Решение № 140698714, 13.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/584/26

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання Шовтюк І. В.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Семака Івана Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістикс Україна"

про стягнення 63000,00 грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 63000,00 грн основного боргу, а також судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору - заявки на перевезення вантажу №б/н від 28.10.2025 в частині проведення розрахунків.

Ухвалою від 20.05.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду на 19.06.2026 о 12:00; встановив сторонам спору відповідні терміни на подання процесуальних документів (а. с. 30).

08.06.2026 до суду повернулась як не вручена відповідачу ухвала господарського суду від 20.05.2026 про відкриття провадження у справі (а. с. 32, 33).

Ухвалою від 19.06.2026 господарський суд відклав підготовче засідання на 13.07.2026 о 10:30, постановив, серед іншого, направити копію цієї ухвали на адресу місця проживання керівника товариства ОСОБА_1 та засновника Богайчука С. В. (а. с. 36).

29.06.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та підтримання позовні вимоги в повному об`ємі (а. с. 38 - 39).

Ухвалою від 13.07.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті (а. с. 42).

При дослідженні наявних у справі доказів з`ясовано, що позивач до позовної заяви надав копії двох однакових міжнародних транспортних накладних від 29.10.2025 (CMR) VWH 606293 (а. с. 16, 17), тому ухвалою від 02.09.2026 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 13.10.2026 о 10:00, витребував у позивача засвідчені копії міжнародної транспортної накладної від 29.10.2025 та акту виконаних робіт відповідно до п. 16 договору - заявки на перевезення вантажу від 28.10.2025 (а. с. 48).

24.09.2026 до суду від позивача надійшла заява з копіями міжнародної транспортної накладної від 29.10.2025 та акту №00212 від 04.11.2025 надання послуг, підписаного в односторонньому порядку тільки позивачем (а. с. 50 - 54).

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, правом на подання відзиву не скористався, клопотання про відкладення розгляду справи по суті до суду не надіслав; про дату і час судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали господарського суду від 02.09.2026 в електронному вигляді в його електронний кабінет згідно із довідкою про доставку електронного листа (а. с. 49).

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

28.10.2025 між Фізичною особою - підприємцем Семаком Іваном Івановичем (перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістикс Україна" (експедитор/відповідач) укладено договір - заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №б/н (а. с. 16, 17) (далі - договір - заявка), за до п. 2 якого експедитор доручає, а перевізник приймає й організовує за винагороду міжнародні й міжміські перевезення вантажів.

Згідно із договором - заявкою, вартість перевезення становить 1900,00 євро у гривнях за курсом НБУ станом на день розвантаження. Умови оплати: протягом 10-15 банківських днів (виключаючи вихідні та святкові дні) по оригіналам документів тільки після виконання п. 16 даного договору-заявки і вимог до оформлення пакету документів по наданим послугам. Відлік строків оплати буде відліковуватися від дати отримання ТОВ "Спарк Логістикс Україна" всіх правильно оформлених документів.

За п. 16 договору-заявки перевізник зобов`язується в термін не більше 10 календарних днів після вивантаження і відповідно вимог до оформлення та надання пакету документів по наданим послугам, надати експедитору рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну, міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR)/TTH з оригінальною печаткою вантажоодержувача в 1 екземпляр - оригінал, 2 - точну копію, завірену печаткою перевізника (експедитора) з обов`язковим зазначенням реєстраційного номера автомобіля. Документи направляються службою кур`єрської доставки на поштову адресу експедитора. У випадку, якщо експедитор в зазначений строк не отримав від перевізника вказані документи, строк оплати за перевезення збільшується на кількість днів прострочення у надані документів. Розрахунковим днем є четвер, що наступає після дня завершення терміну оплати.

На виконання договору-заявки позивач надав відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу за кордоном за маршрутом "Угорщина - Угорщина", що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) VWH №, 606290, 606291, 606292, 606293 від 29.10.2025 (а. с. 25 - 27, 54).

Позивач сформував документи для оплати послуг з перевезення, а саме, рахунок №00212 від 04.11.2025 на суму 92011,11 грн, акт надання послуг №00212 від 04.11.2025 на суму 92011,11 грн, який, однак, підписаний тільки з боку перевізника (а. с. 20, 53).

Позивач також склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 04.11.2025 по факту наданих послуг перевезення (а. с. 4, 5).

Відповідач на підставі рахунку №00212 від 04.11.2025 частково оплатив надані послуги на загальну суму 29011,11 грн, що підтверджується копіями таких платіжних інструкцій:

- №12018 від 05.12.2025 - на суму 10000,00 грн (а. с. 8);

- №12227 від 23.01.2026 - на суму 12011,11 грн (а. с. 7);

- №12286 від 13.04.2026 - на суму 7000,00 грн (а. с. 6).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, що виникли на підставі договору - заявки 28.10.2025, у ТОВ "Спарк Логістикс Україна" станом на день звернення до суду існує непогашений борг перед ФОП Семак І. І. в розмірі 63000,00 грн, який позивач просить стягнути в судовому порядку.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (ст.627 Кодексу).

Суд установив, що укладений між сторонами договір-заявка за правовою природою є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання глави 64 ЦК України.

Стаття 908 ЦК України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов1язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

3. Висновок щодо заявленої позовної вимоги.

За договором - заявкою від 06.11.2025, вартість перевезення становить 1900,00 євро у гривні за курсом НБУ станом на день розвантаження; умови оплати: протягом 10 - 15 банківських днів (виключаючи вихідні та святкові дні) по оригіналах документів тільки після виконання п. 16 договору - заявки і вимог до оформлення документів по наданих послугах.

Відлік строків оплати буде відліковуватися від дати отримання ТОВ "Спарк Логістикс Україна" всіх правильно оформлених документів.

За п. 16 договору - заявки перевізник зобов`язується в термін не більше 10 календарних днів після вивантаження і відповідно вимог до оформлення та надання пакету документів по наданим послугам, надати експедитору рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну, міжнародну товаро - транспортну накладну (CMR)/TTH з оригінальною печаткою вантажоодержувача в 1 екземпляр - оригінал, 2 - точну копію, завірену печаткою перевізника (експедитора) з обов`язковим зазначенням реєстраційного номера автомобіля.

Документи направляються службою кур`єрської доставки на поштову адресу експедитора. У випадку, якщо експедитор в зазначений строк не отримав від перевізника вказані документи, строк оплати за перевезення збільшується на кількість днів прострочення у надані документів.

У матеріалах справи є опис вкладень у цінний лист, що підтверджує відправлення ФОП Семаком І. І. відповідачу документів, визначених у п. 16 договору-заявки (а. с. 10).

Одночасно варто зазначити, що у призначеннях платежів до вищезазначених платіжних інструкцій №12018 від 05.12.2025, №12227 від 23.01.2026, №12286 від 13.04.2026 визначено, що оплата здійснюється за транспортні послуги згідно з рахунком №00212 від 04.11.2025, який, у свою чергу, був сформований позивачем для оплати відповідачем наданих послуг за договором -заявкою від 28.10.2025 (а. с. 6 - 8).

Таким чином, здійснивши часткову оплату, відповідач своїми діями фактично визнав наявність у нього грошового зобов`язання перед позивачем та підтвердив факт існування заборгованості за договором - заявкою від 28.10.2025.

За таких обставин, надані послуги з перевезення залишаються неоплаченими відповідачем на суму 63000,00 грн, тому позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

4.1. Щодо витрат по сплаті судового збору.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір слід покласти на відповідача.

У матеріалах справи є копія платіжної інструкції №730 від 17.04.2026, що підтверджує сплату позивачем судового збору у розмірі 3328,00 грн за подання позову до суду (а. с. 28).

Однак, з огляду на те, що позовну заяву було подано через підсистему "Електронний суд", судовий збір, які підлягав сплаті, складає 2662,40 грн (3328,00 * 0,8) (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

З урахуванням зазначеного, позивач має право на повернення з Державного бюджету України частини сплаченої суми судового збору у розмірі 665,60 грн за його клопотанням, шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.

4.2. Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно із ч. 1, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 9300,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що є гонораром успіху у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2026 позивач (клієнт) уклав з Адвокатським бюро "Лози" в особі керуючого, адвоката Лози В. М., (адвокат) договір про правову допомогу б/н (далі - договір від 16.05.2026) (а. с. 18), за п. 1.1 якого адвокат зобов`язується від імені і за рахунок клієнта надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ "Спарк Логістикс Україна". З цією метою:

- здійснити огляд, дослідження, аналіз та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходження (2 год);

- провести заходи досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу (0,5 год);

- провести арифметичні розрахунки (0,5 год);

- здійснити аналіз судової практики (1 год);

- підготувати пакет документів, необхідних для звернення до суду, підготувати позовну заяву (6 год);

- вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (2год).

Відповідно до п. 2.1 договору від 16.04.2026 за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 9300,00 грн.

Розрахунок здійснюється в такому порядку: кошти у визначеній у п. 2.1 сумі сплачуються адвокату в момент передачі клієнту підготовленої позовної заяви (п. 2.2 договору від 16.04.2026).

Згідно з п. 2.3 договору від 16.04.2026 при задоволенні позову адвокат отримує премію (гонорар успіху) в сумі 2000,00 грн.

Згідно з актом приймання - передачі наданих послуг від 16.05.2026 (а. с. 21), адвокатом надано клієнту таку правничу допомогу на суму 9300,00 грн:

- огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходження (2 год);

- проведення заходів досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (20 хв);

- здійснення арифметичних розрахунків (25 хв);

- аналіз судової практики (1 год);

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви (6 год 20 хв);

- вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (2 год).

У матеріалах справи є копії ордеру серії ВО №1139020 на надання правничої допомоги від 16.05.2026 для представництва позивача адвокатом Лозою В.М. та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008, виданого Лозі В.М. (а. с. 9, 23).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення щодо розміру судових витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення суми витрат з контррозрахунком від відповідача до суду не надходили.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування ст. 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

З огляду на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд вважає, що не усі з наданих послуг відповідають критерію обгрунтованості.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №824/152/21 викладено висновок про те, що такий вид робіт, як: аналіз документів, наданих замовником; розробка та узгодження стратегії захисту прав та інтересів замовника, аналіз мотивів судових рішень, є складовою роботи з підготовки позовної заяви / відзиву на апеляційну / касаційну скаргу.

Так, суд відмовляє у стягненні з відповідача витрати на професійну правничу допомогу за виконання робіт з огляду, вивчення, аналізу та попередньої правової оцінки документів та ін. доказів за їх місцезнаходження, оскільки зазначені дії є складовою роботи з підготовки позовної заяви.

Крім того, позивачем не надано суду докази надання послуги з вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу, що унеможливлює надання їй судом оцінки.

Також суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з відповідача за надану послугу із проведення заходів досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу, оскільки вона була здійснена до подання позову до суду та відносяться до послуг щодо якої позивач мав особистий намір.

Крім того, на думку суду, представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, об`єктивно не потребувалось значних затрат часу та зусиль на опрацювання матеріалів, а також підготовку та подання відповідних процесуальних заяв, враховуючи предмет спору, ціни позову та предмета доказування.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку відмовити у стягненні судових витрат позивача на правничу допомогу на суму 2300,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо вимоги про стягнення з ТОВ "Спарк Логістикс Україна" на користь позивача гонорару успіху.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, на яку посилається Скаржник, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі №914/3455/23 звернув увагу, що особливим різновидом адвокатського гонорару визнається "гонорар успіху" - додаткова винагорода, що є платою адвоката за досягнення конкретного результату, обумовленого сторонами. Чинне законодавство, хоча й не містить визначення такого виду гонорару, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху", визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі такого виду винагороди, що відповідає принципу свободи договору та практиці Європейського суду з прав людини.

Встановлюючи "гонорар успіху", сторонам договору достеменно не відомо, як буде вирішений судовий спір. Втім, за умови досягнення адвокатом заздалегідь визначеного результату, що прогнозується при укладенні договору, у клієнта виникає обов`язок сплатити додаткову грошову винагороду.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару успіху здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 у справі №910/2461/24 звернув увагу, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату. Погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником.

Суд звертає увагу на те, що у п. 2.3 договору від 16.04.2026 визначено, що при задоволенні позову адвокат отримує премію (гонорар успіху) в сумі 2000,00 грн.

У позовній заяві до стягнення з ТОВ "Спарк Логістикс Україна" заявлено 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що є гонораром успіху, пояснення щодо підвищення розміру таких судових витрат відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на характер спірних правовідносин, відсутність підвищеної складності справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Спарк Логістикс Україна" 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що є гонораром успіху.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк Логістикс Україна" (10008, м. Житомир, вул. Житній Базар, буд. 8; код ЄДРПОУ 40219445) на користь Фізичної особи - підприємця Семака Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):

- 63000,00 грн основного боргу;

- 2662,40 грн судового збору;

- 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 2300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. У стягненні 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що є гонораром успіху, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.10.26

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2, 3 - сторонам Електронний суд