Решение № 140699281, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/8435/23 (910/9506/26)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіо Груп"

до Головного управління ДПС у м. Києві - 1

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - 2

про стягнення переплати з податку на додану вартість у розмірі 30 000,00 грн.

в межах справи № 910/8435/23

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альвіо Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до К Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про стягнення переплати з податку на додану вартість у розмірі 30 000,00 грн. в межах справи № 910/8435/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачам у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

07.08.2026 від відповідача надійшов відзив.

11.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.08.2026 від відповідача надійшов відзив, клопотання про закриття провадження у справі.

17.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Позивач, відповідачі були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд розглянувши клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі ухвалив відмовити у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує ВСІ МАЙНОВІ СПОРИ, стороною в яких є боржник: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому ч. 2 цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо майна боржника та СПОРИ ПРО ПОВЕРНЕННЯ (ВИТРЕБУВАННЯ) МАЙНА БОРЖНИКА.

Спори (правовідносини), стороною яких є боржник у справі про банкрутство слід розглядати, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - Кодексу України з процедур банкрутства, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).

Здійснюючи системне тлумачення приписів ст. 7 КУзПБ, ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

Частиною 3 ст. 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 вересня 2024 року було перераховано до бюджету з електронного рахунка СЕА ПДВ кошти в розмірі 30 000,00 грн, при цьому постановою Господарського суду міста Києва по справі № 910/8435/23 від 28 лютого 2024 р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Альвіо Груп» (03150, м. Київ, вул. В. Антоновича, буд. 51, оф. 805, код ЄДРПОУ 43637616) відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Огейчук Тетяну Василівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 08.02.2013 № 69) та відповідно до статті 43 ПК України такі кошти, на думку останнього, повинні бути повернено шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг як надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

Позивачем також зазначено, що листом вих. № 30170/6/99-00-04-02-01-06 від 07.10.2024 р. Державна податкова служба України (ДПС) за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Огейчук Тетяни Василівни вих. № 33 від 16.09.2024 р. щодо повернення суми реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) на банківський рахунок товариства повідомила, що у зв`язку з анулюванням ТОВ «Альвіо Груп» реєстрації платника ПДВ було стягнуто кошти на загальну суму 30 000,00 грн перераховано до бюджету з електронного рахунку СЕА ПДВ ТОВ «Альвіо Груп» № UА 808999980385129000000450270, які можуть бути повернуті у порядку ст. 43 ПК України.

При цьому, листом вих. № 65326/6/2615-04-01-26 від 09 липня 2025 р. «Про повернення переплати з ПДВ» Головне управління ДПС у м. Києві повідомило: «Згідно з інформаційними ресурсами ДПС, в інтегрованій картці ТОВ «АЛЬВІО ГРУП» (далі - ІКП) станом на 07.07.2025 обліковується переплата з податку на додану вартість в розмірі 30 000,00 гривень та відповідно до зведеної ІКП (за всіма платежами і видами бюджету) по ТОВ «АЛЬВІО ГРУП» обліковується податковий борг, що суперечить умовам повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язаний/передбачених пунктами 43.1 та 43.2 статті 43 ПК України.

Зазначена переплата виникла та обліковується в ІКП в хронологічному порядку відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі - Наказ № 5) за рахунок надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у зв`язку з анулюванням реєстрації платником ПДВ 22.08.2024 та закриттям рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ 26.09.2024.

Відповідач 1 зазначає у поданому відзиві, що у зв`язку з тим, що у платника податків наявний податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені є неможливим так як суперечить ПУНКТУ 43.2 ПК України, за яким, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.41 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларацїї/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Згідно із даними інформаційно - комунікаційних систем контролюючих органів стосовно ТОВ «АЛЬВІО ГРУП» (код ЄДРПОУ 43637616) по території обслуговування Головного управління ДПС у м. Києві обліковується станом на 07.07.2025 р. та станом на 10.08.2026 р. заборгованість з: Податку на прибуток підприємств (ккдб 11021001) у сумі 17,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 визнано кредитором у справі № 910/8435/23 по відношення до боржника ТОВ «АЛЬВІО ГРУП», Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на суму 5 725,63 гривень, з яких: 5 368,00 грн - перша черга; 340,00 грн - третя черга; 17,63 грн - шоста черга.

Станом на 10 серпня 2026 р. за ТОВ «АЛЬВІО ГРУП» обліковується податковий борг у розмірі 17,63 грн, що не дає можливості контролюючому органу за заявою (ми) платника податків здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання в розумінні механізму повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань передбаченого ст. 43 ПК України, з урахуванням наявності у останнього податкового боргу, бо тільки за відсутністю у такого платника податків податкового боргу можливе повернення зазначених вище коштів, відповідно до поданих заяв, з врахуванням наступного.

Механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань передбачено ст. 43 ПК України.

Відповідно до п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За приписами ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті ЗОЇ Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Водночас обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/ помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин:

1) відсутність у такого платника податкового боргу;

2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати;

3) відповідність поданої заяви вимогам ПУНКТУ 43.4 ПК України.

За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією Проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Окрім цього, позивачем не доведено того, що між ним та відповідачем 2 існує спір. Головне управління Казначейства не приймало рішень щодо позивача, не проводило перевірок, не виставляло податкових вимог, не ініціювало примусове стягнення коштів з банківських рахунків боржника.

Органи Казначейства є лише інституціями, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, і не є контролюючими органами у розумінні Податкового кодексу України.

Головне управління Казначейства жодним чином не порушувало право Позивача на бюджетне повернення ПДВ.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.10.2026.

Суддя А.М. Івченко