Решение № 140700271, 08.10.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/444/26

Провадження № 2/474/458/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

08.10.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянув матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

01.06.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості, в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 612564 від 12.09.2021р. у розмірі 13 673 грн. 86 коп.

Позов обґрунтований тим, що 12.09.2021р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1БАНК») та відповідачем було укладено електронний договір № 612564, згідно якого позикодавець надав відповідачу на погоджений умовами договору строк, грошові кошти у розмірі 4 000 грн., шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, під фіксовану процентну ставку 2%, яка нараховується з другого дня користування позикою до дати повернення.

25.01.2022р. між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 25/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Вердик Капітал» набуло право вимоги до боржника за кредитним договором № 612564.

10.01.2023р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ Коллект Центр» набуло право вимоги до боржника за кредитним договором № 612564.

За відповідачкою, станом на 01.06.2026р., рахується заборгованість за кредитним договором № 612564 у розмірі: 4 000 грн. 00 коп. - основне зобов`язання; 9 600 грн. 00 коп. - проценти на дату відступлення права вимоги; 64 грн. інфляційні збитки та 9 грн. 86 коп. нараховані 3% річних.

Він же просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

Представниця позивача Ткаченко М.М. в судові засідання призначені на 17.07.2026р. та 08.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві просила розглядати позовну заяву за її відсутності, дала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судові засідання призначені на 17.07.2026р. та 08.10.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

08.10.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2021р. між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 612564, за умовами якого, п.п. 1, 2 позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти від суми позики. Параметри та умови позики: дата надання позики 12.09.2021р.; строк позики 30 днів; дата повернення позики 12.10.2021р.; сума позики 4 000 грн. 00 коп.; процентна ставка базова 2% в день (фіксована) - з другого дня користування позикою до дати її повернення (фіксована); процентна ставка за перший день користування позикою 29,71%; знижена процентна ставка 0,01% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%; пеня 2,70% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333,94%, орієнтовна загальна вартість позики 5 200 грн. 00 коп. Що узгоджується з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій визначено розмір процентів 1 200 грн. 00 коп. (додаток № 1 до договору № 612564).

Проценти за договором № 612564 нараховуються щоденно на залишок позики, включаючи дати надання та повернення кредиту (п. 4 договору № 612564).

Знижена процентна ставка з другого дня користування позикою встановлюється позичальнику відповідно до умов акції «Економ». У разі порушення умов вказаної акції позичальник є таким, що не відповідає умовам акції, а тому не має право на отримання зниженої процентної ставки визначеної у п. 2 договору, в зв`язку з чим нараховані згідно умов договору проценти за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, визначеною у п.п. 2.3 п. 2 договору (п. 5 договору № 612564).

У п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору № 612564 позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті https//mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги згідно ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг». Він же до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі. Та, що у випадку продовження строку користування позикою процентна ставка за кожен день продовження становитиме 2% від суми позики.

Позичальник доручив позикодавцю ініціювати списання коштів із відведеного банківського рахунку позичальника із використанням реквізитів платіжної картки, що була зазначена позичальником при отриманні та направляти їх на погашення грошових зобов`язань позичальника за цим договором (п. 6.4 договору № 612564).

В договорі № 612564, п.10, сторони погодили право позикодавця відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення, за умови повідомлення про настання вказаної обставини позикодавця у письмовій формі в один із способів визначений цим пунктом договору, та повернення отриманих коштів.

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п. 13 договору № 612564).

Якщо сума позики зазначена у пп. 2.1 п. 2 договору не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі визначеному п.2 договору за кожен день такого користування (п. 17 договору № 612564).

Якщо сума позики зазначена у п.п. 2.1 п. 2 договору перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати процентну ставку за понадстрокове користування позикою в розмірі визначеному п. 2 договору за кожен день прострочення (п. 18 договору № 612564).

Договір, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки підписані сторонами електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, зокрема позичальником a1BV3JieAI. Рахунок № НОМЕР_1 .

В додатки до позовної заяви позивачем надано, не підписані відповідачем у будь-який спосіб, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1БАНК» за допомогою мобільного додатку «ClickCredit» затверджені наказом № 29/07/2021 від 29.07.2021р. Пунктами 6.1, 6.2 цих Правил установлено, що за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірах, визначених у договорі позики. Позичальник зобов`язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею у строк вказаний у договорі. Згідно з пунктом 6.5 Правил, - у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або й частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

У довідці № 28/01-2025-1/ТНПП від 28.01.2025р. ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтвердило здійснення грошового переказу грошових коштів у сумі 4 000 грн. на рахунок одержувача з ЕПЗ № НОМЕР_1 , що мало місце 12.09.2021р.

Також у додатки до позовної заяви позивачем надано виготовлений ТОВ «1БАНК» розрахунок заборгованості за період з 12.09.2021р. до 25.01.2022р., з якого вбачається, що 12.09.2021р. відповідачу було видано кошти в сумі 4 000 грн. 00 коп. та нараховано відсотки за перший день користування позикою за ставкою 29,71% у розмірі 1 188 грн 40 коп., а починаючи з другого дня користування кредитом (13.09.2021р.) до 11.10.2021р. проценти нараховувалися за зниженою процентною ставкою 0,01% в день у розмірі всього 1 200 грн., що надалі були перераховані за базовою процентною ставкою 2% в день, та розмір усіх нарахованих відсотків за вказаний строк кредитування, станом на 12.10.2021р., склав 2 400 грн. (графи розрахунку «Відсотки», «Залишок», рядки 30-32). З 13.10.2021р. до 10.01.2022р. (90 днів) проценти продовжувалися нараховуватися за базовою процентною ставкою 2% в день, у розмірі всього 7 200 грн. Та розмір заборгованості за відсотками на кінець періоду склав 9 600 грн. Платежі на погашення боргу відповідачем не вчинялися.

25.01.2022р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 25/01/2022/1, згідно якого клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому договором прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами позики укладеними між клієнтом і боржниками. З дати відступлення прав вимоги фактор набуває право здійснювати нарахування та стягнення процентів, штрафних санкцій. Право вимоги до фактора переходить після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання реєстру боржників.

За цим договором факторингу право вимоги це право грошової вимоги клієнта до боржників щодо заборгованості, строк платежу за якою настав (наявна вимога).

25.01.2022р. між сторонами договору факторингу № 25/01/2022/1 підписано Акти приймання-передавання реєстру боржників, у т.ч. в електронному вигляді, та 25.01.2022р. проведено фінансування згідно договору факторингу № 25/01/2022/1, про що надано платіжне доручення № 323430001.

25.01.2022 між сторонами договору факторингу № 25/01/2022/01 підписано Реєстр боржників у якому під порядковим № 87 вказано боржника ОСОБА_1 , договір № 612564, сума боргу за тілом 4 000 грн. та за відсотками 9 600 грн. 00 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості виготовленого за підписом директора ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.03.2023р. заборгованість відповідача за договором № 612564 становить 4 000 грн. 00 коп. тіло кредиту, 9 600 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 9 грн. 86 коп. 3% річних нараховані за 30 днів (з 25.01.2022р. до 23.02.2022р.), інфляційні нараховані за лютий 2022р. виходячи із індексу інфляції 101,60 та суми боргу за тілом кредиту, у розмірі 64 грн.

10.03.2023р. між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01 відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило шляхом продажу належні йому на підставі договору № 25/01/2022/01 з ТОВ «1БАНК» право вимоги новому кредитору ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги первісного кредитора до боржників зазначених у Додатках № 1 та № 3 до договору (реєстри боржників), за договорами позики (кредитними договорами), в тому числі за договором 612564 щодо боржника ОСОБА_1 , який у Реєстрі боржників від 10.03.2023р. (додаток № 3 до договору) значиться під порядковим № 25160, сума боргу за тілом кредиту 4 000 грн., сума боргу за процентами 9 600 грн., сума боргу за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України 73 грн. 86 коп.

10.03.2023р. між сторонами договору № 10-03/2023/01 про відступлення права вимоги підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників, та 31.03.2023р. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

У розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ «Коллект Центр» станом на 07.05.2026р. - заборгованість відповідача за договором № 612564 наступна: 4 000 грн. 00 коп. тіло кредиту, 9 600 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 9 грн. 86 коп. 3% річних нараховані за 30 днів (з 25.01.2022р. до 23.02.2022р.), інфляційні нараховані за лютий 2022р. виходячи із індексу інфляції 101,60 та суми боргу за тілом кредиту, у розмірі 64 грн.

01.07.2024р. між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та позивачем укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 2) адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати клієнту: правову інформацію, консультації, роз`яснення з правових питань, правового супроводу, захисту інтересів, складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на захист інтересів клієнта, представляти інтереси клієнта у судах загальної юрисдикції, узагальнювати та аналізувати практику розгляду судових та інших справ, та вчиняти інші дії.

Згідно з заявкою про надання юридичної допомоги № 457 від 01.04.2026р. та витягу з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026р. за договором № 01-07/2024 між сторонами цього договору, адвокатським об`єднанням клієнту надано юридичну допомогу за договором № 612564 з боржником ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартістю 1 500 грн./1 годину, всього в сумі 3 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 2 години вартістю 3 000 грн./1 годину, всього в сумі 6 000 грн. В загальному вартість наданих послуг 9 000 грн.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію №675-VIII від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що "принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс".

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022р. у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Із вказаного слідує, що доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов`язком позичальника, а не позивача.

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачем та ТОВ «1БАНК» договору позики в електронній формі та перерахування йому кредитних коштів згідно його умов, а також невиконання відповідачем свого обов`язку щодо погашення заборгованості та процентів за ним, доведеність переходу прав вимоги за цим договором до позивача, а тому позов у частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом у розмірі 4 000 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 612564 в розмірі 9 600 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 64 грн. 00 коп. - інфляційних збитків та 9 грн. 86 коп. - 3% річних, то слід зазначити наступне.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема,в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема і у постанові Великої Палати Верховного суду від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16, неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

12.09.2021р. між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 612564, за умовами якого, п.п. 1, 2 позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти від суми позики. Параметри та умови позики: дата надання позики 12.09.2021р.; строк позики 30 днів; дата повернення позики 12.10.2021р.; сума позики 4 000 грн. 00 коп.; процентна ставка базова 2% в день (фіксована) з другого дня користування позикою до дати її повернення (фіксована); процентна ставка за перший день користування позикою 29,71%; знижена процентна ставка 0,01% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%; пеня 2,70% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333,94%, орієнтовна загальна вартість позики 5 200 грн. 00 коп. (додаток № 1 до договору № 612564).

Проценти за договором № 612564 нараховуються щоденно на залишок позики, включаючи дати надання та повернення кредиту (п. 4 договору № 612564).

Знижена процентна ставка з другого дня користування позикою встановлюється позичальнику відповідно до умов акції «Економ». У разі порушення умов вказаної акції позичальник є таким, що не відповідає умовам акції, а тому не має право на отримання зниженої процентної ставки визначеної у п.2 договору, в зв`язку з чим нараховані згідно умов договору проценти за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, визначеною у п.п. 2.3 п. 2 договору (п. 5 договору № 612564).

Тобто, умовами Договору визначено строк, у межах якого здійснюється повернення отриманих позичальницею грошових коштів 30 днів. При цьому, проценти за договором нараховуються щоденно на залишок позики, включаючи дати отримання та повернення позики (п. 4 договору).

Позивач при зверненні до суду з вимогами щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами послався крім умов Договору, ще й на Правила, копію яких долучив до позовної заяви, чим обґрунтовував можливість продовження нарахування процентів, у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування, в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів. Та надав розрахунок боргу виготовлений первісним кредитором, з якого вбачається, що нарахування процентів у заявленій до стягнення сумі відбувалося наступним чином. 12.09.2021р. нараховано відсотки за перший день користування позикою за ставкою 29,71% у розмірі 1 188 грн. 40 коп., а починаючи з другого дня користування кредитом (13.09.2021р.) до 11.10.2021р. проценти нараховувалися за зниженою процентною ставкою 0,01% в день у розмірі всього 1 200 грн., що надалі були перераховані за базовою процентною ставкою 2% в день, та розмір усіх нарахованих відсотків за вказаний строк кредитування, станом на 12.10.2021р., склав 2 400 грн. (графи розрахунку «Відсотки», «Залишок», рядки 30-32). З 13.10.2021р. до 10.01.2022р. (90 днів) проценти продовжувалися нараховуватися за базовою процентною ставкою 2% в день, у розмірі всього 7 200 грн. Та розмір заборгованості за відсотками на кінець періоду склав 9 600 грн.

Умови та порядок автоматичного продовження (пролонгації) строку користування позикою Договором позики не передбачені. А посилання у п. 6.2 договору на те, що до моменту підписання договору позичальник вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, зазначена у Правилах процедура і наслідки оформлення продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі, без зазначення ідентифікуючих ознак цих Правил, з якими він ознайомлений, а також без конкретизації умов для пролонгації договору, ці посилання у кредитному договорі не можна вважати такими, що свідчать про ознайомлення відповідача з Правилами, зокрема і у редакції яка додана до позовної заяви, та погодження умов щодо пролонгації.

Відповідно до пункт 6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або й частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Між тим, надані позивачем Правила, що розміщені на сайті фінансової установи, якими визначено порядок сплати процентів, не підписані безпосередньо відповідачем. Та самі по собі Правила викладені на сайті не можуть вважатися складовою частиною договору, якщо відсутні докази ознайомлення та погодження з ними позичальника, про що свідчить його підпис.

Так, електронний договір дійсно має юридичну силу письмового договору, але лише в тій частині, яку користувач безпосередньо акцептував (у цій справі підписав за допомогою одноразового SMS-пароля).

Посилання на Правила, що містяться на загальному сайті, не можуть вважатися узгодженими умовами Договору, а роздруківка Правил із сайту фінансової установи та долучення її до позовної заяви не є належним доказом умов Договору, оскільки відсутні докази, що в день підписання Договору діяли саме ці умови застосування процентної ставка.

Визначаючи розмір заборгованості, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його відповідність умов договору), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Оскільки сторонами договору позики було погоджено строк позики протягом 30 днів, то тільки в межах строку його дії, а саме за період з 12.09.2021р. до 12.10.2021р. (включаючи дати отримання та повернення позики), позикодавець мав право нараховувати відповідачу проценти.

Умовами договору визначено фактично декілька альтернативних процентних ставок за користування позикою: 1) знижена; 2) базова (фіксована); 3) за понадстрокове користування позикою, та тільки один строк, у межах якого здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.

При цьому, суд враховує, що базова фіксована процентна ставка - це стабільний відсоток за кредитом чи депозитом, який встановлюється банком на весь чи частину терміну договору і не змінюється залежно від ринкових умов, а знижена процентна ставка пропонується за виконання певних умов.

Умовами п.п. 2.3 п. 2 договору визначено, що базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати її повернення (фіксована) 2 % в день, і лише при виконанні певних умов акції «Економ» позичальнику могла бути надана знижена процентна ставка 0,01% в день.

На підтвердження наявної суми заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості щоденний, починаючи з дня видачі кредитних коштів до 12.10.2021р. з нарахуванням процентів за перший день користування позикою 1 188 грн. 40 коп. (29,71%) та починаючи з другого дня користування позикою 0 грн. 40 коп. в день (тобто за зниженою процентною ставкою), надалі перерахованих за базовою процентною ставкою (2% в день), та з 10.01.2022р. з нарахуванням процентів за ставкою 2 % в день (80 грн. в день).

Будь-які кошти на погашення заборгованості відповідачем не вчинялися.

З урахуванням встановлених обставин та наданих сторонами доказів, суд вважає, що при обрахуванні заборгованості за кредитним договором необхідно виходити зі строку позики (строк Договору) у 30 днів та щоденною процентною ставкою у цей період у розмірі згідно п.п. 2.3 п. 2. Договору (перший день користування позикою 29,71%, а з другого дня користування позикою 2% в день, базова фіксована).

Тобто в межах строку кредитування відповідачу мали бути нараховані відсотки у сумі 3 508 грн. 40 коп. ((4 000 грн. * 29,71% * 1 день) + (4 000 грн. * 2% * 29 днів)).

А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам у сумі 9 600 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у сумі 3 508 грн. 40 коп.

У межах заявлених вимог, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України компенсаційні виплати, що були додатково нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 612564 за період з 25.01.2022р. до 23.02.2023р. становлять: 3% річних у сумі 9 грн. 86 коп., інфляційні втрати - 64 грн. 00 коп. (залишилися незмінними, оскільки нараховані на тіло позики, яке суд не коригував).

А тому позов підлягає частковому задоволенню у сумі заборгованості за кредитним договором № 612564 - разом 7 582 грн. 26 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представницею позивача на підтвердження понесених витрат надано договір від 01.07.2024р. між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та позивачем № 01-07/2024 про надання правової допомоги, заявку про надання юридичної допомоги та витяг з акту про надання юридичної допомоги, що підтверджують вказану суму судових витрат у заявленому до стягнення розмірі.

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті на підтвердження факту надання правової допомоги, обставини проведення розгляду справи у відсутність сторін, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу надану в суді пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (55,45%) в сумі 4 990 грн. 50 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 476 грн. 30 коп. (55,45%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258- 268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР заборгованість за договором позики № 612564 від 12.09.2021р., станом на 01.06.2026р., в сумі 7 582 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 26 коп., з них: 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3 508 (три тисячі п`ятсот вісім) грн. 40 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 64 (шістдесят чотири) грн. 00 коп. - інфляційні збитки; 9 (дев`ять) грн. 86 коп. - нараховані 3% річних.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР заборгованості за договором позики № 612564 від 12.09.2021р., станом на 01.06.2026р., в сумі 6 091 (шість тисяч дев`яносто одна) грн. 60 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 30 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 990 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн. 50 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 10 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 009 (чотири тисячі дев`ять) грн. 50 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛЛЕКТ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 19 жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол