Решение № 140682564, 06.10.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/383/26

Провадження № 2/474/428/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

06.10.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

19.05.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованості за договором № 5477041 від 21.04.2025р. у розмірі 30 044 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.04.2025р. між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою було укладено в електронній формі кредитний договір № 5477041, який був підписаний зі сторони відповідачки електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідно до умов вказаного договору позичальниці були надані кредитні кошти у розмірі 2 000 грн. на строк 360 днів, з обов`язком останньої сплачувати проценти.

28.11.2025р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ Факторинг Партнерс було укладено договір факторингу № 28-11/25/Л відповідно до умов якого ТОВ Факторинг Партнерс набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників ТОВ «Лінеура Україна», у т.ч. за договором № 5477041.

Загальний розмір заборгованості за договором № 5477041 станом на 19.05.2026р. становить 30 044 грн. 40 коп., з яких: 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 12 578 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 7 866 грн. 00 коп. заборгованість за процентами нарахованими з моменту відступлення права вимоги; 3 000 грн. 00 коп. заборгованість по штрафам; 600 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.

Тож позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у заявленому розмірі.

Також просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Представниця позивача Сердійчук Я. в судові засідання призначені на 13.07.2026р. та 06.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві представниця позивача просила розглядати позовну заяву за її відсутності, дала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судові засідання призначені на 13.07.2026р. та 06.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток про виклик у судові засідання з прикріпленими до них файлами одержувачці ОСОБА_1 в її електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи у її відсутність чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

06.10.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

21.04.2025р. о 09:03:35 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 48565 підписала Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

21.04.2025р. о 09:05 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5477041 про надання споживчого кредиту (далі договір № 5477041). Укладення договору здійснювалося сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході його в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта вказаний ним при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 66045 21.04.2025р. о 09:05:00 (п. 1.1 розд. 1 та розд.10 договору № 5477041).

На умовах встановлених договором № 5477041 товариство надає клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Сума кредиту 2 000 грн. 00 коп. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору (п.п.1.2-1.3 договору № 5477041).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , дата надання кредиту 21.04.2025р. або 22.04.2025р. (п.п. 2.1, 2.2 договору № 5477041).

Комісія за надання кредиту 200 грн. 00 коп., що є разовою комісією та нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту (п.1.4 договору № 5477041).

Стандартна процентна ставка 0,95% в день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору (360 днів). Денна процентна ставка при застосування стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% та розраховується наступним чином: ДПС = загальні витрати за споживчим кредитом 7 040 грн./загальний розмір кредиту 2 000 грн.)/строк кредитування у днях 360 х 100%. Знижена процентна ставка становить 0,9025% в день та застосовується якщо клієнт до 20.05.2025р. сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. В іншому випадку нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою. Денна процентна ставка при застосування зниженої процентної ставки дорівнює 0,9738% та розраховується наступним чином: ДПС = загальні витрати за споживчим кредитом 7 011 грн. 00 коп./загальний розмір кредиту 2 000 грн.)/строк кредитування у днях 360 х 100% (п.п. 1.4.1-1.4.2 договору № 5477041).

Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, за методом факт/факт. До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту (п.п. 3.1, 3.2 договору № 5477041).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 2639,6200% річних, та з врахуванням зниженої процентної ставки 2545,7431% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 9 040 грн. 00 коп. та з врахуванням зниженої ставки 9 011 грн. 50 коп. Загальні витрати за кредитом на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 7 040 грн. та з врахуванням зниженої ставки 7 011 грн. 50 коп. Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби (п.п. 1.5-1.9 договору № 5477041).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата комісії, процентів включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів. У разі якщо дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися від дати дострокового часткового повернення кредиту з врахуванням встановленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. Новий графік платежів розміщується в особистому кабінеті чи направляється на електронну адресу клієнта (п.п. 4.1 - 4.2 розд. 4 договору № 5477041).

Право вимоги дострокового повернення кредиту та порядок такого, а також доручення клієнта товариству ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта з використанням реквізитів електронного платіжного засобу для направлення їх на повернення кредиту, процентів, - передбачено п.п. 4.4, 4.9 розд. 4 договору № 5477041.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором чи договір факторингу з будь-якою третьою особою, без окремої згоди клієнта, але з його повідомленням про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення (п. 5.1.3 договору № 5477041).

У розділі 5 (п. 5.3) договору № 5477041 сторони погодили, що клієнт має право, зокрема:

- достроково повернути кредит як в повному обсязі так і частинами;

- відмовитися від укладення договору, про що повідомити товариство не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання та отримання його примірника, шляхом направлення письмового повідомлення на електронну адресу товариства чи поштову адресу рекомендованим цінним листом, та повернути отримані кошти протягом 7 днів з дня направлення товариству повідомлення. При цьому, у випадку неповернення споживачем загальної суми кредиту/процентів у зазначений строк відмова споживача від договору вважається такою, що не здійснювалася та договір продовжує діяти на тих же умовах.

Згідно п. 6.3 розд. 6 договору № 5477041 - у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів, товариство має право нараховувати штраф у розмірі 75% від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання чи неналежного виконання.

Пунктом 6.4 договору № 5477041 встановлено, що у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій (неустойка) протягом періоду дії такого мораторію (заборони) не нараховується та клієнтом не сплачуються.

Внесення змін та доповнень до договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів (угод) (п. 7.1 розд. 7 договору № 5477041).

У п.п. 9.3, 9.7 розд. 9 договору № 5477041 визначено, що договір укладений строком на 360 днів. Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами електронного копіювання, в особистий кабінет/мобільний застосунок клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора який формується автоматично для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Підписуючи договір клієнт підтвердив, зокрема і те, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація про фінансову послугу та про її надавача, яка розміщена на веб-сайті, та інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) згідно ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», він ознайомлений з усіма умовами Правил, актуальна на дату укладення договору редакція яких розміщена на веб-сайті (п. 9.9 розд. 9 договору № 5477041).

Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній) або через особистий кабінет, та іншими каналами комунікації (п. 9.10 розд. 9 договору № 5477041).

Також у додатки до позовної заяви надано Додаток № 1 до договору № 5477041 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором № 66045, у графі якої «загальна вартість кредиту» зазначена сума 9 011 грн. 50 коп., та у графі «проценти» зазначена сума 6 811 грн. 50 коп., та у графі «комісія за надання кредиту» - 200 грн, одноразово у день видачі кредиту. Інші види витрат за споживчим кредитом не значаться. Реальна річна процентна ставка 2545,74%. Та при застосування стандартної процентної ставки без врахування зниженої: загальна вартість кредиту зазначена як 9 040 грн. 00 коп., проценти 7 040 грн. 00 коп., реальна річна процентна ставка 2639,6200 %.

Додатком до позову є також Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» затверджені наказом № 43-ОД від 05.04.2024р.

22.04.2025р. о 08:37:20 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 33397 підписала Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

22.04.2025р. між сторонами договору № 5477041 від 21.04.2025р. було укладено в електронній формі Додатковий договір, за технологією та у спосіб, що був укладений основний договір, який підписаний позичальницею ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 97211 22.04.2025р. о 08:37:58. На умовах встановлених додатковим договором товариство надає клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Сума кредиту за додатковим договором 4 000 грн. 00 коп., в зв`язку з чим вносяться зміни до п.1.2 основного договору «сума кредиту» - 6 000 грн., та у п.1.4 основного договору «комісія за надання кредиту» - 600 грн. (за надання кредиту основного 200 грн. та за надання додаткової суми кредитних коштів 400 грн.). Кошти кредиту надаються шляхом безготівкового перерахування за реквізитами ЕПЗ НОМЕР_1 . Загальні витрати за кредитом на дату укладення додаткового договору, з врахуванням зміненої суми кредиту, наступні: при застосування стандартної процентної ставки - 21 044 грн. 00 коп., та зниженої процентної ставки - 20 962 грн. 30 коп. За користування кредитом нараховуються проценти на умовах встановлених п. 1.4 основного договору. Денна процентна ставка за умови застосування стандартної процентної ставки 0,9743% та зниженої процентної ставки - 0,9705%. Строк кредитування та періодичність платежів встановлений в основному договорі (п. 1.3) залишаються без змін.

