Постановление суда № 140699391, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

19.10.2026Справа №910/13174/26Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Центру гуманітарного розмінування (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 12/2; ідентифікаційний код 45011096)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування" (01042, м. Київ, вул. Годзенка Дмитра, буд. 4/47, кв. 2; ідентифікаційний код 45638433),

про визнання зобов`язань припиненими, а договору - розірваним,

ВСТАНОВИВ:

Центр гуманітарного розмінування звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування", в якому просить суд:

1) визнати зобов`язання за Договором про надання послуг №2026-01-Р від 18.02.2026, укладеним між Центром гуманітарного розмінування та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування", припиненим;

2) визнати Договір про надання послуг №2026-01-Р від 18.02.2026, укладений між Центром гуманітарного розмінування та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування", розірваним.

В обґрунтування позовних вимог Центр гуманітарного розмінування вказує, що за наслідками проведення процедури закупівлі UA-2025-12-15-024103-a Центром гуманітарного розмінування та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування" було укладено Договір про надання послуг №2026-01-Р від 18.02.2026, предметом якого є надання відповідачем послуг з розмінування (гуманітарного розмінування) триповерхової будівлі комунального некомерційного підприємства "Високопільська лікарня" Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, загальною площею 2 461,2 м.кв.

Позивач вказує, що ним із Єдиного державного реєстру судових рішень було виявлено факти вчинення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування" кримінальних діянь, які полягали у внесенні до актів приймання-передачі наданих послуг завідомо неправдивих відомостей про обсяг робіт із розмінування земельних ділянок, які фактично не виконувались. У зв`язку з наведеним Центр гуманітарного розмінування вимагав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування" негайно припинити виконання зобов`язань по Договору про надання послуг №2026-01-Р від 18.02.2026 та в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору шляхом направлення повідомлення про розірвання Договору відповідно до п. 12.4.3 Договору.

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна служба розмінування" не визнає настання зазначених правових наслідків - після отримання повідомлення Центру про односторонню відмову відповідач повідомив про невизнання розірвання договору, продовжив його виконання та направив позивачу акти виконаних робіт/наданих послуг, у зв`язку з чим Центр гуманітарного розмінування звернувся до суду із даним позовом.

У змісті позовної заяви Центр гуманітарного розмінування просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви до моменту фактичного перерахування коштів казначейською службою на реквізити суду, але не пізніше ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Із змісту прохальної частини позовної заяви Центру гуманітарного розмінування вбачається, що позивачем заявлено дві немайнові вимоги - 1) про визнання зобов`язань припиненими, 2) про визнання договору розірваним.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до господарського суду шляхом формування в системі "Електронний суд" даної позовної заяви Центр гуманітарного розмінування повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5 324,80 грн (3 328,00 грн х 2 х 0,8).

Однак позивачем до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість позивачем у позовній заяві викладено заяву про відстрочення сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що Центр є неприбутковою бюджетною установою, фінансування його витрат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. При цьому позивач вказує, що 05.10.2026 Центром гуманітарного розмінування було сформовано та направлено в електронній формі до органу, який здійснює його казначейське обслуговування платіжну інструкцію №429 на виконання платежу за подання позову на реквізити Господарського суду міста Києва у сумі 5 324,80 грн, яка до цього часу не проведена, а кошти не перераховані з незалежних від позивача причин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

В контексті наведеного, з метою виконання рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 №R(81)7, статті 6 Конвенції у світлі рішень Європейського суду з прав людини від 09.10.2025 у справі "Король та інші проти України" та від 26.02.2026 у справі "Могила та інші проти України", які в силу частини четвертої статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, статті 8 Закону та правових позицій її застосування, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 і від 17.06.2026 у справі №917/1219/24, та в силу статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які враховуються іншими судами при застосуванні такої норми права, колегія суддів зазначає, що хоча норми Закону прямо не передбачають право юридичної особи на відстрочення сплати судового збору у справах про стягнення заборгованості, яка виникла з договірних відносин між суб`єктами господарювання, тобто є справою, яка стосується майнового інтересу суб`єкта господарювання, однак, і не скасовують того, що висновки судів про неможливість застосування положень підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи та висновками ЄСПЛ, не відповідають вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити судовий збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у пункті 71 постанови від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Центр гуманітарного розмінування є неприбутковою бюджетною установою, метою діяльності якого є практичне здійснення заходів гуманітарного розмінування. Відповідно всі видатки позивача здійснюються за рахунок бюджетних коштів.

Водночас загальновідомою є ситуація з дефіцитом Державного бюджету України у 2026 році, що мало своїм наслідком призупинення чи обмеження у жовтні 2026 року частини необов`язкових бюджетних видатків до кінця року.

Бюджетні установи, як і громадяни, мають право на судовий захист. Якщо через дефіцит бюджету кошти на статтю "судовий збір" не виділені або заблоковані (наприклад, через пріоритетність військових видатків), обов`язок сплатити збір перетворюється на непереборний бар`єр. Звільнення або відстрочення оплати судового збору у такому разі є єдиним способом забезпечити доступ органу до суду.

Державні структури беруть участь у судових процесах не задля власного збагачення, а для захисту публічного інтересу. Дефіцит бюджету означає, що держава не може профінансувати технічну процедуру (сплату збору), але неотримання судового захисту через брак бюджетного фінансування завдасть державі значно більшої матеріальної та/або правової шкоди.

Хоча державні установи є юридичними особами, їхній майновий стан повністю залежить від кошторису, затвердженого Кабміном чи Верховною Радою. Органам влади заборонено використовувати кошти не за цільовим призначенням. Якщо державне фінансування урізане через дефіцит, установа фізично не має інших джерел доходу (на відміну від суб`єктів підприємницької діяльності), щоб покрити ці витрати.

З огляду на наведене та зважаючи на підстави поданого позову, суд вважає за можливе задовольнити заяву Центру гуманітарного розмінування про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи складність справи, значення даної справи для сторін, характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд приходить до висновку, що справа №910/13174/26 підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити учасникам справи строки для подання ними заяв по суті справи.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 42, 165, 166, 167, 176, 181, 197, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відстрочити Центру гуманітарного розмінування сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №910/13174/26.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 17.11.26 об 10:20. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, зал судових засідань №41 (корпус В).

5. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи. У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

6. Запропонувати відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду:

- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на положення законодавства та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;

- докази направлення відзиву позивачу.

7. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

8. Запропонувати позивачу у строк протягом семи днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

9. Визначити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) з доказами їх направлення позивачу - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.

10. Попередити позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у підготовче засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Роман БОЙКО

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.