Постановление суда № 140699232, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/9201/26Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-інвест"

про розстрочення виконання судового рішення

у справі № 910/9201/26

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-інвест"

про стягнення 3 490 644,55 грн.

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2026 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автек-інвест» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,9310 га з кадастровим номером 8000000000:78:136:0009 за адресою: вул. Новокостянтинівська, 12, Оболонський район, м. Київ за період з 28.02.2023 до 30.06.2026 у розмірі 3 490 644,55 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 943,87 грн, повернуто Київській міській раді з державного бюджету судовий збір в розмірі 20 943,86 грн.

02.10.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автек-інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2026 призначено судове засідання на 19.10.2026.

08.10.2026 від представника заявника - Хасіна Ігоря Борисовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.10.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2026 задоволено заяву представника заявника - Хасіна Ігоря Борисовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.10.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2026 видано наказ.

13.10.2026 представником позивача подано заперечення на заяву відповідача.

19.10.2026 представником позивача подано клопотання про залишення заяви відповідача без розгляду, в обґрунтування якої позивач зазначає, що 13 жовтня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТЕК-ІНВЕСТ» добровільно виконало рішення Господарського суду міста Києва від 07 вересня 2026 року у справі № 910/9201/26 у повному обсязі, що підтверджено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У судове засідання 19.10.2026 представник позивача з`явився, представник відповідача (заявника) не з`явився.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-інвест" про розстрочення виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 18 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема стаття 331 ГПК України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

У ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Отже, за змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з тим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Так, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У заяві про розстрочку виконання рішення відповідача посилається, на те, що у разі належного та неупередженого виконання позивачем своїх повноважень, проект землеустрою було б затверджено позивачем у визначені законодавством строки та негайно укладено на його підставі договір оренди, цей спір взагалі не виник би, а відповідач щомісячно сплачував би орендну плату, визначену договором. Також відповідач зазначає, що належні йому будівлі та споруди, розташовані на цій ділянці, неодноразово зазнавали суттєвих пошкоджень внаслідок російських ракетно-дронових атак, зокрема, 14.05.2026, що вимагало від відповідача понесення значних незапланованих витрат на їх відновлення. Крім того, відповідач зазначає, що внаслідок прямого влучання російської ракети та викликаної цим пожежі, що сталися 16.07.26, було майже знищено складські приміщення площею понад 10 тис. кв.м по вул. І.Дзюби, 7 в м. Києві, які з 2024 року орендувало ТОВ «АвтекІнвест».

Так, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суд враховує не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої розстрочки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), cуд вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Однак, як вбачається з матеріалів доданих заявником до заяви, фактично підтвердженими є лише обставини щодо пошкодження предмету оренди, який відповідач орендував у ТОВ «Партнер інвест консалтинг» за адресою: вул. І.Дзюби, 7 в м. Києві.

Водночас, сам факт пошкодження певного майно, яке орендується відповідачем, не може свідчити про відсутність у відповідача можливості виконати рішення суду у даній справі щодо безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,9310 га з кадастровим номером 8000000000:78:136:0009 за адресою: вул. Новокостянтинівська, 12.

При цьому, доводи відповідача щодо ухилення кредитора від належного виконання відповідачем свого обов`язку в зв`язку з не укладенням договору, і як наслідок, створюють обставини необхідності одномоментної сплати орендної плати за період з 28.02.2023 до 30.06.2026 судом відхиляються, оскільки відповідач у відповідності до приписів ст. 537 ЦК України міг виконувати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу.

Проаналізувавши матеріали справи, судом не встановлено наявність виняткового випадку та наявність підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності у боржника конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заявником (боржником) 13 жовтня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТЕК-ІНВЕСТ» добровільно виконало рішення Господарського суду міста Києва від 07 вересня 2026 року у справі № 910/9201/26 у повному обсязі, що підтверджується Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), платіжними інструкціями № 000386011 від 13.10.2026 на суму20 943,87 грн та № 000386009 від 13.10.2026 на суму 3 490 644,55 грн.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи, що боржником не доведено наявності у боржника конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також враховуючи, що станом на 13.10.2026 рішення суду в виконано, що нівелює можливість розстрочення виконання рішення суду, яке фактично виконано, в зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-інвест" про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 19.10.2026.

Суддя О.А. Грєхова