Решение № 140700366, 19.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 522/12276/26-Е

Провадження № 2/487/4019/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва з Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 11 261,38 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 17.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 837326783 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 8 100,00 грн.

Повідомив, що відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту Кредитодавця, вказавши свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора FBZY-6524, що є належним способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.

У позові вказав, що на виконання умов Кредитного договору 17.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача, що вважав таким, що свідчить доказом прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця. Первинний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Проте, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо повернення позичених кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Позивач вказав, що 24.06.2025 Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/41 (далі Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

27.02.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 27/0226-01 (далі Договір факторингу 2), відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2026 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 202,87 грн, з яких: 9 315,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1 946,38 грн - заборгованість по процентах, 3 941,49 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Звертав увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 11 261,38 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору та наявну невиплачену заборгованість, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 19.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

За адресою проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 17.03.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали Договір № 837326783, згідно з умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало відповідачу кредитна загальну суму 9315,00 грн строком на 92 дні, що складає 3 місяці, з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (на споживчі цілі).

Пункті 2.2. Договору домовилися, що сума кредиту складається з двох частин: одна частина в розмірі 8 100,00 грн видається Позичальнику в порядку, передбаченому Договором, а інша частина в розмірі 1 215,00 грн утримується Кредитодавцем із суми Кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати Комісії.

Названий Договір був підписаний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора «FBZY».

У договорі сторони домовилися, що за користування кредитом відповідач виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі та Комісію за надання Кредиту. Розмір Комісії та процентна ставка за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Зобов`язання відповідача по сплаті процентів розраховуються згідно процентної ставки 120,45 відсотків річних, що становить 0,33 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту за Договором, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка наведені в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору.

В день надання кредиту з суми кредиту Позичальником утримується комісія за надання кредиту. Вартість комісії за надання Кредиту 1 215,00 грн, внаслідок чого відповідач отримує лише Чисту суму кредиту.

Договором обумовлено, що кредит за цим Договором надається відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок відповідача, як Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5175-47XX-XXXX-0947, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору.

Факт виконання Кредитодавцем зобов`язань за кредитним договором підтверджений долученим до позовної заяви платіжним дорученням № cfa889f6-cb38-462e-b4fb-eb86649332b4 від 17.03.2025 про перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 8100,00 грн, а також відомостями ТОВ «НоваПей», наданими на підставі ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів по справі, згідно з якими на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку НОМЕР_1 та 17.03.2025 на названу картку відбулося зарахування грошових коштів в сумі 8 100,00 грн.

Названим договором сторони також домовилися між собою про інші умови, зокрема щодо порядку погашення кредиту та сплати процентів, взаємних прав та обов`язків, строків дії договору, відповідальності сторін тощо.

Слід зазначити, що порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом FBZY, а отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.

Як слідує з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором № 837326783, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованості у загальному розмірі 15 202,87 грн.

Позивачем зазначено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів 15 202,87 грн складається з: 9 315,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1 946,38 грн прострочена заборгованість за процентами; 3 941,49 грн заборгованість за штрафними санкціями.

У позові позивач звертав увагу суду на те, що не заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями, а тому остаточно просив стягнути з відповідача 11 261,38 грн.

Судом також встановлено, що 24.06.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали Договір факторингу № МВ-ТП/41, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передав (відступив) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняв належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 837326783 від 17.03.2025.

Крім того, 27.02.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов кого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 837326783 від 17.03.2025.

Договором факторингу визначено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2026 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 202,87 грн.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд ураховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 536 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1050 ЦК України передбачено право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 524 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтями 610-611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від нього або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Договір кредитної лінії підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Судом також встановлено, що заборгованість відповідачем не погашена, що має наслідком порушення прав позивача.

Суд звернув увагу, що позивач, заявляючи вимоги про стягнення боргу вказав, що заборгованість за тілом кредиту становить 9 315,00 грн, хоча, відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 8 100,00 грн (Чиста сума Кредиту). Проте, оскільки умовами договору також було узгоджено сторонами нарахування одноразової комісії в сумі 1 215,00 грн, яка утримується Кредитодавцем із суми Кредиту шляхом зарахування однорідних грошових вимог в рахунок оплати Комісії, також належить до сплати відповідачем, та в сумі з тілом кредиту становить 9 315,00 грн, суд вважає за можливе стягнути з відповідача борг за тілом кредиту в названому розмірі, а також відсотки за користування кредитом в розмірі 1 946,38 грн, що у загальному розмірі становить 11 261,38 грн, а отже позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; Додаткова угода № 25771549810 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 на загальну суму 7 000,00 грн; свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 4267 /10 від 26.08.2010; довіреність на представництво інтересів від 12.02.2026.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, ґрунтується на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Ураховуючи складність цієї справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, складності справи та обґрунтованості витрат, долучених доказів щодо цих витрат, суд доходить висновку про доцільність стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 837326783 від 17.03.2025 у загальному розмірі 11 261,38 грн, з яких 9 315,00 грн борг за тілом кредиту, 1 946,38 грн борг за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, рахунок НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук