Постановление суда № 140690361, 16.10.2026, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 584/883/24

Провадження №2/574/109/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суду Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання представника відповідача Кандюкова Геннадія Геннадійовича про закриття провадження у справі за позовом виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановив:

В провадженні Буринського районного суду Сумської області перебуває справа за позовом виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

11.09.2026 року від представника відповідача - адвоката Кандюкова Г.Г. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в зв`язку з тим, що даний спір не може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства та підсудний Господарському суду Сумської області, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та земельна ділянка з кадастровим номером 5923810100:02:008:0017 використовується ним для здійснення підприємницької діяльності, а тому правовідносини між сторонами є господарсько-правовими.

18.09.2026 року представником виконавчого комітету Путивльської міської ради Литвиновим О.В. подано заперечення на вказане клопотання, в яких просив відмовити в його задоволенні в зв`язку з безпідставністю, оскільки наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає в такій якості у спірних правовідносинах з користування земельною ділянкою. Крім того, предметом спору є не господарський договір та не зобов`язання між суб`єктами господарювання, а саме цільове призначення земельної ділянки не підтверджує здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Представник позивача виконавчого комітету Путивльської міської ради Ланін В.П. подав заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, в якій заявлені позовні вимоги підтримав.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кандюкова Г.Г. про розгляд поданого ним клопотання про закриття провадження у справі без його участі.

Вивчивши доводи клопотання представника відповідача та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року№ 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Звернувшись до суду із даним позовом, виконавчий комітет Путивльської міської ради просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у сумі 232340,73 грн. за використання земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 5923810100:02:008:0017, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.07.2021 року по 30.04.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 2165,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Путивльської міської ради №792-МР від 25.11.2020 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5923810100:02:008:0017, в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінюється в межах категорії "землі громадської та житлової забудови" з цільового призначення "для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування" - на цільове призначення "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури". Також вказаним рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 5923810100:02:008:0017, в АДРЕСА_1 , з цільового призначення "для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування" - на цільове призначення "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури."

Рішенням Путивльської міської ради №793-МР від 25.11.2020 року передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5923810100:02:008:0017, площею 0,2766 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, терміном на 10 років.

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.06.2024 року земельна ділянка, кадастровий номер 5923810100:02:008:0017, в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, площею 0,2766 га, перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Путивль в особі Путивльської міської ради.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 Земельного кодексу України).

Частиною 2 статті 93 Земельного кодексуУкраїни встановлено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19), 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19) зазначено, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 686/1411/19 від 21 червня 2023 року зі схожих правовідносин (справа за позовом Хмельницької міської ради Хмельницької області до особи, яка мала статус фізичної особи-підприємця, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку), зазначено, що «матеріалами справи підтверджується, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП. Основними видами її економічної діяльності визначені роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 47.11), виробництво металевих дверей і вікон (код 25.12). Відомості про припинення нею підприємницької діяльності відсутні. З урахуванням встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, є господарсько-правовими, оскільки між Хмельницькою міською радою з однієї сторони та ОСОБА_1 як суб`єктом господарювання з іншої сторони існує спір, пов`язаний із здійсненням відповідачем підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці, у зв`язку з чим справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства».

Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 придбав нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2017 році, як фізична особа, жодним чином не спростовують використання відповідачем спірної земельної ділянки для підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, спір у цій справі за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст.255,260, 352-353 ЦПК України, суд,-

постановив:

Клопотання представника відповідача Кандюкова Геннадія Геннадійовича про закриття провадження задовольнити.

Провадження у справі за позовом виконавчого комітету Путивльської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.Р. Гук