Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 165/2966/26
Провадження № 2/165/1416/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.
за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» адвокат Ушакевич М.П. через систему «Електронний суд» 24 серпня 2026 року подала до Нововолинського міського суду Волинської області позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 26 700,00 грн. заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 15.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3012684 (індивідуальна частина) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Позикодавець на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано позичальником та міститься в анкеті-заяві на кредит № 3012684.
В свою чергу, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв`язку з неповерненням заборгованості та відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3012684 (індивідуальна частина) станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 26 700,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 10 000,00 грн.; заборгованості по відсотках 14 700,00 грн.; заборгованості по комісії за видачу кредиту 2 000,00 грн.
23.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 24.02/1. 23.02.2021 року між сторонами підписано додаток № 1 до договору відступлення прав (реєстр боржників), відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 3012684 від 15.06.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».
Оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти не повернула, у неї утворилася заборгованість перед позивачем за договором у загальному розмірі 26 700,00 грн., яку представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 11.30 год. 13 жовтня 2026 року.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, у пунктах 5, 6 прохальної частини позовної заяви просила у випадку неявки позивача або його представника в судове засідання розглядати справу без участі позивача та його представників, у випадку неявки відповідача у судове засідання не заперечила проти винесення судом заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (а.с. 71).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та судовий виклик направлено відповідачу на електронну адресу, зазначену у анкеті-заяві на кредит № 3012684 від 15.06.2020 року та у кредитному договорі № 3012684 від 15.06.2020 року. Отримання ОСОБА_1 зазначених документів підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 72-73).
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтями 280 та 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 19.10.2026 року.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3012684 (а.с. 15-17).
У відповідності до пункту 1.1. договору позикодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно з пунктом 1.2. договору сума кредиту становить 10 000,00 грн. у валюті: Українські гривні.
Відповідно до положення пункту 1.3. договору кредит надається строком на 30 днів з 15.06.2020.
1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 15.07.2020.
Комісія за надання кредиту на підставі пункту 1.5.1. договору: 2 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 4 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3. цього договору.
Відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п. п. 1.1. 1.6. та п. 2.4. цього договору.
З огляду на пункт 5 договору ОСОБА_1 підтвердила, що: до укладення цього договору отримала інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема в ч. 2 ст. 12 цього Закону та в Законі України «Про захист прав споживачів»; до підписання цього договору ознайомилася з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua та є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 6.1. договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.
Приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору ОСОБА_1 на підставі пункту 6.3. договору погодилася з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) договору в цілому та підтвердила, зокрема, що вона ознайомлена, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил.
Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , а саме: РНОКПП, адреса проживання, номер телефону та електронна пошта (а.с. 17 на зворотному боці). Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит № 3012684, в якій зазначено і платіжну картку позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту 516874ХХХХХХ0050 (а.с. 14).
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс-повідомлення (а.с. 21) ОСОБА_1 для підписання договору про споживчий кредит № 3012684 від 15.06.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надіслано одноразовий ідентифікатор у формі смс-повідомлення на номер телефону позичальника: одноразовий ідентифікатор НОМЕР_2 ; дата і час надсилання смс-повідомлення 15.06.2020 16:48:43, номер телефону, на який надіслано смс-повідомлення НОМЕР_3 .
Факт перерахування грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн. підтверджується відомостями про переказ коштів (видачу кредиту) ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» по договору про споживчий кредит № 3012684 від 15.06.2020 р. з ОСОБА_1 (а.с. 20).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
У силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
23 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 24.02/1 (а.с. 36-40).
На умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Відповідно до умов п. 1.2. договору внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.
У відповідності до п.п. 6.2.3-6.2.4 цього договору права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Згідно з додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги № 24.02/1 від 23 лютого 2021 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» передане право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3012684 від 15.06.2020 року на загальну суму 26 700,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. залишок по тілу кредиту; 14 700,00 грн. залишок по відсотках; 2 000,00 грн. залишок по комісії (а.с. 41-43).
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджений факт укладання відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем договору про споживчий кредит № 3012684 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на обумовлених сторонами умовах 15 червня 2020 року.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 5, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Надані стороною позивача електронні докази укладення кредитного договору в паперовій формі суд визнає належними та допустимими.
Підписавши 15 червня 2020 року кредитний договір № 3012684 ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п. п. 1.1. 1.6. та п. 2.4. цього договору.
Як встановлено, первісний кредитор Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним договором виконав та перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 гривень. Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредитних коштів та комісії, процентів за користування ними, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі остання повинна сплатити на користь позивача.
Оскільки отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку відповідачем не повернуті, оскільки відповідач не довела, що сплатила за договором суму боргу та комісію за видачу кредиту, погоджену сторонами у пункті 1.5.1. кредитного договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 2 000,00 грн. заборгованості по комісії за видачу кредиту.
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 14 700,00 грн. з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно умов кредитного договору № 3012684 від 15.06.2020 року кредит надавався ОСОБА_1 строком на 30 днів з 15.06.2020 року по 15.07.2020 року, в межах якого відповідачу нараховано проценти за користування за ставкою 1.50 % в день, що у загальному розмірі становить 4 500,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит станом на 30.06.2026 року (а.с. 31-35).
У відповідності до пункту 2.3.1. договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частину заборгованості по кредиту.
На підставі пункту 2.3.2. договору волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це згідно п. 6.14. Правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5. договору.
В той же час, матеріалами справи не підтверджено факту пролонгації ОСОБА_1 кредиту та здійснення останньою будь-яких платежів на погашення заборгованості, внаслідок якої нараховано 10 200,00 грн. відсотків за користування кредитом за період з 16.07.2020 року по 04.12.2020 року, а тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 500,00 грн. заборгованість кредитним договором № 3012684 від 15.06.2020 року, з яких: 10 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4 500,00 грн. заборгованість по відсотках; 2 000,00 грн. заборгованість по комісії за видачу кредиту.
Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 645,09 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7 000,00 грн., на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (а.с. 49-52), акт № 76 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 20 липня 2026 року (а.с. 53), платіжну інструкцію № 2249 від 23 липня 2026 року (а.с. 54), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 57).
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним із ціною позовної заяви, складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих ним послуг. Отже, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 4 300,00 гривень, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3012684 від 15.06.2020 року у розмірі 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» витрати на оплату судового збору у розмірі 1 645 (одна тисяча шістсот сорок п`ять) гривень 09 копійок та 4 300 (чотири тисячі триста) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»: код ЄДРПОУ 39992082; адреса: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071; рахунок № НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк».
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 19.10.2026 року.
Головуючий суддя Алла РИБАС
Судебное решение № 140694981, Нововолинський міський суд Волинської області было принято 19.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.
то решение относится к делу № 165/2966/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: