Решение № 140693036, 13.10.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2127/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 26.10.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 48714-10/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 18300 грн строком 120 днів, процентна ставка 1,00%, шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок відповідача.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту 18300 грн.; заборгованість за відсотками 17202 грн. заборгованість за комісією 0 грн. заборгованість за штрафом 9150 грн.

27.01.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 27012025 від 27.01.2025 р.. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до відповідача за кредитним договором №48714-10/2024 від 26.10.2024 року.

Станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 49410 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 18300 грн.; заборгованість за відсотками 21960 грн. заборгованість за комісією 0 грн. заборгованість за штрафом 9150 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь зазначену суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01.06.2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи здійснювати без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи здійснювати без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, на адресу його реєстрації судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте повідомлення повернулись до суду без вручення з відмітками поштового відділення: «адресат відсутній». Згідно з положеннями ч.7,8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Судом встановлено, що 26.10.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 48714- 10/2024, згідно якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 18 300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Строк кредитування 120 днів. Дата погашення кредиту 22.02.2025 р., Денна процентна ставка становить 1 % та застосовується у межах строку кредитування. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 60xx xxxx - 0414 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно до п.5.3. договору у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора W0706 і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Крім того, відповідач ознайомився і підписав електронним підписом Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту, Інформаційне повідомлення, Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 48714-10/2024 Графік платежів. (матеріали в електронному вигляді)

Тобто сторони ознайомились та досягли згоди щодо усіх істотних умов кредитування і прийняли їх.

Договір укладено в електронному вигляді у відповідності до вимог ЗУ «Про електронну комерцію», при цьому перед кладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта, що підтверджується Довідкою Товариства.

На підтвердження виконаних обов`язків ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено довідку ТОВ «ПЕЙПЕК», згідно якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 26-10-2024 о 00:55:00 платіж на суму 18300,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 548488103, призначення платежу: Зарахування 18300,00 грн на карту № НОМЕР_2 , код авторизації на боці банку №314778. ПІБ клієнта: ОСОБА_2 ( що відповідає номеру картки зазначеної у договорі про надання фінансового кредиту № 48714- 10/2024 від 26.10.2024 року).

Таким чином первісний кредитор умови Договору виконав, натомість відповідач неналежним чином не виконував зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 44652.00 грн , а саме: заборгованість за тілом кредиту 18300 грн.; заборгованість за відсотками 17202 грн. заборгованість за комісією 0 грн. заборгованість за штрафом 9150 грн., що підтверджується РОЗРАХУНКОМ ЗАБОРГОВАНОСТІ за кредитним договором 48714-10/2024 від 26.10.2024, складеним первісним кредитором (матеріали в електронному вигляді)

27.01.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №27012025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 48714- 10/2024 від 26.10.2024 року, де боржником є відповідач.

На підтвердження правомірного переходу права вимоги до матеріалів справи долучено: копію договорів факторингу, копію Витягу з Реєстру Боржників, копію Акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників, копію платіжної інструкції про здійснення оплати за відступлення права вимоги. (матеріали в електронному вигляді)

Факт правомірності укладення зазначеного Договору факторингу не оспорювався. Доказів, які б свідчили про визнання Договору відступлення недійсними, матеріали справи не містять.

Таким чином, підтверджується, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 48714- 10/2024 від 26.10.2024 року заборгованість у сумі 44652.00 грн , а саме: заборгованість за тілом кредиту 18300 грн.; заборгованість за відсотками 17202 грн. заборгованість за комісією 0 грн. заборгованість за штрафом 9150 грн.

Станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 49410 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 18300 грн.; заборгованість за відсотками 21960 грн. заборгованість за комісією 0 грн. заборгованість за штрафом 9150 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості позивача. (матеріали в електронному вигляді)

11.05.2026 року позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу за Вих. №5507/3344 про виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме: негайно погасити заборгованість у сумі 49410 грн. (матеріали в електронному вигляді).

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Будь-яких доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Отже, право позивача порушене і підлягає захисту, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором, а саме заборгованість за тілом кредиту 18300 грн. та заборгованість за відсотками 17202 грн.

В той же час, щодо стягнення заборгованості за штрафами суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нараховані позивачем штрафні санкції не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 48714-10/2024 від 26.10.2024 року підлягає до задоволення на загальну суму 40260 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №30048 від 15.05.2026 року про сплату позивачем судового збору у сумі 2 662,40 грн. (а.с.11)

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір виходячи з розрахунку: 40260 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 49410 (розмір заявлених позовних вимог) = 2169,36 грн, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн, факт понесення та розмір яких підтверджує долученими до матеріалів справи доказами, зокрема, договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, актом наданих послуг № 606 від 11.05.2026 року та детальним описом наданих послуг від 11.05.2026 року.

Суд зважує, що відповідачем не було подано заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених стороною позивача до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Враховуючи вище наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та його складності. З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 8 000,00 грн до 3 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним Договором № 48714-10/2024 від 26.10.2024 у розмірі 40260 (сорок тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.10.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко