Решение № 140693705, 13.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1059/26

Провадження № 2/209/1583/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі: головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України , ОСОБА_2 , третя особа : Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просила зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , а саме, з 1 /4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Третьою державною нотаріальною конторою м.Дніпродзержинська (нині Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області) згідно постанови б/н від 19.10.2005 ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції , реєстраційний номер обтяження 2560721 від 03.11.2005 року.

В обґрунтування вимог позивач послалася на те, що позивачу на праві власності в цілому належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на частину квартири позивачем набуто на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська від 03.03.199 року згідно розпорядження 5П-971-р. В Дніпродзержинському БТІ право власності на частину квартири зареєстроване за №21361 кн.125. Право власності на 3 /4 квартири набуто позивачем на підставі договору дарування належних частин батьками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та братом ОСОБА_5 , який був укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 27 березня 2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського територіального округу Ізотовою В.А., зареєстрований в реєстрі за № 963. В електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.06.2009 року було зареєстровано за реєстраційним номером 26406376 номер запису 21361 в книзі 125.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 86,7 кв.м., житловою площею 55,4 кв. м. є постійним місцем проживання та реєстрації позивача.

Влітку 2025 року позивачу стало відомо, що 1 /4 частина належної позивачу квартири має обтяження , а саме арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 2560721, зареєстрованим 03.11.2005 року реєстратором Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Підставою обтяження є постанова б/н від 19.10.2005 ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції, об`єкт обтяження 1 /4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 .

З приводу отриманої інформації позивач звернулася до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України та Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із запитами стосовно накладеного арешту.

В Другій кам`янській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області позивач отримала Постанову про накладення арешту. З Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України позивач отримала відповідь від05.08.2025 року, відповідно до якої зазначено, що 12.12.2000 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 13-243, виданого 22.09.1995 року Дніпровським районним судом м .Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 /4 частки з усіх видів заробітку , але не менше 25 % мінімальної заробітної плати , щомісяця, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 12.09.1995 року. 21.08.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення, редакція 1999 року ) та було визначено, що заборгованість станом на 10.08.2012 року (досягнення дитиною повноліття) складає 25 040,52 грн. У зв`язку з наявною заборгованістю по аліментам за даним виконавчим провадженням не вбачається можливість зняття арешту з майна.

З наданої відповіді позивачу стало відомо , що арешт1 /4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої на той час був брат позивача ОСОБА_5 , накладено у зв`язку із стягненням аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в процесі виконання рішення суду 19.10.1995 р. , тобто до укладання договору дарування частки квартири.

Але позивачу також стало відомо, що після врегулювання питання заборгованості по аліментам із стягувачем ОСОБА_2 , 19 листопада 2008 року в ході примусового виконання виконавчого листа № 13-243 від 22.09.1995 року , державним виконавцем було вжито заходів щодо звільнення майна із-під арешту, визначеного положеннями ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), що і дозволило брату розпорядитися своєю часткою нерухомого майна. 27.03.2009 року.

25.05.2021 року у відповіді на запит брата ОСОБА_5 Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське повідомив , що згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно по Дніпровському відділу ДВС у місті Кам`янське відсутні записи про арешт майна брата.

Після такої відповіді питання про можливість існування арешту не поставало до 2025 року, коли стало відомо , що він існує.

Як сталось, що на два аналогічні запити до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське надані взаємовиключні відповіді стосовно арешту 1 /4 частки квартири , яка з 2009 року не належить ОСОБА_5 відомо тільки Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське, до якого позивач звернулася з позовом про зняття арешту з належного позивачу майна.

Брат позивач , військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_5 загинув , виконуючи свій обов`язок під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Білогір`я Пологівського району Запорізької області.

Донці брата ОСОБА_6 на момент смерті батька було 30 років і будь-яких неврегульованих питань між братом та колишньою дружиною ОСОБА_2 стосовно заборгованості по аліментам не існувало.

Судовий захист інтересів позивача, як власника нерухомого майна під обтяженням, чиї права ніколи і ніким не оспорюються, є єдиним засобом зняти арешт , до якого позивач не має відношення, з майна, набутого позивачем на законних підставах.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася , про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином , надала заяву про розгляд справи за її відсутності , на позові наполягає.

Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України до судового засідання не з`явився , про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася , про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала візив на позовну заяву, зазначивши, що питання заборгованості по аліментам не було врегульовано. У листопаді 2008 року була погашена заборгованість ,яка утворилася до 2005 року При цьому за період з 2005 року по 2009 рік , до моменту дарування квартири , виникла нова заборгованість ,яка не була погашена. Між погашенням заборгованості (19.11.2008 року) та укладанням договору дарування 1 /4 частки квартири (27.03.2009 року) минуло понад чотири місяці. За цей час у зв`язку з новою заборгованістю були вчинені виконавчі дії , зокрема, накладено арешт на належну боржнику 1 / 4 частку квартири. У 2009 році Єдиний державний реєстр нерухомості ще не функціонував, тому для оформлення договору дарування необхідно було надати довідку з органів юстиції в паперовому вигляді. Під час оформлення договору дарування нотаріусу була надана довідка ,яка підтверджувала лише погашення попередньої заборгованості . вона не містила відомостей про нову заборгованість та накладений арешт , у наслідок чого договір було оформлено без урахування фактичних обмежень щодо майна . Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що перебуває за кордоном та не зможе бути присутньою у судовому засіданн.

Представник третьої особи Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області до судового засідання не з`явився , про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності в цілому належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на частину квартири позивачем набуто на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська від 03.03.199 року згідно розпорядження 5П-971-р. В Дніпродзержинському БТІ право власності на частину квартири зареєстроване за №21361 кн.125. Право власності на 3 /4 квартири набуто позивачем на підставі договору дарування належних частин батьками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та братом ОСОБА_5 , який був укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 27 березня 2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського територіального округу Ізотовою В.А., зареєстрований в реєстрі за № 963. В електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.06.2009 року було зареєстровано за реєстраційним номером 26406376 номер запису 21361 в книзі 125 (а.с.14-16).

В провадженні Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янського знаходилося виконавче провадження виконавчого листа № 13-243, виданого 22.09.1995 року Дніпровським районним судом м .Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 /4 частки з усіх видів заробітку , але не менше 25 % мінімальної заробітної плати , щомісяця, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 12.09.1995 року (ас.17).

Постановою держвиконавця від 19.10.2005 року було накладено арешт на 1 /4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (а.с.18).

Постановою держвиконавця від 19.11.2008 року знято арешт на 1 /4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 , у зв`язку з повною сплатою боргу(а.с.19).

25.05.2021 року у відповіді на запит брата ОСОБА_5 Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське повідомив , що згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно по Дніпровському відділу ДВС у місті Кам`янське відсутні записи про арешт майна ОСОБА_5 (а.с.20).

На запит позивача Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України надав відповідь від 05.08.2025 року, відповідно до якої зазначено, що 12.12.2000 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 13-243, виданого 22.09.1995 року Дніпровським районним судом м .Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 /4 частки з усіх видів заробітку , але не менше 25 % мінімальної заробітної плати , щомісяця, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 12.09.1995 року. 21.08.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення, редакція 1999 року ) та було визначено, що заборгованість станом на 10.08.2012 року (досягнення дитиною повноліття) складає 25 040,52 грн. У зв`язку з наявною заборгованістю по аліментам за даним виконавчим провадженням не вбачається можливість зняття арешту з майна. З наданої відповіді позивачу стало відомо , що арешт 1 /4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої на той час був брат позивача ОСОБА_5 , накладено у зв`язку із стягненням аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в процесі виконання рішення суду 19.10.1995 р. (а.с.21).

Згідно витягу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна наявне обтяження , а саме арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 2560721, зареєстроване 03.11.2005 року реєстратором Другої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Підставою обтяження є постанова б/н від 19.10.2005 ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції, об`єкт обтяження 1 /4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (а.с.22-23).

Суд зазначає, що окрім постанови держвиконавця від 19.10.2005 року пронакладення арешту , яка зазначена в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, жодної інформації про повторне накладення арешту на майно боржника ОСОБА_5 не має.

Тобто , станом на час укладання договору дарування 27 березня 2009 року боржником ОСОБА_5 своєї частки квартири арешт, накладений держвиконавцм постановою від 19.10.2005 року був знятий постановою держвиконавця від 19.11.2008 року (а.с.19).

Доказів наявності інших обтяжень на момент укладання договору дарування 27 березня 2009 року судом не встановлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»). Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Оскільки судом встановлено позивач не була стороною виконавчого провадження , не є особою, яка є боржником у виконавчому провадженні, водночас судом було встановлено, що вказаний арешт був накладений саме на підставі рішення державного виконавця органу державної виконавчої служби, яким на теперішній час є Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, суд дійшов висновку про те, що вказана юридична особа є належним відповідачем у справі.

Згідно із ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 41 Конституції України, ст.321ЦК України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст.319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. ст.15,16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого існування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного Третьою державною нотаріальною конторою м.Дніпродзержинська (нині Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області) згідно постанови б/н від 19.10.2005 ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції , реєстраційний номер обтяження 2560721 від 03.11.2005 року.

А отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, про зняття арешту з нерухомого майна необхідно задовольнити.

В той же час позовні вимоги до ОСОБА_2 заявлені як зайві , бо вона не є суб`єктом накладення арешту на майно , в той же час суд зазначає, що ОСОБА_2 була стягувачем по виконавчому провадженню в ході примусового виконання виконавчого листа № 13-243 від 22.09.1995 року. Ці правовідносини були між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі виладеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні позовних вимогу до ОСОБА_2 .

Вимог про стягнення з відповідачів судових витрат позивачем не заявлено.

Керуючись ст.ст. 7, 141, 259, 264 - 265, 273, 279 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України , ОСОБА_2 , третя особа : Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про зняття арешту з нерухомого майна, задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , а саме, з 1 /4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Третьою державною нотаріальною конторою м.Дніпродзержинська (нині Друга кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області) згідно постанови б/н від 19.10.2005 ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції , реєстраційний номер обтяження 2560721 від 03.11.2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його(її)проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва