Решение № 140699115, 08.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2026Справа № 910/8349/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" до Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 (далі - Підприємство) 2 484 483,00 грн основної заборгованості за укладеним між сторонами договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 9 січня 2026 року № 09012026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 липня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/8349/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

21 липня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позову від 16 липня 2026 року № 130.

31 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від 30 липня 2026 року про проведення призначеного засідання без участі його представника та про участь представника в засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 серпня 2026 року вказане клопотання Товариства задоволено та вирішено здійснювати проведення усіх засідань по справі за участю представника позивача - Морганюк Ю.Є., у режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за посиланням: https://vkz.court.gov.ua.

У підготовчому засіданні 6 серпня 2026 року суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження у справі на 30 днів; про відкладення засідання на 10 вересня 2026 року.

У період з 10 серпня 2026 року по 23 серпня 2026 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.

18 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника, - Морганюк Ю.Є., у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 серпня 2026 року в задоволенні вказаної заяви Товариства відмовлено.

24 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про зменшення розміру позовних вимог, у якій останнє просило стягнути з відповідача 2 326 453,63 грн основної заборгованості. У цій же заяві позивач у зв`язку з визнанням позову відповідачем просив повернути йому з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом.

10 вересня 2026 року (до початку призначеного засідання) через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів часткової оплати спірної заборгованості.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про прийняття заяви Товариства про зменшення розміру позовних вимог від 24 серпня 2026 року до розгляду; про оголошення перерви в засіданні до 8 жовтня 2026 року.

6 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від 5 жовтня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог, у якій останнє просило стягнути з відповідача 1 863 213,90 грн основної заборгованості. У цій же заяві позивач просив повернути йому з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 23 293,13 грн.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Оскільки заява Товариства про зменшення розміру позовних вимог від 5 жовтня 2026 року подана під час підготовчого провадження у даній справі й позивачем надано докази направлення заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду цієї заяви.

У призначене підготовче засідання сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку. Однак 8 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без участі представників сторін. У цих же заявах зазначено, що сторони не заперечують проти ухвалення судом рішення за результатами підготовчого провадження у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Частиною 3 статті 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду в випадку визнання позову відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що за умовами частин 4, 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За таких обставин, у зв`язку з прийняттям визнання відповідачем позову Товариства про стягнення з Підприємства 1 863 213,90 грн основної заборгованості, суд

ВСТАНОВИВ:

9 січня 2026 року між Підприємством і Товариством було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 09012026, за умовами якого останнє зобов`язалось продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача за особовим рахунком № 210296011Р, а Підприємство - оплатити вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Вказаний правочин підписаний повноважними представниками сторін і скріплений їх печатками.

Пунктами 1.2.-1.3. договору визначено найменування товару: "Електрична енергія за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 (електрична енергія з розподілом)". Постачання товару за цим правочином передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року становить 625 000 кВт·год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За пунктами 2.1., 3.1. вказаного правочину строк (термін) поставки товару встановлено з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року. Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною (за 1 кВт·год), що на дату укладення цього договору становить 9,00 грн з ПДВ. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з комерційною пропозицією. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором. Вартість електричної енергії за договором становить 5 625 000,00 грн з ПДВ. До загальної вартості договору включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами (пункти 4.1., 4.2. договору).

Відповідно до пунктів 4.3., 4.4. вказаного правочину розрахунковим періодом є 1 календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору.

Пунктом 4.5. договору передбачено обов`язок споживача здійснити оплату за спожиту електричну енергію в строк до 30 календарних днів з моменту отримання товару або в інший строк, визначений подальшими положеннями цього пункту.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.2. вказаного правочину споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору.

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (підпункт 1 пункту 6.1. договору).

Умови договору розповсюджують свою дію на правовідносини сторін починаючи з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (пункт 12.1. вказаного правочину).

У додатку № 1 до договору (заяві-приєднання) зазначено, що початком постачання є 1 січня 2026 року.

У додатку № 2 до договору визначено об`єкт електропостачання відповідача, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Охтирська, 8.

Додатком № 3 "Комерційна пропозиція" до договору сторони визначили порядок формування ціни електричної енергії та проведення розрахунків за її постачання. Зокрема, розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно у грошовій формі відповідно до умов договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті прийняття-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника. Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк до 30 календарних днів з моменту отримання товару споживачем. У разі закупівлі за бюджетні кошти - після надходження замовлених коштів на рахунок підприємства з урахуванням черговості, передбаченої абзацом 2 підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590 (зі змінами та доповненнями).

У процесі виконання договору сторони уклали чотири додаткові угоди, якими внесли зміни до ціни електричної енергії та механізму її визначення.

Зокрема, 5 лютого 2026 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою було погоджено ціну електричної енергії для групи "Б" за січень 2026 року в розмірі 13,044 грн з ПДВ. Крім того, сторони внесли зміни до пункту 1.2. додатка № 3 "Комерційна пропозиція" у частині механізму визначення ціни.

2 березня 2026 року сторони уклали додаткову угоду № 2, якою виклали пункт 4.1. договору в новій редакції, погодивши ціну електричної енергії для групи "А" за лютий 2026 року в розмірі 15,6684 грн з ПДВ грн. Також було змінено пункт 1.2 додатка № 3 до договору щодо механізму регулювання ціни електричної енергії.

14 квітня 2026 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою погоджено ціну електричної енергії для групи "А" за березень 2026 року в розмірі 13,242 грн з ПДВ. Відповідні зміни внесено до пункту 4.1. договору та пункту 1.2 додатка № 3 "Комерційна пропозиція".

13 травня 2026 року сторони уклали додаткову угоду № 4, якою погодили ціну електричної енергії для групи "А" за квітень 2026 року в розмірі 9,5724 грн з ПДВ. Цією угодою також внесено зміни до пункту 1.2. додатка № 3 до договору.

Копії зазначених додаткових угод містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство в період із січня по серпень 2026 року здійснило постачання електричної енергії Підприємству на загальну суму 3 687 814,08 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: актів приймання-передачі електричної енергії: від 31 січня 2026 року № РН-0000424 на суму 1 040 493,79 грн з актом коригування від 31 січня 2026 року № 00021 на суму 63 894,17 грн; від 28 лютого 2026 року № РН-0001203 за лютий 2026 року на суму 1 283 461,32 грн; від 31 березня 2026 року № РН-0001763 за березень 2026 року на суму 1 047 707,04 грн; від 30 квітня 2026 року № РН-0002249 за квітень 2026 року на суму 171 077,93 грн; акта приймання-передачі електричної енергії № РН-0004132 за серпень 2026 року на суму 78 597,62 грн; актів звіряння взаєморозрахунків за періоди: з 1 січня 2026 року по 30 червня 2026 року, з 1 січня 2026 року по 5 жовтня 2026 року. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін і скріплені їх печатками без жодних заперечень та зауважень.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що за поставлену електричну енергію відповідачем було сплачено загалом 1 824 600,18 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними копіями платіжних інструкцій та актами звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем. Таким чином, з урахуванням здійснених оплат та проведеного сторонами звіряння взаєморозрахунків, несплачена відповідачем заборгованість за поставлену електричну енергію (з урахуванням заяв позивача від 24 серпня 2026 року та 5 жовтня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог) становить 1 863 213,90 грн, що є предметом розгляду даної справи.

Як передбачено положеннями частин 1, 4 статті 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову, суд (за наявності для того законних підстав) ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).

Також приписами пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що на будь-якій стадії судового процесу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).

З системного тлумачення вищевказаних приписів процесуального законодавства вбачається, що відповідач не позбавлений права та можливості визнати позов як щодо усіх заявлених позовних вимог, так і щодо їх окремої частини.

Судом встановлено, що визнання позову, викладене в заяві від 16 липня 2026 року № 130, яке підписане виконуючим обов`язків директора Підприємства Барановим Ю.В., - відповідає вимогам статті 191 ГПК України, такі дії не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відтак, суд дійшов висновку про прийняття визнання відповідачем позову Товариства про стягнення з Підприємства 1 863 213,90 грн та ухвалення рішення на стадії підготовчого провадження. У зв`язку з цим сума основної заборгованості в розмірі 1 863 213,90 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства на підставі статей 185, 191 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з прийняттям судом визнання відповідачем позову про стягнення з останнього 1 863 213,90 грн основного боргу, сплачений Товариством судовий збір у розмірі 13 974,10 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за відповідною ухвалою суду.

Відтак, загальна сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача, складає 13 974,10 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 185, 191, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання Комунальним автотранспортним підприємством № 273904 КАТП-273904 позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" про стягнення 1 863 213 (один мільйон вісімсот шістдесят три тисячі двісті тринадцять) грн 90 коп. основної заборгованості.

Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 (03022, місто Київ, вулиця Охтирська, будинок 8; ідентифікаційний код 05433011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 86-В, квартира 1; ідентифікаційний код 42827548) 1 863 213 (один мільйон вісімсот шістдесят три тисячі двісті тринадцять) грн 90 коп. основної заборгованості та 13 974 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 10 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 19 жовтня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко