Постановление суда № 140690696, 19.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3387/26

Єдиний унікальний № 742/5141/26

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2001075845901 від 11 липня 2018 року в розмірі 48 672,10 грн, а також судових витрат.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час підготовки справи до розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 мешкає в безпосередньому сусідстві з головуючим суддею Павловим В.Г.

Вважаючи, що зазначена обставина за конкретних умов може викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості судді під час розгляду цієї справи, головуючий суддя дійшов висновку про необхідність заявити самовідвід.

Вирішуючи питання про самовідвід, суд виходить із такого. Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Суб`єктивний критерій стосується особистого переконання та поведінки конкретного судді. За цим критерієм особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежне. Об`єктивний критерій вимагає з`ясування того, чи існують незалежно від особистої поведінки судді встановлювані обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача об`єктивно виправдані сумніви щодо безсторонності суду та чи забезпечені достатні гарантії для виключення таких сумнівів.

При цьому значення має не лише фактична відсутність упередженості, а й довіра, яку суд у демократичному суспільстві повинен викликати в учасників судового процесу.

Такий підхід відображено, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії» та «Де Куббер проти Бельгії».

У цій справі суддя не виходить із припущення про наявність особистої упередженості щодо будь-кого з учасників справи. Водночас питання про безсторонність суду не може оцінюватися виключно крізь призму особистого переконання судді у власній неупередженості.

Значення має також об`єктивне сприйняття обставин, які супроводжують розгляд справи. Зокрема, необхідно враховувати характер відносин між суддею та учасником справи, оскільки такі обставини за певних умов можуть породжувати сумніви щодо дотримання принципу безсторонності.

У цьому випадку встановлено, що відповідачка мешкає в безпосередньому сусідстві з головуючим суддею. Така територіальна близькість сама по собі не свідчить про наявність особистої заінтересованості судді у результатах розгляду справи або про його фактичну упередженість. Проте в контексті забезпечення об`єктивної безсторонності суду вона підлягає оцінці з погляду того, чи можуть відповідні обставини викликати обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача.

Суддя повинен не лише фактично залишатися неупередженим, а й забезпечити такі умови розгляду справи, за яких не виникатиме об`єктивно виправданих сумнівів у його безсторонності. При цьому не вимагається встановлення фактичного прояву упередженості, якщо наявні обставини об`єктивно ставлять під сумнів можливість безстороннього розгляду справи.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків. Вона має виявлятися як у змісті судового рішення, так і в процесі його ухвалення.

Отже, оцінюючи встановлену обставину в контексті права сторін на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, суддя вважає, що продовження розгляду цієї справи за його участю може створити об`єктивно виправдані сумніви щодо безсторонності суду.

Заявлення самовідводу за таких обставин спрямоване не на підтвердження наявності особистої упередженості судді, а на забезпечення належних гарантій безстороннього правосуддя та довіри учасників справи до суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що з метою забезпечення права сторін на розгляд справи безстороннім судом заяву головуючого судді Павлова В.Г. про самовідвід належить задовольнити.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, оформленою окремим документом.

Згідно зі статтею 41 ЦПК України в разі задоволення самовідводу судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 259-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву головуючого судді Павлова В.Г. про самовідвід у цивільній справі №742/5141/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Цивільну справу № 742/5141/26 передати до канцелярії Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Суддя В.Г. Павлов