Решение № 140701180, 08.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4729/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5)

про стягнення 17816452,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вікторія Теплова

від відповідача: Вадим Анісімов

Позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про стягнення 17816452,82 грн.

Ухвалою від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою від 13.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

10.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Ухвалою суду від 12.02.2026 поновлено АТ "Херсонобленерго" строк на подання відзиву, відкладено підготовче засідання на 04.03.2026.

Ухвалою суду від 04.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 19.03.2026.

У судовому засіданні 19.03.2026 господарський суд оголосив перерву до 01.04.2026.

18.03.2026 та 30.03.2026 відповідачем подано додаткові пояснення, які по суті є клопотанням про закриття провадження у справі в частині вимог.

01.04.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив разом з клопотанням про поновлення строку на її подання.

У судовому засіданні 01.04.2026 господарський суд ухвалив про поновлення позивачу строку на подання відповіді на відзив, оголосив перерву до 08.04.2026.

08.04.2026 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судове засідання, призначене на 08.04.2026, не відбулося.

Ухвалою суду від 08.04.2026 призначено підготовче засідання на 16.04.2026.

Ухвалою від 16.04.2026, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, постановлено провести підготовче провадження у розумні строки; закрито підготовче провадження у справі №916/4729/25 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 07.05.2026; клопотання АТ "Херсонобленерго" про закриття провадження у справі в частині вимог прийнято до розгляду у судовому засіданні.

У зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судове засідання, призначене на 07.05.2026, не відбулося.

Ухвалою від 07.05.2026 призначено судове засідання на 21.05.2026.

В судовому засіданні 21.05.2026 оголошено перерву до 18.06.2026.

В судовому засіданні 18.06.2026, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, ухвалено про розгляд справи у розумні строки та оголошено перерву до 26.08.2026.

25.08.2026 відповідачем подано додаткові пояснення, які судом не прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 26.08.2026 оголошено перерву до 10.09.2026.

В судовому засіданні 10.09.2026 оголошено перерву до 23.09.2026.

В судовому засіданні 23.09.2026 встановлено позивачу строк на подання пояснень щодо нарахування 3% річних та збитків від інфляції; оголошено перерву до 08.10.2026.

06.10.2026 позивачем на виконання вимог суду подано відповідні пояснення.

В судове засідання 08.10.2026 з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав його необґрунтованості.

Судом постановлено скорочену ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог у розмірі 604076,71 грн. основної заборгованості за зобов`язаннями з оплати небалансів за січень, лютий та червень 2025.

Також, в судовому засіданні в порядку абз.1 ч.1 ст.219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 затверджені Правила ринку (далі - Правила ринку), які відповідно до положень п. 1.1 визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків.

Згідно з п. 1.4.2, п. 1.4.3 глави 1.4 розділу І Правил ринку (в первісній редакції, затвердженій Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307), для суб`єктів господарювання, перерахованих у підпункті 1.3.1 глави 1.3 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу), обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, типова форма якого є додатком 1 до цих Правил.

Кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на оптовому ринку електроенергії України, повинен надати ОСП (в якості АР) належним чином заповнену заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.

В п. 1.4.5 глави 1.4 розділу І Правил ринку (у відповідній редакції) визначено, що після отримання заяви, зазначеної в підпункті 1.4.4 глави 1.4 цього розділу, ОСП повинен перевірити повноту та правильність заповнення заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії та у разі відсутності підстав для відхилення заяви впродовж 3 робочих днів після отримання заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії внести кандидата до реєстру учасників ринку та призначити йому відповідний ідентифікатор.

Наказом ДП "НЕК "Укренерго" № 204 від 03.04.2019 відповідно до ст. 634 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, було затверджено умови Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви на укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК "Укренерго" від 08.07.2019 № 366, від 07.08.2019 № 423, від 06.03.2020 № 85, від 26.11.2020 № 634, від 21.12.2020 № 709, від 05.01.2021 № 6, від 25.02.2021 № 111, від 16.03.2021 № 141, від 01.06.2021 № 303, від 31.01.2022 № 58, від 21.04.2022 № 161, від 16.05.2022 № 176, від 09.06.2022 № 236, від 27.01.2023 № 58, від 01.03.2023 № 117, від 24.06.2024 № 360, від 08.07.2024 № 393.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, Акціонерним товариством "Херсонобленерго" (відповідач або сторона, відповідальна за баланс/СВБ) була подана заява-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Листом від 14.05.2019 №01/17189 НЕК "Укренерго" повідомила АТ "Херсонобленерго" про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0526-01041, дата акцептування 13.05.2019.

Отже, 13.05.2019 між НЕК "Укренерго" та АТ "Херсонобленерго" укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0526-01041.

Відповідно до п.1.1, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Згідно з п.1.2, на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Відповідно до п.1.3 договору, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.

Згідно з п.1.4 договору, ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом №2019-VIII та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307.

Відповідно до п.1.5 договору, врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.

Згідно з п.2.2 договору, порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Відповідно до п.5.6 договору, подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Порядок розрахунків та подання платіжних документів за небаланси електричної енергії врегульовані у розділі 7.3 Правил ринку.

Так, відповідно до п.7.3.2 Правил ринку, для формування місячного звіту СВБ (сторони відповідальної за баланс) АКО (Адміністратор комерційного обліку) на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР (Адміністратору розрахунків) сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць. АР через СУР (Систему управління ринком), на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.

СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ.

З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії. АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.

У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.

Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку, рахунок ескроу ППБ/СВБ - рахунок умовного зберігання, відкритий учасником ринку, що є ППБ/СВБ (крім ОСП), у будь-якому з визначених ОСП банків, для акумулювання коштів, що АР використовує для контролю достатності коштів для оплати поточної заборгованості ППБ/СВБ та погашення простроченої заборгованості ППБ/СВБ, розрахунків за балансуючу електричну енергію з ППБ/за небаланси з СВБ та для повернення коштів учаснику ринку, згідно з цими Правилами; рахунок ескроу для фінансових гарантій - рахунок умовного зберігання, відкритий учасником ринку в будь-якому з визначених ОСП банків, для забезпечення фінансової гарантії за договором про врегулювання небалансів, відповідно до цих Правил.

Також, у п. 5.1 договору передбачено, що формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.

Відповідно до п. 5.3 договору, СВБ, у якої виникли зобов`язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на рахунок ескроу СВБ. Кошти з рахунку ескроу СВБ в подальшому перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ОСП, зазначені у реквізитах цього договору. Виконання зобов`язання з оплати небалансів, що виникли після розірвання договору про врегулювання небалансів та закриття рахунку ескроу СВБ, забезпечується стороною шляхом: перерахування СВБ коштів на рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП; перерахування ОСП коштів на рахунок СВБ, зазначений у заяві СВБ про повернення коштів.

Відповідно до п. 5.9 договору, ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 7.3.2 Правил ринку, відповідач зобов`язаний впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту сторони відповідальної за баланс забезпечити на рахунку ескроу наявність коштів в обсязі, достатньому для оплати відповідачем небалансів відповідно до місячного звіту СВБ.

Так, 18.08.2025 позивач сформував звіт коригування (ідентифікатор звіту 0408202500262) на загальну суму 16863970,10 грн. з ПДВ за червень 2022 року та надіслав на електронну адресу відповідача повідомлення про формування даного звіту.

За твердженням позивача, належним терміном оплати по даному звіту є 21.08.2025, натомість, оплату АТ "Херсонобленерго" за вказаним звітом не здійснив.

26.08.2025 позивач сформував звіт коригування (ідентифікатор звіту 2608202500244) до місячного звіту за січень місяць 2025 на суму 295862,00 грн. з ПДВ та надіслав на електронну адресу відповідача повідомлення про формування даного звіту. Належним терміном оплати по даному звіту є 28.08.2025 року. АТ "Херсонобленерго" оплату за вказаним звітом не здійснив.

28.08.2025 позивач сформував звіт коригування (ідентифікатор звіту 2808202500265) на загальну суму 158040,88 грн. з ПДВ за червень 2025 та надіслав на електронну адресу відповідача повідомлення про формування звіту.

Належним терміном оплати по даному звіту є 01.09.2025, натомість, оплату АТ "Херсонобленерго" за вказаним звітом здійснило не в повному обсязі на загальну суму 141755,90 грн.

25.09.2025 позивачем сформовано звіт коригування (ідентифікатор звіту 1209202500225) до місячного звіту за липень місяць 2022 на суму 10049,95 грн. з ПДВ, та надіслано на електронну адресу відповідача повідомлення про формування даного звіту.

Належним терміном оплати по даному звіту є 30.09.2025, проте АТ "Херсонобленерго" оплату за вказаним звітом не здійснив.

26.09.2025 позивачем сформовано звіт коригування (ідентифікатор звіту 2609202500630) до місячного звіту за лютий місяць 2025 на суму 291929,82 грн. з ПДВ та надіслано на електронну адресу відповідача повідомлення про формування даного звіту.

Належним терміном оплати по даному звіту є 01.10.2025. АТ "Херсонобленерго" оплату за вказаним звітом не здійснив.

Позивач зауважує, що відповідно до п.п.5.7, 5.8 договору, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.

Проте, жодні заперечення на суми сформованих місячних звітів від відповідача не надходили.

Позивач наполягає, що в порушення п. 7.3.2 Правил ринку АТ "Херсонобленерго" не забезпечив наявність коштів для оплати небалансів, що підтверджується інформацією щодо залишку коштів на рахунку ескроу.

У зв`язку з неоплатою відповідачем врегулювання небалансів електричної енергії, з урахуванням звітів коригувань, за червень-липень 2022, січень-лютий 2025 та червень 2025 у АТ "Херсонобленерго" виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 17478096,76 грн., що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позову АТ "Херсонобленерго" зауважує, що предметом позову у цій справі є, в тому числі, стягнення суми коригування за червень-липень 2022 року, в той же час позивачем не зазначено підстав для проведення коригувань відповідних обсягів.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та триває станом на дату подання даного позову.

У відповідності до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", з 24.02.2022 року станом на дату подання даного позову Каховський (крім селищ Козацького та Веселого), Генічеський та Скадовський райони Херсонської області є повністю окупованими, а Херсонський район (Олешківська, Великокопанівська, Виноградівська, Ювілейна ОТГ) є частково окупованим. Згідно відповідного акту окупація м.Херсона тривала з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року, а інших частин області тривала з 24.02.2022 року та триває досі, також територія Херсонської області є територією активних бойових дій.

Відповідно до ліцензії на здійснення послуг з розподілу електричної енергії, виданої Постановою НКРЕКП від 20.11.2018 №1469 місцем провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" є Херсонська область у межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ "Херсонобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) та Запорізька область, а саме ПЛ - 35 кВ № 931 "Н. Тимофіївка - МК Східний I"; ПЛ - 35 кВ № 931 "Н. Тимофіївка - МК Східний II"; ПЛ - 150 кВ "Чкалове - Рубанівка"; ПЛ - 150 кВ № 432 "В. Білозерка - Чкалове".

Отже, АТ "Херсонобленерго" здійснює свою ліцензійну діяльність та володіє майном на території Херсонської області, яка була окупована з 24.02.2022 року, а саме в період заявлених вимог.

Вказані факти безпосередньо вплинули на здійснення господарської діяльності АТ "Херсонобленерго". Так, територія Херсонської області є частково окупованою та на відповідній території відбуваються бойові дії, чим обмежується можливість здійснення нормальної господарської діяльності Товариства із іншими суб`єктами господарювання, часткова відсутність електрозабезпечення, відсутність комунікації (відсутність зв`язку та блокування Internet, знаходження на території м. Херсона військ російської федерації, які у спірний період червень-липень 2022 блокували м. Херсон та область, у тому числі доступ до будівель та приміщень офісу АТ "Херсонобленерго" та структурних підрозділів, відповідного обмеження доступу працівників Товариства на територію підприємства, захоплення сторонніми особами офісних приміщень Товариства, знищення та пошкодження основних засобів виробництва, а саме мережі 5 шт. ПЛ-150 кВ, 41 шт. ПЛ-35 кВ, 103 шт. ПЛ -10 (6) кВ, 2200 шт. - ПЛ-0,4 кВ, 3 шт. - ПС110 (150) кВ, 11 шт. - ПС 35 кВ, 571 шт. - ТП 6 (10) кВ); сума збитків складає приблизно 988,7 млн. грн. та викрадення і пошкодження транспортних засобів в кількості 69 шт. на загальну суму 12.5 млн. грн. (більш точна сума розрахунку буде встановлена після закінчення окупації та проведення інвентаризації), що в свою чергу унеможливлює здійснення господарської діяльності, формування та отримання первинних бухгалтерських документів.

В результаті бойових дій і окупації території, будівля офісу, що розташована за адресою м. Херсон, вул. Пестеля, 5, є пошкодженою та розграбованою (відсутня первинна документація, сервери, комп`ютери, тощо).

Відповідні події вплинули на господарську діяльність АТ "Херсонобленерго" (зменшено вартість активів в три рази, зменшено обсяг послуг, що надаються, в 8 разів) та його контрагентів, а саме, неможливістю формування обсягів розподіленої та переданої електричної енергії.

Отже, АТ "Херсонобленерго" здійснює свою діяльність на територіях активних бойових дій, а в 2022 році здійснювало свою діяльність, згідно ліцензії, на окупованих територіях.

Відповідач зазначає, що позивачем заявлено обсяги буцім-то отриманої послуги за небаланси за червень, липень 2022 року. У відповідні обсяги включено електричну енергію, яка буцім-то передавалася та споживаласяся на Лівому березі Херсонської області та на окупованих територіях, а відповідно до ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Отже, дані комерційного обліку, що сформовані на окупованій території, є такими, ще не можуть пройти валідацію, а отже не є сертіфікованими, відповідно не можуть бути використані для розрахунків між суб`єктами ринку, а тому застосування величин що застосовувались позивачем при розрахунку є такими, що не відповідають дійсності та не є достовірними (враховані обсяги електричної енергії на лівобережжі області).

Також відповідач зауважує, що АТ "Херсонобленерго" неодноразово інформувало НЕК "Укренерго" про некоректне формування балансу електричної енергії у системі управління ринком з червня по листопад 2022 року, та про створення та реєстрацію в НЕК "Укренерго" додаткової область обліку (62Y-MGA-0140T-X), на виконання Постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555, що включає у себе окуповану частину Херсонської області. Але у зв`язку із відсутністю механізму формування віртуальних ТКО між ОСР та виробниками, ОСР та постачальниками, які розташовані на окупованій частині області, на даний час на платформі MMS не передбачено формування окремого балансу електричної енергії по основній та додатковим областям обліку (окупованої та деокупованої частини Херсонської області). Товариство доводило до відома позивача свою незгоду із обсягом електричної енергії та пояснювало ситуацію, яка склалась навколо АТ "Херсонобленерго", але не враховуючи факт наявності суперечки позивачем протягом тривалого періоду не вирішувалось питання коригування даних і на сьогоднішній день відповідні питання не вирішені у повному обсязі, а саме не прийнято жодного рішення в порядку розділу X ККО.

Відповідач наголошує про неможливість здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях та необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

При цьому АТ "Херсонобленерго" зазначає про виконання зобов`язань щодо січня, лютого та червня 2025 у повному обсязі та відсутність предмету спору в частині означених вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.14 ЦК України зазначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії", обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

З положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" слідує, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.

Відповідно до положень ст.1 вказаного Закону:

- балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

- відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

- небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії", в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Як зазначено судом вище, 13.05.2019 між НЕК "Укренерго" та АТ "Херсонобленерго" було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0526-01041, відповідно до умов якого ПАТ "НЕК "Укренерго" (позивач) є оператором системи передачі (ОСП), а АТ "Херсонобленерго" (відповідач) набув статусу учасника ринку в якості сторони відповідальної за баланс (СВБ).

В ч. 9 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що за результатами роботи балансуючого ринку на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за балансуючу електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них у порядку, визначеному правилами ринку.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії", усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, забезпечують розрахунок за електричну енергію та послуги із стимулювання споживання електричної енергії виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках у визначеному правилами ринку порядку.

Порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку визначені в Правилах ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.

У п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил ринку, зокрема, визначено:

- платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку;

- прострочена заборгованість ППБ/СВБ - заборгованість учасника ринку, що є ППБ/СВБ, перед ОСП щодо оплати необхідної суми грошових коштів (з ПДВ), відповідно до актів купівлі-продажу та актів-коригування, або щодо забезпечення необхідної суми грошових коштів (з ПДВ) на рахунку ескроу ППБ/СВБ відповідно до декадного звіту ППБ/СВБ, місячного звіту ППБ/СВБ, позапланового звіту СВБ або звіту про коригування, за умови, що термін оплати такої заборгованості або термін забезпечення коштів на рахунку ескроу, відповідно до цих Правил минув;

- система управління ринком (СУР) - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами (п. 1.11.1 глави 1.11 розділу І Правил ринку).

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (п.1.11.8 глави 1.11. розділу І Правил ринку).

Згідно з п. 1.8.1 глави 1.8 розділу І Правил ринку, АР реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання фінансових гарантій за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, отримує від АКО сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки/формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.

З положень п. 5.1.1 глави 5.1 розділу V Правил ринку слідує, що АР створює та підтримує облікові рахунки, зокрема A-B рахунок небалансів електричної енергії; A-F - рахунок коригування.

Згідно з п. 5.3.1 глави 5.3 розділу V Правил ринку, рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів, у т.ч. оплату/зарахування за отримання/надання аварійної допомоги операторам системи передачі суміжних держав та позапланових перетоків електричної енергії.

Рахунок A-F дебетується/кредитується оплатою/витратами з/на рахунків учасників ринку на основі розрахунків коригування, що здійснюються відповідно до Правил коригування, що є додатком 10 до цих Правил, і кредитується/дебетується зі збірного субрахунку коригування UA-4 відповідно до глави 5.27 цього розділу (глава 5.7 Правил ринку).

Постановою НКРЕКП № 1882 від 10.10.2023 Розділ X Правил ринку доповнено, зокрема, пунктом 10.14, в якому визначено, що при здійсненні позапланових коригувань щодо розрахункових періодів до 24:00 30 червня 2024 року (включно), АР надсилає СВБ попередній звіт про коригування на п`ятий робочий день після отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

В п.1.1 та п.1.3 Правил коригування, що є Додатком 10 до Правил ринку, визначено, що розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку. Позапланові коригування щодо розрахункового місяця здійснюються: за результатами вирішення спору, ініційованого учасником ринку; за результатами виконання попередження, виданого АКО; у разі прийняття відповідного рішення НКРЕКП; у разі набрання законної сили відповідного рішення суду.

В пункті 1.4 Правил коригування визначено, що для планового та позапланового коригування АР здійснює: розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ; формування звіту про коригування; формування коригувального Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - Акт коригування).

Відповідно до абз. 5-8, 11-14, 16 пункту 3.2 Правил коригування, АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування з урахуванням опрацьованих зауважень СВБ щодо інформації, що зазначена у попередньому звіті про коригування, через CУР формує звіт про коригування та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування звіту про коригування.

СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування звіту про коригування забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ, у необхідному обсязі відповідно до звіту про коригування.

АР на другий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування формує та надсилає СВБ Акт коригування.

АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, необхідному відповідно до Акта коригування.

СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання Акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує Акт коригування та надсилає його АР.

У разі незгоди із даними Акта коригування СВБ протягом трьох робочих днів з дня його отримання надсилає АР обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір.

У разі ненадання СВБ до АР підписаного Акта коригування у визначений цим додатком строк до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у цьому Акті коригування.

Якщо СВБ протягом трьох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта коригування не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта коригування, то такий Акт коригування вважається підписаним СВБ.

При визначенні суми оплати у акті коригування враховується сума заборгованості за актом купівлі-продажу та наявних актів коригування в межах одного звітного періоду (місяця).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку.

В п. 3.2 укладеного між сторонами договору визначено, що ОСП має право, зокрема, на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 договору, ОСП зобов`язаний, зокрема: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; здійснювати зарахування коштів СВБ, що зберігаються на поточному рахунку ОСП для фінансових гарантій та/або надавати банку платіжні інструкції щодо перерахування відповідної суми грошових коштів з рахунку ескроу для фінансових гарантій на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, та/або подавати вимоги платежу за наданою СВБ фінансовою гарантією у рахунок оплати простроченої заборгованості СВБ, що виникла внаслідок порушення СВБ своїх зобов`язань з оплати обсягів небалансів електричної енергії своєї балансуючої групи.

Згідно з положеннями п. 3.5 договору, СВБ зобов`язаний, в тому числі: нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ; надавати фінансову гарантію відповідно до положень Правил ринку; здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку;

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 4.1 договору).

Як вбачається з наданих позивачем доказів, НЕК "Укренерго" за договором від 13.05.2019 №0526-01041 були сформовані та направлені відповідачу для оплати наступні звіти-коригування:

18.08.2025 позивач сформував звіт коригування (ідентифікатор звіту 0408202500262) на загальну суму 16863970,10 грн. з ПДВ за червень 2022 року;

26.08.2025 позивачем сформований звіт коригування (ідентифікатор звіту 2608202500244) до місячного звіту за січень місяць 2025 на суму 295862,00 грн. з ПДВ;

28.08.2025 позивач сформував звіт коригування (ідентифікатор звіту 2808202500265) на загальну суму 158040,88 грн. з ПДВ за червень 2025. Оплата за вказаним звітом здійснена відповідачем частково на суму 141755,98 грн.;

25.09.2025 позивачем сформований звіт коригування (ідентифікатор звіту 1209202500225) до місячного звіту за липень місяць 2022 на суму 10049,95 грн. з ПДВ;

26.09.2025 позивачем сформований звіт коригування (ідентифікатор звіту 2609202500630) до місячного звіту за лютий місяць 2025 на суму 291929,82 грн. з ПДВ.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач просив стягнути з відповідача 17478096,76 грн. основного боргу за вказані вище періоди, а також 129524,84 грн. 3% річних і 208831,22 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму основної заборгованості.

Після відкриття провадження у справі відповідачем було погашено заборгованість за зобов`язаннями січня, лютого та червня 2025 року у загальній сумі 604076,71 грн.

Ухвалою від 08.10.2026 закрито провадження у справі в частині вимог у розмірі 604076,71 грн. основної заборгованості за зобов`язаннями з оплати небалансів за січень, лютий та червень 2025.

Отже, суд розглядає вимоги позивача, що складаються з 16863970,10 грн. основного боргу за червень 2022, 10049,95 грн. боргу за липень 2022, 129524,84 грн. 3% річних і 208831,22 грн. інфляційних втрат.

В частині вимог за червень, липень 2022 суд зауважує наступне.

Так, місцем державної реєстрації відповідача АТ "Херсонобленерго" є м.Херсон, вул.Пестеля, 5.

Відповідно до ліцензії на здійснення послуг з розподілу електричної енергії, виданої на підставі Постанови НКРЕКП від 20.11.2018 №1469 (т.1 а.с.195, 196), місцем провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" є, в тому числі, Херсонська область у межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ "Херсонобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) та Запорізька область, а саме ПЛ - 35 кВ № 931 "Н. Тимофіївка - МК Східний I"; ПЛ - 35 кВ № 931 "Н. Тимофіївка - МК Східний II"; ПЛ - 150 кВ "Чкалове - Рубанівка"; ПЛ - 150 кВ № 432 "В. Білозерка - Чкалове".

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.

Постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" установлено, що:

- перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (абз. 2 п. 1 постанови);

- у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (абз. 8 п. 1 постанови).

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій може надавати роз`яснення з питань формування та застосування переліку; перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць (абз. 23-24 п. 1 постанови).

В постанові КМУ №1364 визначено критерії внесення територій до переліку, а Додатком до постанови КМУ № 1364 затверджено форму "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до наказу №309, Херсонська міська територіальна громада (код UA65100150000057191):

- в період з 01.03.2022 по 11.11.2022 відносилась до тимчасово окупованої російською федерацією територією України;

- в період з 11.11.2022 по 01.05.2023 відносилась до території, на якій ведуться (велися) бойові дії (території можливих бойових дій);

- в період з 01.05.2023 по даний час відноситься до території активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Також, з 24.02.2022 року та станом на дату ухвалення рішення у цій справі Каховський (крім селищ Козацького та Веселого), Генічеський та Скадовський райони Херсонської області є повністю окупованими, а Херсонський район (Олешківська, Великокопанівська, Виноградівська, Ювілейна ОТГ) є частково окупованим.

Отже, у спірний період червень-липень 2022 Херсонська область та м.Херсон були тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, 1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України (пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

За приписами ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями (ч. 1 ст. 13-1 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в межах розгляду справи №908/1162/23 досліджувала питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№1207-VII), для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23, зокрема, виснувала, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану" №2764-ІХ від 16.11.2022 частину третю статті 1 вказаного Закону №1207-VII було викладено у редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Чинна редакція цієї норми (відповідно до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З 07.05.2022 ні пункт 7 частини першої статті 11, ні пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України, РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до регулювання, запровадженого Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" №2217-ІХ від 21.04.2022, правовий статус тимчасово окупованої території рф у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема, і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

За наведеного, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову у задоволенні позову, зазначила про те, що підставою для такої відмови, враховуючи положення статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є заборона передачі енергоносіїв відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у відповідному судовому провадженні.

З огляду на положення частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує зазначені вище висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, оскільки правовідносини у даній справі та у справі №908/1162/23 є подібними за змістовим критерієм.

Так, у даній справі заявлено до стягнення основну заборгованість, що виникла у зв`язку із несплатою відповідачем небалансів за червень, липень 2022. Тобто за період перебування Херсонської області та м.Херсон в тимчасовій окупації.

Згідно зі статтею 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Суд враховує, що тимчасова окупація відповідної території та встановлені державою обмеження господарської діяльності є обставинами публічно-правового характеру, які безпосередньо впливають на можливість належного виконання зобов`язання. Обмеження, встановлені законом щодо переміщення товарів та здійснення господарських операцій на тимчасово окупованій території, мають імперативний характер і спрямовані на захист національної безпеки.

Правові висновки, викладені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23, свідчать про необхідність урахування спеціального правового режиму тимчасово окупованої території при оцінці правових наслідків господарських правовідносин, що виникли у відповідний період.

Стабільність правозастосування передбачає, що суб`єкти господарювання повинні мати можливість прогнозувати правові наслідки своєї поведінки. Умови воєнного стану та тимчасової окупації сформували особливий правовий режим, який об`єктивно змінює звичайну модель господарської діяльності. Свобода договору не є абсолютною та реалізується в межах імперативних приписів закону. У період дії спеціального правового режиму тимчасово окупованої території воля сторін не могла реалізовуватися поза межами встановлених державою обмежень.

Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах міжнародно визнаного державного кордону є цілісною і недоторканною. Україна не визнає тимчасову окупацію російською федерацією частини території України та підтверджує невіддільне суверенне право України на відновлення і збереження її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаного державного кордону.

Окупація є об`єктивним фактом, що триває у часі і правовий режим окупації не залежить від дати ухвалення конкретних рішень урядом, а статус територій як "тимчасово окупованих" є триваючим станом. Особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України стосуються усього періоду окупації, що слід враховувати при застосуванні правила незворотності дії в часі нормативно-правового акта.

Україна вживає всіх заходів для захисту суверенітету протягом усього періоду окупації, а державна політика базується на тому, що суверенітет України над тимчасово окупованими територіями не переривався, тому закони можуть мати ретроспективну спрямованість, щоб урегулювати правовідносини, які виникли під час окупації (постанова Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №905/238/23).

За наведеного суд констатує, що в період червень-липень 2022 відповідач АТ "Херсонобленерго" не мав права здійснювати господарську діяльність з розподілу електричної енергії на тимчасово окуповану територію.

При цьому, доведення/не доведення обставин фактичної поставки/розподілу електричної енергії на тимчасово окуповану територію не має правового значення для вирішення спору у вказаних справах. Разом з тим, визначальним, за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, є неможливість (заборона) передання товару на тимчасово окуповані території у силу приписів статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що, зі свого боку, є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З положень ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" слідує, що відповідальність за баланс - це зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Разом з тим, оскільки у спірний період червень-липень 2022 відповідач не мав права здійснювати постачання електричної енергії на тимчасово окуповану територію, вимоги позивача про стягнення з останнього основної заборгованості за зобов`язаннями з оплати небалансів за червень 2022 у розмірі 16863970,10 та липень 2022 у розмірі 10049,95 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 129524,84 грн. 3% річних і 208831,22 грн. інфляційних втрат.

Зі змісту ст. 611 ЦК України слідує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст.625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Отже, в частині вимог про стягнення 3% річних у розмірі 126175,39 грн. та 202458,09 грн. збитків від інфляції, нарахованих на суму основної заборгованості за зобов`язаннями з оплати небалансів в період червень-липень 2022 слід відмовити у зв`язку із відмовою у задоволенні вимог зі стягнення основної суми боргу за вказаний період.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, нарахованих на суму основної заборгованості з оплати небалансів за січень, лютий та червень 2025, суд зауважує наступне.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Так, в додаткових поясненнях від 18.03.2026 відповідач зазначив про погашення заборгованості за січень, лютий, червень 2025, про що подав до суду копії платіжних інструкцій №1208 від 26.06.2025, №ЕскБР05813 від 13.02.2026.

Під час розгляду справи по суті суд, з метою встановлення обставин правильності визначення позивачем періоду нарахування 3% річних та збитків від інфляції з урахуванням наданих відповідачем платіжних інструкцій про погашення боргу, запропонував позивачу надати пояснення щодо нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

06.10.2026 до суду від позивача надійшли відповідні пояснення з яких слідує, що фактично заборгованість за період січень, лютий, червень 2025 була погашена відповідачем після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжними інструкціями від 27.03.2026 №ЕскрСВБ6323, №ЕскрСВБ6324 та № ЕскрСВБ6322.

В свою чергу, оплачені відповідачем кошти на підставі платіжних інструкцій №1208 від 26.06.2025, №ЕскБР05813 від 13.02.2026 були скеровані на погашення існуючої на період оплати заборгованості за інші періоди, що цілком узгоджується з положеннями п.п.2 п.3.3 укладеного між сторонами договору.

За наведеного суд констатує, що оплата основної заборгованості за зобов`язаннями з небалансів за період січень, лютий, червень 2025 була погашена відповідачем після відкриття провадження у справі, а саме 27.03.2026.

Таким чином, позивачем вірно визначено періоди нарахування 3% річних та збитків від інфляції за означеними зобов`язаннями.

Суд здійснив перевірку розрахунків заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних збитків і констатує, що їх здійснено арифметично правильно.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3349,45 грн. 3% річних та 6373,13 грн. збитків від інфляції, нараховані за простроченими зобов`язаннями з оплати небалансів за період січень, лютий, червень 2025, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

У зв`язку із частковим задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) - 3349 (три тисячі триста сорок дев`ять) грн. 45 коп. 3% річних, 6373 (шість тисяч триста сімдесят три) грн. 13 коп. збитків від інфляції, 116 (сто шістнадцять) грн. 67 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 206431,84 грн. покласти на позивача.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 19 жовтня 2026 р.