправильність здійсненого позивачем розрахунку при розгляді справи не вказував, контррозрахунку заявлених до стягнення нарахувань не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 20% річних від простроченої суми, а також розрахунок інфляційних втрат, і встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, згідно з приписами законодавства, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П.7.3 договору сторони визначили, що за порушення терміну оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу без обмежень строків нарахування цієї пені відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов`язань з повної оплати вартості поставленого Товару та відшкодування упущеної вигоди Постачальнику.

Позивач у позові відповідно до наданого розрахунку просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 28 582,08 грн пені зза загальний період з 10.12.2025 по 12.08.2026. Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок здійснено на залишок суми заборгованості за кожною видатковою накладною окремо у межах визначених позивачем періодів.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення пені, не виявив завищення її розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті отриманого Товару згідно Договору № ТП-01/2023 від 19.01.2023 року в розмірі 135386,66 грн., пені в розмірі 28582,08 грн., інфляційних витрат в розмірі 9267,12 грн. та 20 % річних в розмірі 18942,18 грн. (всього 192178,04 грн.), підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РІТМ 8» (адреса 36021, м. Полтава, вул. Гетьмана Сагайдачного, 8-а, кв.61, ЄДРПОУ 36195759) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕРМАСТІЛ ПРОФІЛЬ" (адреса Україна, 36009, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ЗІНЬКІВСЬКА, будинок 52, ЄДРПОУ 40951041) основну заборгованість у розмірі 135386,66 грн., пеню в розмірі 28582,08 грн., інфляційні витрати в розмірі 9267,12 грн., 20 % річних в розмірі 18942,18 грн., а також суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Киричук О.А.