Решение № 140690577, 18.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15274/25

н/п 2/766/4405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» у жовтні 2025 року звернувся до Херсонського районного суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, у якому просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача суму матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 25584,67 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Конарк Інтелмед» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту щодо автомобіля Chevrolet, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 11.10.2023 року у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного автомобіля та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , якого постановою суду визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. У зв`язку з настанням страхового випадку позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 25584,67 грн.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон», до якого позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, однак відповіді та виплати не отримав.

Посилаючись на перехід до нього права вимоги відповідно до статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування», позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена сторонам по справі. У зазначений в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

05.12.2025 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача, який просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», посилаючись на те, що вартість матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням зносу 70% та розміру франшизи 3200,00 грн., складає 19203,85 грн., а не 25584,67 грн. Окрім цього, ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» не може нести солідарну відповідальність з іншими відповідачами, оскільки обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

24.03.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника ОСОБА_1 адвоката Вічної І.М., яка зазначає, що оскільки передбачена договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів є достатньою для покриття збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача, останній є неналежним відповідачем і позовні вимоги в частині заявлених до нього вимог задоволенню не підлягають.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, представник відповідача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині її довірителя.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку. Подав до суду відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині страховика.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 11.10.2023 року о 17:25 годині, ОСОБА_1 , керуючи т/з ВАЗ2101, н.з НОМЕР_2 , по вул. Академіка Глушко, 29, виїжджаючи з прилеглої території, не впевнився в безпечності свого руху та скоїв зіткнення з а/м Chevrolet Aveo, з н.з НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 07.11.2023 року по справі № 947/33433/23 визнано ОСОБА_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Отже наявність вини у діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню. Крім того, сам факт дорожньо-транспортної пригоди та настання страхового випадку не оспорювався відповідачем, про що зазначено його представником адвокатом Вічною І.М. у відзиві на позовну заяву.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Таким чином суд, проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, вважає, що позивачем доведено наявність шкоди, причинний зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, а також вину ОСОБА_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була забезпечена за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 216685598, укладеним з Страховою компанією «Еталон»: страхова сума на одного потерпілого: 320000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 160000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну; розмір франшизи 3200,00 грн.

Автомобіль марки Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 номер кузова/шасі НОМЕР_4 , 2011 року випуску, на момент дорожньо-транспортної пригоди виступав об`єкта страхування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.994257226.20243 від 16.08.2023 року, укладеним між ТОВ «Конарк Інтелмед» як власником та ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Згідно до положень п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування за підписом заявника.

11.10.2023 року представник ТОВ «Конарк Інтелмед» звернулася до ПрАТ «Страхова група «ПЗУ Україна» із заявою про настання випадку, що має ознаки страхового (№ повідомлення 41454) за участю забезпеченого транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .

Представником страховика було складено Акт огляду транспортного засобу № 33200 (дефектна відомість), а саме огляд транспортного засобу марки Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 номер кузова/шасі НОМЕР_4 .

Згідно ремонтної калькуляції № 33200 від 27.10.2023 року, загальна вартість ремонту транспортного засобу марки Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 номер кузова/шасі НОМЕР_4 , становить 27980,80 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № ШВ-00000678 від 18.10.2023 року, наданого ФОП ОСОБА_3 , загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 номер кузова/шасі НОМЕР_4 , становить 26644,50 грн.

27.10.2023 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» складено страховий акт № 33200/1, на підставі якого визначено розмір страхового відшкодування на користь ТОВ «Конарк Інтелмед» в сумі 25584,67 грн.

30.10.2023 року ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» перераховано на користь ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25584,67 грн., призначення платежу «страх. Відшкодування (ТОВ «Конарк Інтелмед»/ НОМЕР_1 ) за ремонт зг. рах № ШВ-00000678 від 18.10.23 без ПДВ, дог. АМ.994257226.20243 від 16-08-23, #0104465», що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 00104465 від 30.10.2023 року.

17.09.2024 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» вимогу в порядку суброгації № 41454/33200/1 на суму 25584,67 грн.

Відомості щодо виконання вказаної вище вимоги чи направлення Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» контррозрахунку страхового відшкодування в досудовому порядку матеріали цивільної справи не містять.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За вимогами ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17.

З матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування власнику транспортного засобу марки Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , виплачено позивачем у розмірі 25584,67 грн.

Полісом № ЕР-216685598 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.09.2023 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_1 , встановлено ліміт відповідальності страховика в розмірі 320000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 160000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну, франшиза 3200,00 грн.

Разом із відзивом на позовну заяву представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» надано копію Звіту «18-R/18/39 про величину фізичного зносу транспортного засобу CHEVROLET AVEO (державний номер НОМЕР_1 ) від 14.11.2025 року. Зі змісту вказаного змісту вбачається, що розрахунковий коефіцієнт фізичного зносу деталей транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO (державний номер НОМЕР_1 ) 0,7; таким чином, вартість фізичного зносу: 70,0%.

Відповідно до п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (далі Методика), значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно п. 7.41 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7. Для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років у випадку виконання капітального ремонту КТЗ впродовж двох років до дати оцінки ЕЗ підлягає розрахунку за формулою (13) і його значення приймають не менше 0,5.

Разом із тим, суд не бере до уваги визначений у звіті коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу в розмірі 0,7, оскільки відповідно до п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів таке значення коефіцієнта застосовується до складників колісного транспортного засобу зі строком експлуатації понад 12 років. Як убачається з матеріалів справи, автомобіль CHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, а дорожньо-транспортна пригода сталася 11.10.2023 року, тобто на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 12 років. Отже, визначення коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 0,7 не відповідає зазначеним положенням Методики, у зв`язку із чим підстави для його застосування під час визначення розміру страхового відшкодування відсутні.

Згідно ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

У відповідності до ст.ст. 76-77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім цього суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного суду, викладено у постанові від 20.06.2018 року справі № 308/3162/15-ц, якою зроблено правовий висновок, що «відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, ПрАТ «СК «Провідна», уклавши з Особою 1 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі. Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи Великою Палатою ВС, не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що розмір матеріального збитку, завданого транспортному засобу марки CHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та відшкодованого позивачем за договором добровільного страхування, становить 25584,67 грн., що підтверджується страховим актом № 33200/1 від 27.10.2023 року та платіжною інструкцією № 00104465 від 30.10.2023 року. При цьому ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн., а розмір франшизи відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності 3200,00 грн. Оскільки розмір завданої шкоди не перевищує встановленого ліміту страхового відшкодування, а визначений у звіті коефіцієнт фізичного зносу 0,7 не підлягає застосуванню, суд доходить висновку, що з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 22384,67 грн. (25584,67 грн. 3200,00 грн.), тобто в межах установленого законом обов`язку страховика.

Водночас сума франшизи в розмірі 3200,00 грн підлягає відшкодуванню безпосередньо ОСОБА_1 як особою, відповідальною за завдану шкоду. При цьому суд бере до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20.06.2018 року у справі № 308/3162/15-ц, відповідно до якого законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого. З огляду на те, що обов`язок страховика виникає в межах установленої страхової суми, а обов`язок особи, відповідальної за завдану шкоду, охоплює, зокрема, суму франшизи, підстави для солідарного стягнення з відповідачів усієї суми страхового відшкодування відсутні. Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» 22384,67 грн., а з ОСОБА_1 3200,00 грн.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що сторонами не заявлено клопотань про звільнення від сплати судового збору та відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд здійснює розподіл судових витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції в національній валюті № 147826 від 04.09.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо кожного з відповідачів у відповідних частинах, судовий збір відповідно до положень статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» у частині задоволених вимог про стягнення страхового відшкодування, з ОСОБА_1 у частині задоволених вимог про стягнення суми франшизи.

Таким чином, на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» підлягає стягненню 2119,36 грн. (22384,67/25584,67*100 = 87,49%) та з ОСОБА_1 в сумі 303,04 грн. (3200,00/25584,67*100=12,51%).

Керуючись ст. ст.4,10-13,76-81,141, 263-265,268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування завданих збитків у розмірі 22384 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму франшизи відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у сумі 2119 (дві тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у сумі 303 (триста три) гривні 04 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін по справі:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ: 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», код ЄДРПОУ: 20080515, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 18.09.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова