Решение № 140697188, 16.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5669/26провадження №: 2/398/4866/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"16" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", представник позивача Сердійчук Ярослава Ярославівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 24 серпня 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 10 282,00 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклав в електронній формі два кредитні договори: 03.02.2022 з ТОВ «МІЛОАН» договір про споживчий кредит № 6397896 на суму 7 000,00 грн та 23.01.2024 з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» договір про надання фінансового кредиту № 34581-01/2024 на суму 2 000,00 грн. Кредитодавці надали кошти, але відповідач зобов`язання з їх повернення та сплати процентів не виконав. Право вимоги за обома договорами перейшло до позивача на підставі договорів факторингу № 29052024 від 29.05.2024 та № 24-07/2024 від 24.07.2024. Заборгованість складається з: за договором № 34581-01/2024 - 8 000,00 грн (тіло кредиту 2 000,00 грн і проценти 6 000,00 грн); за договором № 6397896 - 2 282,00 грн тіла кредиту.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. У позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, встановленим за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 3287277 від 08.09.2026): АДРЕСА_1 . До суду повернулося поштове відправлення з відміткою від 25.09.2026 про причини невручення «адресат відсутній». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України цей день є днем вручення судової повістки. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань не подав.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 23 січня 2024 року та видача коштів

23 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (первісний кредитор, код ЄДРПОУ 43619089) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання фінансового кредиту № 34581-01/2024. Суд дослідив копію цього договору з додатком № 1 (Графік платежів), паспорт споживчого кредиту та заявку-анкету клієнта, надані позивачем.

Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W5849» 23 січня 2024 року о 04 год 51 хв. У договорі та заявці-анкеті зазначено прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер документа, що посвідчує особу, та номер телефону відповідача.

Договором встановлено такі умови кредитування:

сума кредиту - 2 000,00 гривень (п. 1.1 договору);

строк кредитування - 120 днів (дата погашення - 21.05.2024) (п. 1.2 договору);

процентна ставка - фіксована, 2,50% на день, застосовується у межах строку кредитування (п. 1.4.1 договору);

загальні витрати за кредитом - 6 000,00 грн, загальна вартість кредиту - 8 000,00 грн (Графік платежів, паспорт споживчого кредиту);

комісії договором не передбачені (п. 3.1 договору);

кредит надається в безготівковій формі за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_5 (п. 1.6 договору).

Виконання кредитором обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3466_240704145242 від 04.07.2024. Ця фінансова установа надає послуги з переказу коштів на підставі ліцензії Національного банку України № 3 від 11.11.2013. Згідно з листом, 23 січня 2024 року о 04 год 55 хв за дорученням первісного кредитора на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано 2 000,00 грн (транзакція № 334605494). Реквізити картки збігаються з тими, що відповідач зазначив у п. 1.6 договору та в заявці-анкеті.

Укладення кредитного договору з ТОВ «МІЛОАН» 03 лютого 2022 року та видача коштів

03 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (первісний кредитор, код ЄДРПОУ 40484607) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 6397896. Суд дослідив копію цього договору з додатками (графік платежів, паспорт споживчого кредиту) та анкету-заяву на кредит, надані позивачем.

Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «J65653» 03 лютого 2022 року, надісланим на його номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію.

Договором встановлено такі умови кредитування:

сума кредиту - 7 000,00 гривень (п. 1.2 договору);

строк кредитування - 30 днів (термін повернення - 05.03.2022) з можливістю його продовження (п. 1.3, 1.4, 2.3 договору);

процентна ставка - 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору), стандартна (базова) ставка - 5,00% (п. 1.6 договору);

комісія за надання кредиту - 1 330,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту (п. 1.5.1 договору);

кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок позичальника (п. 2.1 договору).

Виконання кредитором обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується квитанцією учасника платіжної системи ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» № 9ba6762e-dc97-4033-9a5e-67a6377d2c08, згідно з якою 03 лютого 2022 року ТОВ «МІЛОАН» перерахувало 7 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_3 за кредитним договором № 6397896, укладеним з ОСОБА_1 .

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Щодо договору з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» від 23 січня 2024 року

Згідно з поденним розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором, відповідач жодних платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснював. Суд перевірив цей розрахунок і встановив, що проценти нараховувалися виключно в межах 120-денного строку кредитування, з 23 січня по 21 травня 2024 року, за ставкою 2,5% на день (по 50,00 грн на день) і склали 6 000,00 грн. Після 21 травня 2024 року нарахування припинено. Неустойка, комісії, інфляційні втрати та проценти річних не нараховувалися.

Таким чином, заборгованість відповідача за цим договором становить 8 000,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн та заборгованість за процентами - 6 000,00 грн.

Щодо договору з ТОВ «МІЛОАН» від 03 лютого 2022 року

Згідно з наданою позивачем відомістю ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення, у період з 06 липня 2022 року по 13 червня 2023 року відповідач восьма платежами погасив 4 718,00 грн тіла кредиту. Нараховані проценти та комісію за надання кредиту первісний кредитор 12 серпня 2022 року списав. Залишок заборгованості за тілом кредиту становить 2 282,00 грн (7 000,00 ? 4 718,00); заборгованості за процентами, комісією та неустойкою немає.

Згідно з розрахунками заборгованості позивача станом на 12 серпня 2026 року після відступлення права вимоги за обома договорами додаткові нарахування не здійснювалися, а відповідач платежів не вносив.

Перехід права вимоги

29 травня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) укладено Договір факторингу № 29052024. Факт відступлення права вимоги до відповідача підтверджується наданими позивачем копіями цього договору, актів приймання-передачі Реєстру боржників від 29 травня 2024 року та Реєстру боржників, у якому за позицією 527 зазначено прізвище, ім`я, по батькові та РНОКПП відповідача, номер кредитного договору та структуру відступленої заборгованості - 2 000,00 грн за тілом кредиту та 6 000,00 грн за процентами. Виконання фактором зобов`язання зі сплати фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 422780417 від 30 травня 2024 року.

24 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) укладено Договір факторингу № 24-07/2024. Факт відступлення права вимоги до відповідача підтверджується наданими позивачем копіями цього договору, актів приймання-передачі Реєстру боржників від 24 липня 2024 року та Реєстру боржників, у якому за позицією 424 зазначено прізвище, ім`я, по батькові та РНОКПП відповідача, номер кредитного договору та заборгованість за тілом кредиту - 2 282,00 грн. Виконання фактором зобов`язання зі сплати фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 448090002 від 24 липня 2024 року.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях. Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Водночас п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з п. 159 розділу VIII Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Між первісними кредиторами ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитних договорів, укладених в електронній формі та підписаних відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України такі договори вважаються укладеними у письмовій формі.

Надання кредитних коштів за обома договорами підтверджується документами фінансових установ, через які здійснено перекази на платіжні картки відповідача. За договором № 6397896, у якому номер платіжної картки не зазначено, отримання коштів відповідачем додатково підтверджується тим, що він протягом року восьма платежами частково повернув кредит на суму 4 718,00 грн, тобто своїми діями визнав факт укладення договору та отримання кредиту.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, суми кредитів і нарахованих процентів у встановлені строки не повернув. Власного контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості суду не надав.

Суд перевірив надані розрахунки заборгованості і дійшов висновку, що вони відповідають умовам договорів і закону.

За договором № 34581-01/2024 проценти нараховані виключно в межах погодженого сторонами 120-денного строку кредитування, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу строку кредитування. Денна процентна ставка, розрахована за формулою ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить (6 000,00 / 2 000,00) / 120 ? 100 % = 2,5 %. Договір укладено 23.01.2024, тобто протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 (24.12.2023), тому така ставка не перевищує граничного розміру, встановленого п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

За договором № 6397896 позивач просить стягнути лише неповернений залишок тіла кредиту - 2 282,00 грн, розмір якого відповідає різниці між сумою наданого кредиту та сумою сплачених відповідачем у рахунок тіла кредиту коштів.

Право вимоги за обома договорами перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, що підтверджується описаними вище доказами, в обсязі, що існував на момент відступлення. Після відступлення позивач жодних нарахувань не здійснював.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 34581-01/2024 у розмірі 8 000,00 грн та за договором № 6397896 у розмірі 2 282,00 грн, а всього 10 282,00 грн, законною, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, понесення яких підтверджується платіжною інструкцією № 0686470010 від 19 серпня 2026 року.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов таких висновків.

На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист адвокатського об`єднання, заявку на надання юридичної допомоги № 276 від 01 липня 2026 року та витяг з акта № 40 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року, у якому зазначено послуги з надання усної консультації (2 години, 3 000,00 грн) та складання позовної заяви (2 години, 6 000,00 грн) загальною вартістю 9 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в додатковій постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 (п. 38), на яку також послався у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 (п. 31), зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 873/212/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з частковою відмовою у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу за відсутності клопотання іншої сторони, ухваленою з тієї підстави, що відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Верховний Суд вказав, що в такому разі суд не зменшує витрати за клопотанням сторони, а з власної ініціативи не присуджує стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України, але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України. Верховний Суд також висновкував, що часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства навіть тоді, коли клопотання про зменшення розміру таких витрат не заявлялося. Аналогічно у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18 зазначено, що суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також у цих постановах Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції: заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04); у рішенні від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову (10 282,00 грн), тоді як заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу (9 000,00 грн) становлять понад 87 % ціни позову, що свідчить про їх непропорційність предмету спору, значення справи для сторін, а саме те, що заборгованість виникла за договорами споживчого кредитування, беручи до уваги, що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а позовна заява є типовою для адвоката, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за кредитними договорами № 34581-01/2024 від 23.01.2024 року та № 6397896 від 03.02.2022 року у загальному розмірі 10 282 (десять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський