Постановление суда № 140682297, 13.10.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1472/26

Провадження № 1-кп/630/71/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника (дистанційно) ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 62026150010004630 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з вищою освітою, військовослужбовця, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

Під час підготовчого судового засідання підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлено.

По кримінальному провадженню суд провів підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, та вважає можливим призначити судовий розгляд.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 19 жовтня 2026 року включно.

Прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 подано до суду клопотання від 05 жовтня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що наразі ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до категорії тяжких злочинів, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам; і що на даний час обставини, які вказують на такі ризики, зумовлюють необхідність продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід.

В підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, бо вважає його безпідставним, оскільки запобіжний захід до ОСОБА_4 був застосований на стадії досудового розслідування з огляду на ризики, які існували на той час. Але наразі існування таких ризиків прокурором не доведено належними доказами. Тому в задоволенні клопотання прокурор захисник просив відмовити та застосувати до обвинуваченого домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав виступ свого захисника та наполіг на тому, що раніше визначені ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу, наразі відсутні, та він не представляє небезпеки для суспільства, а тому не має потреби тримати його під вартою.

Вислухавши промови учасників провадження, дослідивши подане прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, які віднесені до категорії тяжких злочинів,.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою суд враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у двох кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а також те, що оголошена йому підозра у вчинені тяжких військових кримінальних правопорушень була визнана слідчим суддею обґрунтованою під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива пред`явленого обвинувачення, а лише надається аналіз обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області визнав доведеним факт наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні двох тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, та підтвердженим наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

При наданні оцінки наявності ризиків, про які вказав прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому уразі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується до десяти років позбавлення волі, і що негативні наслідки застосування такого покарання підсилюються законодавчими обмеженнями у можливості звільнення від відбування покарання.

Наведене може вказувати на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від суду, що може перешкодити здійсненню судового провадження та його завершення у найкоротші строки.

Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що в межах з`ясування та перевірки обставин обвинувачення є потреба у допиті свідків обвинувачення. Однак виникненні та існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України в судовому засіданні прокурором не доведено належними доказами, з огляду на ту обставину, що існування такого ризику слідчим суддею було визнано недоведеним під час розгляду по суті клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо іншого ризику, на який посилається прокурор у поданому клопотанні, - вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що такий ризик значно зменшився, оскільки обвинувачений обмежений перебуває під контролем установи попереднього ув`язнення, але не виключена можливість продовження вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень уразі припинення дії запобіжного заходу, застосованого до нього на підставі ухвали слідчого судді.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, які суд вважає доведеними. Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

За таких обставин раніше застосований до обвинуваченого запобіжних захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на строк 60 днів.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

При постановленні слідчим суддею Люботинського міського суду Харківської області ухвали від 21 серпня 2026 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 199680,00 грн, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що на підставі обвинувального акту ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні двох кримінальних правопорушень, що свідчить про вагомість заявленого ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне залишити раніше визначений слідчим суддею розмір застави без змін на період продовження запобіжного заходу.

Враховуючи відсутність в клопотанні прокурора доводів щодо виникнення та існування обставин, інших ніж ті, що були перевірені слідчим суддею, та які на даний час могли б свідчити про неможливість визначення для обвинуваченого застави, суд вважає за можливе раніше визначений розмір застави залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 314-316, 336 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Судовий розгляд обвинувального акту у відношенні ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, призначити на 13-00 год. 13 жовтня 2026 року у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 10 грудня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_6 заставу в розмірі 199680,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/1472/26 від 13 жовтня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати обвинуваченого таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із місця проживання, перебування та/або місця служби без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або несення служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження;

- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1