Додатком № 1 до Додаткового договору від 22.04.2025р. є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором № 66045, у новій редакції, відповідно до умов додаткового договору. Строк кредитування до 15.04.2026р. включно.

Обставини перерахування відповідачці коштів за договором № 5477041 від 21.04.2025р. та додатковим договором до нього від 22.04.2025р. підтверджується: листом ТОВ «Пейтек» № 20251201-1230 від 01.12.2025р. на 2 000 грн.; листом ТОВ «Пейтек» № 20251201-1232 від 01.12.2025р. на 4 000 грн; довідкою АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260617/117985-БТ від 19.06.2026р. з випискою по рахунку, згідно з якою ОСОБА_1 у банку емітована банківська картка НОМЕР_1 , на яку 21.04.2025р. було зараховано кошти в сумі 2 000 грн. та 22.04.2025р. 4 000 грн.

28.11.2025р. між фактором ТОВ «Факторинг Партнерс» та клієнтом ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу № 28-11/25/Л за умовами якого відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати клієнту суму фінансування, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісія, проценти), неустойку або проценти за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Під правом вимоги у розділі «Терміни» договору розуміється як наявна вимога так і майбутня. Право вимоги вважається переданим клієнтом та набутим фактором в день належного підписання сторонами цього договору та Акту приймання-передачі реєстру боржників, а також сплати фактором клієнту суми фінансування відповідно до п. 6.1. розд. 6 договору.

Вказаної ж дати між сторонами договору факторингу № 28-11/25/Л підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників для друку та Акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.

У реєстрі боржників до договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025р. під порядковим номером 2239 значиться боржниця ОСОБА_1 , договір № 5477041, борг за тілом 6 000 грн., борг по процентам 12 578 грн. 00 коп., борг по комісії 600 грн. та борг по штрафам/пені 3 000 грн. Разом 22 178 грн. 00 коп.

Фінансування за договором факторингу № 28-11/25/Л відбулося 28.11.2025р., про що надано платіжну інструкцію № 582480001.

31.03.2026р. сторонами договору факторингу № 28-11/25/Л підписано Додаткову угоду, у якій вказано, що у зв`язку з виявленням технічної помилки вони вносять зміни до Реєстрів боржників, що є додатком до договору та викладають Реєстр боржників для друку та Реєстр боржників у електронному вигляді у новій редакції.

З розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ «Лінеура Україна» за період з 21.04.2025р. станом на 28.11.2025р., а також з наданого з Заявою від 10.06.2026р. вх. № 2688 (на виконання ухвали суду), розрахунку заборгованості виготовленого позивачем станом на 27.04.2026р. на основі розрахунків первісних кредиторів, вбачається, що розмір заборгованості за кредитним договором станом на 28.11.2025р. становив: борг за тілом 6 000 грн., борг по процентам - 12 578 грн. 00 коп. (нараховані з 21.04.2025р. до 28.11.2025р. за стандартною процентною ставкою 0,95% в день від фактичного залишку суми заборгованості по тілу кредиту), борг по комісії 600 грн. (200 грн. нарахована 21.04.2025р. та 400 грн. нарахована 22.04.2025р.) та борг по штрафам/пені 3 000 грн. (нараховані 22.05.2025р. у сумі 1 675 грн. 50 коп. та 21.06.2025р. у сумі 1 324 грн. 50 коп.). Сума боргу станом на 28.11.2025р. разом становила 22 178 грн. 00 коп. Платежі на погашення боргу станом на 28.11.2025р. відповідачкою не вчинялися. Після відступлення права вимоги 28.11.2025р., починаючи з 29.11.2025р. і до 15.04.2026р. (дата закінчення строку договору згідно Договору від 21.04.2025р. та Додаткового договору від 22.04.2025р., Таблиці обчислення загальної вартості кредиту до нього), 138 днів, позивачем продовжувалися нараховуватися відсотки за стандартною процентною ставкою 0,98% в день, та заборгованість по ним склала 7 866 грн. Платежі на погашення боргу відповідачкою позивачу не вчинялися.

02.07.2024р. між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір № 02-07/2024 про надання правничої допомоги відповідно до якого (розд. 1) адвокат прийняв на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах передбачених договором. Вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги. Факт надання послуг підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, сума визначена у якому є гонораром.

У заявці на надання юридичної допомоги № 2328 від 02.03.2026р. зазначено вид наданих послуг та їх вартість: надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години вартість 4 000 грн. (2 000 грн. / 1 год.) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 3 години вартістю 9 000 грн. (3 000грн./1 год.).

Згідно з Витягом з Акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026р. Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» у відповідності до заявок про надання юридичної допомоги надано Товариству юридичну допомогу щодо клієнта ОСОБА_1 , договір № 5477041: надання усної консультації у часі 2 години вартість 4 000 грн. (2 000 грн. / 1 год.) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 3 години вартістю 9 000 грн. (3 000грн./1 год.).

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачкою та ТОВ «Лінеура Україна» договору № 5477041 про надання споживчого кредиту та Додаткового договору до нього, перерахування відповідачці кредитних коштів згідно їх умов, а також невиконання нею свого обов`язку щодо погашення заборгованості за тілом кредиту, комісією за надання кредиту та додаткових коштів, процентами (що нараховані у межах погодженого строку кредитування, за погодженою сторонами процентною ставкою 0,98% в день, що не перевищує розмір максимально встановленої денної процентної ставки згідно з законодавством про споживче кредитування, з 20.08.2024р.) у повному обсязі, доведеність переходу прав вимоги за цим договором до позивача, а тому суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами нарахованими первісним кредитором та позивачем, комісії за надання кредиту і додаткових коштів - підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення неустойки (пені/штрафу) у розмірі 3 000 грн. 00 коп., то слід зазначити наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки (пені/штрафу) у сумі 3 000 грн. нарахованої за кредитним договором укладеним з нею у квітні 2025р. (під час дії воєнного стану) задоволенню не підлягають.

Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц розглядалося питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони. У ній ВС зазначив, зокрема наступне: У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп, виходив з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахував характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру та дійшов правильного висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп з 15 000 грн. до 3 000 грн. Посилання в касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 14 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18, від 26 липня 2022 року у справі № 910/1209/21, від 28 червня 2023 року у справі № 463/2001/19, та на те, що заявником ОСОБА_1 не заявлялось жодних письмових заперечень щодо заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, не подавалось жодних доказів на спростування розумності та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, не заявлялось клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено вище у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Аналогічні висновки містяться і у постанові ВС у справі № 522/10526/22 від 05.08.2026р., при розгляді касаційної скарги ГО Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів, у якій останнє просило скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн., з наступних підстав касаційного оскарження судового рішення заявником - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Суд також вважає, що послуги адвоката наведені у Витязі з Акту № 31 про надання юридичної допомоги, зокрема такі як надання усної консультації з вивченням документів у часі 2 години загальною вартістю 4 000 грн. 00 коп., а також щодо складання позовної заяви у часі 3 години вартістю 9 000 грн. яка є типовою у справах вказаної категорії, які відносяться до малозначних, є завищеними та підлягає зменшенню.

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Акті надання юридичної допомоги, обставини проведення розгляду справи у відсутність представника позивача, а також засад розумності, справедливості та співмірності, ціни позову, суд з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, та часткове задоволення позову на 90,01%, приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 050 грн. 45 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 396 грн. 43 коп. (90,01%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 5477041 від 21.04.2025р., станом на 19.05.2026р., в сумі 27 044 (двадцять сім тисяч сорок чотири) грн. 00 коп., з них: 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 12 578 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. - заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги; 7 866 (сім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп. - заборгованість по процентам нарахованим з моменту відступлення права вимоги по дату розрахунку заборгованості 24.04.2026р.; 600 (шістсот) грн. 00 коп. - заборгованість по комісіях.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за договором № 5477041 від 21.04.2025р., станом на 19.05.2026р., в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00коп. - заборгованість за пенею/штрафами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) грн. 43 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 050 (чотири тисячі п`ятдесят) грн. 45 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 265 (двісті шістдесят п`ять) грн. 97 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 949 (вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 55 коп. покладаються на позивача

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 17 жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол