Решение № 140700343, 19.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5664/26

Провадження № 2/487/3954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», через свого представника адвоката Усенка М.І. звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2205124 від 27.03.2020 у загальному розмірі 14 760,00 грн та судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що між ТОВ «Авентус Україна» (надалі Товариство) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2205124 від 27.03.2020 (надалі Договір), відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 4500,00 грн. За користування грошовими коштами Договором встановлено фіксовану процентну ставку, а саме: знижену процентну ставку у розмірі 0,19 % за кожен день користування, яка застосовується у межах строку кредитування (надання позики), що становить 30 днів та стандартну процентну ставку у розмірі 1,9 % за кожен день користування, що застосовується у разі невиконання Відповідачем умов для застосування зниженої ставки, а також у межах нового строку у разі пролонгації, автопролонгації та у період прострочення.

Позивач вказав, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Зазначив, що 26.02.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021. Згідно з названим договором ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2205124 від 27.03.2020.

У позові також вказав, що на дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становить: заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн; заборгованість за відсотками 10 260 грн; заборгованість за штрафом 0 грн.

Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 17.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву, у якому просив застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову. У відзиві визнав факт отримання ним кредитних коштів в сумі 4500,00 грн, проте, не визнав заявлену суму нарахованих процентів, зокрема, період та правові підстави їх нарахування. Міркував, що відсотки нараховані позивачем поза межами строку кредитування. Заперечив добровільну сплату ним заборгованості, що відображені у розрахунку боргу.

У своїх додаткових поясненнях вказав, прострочення виконання ним кредитного зобов`язання виникло внаслідок об`єктивних фінансових труднощів, а не з метою ухилення від виконання таких зобов`язань чи приховування від кредитора. Кредитор не запропонував йому реального механізму реструктуризації боргу через наявні фінансові труднощі, а навпаки здійснював відносно нього психологічний тиск, вимагаючи повернення боргу.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що вважає аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Звертав увагу суду, що відповідачем неодноразово було здійснено часткове добровільне погашення заборгованості за кредитним договором № 2205124 на загальну суму 7 951,50 грн. Відповідно до умов кредитного договору кожне таке погашення зумовлювало пролонгацію строку дії кредитування на строк, аналогічний первісно встановленому сторонами при його укладенні.

Наполягав, що нарахування відсотків за кредитним договором №2205124 від 27.03.2020 здійснювалось у межах строку, встановленого умовами Договору.

Вказував, що строки позовної давності пред`явлення позовних вимог до відповідача ним не порушені через дію в Україні 12.03.2020 до до 30.06.2023 карантинних обмежень, за яких строки, передбачені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжувалися на строк його дії. Крім того, посилався на дію в Україні воєнного стану, який також продовжував строки, визначені названими статтями ЦК України, до 04.09.2025. А отже вважав, що строки пред`явлення позовних вимог до відповідача позивачем не порушені.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у встановлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд, згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 27.03.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був підписаний Договір № 2205124 про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4 500,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків на таких умовах: зниженої процентної ставки 0,19% в день від суми кредиту, який застосовується у межах строку надання кредиту (30 днів), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартної процентної ставки 1,90% в день від суми кредиту, яка застосовується в межах строку надання кредиту, якщо споживач не виконав умови зазначені у п. 1.5.1 (Договору) для застосування заниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом, або у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (п. 1.3.-1.5., п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору).

Договір підписний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора «М425881», про що вказано у Договорі № 2205124 та підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про ідентифікацію. Факт укладання Договору № 2205124 про фінансовий кредит відповідачем не заперечується.

Факт виконання кредитодавцем умов договору щодо надання кредитних коштів підтверджений наявним у матеріалах справи Довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 19.05.2026 за вих. № 6697-ВП про успішне перерахування коштів в сумі 4500,00 грн на картку відповідача маска картки НОМЕР_1 , а також відомостями АТ КБ «ПриватБанк», наданими на підставі ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів по справі, згідно з якими на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) були зараховані кошти в сумі 4 500,00 грн 27.03.2020.

Судом також встановлено, що 26.02.2021 між TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за Кредитним договором № 2205124 від 27.03.2020, що уклали ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги ККАУ-26022021 від 26.02.2021 заборгованості відповідача перед позивачем становить 14 760,00 грн.

З наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.02.2021 та платіжної інструкції № 25759 від 26.02.2021 про перерахування коштів за відступлення права вимоги за Договором ККАУ-26022021 слідує, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на виконання умов договору про відступлення права вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021 сплатило 1 633 761,43 грн в якості плати за відступлення прав вимоги.

Крім того, судом встановлено, що поштову адресу відповідача позивачем, як новим кредитором, 08.06.2026 була направлена досудова вимога, у якій останнього було повідомлено про відступлення права вимоги з кредитним договором з ТОВ «АВЕНТУС Україна» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та запропоновано сплатити заборгованість за кредитним договором в сумі 14 760,00 грн.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною судовою практикою не повідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від грошового зобов`язання. У такому випадку боржник має право виконання зобов`язання первісному кредитору, що буде вважатися належним виконанням зобов`язання.

Стосовно посилання відповідача на те, що ним не було отримано повідомлення про відступлення права вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що при неотриманні повідомлення про перехід права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС Україна» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» ОСОБА_1 міг погасити заборгованість, сплативши її на користь ТОВ «АВЕНТУС Україна». Ризики такого виконання зобов`язання тоді було б покладено на ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Разом з тим, ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за укладеним Договором № 2205124 ані на користь первісного, ані на користь нового кредитора.

Таким чином, суд дійшов висновку, що право вимоги ТОВ «АВЕНТУС Україна» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2205124 від 27.03.2020 перейшло до позивача, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Суд бере до уваги, що факт укладання Договору № 2205124 про надання фінансового кредиту від 27.03.2020 відповідачем не оспорено. Протягом 14 календарних днів з дня укладання договору відповідач, як позичальник, не відмовився від кредитного договору. Вказане у сукупності спростовує факт неотримання відповідачем кредитних коштів.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується самим відповідачем, що позичені кошти в сумі 4 500,00 грн відповідачем не повернуті, що має наслідком порушення прав позивача, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

У пункті 1.4. Договору сторони узгодили, що строк кредиту становить 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

У розділі 4 Договору сторони визначили, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору.

Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та неустойки (штраф/пеня), відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з моменту вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості слідує, що відповідачем на виконання умов договору 26.04.2020, 26.05.2020, 25.06.2020 і 26.07.2020 були здійснені платежі у розмірі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, а отже суд дійшов висновку, що умови Договору щодо пролонгації строку користування кредитом відповідачем були виконані.

Ураховуючи те, що остання оплата коштів у розмірі нарахованих процентів за Договором в сумі 2 565,00 грн відбулася 26.07.2020, то строк, на який був продовжений строк користування кредитом становить 30 днів і спливає 26.08.2020.

У постанові ВП ВС від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Аналізуючи вказані обставини та надаючи їм оцінку, суд доходить висновку, що право позивача нараховувати відсотки за користування кредитними коштами за протиправне користування відповідачем такими коштами після 26.08.2020 відсутнє. Після порушення виконання відповідачем зобов`язання з повернення кредитних коштів, можуть нараховуватися проценти за таке порушення які не є одночасно процентами за користування кредитом та мають різну правову природу та підстави їх нарахування.

За такого, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті відсотки за користування кредитними коштами, нараховані на кількість днів продовження користування кредитом (30 днів відповідно до п. 1.4, 4.1. Договору) в сумі 2 565,00 грн (4500,00 грн *1,90%*30 днів).

Оскільки питання про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем перед судом не ставиться, суд оцінку названому питанню не надає.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про застосування до позовних вимог строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За правилом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 259 ЦК передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Як було встановлено судом, строк кредиту, визначений сторонами, з урахуванням його пролонгації, сплив 26.08.2020, а отже з 27.06.2020 у позивача виникло право пред`явлення вимоги про виконання зобов`язань за договором до відповідача.

Однак, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зазначений карантин введеного з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30 червня 2023 року.

Разом з тим, згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-ІХ відновлено перебіг строків позовної давності за статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України з 04 вересня 2025 року.

З аналізу вказаних обставин слідує, що з 27.06.2020 (виникнення права пред`явлення вимоги) до 04.09.2025 (поновлення перебігу строків позовної давності) перебіг строків позовної давності для пред`явлення вимог за договором № 2205124 від 27.03.2020 був фактично зупинений та, з урахуванням вищевикладеного, фактично продовжений до 04.09.2028.

За такого, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності до пред`явлених вимог позивача про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, укладеного 27.03.2020.

Що стосується заявлених відповідачем аргументів щодо його перебування на військовій службі з 20.09.2022 та звільнення його у зв`язку з цим від сплати відсотків за кредитом, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на момент укладення договору № 2205124 від 27.03.2020) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_1 пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стороною відповідача надано копію військового квитка серії НОМЕР_4 та довідку Військової частини НОМЕР_5 від 18.08.2026 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі у названій військовій частині з 18.01.2025 до тепер.

З аналізу вказаних документів слідує, що відповідач був призваний на військову службу з 21.09.2022 (аркуш військового квитка 8-9).

Договір № 2205124 про надання фінансового кредиту був підписаний сторонами 27.03.2020, тобто до того часу, коли відповідач був призваний на військову службу, а тому відсутні підставі для застосування до спірних правовідносин пільг, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено при розгляді справи, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, не здійснив платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7 065,00 грн, з яких: 4 500,00 грн тіло кредиту; 2 565,30 грн проценти за користування кредитом.

Аналізуючи викладені обставини, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України, та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 274,38 грн.

Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ "Фінансова Компанія «Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт № 2497 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 на суму наданих послуг в розмірі 8 000,00 грн; детальний опис наданих послуг до Акту № 2497 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 08.06.2026; ордер на надання правничої допомоги від 02.07.2025.

Квитанцію на підтвердження оплати послуг адвоката суду не надано проте, з цього приводу суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Ураховуючи складність цієї справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволені частково (на 47,86%), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог в сумі 3 829,27 грн.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 2205124 від 27.03.2020 у загальному розмірі 7 065,00 грн, з яких: 4 500,00 грн тіло кредиту; 2 565,30 грн проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 274,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 829,27 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ: 35234236, МФО: 300614, рахунок № НОМЕР_6 в АТ Креді Агріколь Банк, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук