Решение № 140699500, 11.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/356/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовомКиївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської радидо1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість»провизнання недійсним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельних ділянок боржникуза участю представників:

прокурора:Кузьменко К.О. посвідчення від 09.12.2005 № 083712позивача:не з`явивсявідповідачів:не з`явилисьсуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Української міської ради (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» (далі перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість» (далі другий відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га, укладеного 13.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 229 та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім».

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави внаслідок укладення відповідачами оскаржуваного договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069. Так прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, набуття права приватної власності на які відбулось з порушенням вимог ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 60, 61 Земельного кодексу України через неможливість перебування земель водного фонду, у тому числі прибережних захисних смуг, в приватній власності для ведення індивідуального садівництва. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22, яке набрало законної сили, усунено перешкоди у здійсненні Українською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га.

Разом з тим, 13.06.2025 на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, ТОВ «Траст Ексім» відчужило спірні земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 на користь ТОВ «Гранд Нерухомість», що призвело до неможливості виконання вказаного вище судового рішення.

Як зазначає прокурор, оскаржуваний правочин, вчинений боржником ТОВ «Траст Ексім» на шкоду кредитору державі, з метою приховати майно (земельні ділянки) від їх повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради на підставі вказаного вище судового рішення та неможливості його виконання, є фраудаторним правочином, а тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі ст. 3, 13, 203, 204, 215 ЦК України, а спірні земельні ділянки з метою відновлення становища, яке існувало до порушення, підлягають поверненню ТОВ «Траст Ексім» з метою звернення на них стягнення.

Київська обласна прокуратура в порядку ст. 137 Господарського процесуального кодексу України подала заяву від 25.03.2026 (вх. № суду 2512 від 25.03.2025) про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Встановлено учасникам справи строки для подачі заяв по суті спору.

Прокурор, позивач, перший відповідач повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.

Другий відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 заяву Київської обласної прокуратури від 25.03.2026 (вх. № суду 2512 від 25.03.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 задоволено. Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069.

У встановлений судом строк відповідачі своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористались, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надали.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2026 у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Київська обласна прокуратура подала лист від 14.05.2026 (вх. № суду 2563/25 від 14.05.2026 про долучення доказів надіслання другому відповідачу копії позовної заяви з додатками та пояснення від 11.08.2026 (вх. № суду 4257/26 від 11.08.2026).

Присутній в судовому засіданні 11.08.2026 прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з`явилися.

Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка позивача та відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29.06.2016 у справі № 372/660/16, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 22.02.2017 та постановою Верховного Суду від 04.12.2019, частково задоволено позов першого заступника прокурора Київської області. Визнано протиправними та скасовані розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 34 та від 10.08.2009 № 999, визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 6,0000 га з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069.

У даній спраі суд дійшов висновку, що набуття права приватної власності на спірні земельні ділянки відбулось з порушенням вимог ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 60, 61 Земельного кодексу України через законодавчо визначену неможливість перебування земель водного фонду, у тому числі прибережних захисних смуг, в приватній власності для ведення індивідуального садівництва, що, окрім іншого, підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи від 29.01.2015 № 16413/14-41 у кримінальному провадженні № 42012000000000007. Судом у справі № 372/660/16 встановлено, що спірні земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею.

Вищевказане рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.06.2016 у справі № 372/660/16 виконано 24.01.2021 шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів № №: 2435639, 2218968, 2220082 про скасування права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 відповідно.

Разом з тим, на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2013 № 2658 ОСОБА_1 здійснив продаж земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 ОСОБА_2 .

При цьому, усупереч положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України в порядку, визначеному відповідно Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні записи про право власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, були відсутні.

01.11.2021 складено акти приймання-передачі майна до статутного капіталу № № 1621, 1622 та прийнято рішення одноособового учасника товариства № 2, відповідно до яких спірні земельні ділянки передано ОСОБА_2 у якості негрошового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Траст Ексім».

03.02.2022 відомості про право власності ТОВ «Траст Ексім» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказані обставини зумовили вжиття Київською обласною прокуратурою додаткових заходів представницького характеру щодо спірних земельних ділянок водного фонду шляхом звернення до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» про скасування рішень та повернення земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024 (з врахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 21.05.2025 про внесення виправлень) у справі № 911/2290/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішень та повернення земельних ділянок, позовні вимоги задовольнено повністю. Усунуто перешкоди у здійсненні Українською міською радою права користування та розпоряджання земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 63235032 від 03.02.2022 стосовно права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0067; № 63235728 від 03.02.2022 стосовно права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» на земельну ділянку площею 2 газ кадастровим номером 3223151000:05:007:0068; № 63236023 від 03.02.2022 стосовно права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» на земельну ділянку площею 2 газ кадастровим номером 3223151000:05:007:0069. Усунуто перешкоди у здійсненні Українською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» на користь Київської обласної прокуратури 31596,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 поновлено ТОВ «Траст Ексім» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22, зупинено дію рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 у справі № 911/2290/22, рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22 скасовано в частині задоволення позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні Українською міською радою права користування та розпоряджання земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 63235032 від 03.02.2022 стосовно права приватної власності ТОВ «Траст Ексім» на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0067; № 63235728 від 03.02.2022 стосовно права приватної власності ТОВ «Траст Ексім» на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0068; № 63236023 від 03.02.2022 стосовно права приватної власності ТОВ «Траст Ексім» на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0069, та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено. В решті рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22 залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22 в такій редакції: « 1. Позов задовольнити частково. 2. Усунути перешкоди у здійсненні Українською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» на користь Київської обласної прокуратури 29115 грн. витрат по сплаті судового збору.».

Між ТОВ «Траст Ексім» (продавець) та ТОВ «Гранд нерухомість» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок від 13.06.2025, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 229, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність таке нерухоме майно: 1) земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер 3223151000:05:007:0067, місце розташування якої: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, цільове призначення для індивідуального садівництва; 2) земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер 3223151000:05:007:0068, місце розташування якої: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, цільове призначення для індивідуального садівництва; 3) земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер 3223151000:05:007:0069, місце розташування якої: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, цільове призначення для індивідуального садівництва.

У п. 1.3 договору продавець стверджує, що на момент укладення цього договору вищевказані земельні ділянки ніколи іншому не продані, не подаровані, не відчужені іншим способом, в судовому порядку не знаходяться, права третіх осіб не порушено.

У п. 2.1 договору сторони домовились, що вартість кожної земельної ділянки становить: 1) земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151000:05:007:0067 - 647000,00 грн.; 2) земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151000:05:007:0068 - 647000,00 грн.; 3) земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151000:05:007:0069 - 647000,00 грн.

Згідно п. 2.2 договору за домовленістю сторін продаж земельних ділянок вчиняється за 1941000,00 грн., які покупець зобов?язується сплатити продавцю повністю до 13 червня 2026 року у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця, на рахунок продавця, що буде підтверджуватися відповідними банківськими документами. Продавець вважає зазначену в договорі ціну продажу вигідною для себе, її сума та умови платежу його повністю задовольняє.

Відповідно до п. 3.1 договору право власності у покупця щодо вищевказаних земельних ділянок виникає з дня державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється нотаріусом в день нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.12.2025 № 458970122, від 30.12.2025 № 458970339, від 458970690 № 458970690, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 є ТОВ «Гранд нерухомість».

Звертаючись з даним позовом прокурор зазначає про порушення інтересів держави внаслідок укладення відповідачами оскаржуваного договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069. Так прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, набуття права приватної власності, на які відбулось з порушенням вимог ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 60, 61 Земельного кодексу України через неможливість перебування земель водного фонду, у тому числі прибережних захисних смуг, в приватній власності для ведення індивідуального садівництва. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22, яке набрало законної сили, усунено перешкоди у здійсненні Українською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га.

Разом з тим, 13.06.2025 на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, ТОВ «Траст Ексім» відчужило спірні земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 на користь ТОВ «Гранд Нерухомість», що призвело до неможливості виконання вказаного вище судового рішення.

Як зазначає прокурор, оскаржуваний правочин вчинено його сторонами з порушенням принципів добросовісності та вчинений боржником ТОВ «Траст Ексім» на шкоду кредитору державі, з метою приховати майно (земельні ділянки) від їх повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради на підставі вказаного вище судового рішення та неможливості його виконання, є фраудаторним правочином, а тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі ст. 3, 13, 203, 204, 215 ЦК України, а спірні земельні ділянки з метою відновлення становища, яке існувало до порушення, підлягають поверненню ТОВ «Траст Ексім» з метою звернення на них стягнення.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами правочину дій з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці допускає кваліфікацію правочину як фраудаторного, зокрема, як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та зловживаючи правом (ст. 3, 13 ЦК України) і така практика є усталеною.

Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною (така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди тощо), що набрало законної сили.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використала / використали право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах із цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувати); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

У постановах Верховного Суду від 09.08.2024 у справі № 361/155/21, від 29.06.2022 у справі № 750/11492/19 вказано, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання в нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. Водночас та обставина, що правочин з третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Критеріями, для кваліфікації договору як фраудаторного є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо); майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Він може бути як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій. До обставин, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору, зокрема, належать: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Правочин, що вчиняється з метою завдати шкоди кредитору і який досягає цієї мети, є фраудаторним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.02.2026 у справі № 910/6654/24 виснувала, що необхідно розмежовувати конкурсне оспорювання та позаконкурсне оспорення фраудаторних правочинів.

Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспоренні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб.

Метою позаконкурсного оспорення є повернення майна боржнику задля звернення на нього стягнення, тобто щоб кредитор опинився в тому становищі, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину.

Належним способом є відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України), і для повернення майна боржнику оспорення наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається.

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість оспорення господарського договору як фраудаторного правочину поза провадженням про несплатоспроможність боржника.

Встановлення фраудаторності договору є достатньою та самостійною підставою визнання його недійсним та застосування наслідків його недійсності (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 року в справі №523/17429/20). Належним способом захисту права / інтересу кредитора за вимогою про повернення сторін у первісний стан, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України), є повернення відповідного майна боржнику, і для такого повернення оспорювання наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається (постанова КЦС ВС від 18.05.2022 року у справі № 643/15604/17, постанова Верховного Суду від 12.04.2023 року в справі №161/12564/21).

Судом встановлено, що 13.06.2025 ТОВ «Траст Ексім» на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу здійснило продаж земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 ТОВ «Гранд Нерухомість». На момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу, існували обставини, які беззаперечно свідчили про те, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, вибули з власності держави поза її волею та не могли бути передані у власність приватних осіб, зокрема, у власність ТОВ «Траст Ексім» та ТОВ «Гранд Нерухомість». ТОВ «Траст Ексім» був обізнаний про ухвалення Господарським судом Київської області рішення від 06.11.2024 (з врахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 21.05.2025 про внесення виправлень) у справі № 911/2290/22 та з його змістом, яким (рішенням), зокрема, усунуто перешкоди у здійсненні Українською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га, оскільки товариство оскаржувало вказане рішення в апеляційному порядку звернувшись 30.04.2025 з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду. Не дочекавшись перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, з метою випередити початок примусового виконання вказаного рішення, вчинило оскаржуваний правочин.

Отже, станом на момент укладенння оспорюваного договору ТОВ «Траст Ексім» цілком усвідомлювало про наявність у нього зобов`язання повернути спірні земельні ділянки на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради, яке виникло за вказаним судовим рішенням від 06.11.2024 у справі № 911/2290/22, що переглядалось судом апеляційної інстанції, а також усвідомлювало, що відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Гранд Нерухомість» матиме наслідком неможливість виконання судового рішенння у справі № 911/2290/22, після набрання ним законної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що боржник, який має невиконане зобов`язання, зобов`язаний утримуватися від дій, що безпідставно або сумнівно зменшують розмір його активів (постанова Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

Самим фактом укладення договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок буде заподіяно шкоду правам та інтересам Українській міській територіальній громаді в особі Української міської ради.

Наведене свідчить про те, що ТОВ «Траст Ексім», використав приватноправовий інструментарій (договір купівлі-продажу земельних ділянок від 13.06.2025 № 229) всупереч його призначенню (на шкоду іншій особі), тобто «використав право на зло», що є недопустимим.

Оспорюваний договір не містить жодної згадки про наявність судового спору у справі № 911/2290/22, навпаки встановлює умови, що на момент укладення цього договору вищевказані земельні ділянки ніколи іншому не продані, не подаровані, не відчужені іншим способом, в судовому порядку не знаходяться, права третіх осіб не порушено (п. 1.3 договору).

В свою чергу, ТОВ «Гранд Нерухомість» проявивши розумну обачність, могло і повинно знати про те, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, вибули з власності держави поза її волею та не могли бути передані у власність приватних осіб, зокрема, у власність ТОВ «Траст Ексім» та ТОВ «Гранд Нерухомість» та щодо них наявний судовий спір у справі № 911/2290/22, зокрема за допомогою загальновідомих та загальнодоступних джерел інформації таких як, зокрема, Єдиний державний реєстр судових рішень.

Наслідком укладення оскаржуваного договору стало неможливіть виконання судового рішення у справі № 911/2290/22. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що вчинення правочину не було наслідком випадкового збігу обставин, а мало усвідомлений і послідовний характер.

Сукупність наведених вище обставин свідчить про те, що ТОВ «Траст Ексім» діяло недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам держави, оскільки відчуження належних йому земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 ТОВ «Гранд Нерухомість», відбулося з метою уникнення звернення стягнення в подальшому на це його майно як боржника у порядку виконання судового рішенння у справі № 911/2290/22. Унеможливлення звернення стягнення на майно боржника є тією обставиною, яку Велика Палата Верховного Суду визнає суттєвою для кваліфікації правочину як фраудаторного.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний правочин, вчинений боржником ТОВ «Траст Ексім» на шкоду кредитору державі, з метою приховати майно (земельні ділянки) від їх повернення на користь Української міської територіальної громади в особі Української міської ради на підставі вказаного вище судового рішення та неможливості його виконання, є фраудаторним правочином, а тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а спірні земельні ділянки з метою відновлення становища, яке існувало до порушення, підлягають поверненню ТОВ «Траст Ексім» з метою звернення на них стягнення.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га, укладеного 13.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 229 та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи те, що судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою прокурора (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 після спливу дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили та не відкриття за заявою позивача (стягувача) виконавчого провадження з примусового виконання даного рішення. У разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного рішення за заявою прокурора (стягувача) після дев`яноста днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 після повного виконання судового рішення у даній справі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів порівно.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 145, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га, укладеного 13.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 229 та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067 площею 2 га, 3223151000:05:007:0068 площею 2 га, 3223151000:05:007:0069 площею 2 га, укладеного 13.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» (вул. Антоновича, 22, офіс 8, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 44487423) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість» (вул. Велика Васильківська, 1, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 45844131), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бояринцевою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 229.

3. Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0067, 3223151000:05:007:0068, 3223151000:05:007:0069 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» (вул. Антоновича, 22, офіс 8, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 44487423).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Ексім» (вул. Антоновича, 22, офіс 8, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 44487423) на користь Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Нерухомість» (вул. Велика Васильківська, 1, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 45844131) на користь Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою стягувача буде відкрито виконавче провадження - заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

7. Скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 після спливу дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили та не відкриття за заявою стягувача виконавчого провадження з примусового виконання даного рішення. У разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного рішення за заявою стягувача після дев`яноста днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026 у справі № 911/356/26 після повного виконання судового рішення у даній справі.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 19.10.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк