Постановление суда № 140686735, 06.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9216/26

ун. № 759/24886/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ВЕЛ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12026110000000557 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Святошинського районного суду м. Києва звернулася адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «М-ВЕЛ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12026110000000557 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2026 року у справі № 759/15829/26.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ТОВ «М-ВЕЛ» на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2017 належить профалакторій за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Толокунь, вул. Київська, 43-а, а відповідні земельні ділянки на підставі рішення Толокунської сільської ради передані в оренду з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Згідно договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, що відповідають матеріалам технічної інвентаризації. Будь-якого будівництва капітальних споруд/об`єктів на земельній ділянці не здійснювалося, чинне законодавство щодо режиму використання прибережної захисної смуги ніколи не порушувалося. При цьому доступ до води є вільним, члени територіальної громади та будь-які особи мають вільний доступ до водного об`єкту. Ніяких парканів, які б обмежували доступ до води не встановлювалося, ніяких робіт про проведенню берегоукріплення не проводилося ТОВ «М-ВЕЛ». Навпаки, берег постійно руйнується, були випадки «обвалу» частини берега внаслідок постійного впливу води. Акцентує увагу, що уріз води в різний сезон пори року змінюється на 150-200 метрів. Земельна ділянка з кадастровим номером 3221888601:21:170:6001 площею 0,848 га перебуває у користуванні ТОВ «М-ВЕЛ» та дотична до прибережної захисної смуги водного об`єкту Київського водосховища, однак будівля профілакторію та допоміжні будівлі (1986 року та 2017 року будівництва) є розміщеними згідно чинного законодавства. Профілакторій відповідає техніко-економічним показникам зафіксованим у технічному паспорті від 10.09.2017 року, інвентаризаційна справа 02-04/09/17. Розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3221888601:21:170:6001 наступні об`єкти: навіс, шатер, відкритий майданчик для заняття спортом, битовки для тимчасового перебування персоналу, альтанки, чани, модульний будинок, тимчасова споруда для заняття йогою належать до тимчасових споруд, будь-яке самочинне будівництво на вказаній земельній ділянці не проводилося. Вищевказане підтверджується Висновком судового експерта від 12.12.2025 року № Е-19/106-25/18595-БТ.

Доказів наявності капітального самочинного будівництва прокурором не надано, відповідно факт останнього спростовується висновком судової експертизи.

Формальне винесення постанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи вимоги ст.98 КПК України, можна зробити висновок про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221888601:21:169:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2822392132218) площею 3,5 га, що перебуває у власності Димерської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04359488), і користуванні (оренді) приватного підприємства «Море 2» (код ЄДРПОУ: 35482388) та Групп інвентарних об`єктів колишньої бази відпочинку «ВОЛНА» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 66043532218) не зберегли на собі його слідів та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також не є об`єктом кримінально протиправних дій чи річчю, не набута кримінально протиправним шляхом, не має жодного відношення до предмета розслідування в рамках кримінального провадження.

У судовому засіданні адвокат клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор заперечував проти клопотання про скасування арешту майна, зокрема вказав, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває, потреба в арешті майна не відпала. У даному випадку - відсутній дозвіл Димерської селищної ради та органу державного архітектурно-будівельного контролю, а будівельні роботи призвели до зміни геометричних розмірів фундаменту, у тому числі до повного його демонтажу. Таким чином, доводи про здійснення ремонту на ділянці за відсутності дозвільних документів не відповідають положенням чинного містобудівного законодавства. В розріз твердженням адвоката, всі без виключення об`єкти повністю відповідають критеріям ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України та є матеріальними об`єктами, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були та є дотепер об`єктами кримінально протиправних дій, право на забудову яких набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Земельна ділянки з кадастровим номером 3221888601:21:170:6001 в адміністративних межах Димерської селищної ради Вишгородського району, профілакторій (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1273177532218), тераси площею 285,1 кв.м., ганок площею 66,2 кв.м., ганок площею 6,4 кв.м., вхід в підвал площею 7,3 кв.м., вхід в підвал площею 13,8 кв.м., вентиляційна площею 3,4 кв.м., вентиляційна площею 2,4 кв.м., тераси площею 204,3 кв.м., балкони площею 45,4 кв.м., погріб площею 52 кв.м., ТП № 1 площею 39,1 кв.м., вимощення площею 1300 кв.м., вигрібна яма № ІІІ площею 5 кв.м., літня площадка № IV площею 216 кв.м., опори електропередач № V у кількості 6 шт, свердловини № VI довжиною (глибиною) 30 м.п., фундамент басейну № VII площею 300 кв.м., канал. споруд № VIII-X у кількості 3 шт, огорожі (№ 1-2) довжиною 555 м.п. в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221888601:21:170:6001 є об`єктами кримінально-протиправних дій, використовуються для будівництва протиправним шляхом всупереч вимогам чинного природоохоронного законодавства України.

За результатами проведення земельно-технічних і будівельно-технічних досліджень щодо таких об`єктів можливо буде встановити та підтвердити порушення вимог земельного та містобудівного законодавства, факт вчинення кримінального правопорушення, спричинені збитки.

Всупереч доводів адвоката, на такі об`єкти в межах земельної ділянки 3221888601:21:170:6001 як: тераса площею 285,1 кв.м., ганок площею 66,2 кв.м., ганок площею 6,4 кв.м., вхід в підвал площею 7,3 кв.м., вхід в підвал площею 13,8 кв.м., вентиляційна площею 3,4 кв.м., вентиляційна площею 2,4 кв.м., тераси площею 204,3 кв.м., балкони площею 45,4 кв.м., погріб площею 52 кв.м., ТП № 1 площею 39,1 кв.м., вимощення площею 1300 кв.м., вигрібна яма № ІІІ площею 5 кв.м., літня площадка № IV площею 216 кв.м., опори електропередач № V у кількості 6 шт, свердловина № VI довжиною (глибиною) 30 м.п., фундамент басейну № VII площею 300 кв.м., канал.споруди № VIII-X у кількості 3 шт, огорожа (№ 1-2) довжиною 555 м.п. - відсутні правовстановлюючі документи.

Крім того, обґрунтованість накладення арешту вже була перевірена судом апеляційної інстанції, який не встановив порушень при застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та відхилив відповідні доводи сторони захисту.

Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 12.06.2026 року у справі № 759/15829/26 задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026110000000557 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.08.2026 у справі № 759/15829/26, вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін. Зокрема, колегія суддів Київського апеляційного суду дійшла висновку, що не встановлено будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб. Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження.

Таким чином, доводи представника власника майна про те, що необхідності у застосуванні арешту щодо такого майна немає, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді від 12.06.2026 містить сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно відповідає ознакам речового доказу, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження, а крім того на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, призначено проведення судових експертиз.

Оскільки, на майно, яке просить повернути заявник, накладено арешт і вказане майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, досудове розслідування триває, а в судовому засіданні не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, та не надано доказів, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ВЕЛ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12026110000000557 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1