№ 140681792, 14.10.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №386/789/26

пров. № 3/384/73/2026

14 жовтня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю серетаря судового засідання ОСОБА_1 ,

прокурорів Дубової Т.Є., Лівітчук А.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_2 адвоката Ковтонюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Вільшанка Кіровоградської області справу про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Голованівськ Кіровоградської області, громадянки України, депутата Голованівської районної ради Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

- до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу № 145/26 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 29 квітня 2026 року, ОСОБА_2 ставиться у провину те, що вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Так, відповідно до змісту вищевказаного протоколу, ОСОБА_2 , будучи депутаткою 8-го скликання Голованівської районної ради, 05.09.2025 не виконала вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за таких обставин.

Згідно з протоколом першого пленарного засідання першої сесії районної ради VIII скликання Голованівської районної ради від 02.12.2020, громадянка ОСОБА_2 розпочала повноваження депутатки 8-го скликання Голованівської районної ради (далі Рада).

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутатка місцевої ради ОСОБА_2 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, обмеження та зобов`язання, передбачені Законом.

Рішенням Ради від 18.12.2020 № 10 «Про обрання голів та членів постійних комісій районної ради VIII скликання», районна рада вирішила обрати ОСОБА_2 одним з членів постійної комісії Голованівської районної ради з питань бюджету, фінансів, управління комунальною власністю та соціально - економічного розвитку.

Витягом з протоколу № 17 засідання постійної комісії районної ради питань бюджету, фінансів, управління комунальною власністю та соціального розвитку від 28.08.2025 встановлено, що головою постійної комісії ОСОБА_4 поставлено на голосування пропозицію про скликання позачергової ХХ сесії Голованівської районної ради 05.09.2025 об 11 год 00 хв в режимі онлайн. У результаті голосування членами комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за вказану пропозицію, прийнято висновок № 3 «Про скликання позачергової ХХ сесії Голованівської районної ради VIII скликання», яким постійна комісія вирішила: скликати позачергову ХХ сесію Голованівської районної ради VIII скликання 05.09.2025 об 11 год 00 хв, що буде проводитись дистанційно (віддалено у режимі відеоконференції); доручити відкрити пленарне засідання ОСОБА_8 Плахотнюку, депутату Голованівської районної ради; винести на розгляд пленарного засідання наступні питання, зокрема, про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Реалізуючи повноваження депутатки Ради, ОСОБА_2 05.09.2025 брала участь у засіданні ХХ сесії восьмого скликання Ради.

Разом з тим, 05.09.2025 на розгляд ХХ сесії восьмого скликання Ради виносилось питання про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області.

У результаті розгляду 05.09.2025 на ХХ сесії восьмого скликання Ради було прийнято рішення № 174 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області» (далі Рішення), яким затверджено список присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області, до складу яких також увійшла громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 визначено, що присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до протоколу ХХ сесії восьмого скликання Ради від 05.09.2025, під час розгляду питання про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області депутатка ОСОБА_2 відповідно до результатів поіменного голосування проголосувала за вказане питання «За».

Разом з тим, бездіяльність ОСОБА_2 до та під час розгляду проєкту рішення носить протиправний характер з огляду на наступне.

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат ради ОСОБА_2 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, обмеження та зобов`язання, передбачені Законом.

У протоколі зазначено, що 05.09.2025 у зв`язку із прийняттям Рішення, а також положень нормативних актів, у ОСОБА_2 наявні: права на реалізацію повноважень депутатки Ради; приватний інтерес, зумовлений майновим інтересом. Приватний інтерес ОСОБА_2 полягає у тому, що остання, використавши повноваження депутатки Ради, з метою збільшення свого матеріального добробуту отримала оплачувану роботу присяжна Голованівського районного суду Кіровоградської області; наявність суперечності між представницькими повноваженнями ОСОБА_2 і її приватним інтересом, яке в даному випадку впливало на об`єктивність прийняття рішення, вчинення діяння ОСОБА_2 , у т.ч. щодо голосування чи не голосування з вказаного питання; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, що підтверджується протоколом ХХ сесії 8-го скликання Ради, де за результатами голосування прийнято Рішення ( ОСОБА_2 проголосувала «За»).

Тобто ОСОБА_2 вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 реалізує повноваження депутатки відповідно до Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», а робота районної ради проводиться сесійно, то ОСОБА_2 під час реалізації своїх повноважень, пов`язаних з розглядом питань, що відносяться до виключної компетенції районної ради (у даному випадку розгляд питання про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області та прийняття Рішення), у випадку отримання нею інформації про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів повинна була діяти у спосіб, передбачений розділом V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: публічно самостійно оголосити про конфлікт інтересів на засіданні з моменту, коли вона дізналася чи повинна була дізнатись про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до протоколу ХХ сесії 8-го скликання Ради від 05.09.2026, ОСОБА_2 не повідомляла про наявність конфлікту інтересів на вказаному засіданні сесії, участь у голосуванні за Рішення брала (проголосувала - «За»).

Таким чином ОСОБА_2 порушила обмеження, встановлені у п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо невчинення дій та неприйняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягає у вчиненні дій та прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнала, пояснила, що вона є депутатом Голованівської районної ради восьмого скликання. 05 вересня 2025 року сесія Голованівської ради проводилася в режимі онлайн. Вона не бачила оприлюдненого списку присяжних і не знайомилася з проектами рішень та не отримувала їх. Голосування за списки присяжних відбувалося пакетом по Голованівському районному суду, Вільшанському районному суду, Новоархангельському районному суду, Гайворонському районному суду. До початку пленарного засідання її не ознайомили із списком присяжних. Під час проведення сесійного засідання дистанційно також не була ознайомлена. Про те, що вона включена до списку присяжних, не знала. Заяви на згоду бути присяжною в Голованівському районному суді не надавала, ніхто її про це не повідомляв. Оскільки є депутатом Голованівської районної ради, вона проголосувала за списки присяжних. Списки присяжних перед їх прийняттям не оголошувалися. Вона не подавала заяви щодо наявності конфлікту інтересів, їй не було відомо, що відносно неї приймається рішення і ніхто її про це не повідомляв.

Захисник ОСОБА_2 адвокат Ковтонюк О.В. у судовому засіданні зазначив, що відсутні будь-які підстави притягувати ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Відповідно до складеного протоколу, не зрозуміло в чому конкретно полягає суть порушення. У даній справі про адміністративне правопорушення відсутній склад адміністративного правопорушення. ОСОБА_2 згоду бути присяжною не надавала, про включення її до списку присяжних її не повідомляли, в порушення регламенту відбулося пакетне голосування без оголошення списку присяжних. Просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він є депутатом Голованівської районної ради. 05 вересня 2025 року його було обрано головуючим на пленарному засіданні позачергової двадцятої сесії районної ради восьмого скликання, яка проводилась дистанційно у режимі відеоконференції на платформі Zoom. Він відкрив пленарне засідання, провів його і закрив. Усі питання були розглянуті. На офіційному вебсайті Голованівської районної ради були оприлюднені проєкти рішень. Текст проєкту рішення №174 від 05.09.2025 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області» ним оголошувався, однак список присяжних не зачитувався.

Було п`ять списків присяжних по колишнім районам, і депутати запропонували проголосувати пакетом. Заперечень і зауважень від депутатів не було, тому проголосовано пакетом за п`ять рішень. У регламенті такого поняття, як пакетне голосування немає.

На вказаній сесії були присутні двадцять один депутат, всі одноголосно проголосували "за", всі голоси були враховані, і рішення з цього приводу було прийнято одноголосно.

Ні перед початком засідання, ні під час засідання депутатів не інформували щодо необхідності повідомляти про наявний у них конфлікт інтересів.

05 вересня 2025 року депутат ОСОБА_2 брала участь у голосуванні за прийняття рішення №174 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області». Від неї не надходили заяви чи повідомлення про наявність конфлікту інтересів при прийнятті вказаного рішення. Чому списки присяжних не були оприлюднені на офіційному вебсайті Голованівської районної ради пояснити не може і йому про це невідомо.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що на адресу Голованівської районної ради надійшов лист від Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що у присяжних закінчується термін 23 вересня 2025 року, тому потрібно затвердити новий список присяжних. Відповідно до цього листа вона розіслала листи до територіальних громад Голованівського району, у яких зазначила, що необхідно подати список присяжних, у кількості п`ятнадцять осіб, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція Голованівського районного суду Кіровоградської області, які відповідають вимогам статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними для подальшого затвердження їх на сесії районної ради. Також просила ознайомити їх з вимогами Закону України «Про запобігання корупції». Голованівська селищна рада надіслала список присяжних. Після цього вона підготувала проєкти рішень, які були оприлюднені в форматі PDF на офіційному вебсайті Голованівської районної ради за день до початку пленарного засідання. За наявності інтернету депутати могли ознайомитися з вказаними проєктами. Депутат ОСОБА_2 заяву про наявність конфлікту інтересів при прийнятті рішення №174 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду» 05.09.2025 не подавала. На сесії, яка відбулася 05 вересня 2025 року, оголошення про необхідність повідомляти районну раду щодо наявності конфлікту інтересів ніхто не робив. ОСОБА_2 під підпис не отримувала для ознайомлення проєкти рішень, які виносилися 5 вересня 2025 року на голосування під час проведення двадцятої сесії. Чи передбачене регламентом пакетне голосування, не пам`ятає. Вказана сесія відбулася в режимі онлайн. Заява ОСОБА_2 про надання згоди бути присяжною в Голованівському районному суді відсутня. В селищній раді також такої заяви немає. Районну раду цікавив лише список присяжних, а підтвердження того, що особи надавали таку згоду і були попереджені, вони не вимагали. Все інше це не її відповідальність.

Прокурор в судовому засіданні вважала доведеним скоєне ОСОБА_2 правопорушення та просила визнати її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , її захисника, свідків, з`ясувавши думку прокурора, всебічно і об`єктивно дослідивши та проаналізувавши усі зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку для прийняття рішення, надавши їм належну оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є депутатом Голованівської районної ради Кіровоградської області, VIІI скликання (Т.2 а.с.15-23).

Згідно з протоколом першого пленарного засідання першої сесії Голованівської районної ради VIII скликання від 02 грудня 2020 року, поіменна реєстрація депутатів засвідчила участь у першому пленарному засіданні першої сесії районної ради восьмого скликання 38 депутатів, зокрема, ОСОБА_2 (а.с. 62-66).

Відповідно до висновку постійної комісії районної ради з питань бюджету, фінансів, управління комунальною власністю та соціально-економічного розвитку Голованівської районної ради від 28 серпня 2025 року №3 «Про скликання позачергової ХХ сесії Голованівської районної ради VIII скликання», постійна комісія вирішила скликати позачергову ХХ сесію Голованівської районної ради VIII скликання 05 вересня 2025 року об 11.00, яка буде проводитись дистанційно (віддалено в режимі відеоконференції). Винесено на розгляд пленарного засідання, зокрема, питання про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області (а.с. 57-58).

05 вересня 2025 року відбулось засідання позачергової двадцятої сесії Голованівської районної ради VIIІ скликання, яка проводилася дистанційно (віддалено у режимі відеоконференції на платформі ZOOM), на якому були підключені і зареєстровані депутати, в тому числі і ОСОБА_2 , та до порядку денного якого було включено питання, зокрема, про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області, що підтверджується протоколом пленарного засідання позачергової двадцятої сесії VIII скликання Голованівської районної ради (а.с. 67-73).

Як вбачається з вказаного вище протоколу, а також результатів поіменного голосування, за результатом розгляду вказаного питання 05 вересня 2025 року було прийнято рішення №174 "Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області", за яке проголосували 21 присутній депутат, в тому числі і ОСОБА_2 (а.с. 72).

Згідно з рішенням двадцятої сесії восьмого скликання Голованівської районної ради «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області» від 05 вересня 2025 року №174, затверджено список присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області у кількості 15 осіб строком на 3 роки. До списку присяжних включена ОСОБА_2 (а.с. 74-76).

Відповідно до інформації Голованівської селищної ради Кіровоградської області за №04-13/228 від 13 жовтня 2026 року, ОСОБА_2 не подавала до Голованівської селищної ради заяви про надання згоди на включення її до списку присяжних, який затверджено рішенням Голованівської районної ради від 05.09.2025 №174 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області» (Т.2 а.с.13).

Згідно з листом Голованівської районної ради Кіровоградської області «Про надання інформації» від 20.08.2026 №01-36/61, ОСОБА_2 , депутат Голованівської районної ради, не надавала згоду районній раді на включення її до списку присяжних, який затверджено рішенням Голованівської районної ради від 05.09.2025 №174 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області»(а.с.167-168).

У судовому засіданні досліджено аудіофіксацію проведення пленарного засідання ХХ сесії Голованівської районної ради VIII скликання від 05 вересня 2025 року, що розміщена на офіційному вебсайті районної ради за посиланням - https://golovanivska-rayrada.gov.ua/news/1757329113/ та встановлено, зокрема, що під час проведення пленарного засідання 05 вересня 2025 року список присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області не оголошувався. Голосування відбулося пакетом по п`яти питаннях порядку денного щодо затвердження списків присяжних по Голованівському районному суду, Вільшанському районному суду, Новоархангельському районному суду, Благовіщенському районному суду, Гайворонському районному суду без оголошення списків присяжних. Зокрема, «за» проголосувала і ОСОБА_2 .

Разом з цим суд звертає увагу, що в Регламенті Голованівської районної ради VIII скликання, затвердженому рішенням Голованівської районної ради від 22 січня 2021 року №32, відсутні норми про "Пакетне голосування" (а.с.22-41).

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частина 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом.

Відтак, особливість об`єктивної сторони вказаного правопорушення полягає в тому, що відповідальність за його вчинення настає лише у випадку існування реального конфлікту інтересів, встановлення наявності якого входить до предмету доказування в даній категорії справ.

Диспозиція зазначеної норми є бланкетною й передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У разі виникнення реального конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, саме спеціальним законом визначається модель поведінки такого суб`єкта.

Так, згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 закону України "Про запобігання корупції" депутати місцевих рад є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, в тому числі, депутати місцевих рад, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Депутатом місцевої ради згідно зі ст. 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" є, зокрема, депутат районної ради, який представляє інтереси відповідної територіальної громади.

За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" та п. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Водночас, на відміну від реального конфлікту інтересів, за визначенням частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" під потенційним конфліктом інтересів розуміється наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому, аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року N 126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Зазначена правова позиція відображена в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 223-943/0/4-17 від 22.05.2017.

Відтак, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, полягає у вчиненні активної дії особою, яка знала про наявність в неї певних особистих інтересів, які у зв`язку з цим реально вплинули на її об`єктивність при виконанні повноважень та справедливість прийнятих рішень чи вчинення інших дій.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

У Рекомендації N R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи "Про адміністративні санкції", одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.

Разом з тим, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в них достатніх належних та достовірних доказів на підтвердження вчинення депутатом ОСОБА_2 будь-яких дій, які об`єктивно утворюють склад інкримінованого їй правопорушення в розумінні ст. 9 КУпАП.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_2 голосувала за прийняття рішення Голованівською районною радою Кіровоградської області №174 "Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області" від 05.09.2025.

Разом з тим, як визначено статтею 63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

При цьому, гарантії прав присяжних, встановлені ст. 68 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не є безумовними та надаються останнім лише у зв`язку з виконанням ними відповідних обов`язків.

Разом з цим, доводи щодо наявності в ОСОБА_2 приватного інтересу, який полягав в отриманні нею статусу присяжного, а в подальшому і матеріальної вигоди, передбаченої ст. 68 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", що реально вплинула б на її об`єктивність при виконанні депутатських повноважень, а також справедливість прийнятого рішення, жодним чином не конкретизовані, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, а відтак носять характер недоведених посилань, тому розцінюються судом як сумнівні.

Волевиявлення ОСОБА_2 як учасника колегіального органу, що здійснює представницькі повноваження, саме по собі не може бути підставою для безумовного висновку щодо наявності в неї приватного інтересу, враховуючи що рішення приймалося пакетним голосуванням без оголошення списків прсяжних та те, що згоду бути прсяжною ОСОБА_2 не надавала.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що вказаний в протоколі конфлікт інтересів не може вважатися реальним, та не містить ознак, визначених у примітці до статті 172-7 КУпАП.

Згідно зі ст. 38 Конституції України, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Тобто, найвищий Закон держави передбачає право кожного громадянина обиратися до органів державної влади, в тому числі і голосувати за себе. За таких обставин, з огляду на положення ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ОСОБА_2 як депутат районної ради, беручи участь в обранні її присяжною Голованівського районного суду Кіровоградської області, проголосувавши в тому числі за себе, реалізувала своє конституційне право "вільно обирати та бути обраним", передбачене ст. 38 Конституції України.

Окрім того, як вбачається із протоколу двадцятої сесії Голованівської районної ради VIIІ скликання від 05.09.2025, а також результату поіменного голосування, рішення ради "Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області" від 05.09.2025 №174 приймалося колегіальним органом більшістю голосів, та голос ОСОБА_2 не був вирішальним, відтак відсутній прямий і безпосередньо причинно-наслідковий зв`язок між голосуванням ОСОБА_2 та прийнятим рішенням, що в своїй сукупності виключає реальний конфлікт інтересів.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було та в судовому засіданні не встановлено.

Більше того, відповідно до ч.1 ст. 64 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

Поряд з цим судом встановлено, що згоду бути присяжною Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_2 взагалі не надавала, ніякої заяви ні до Голованівської селищної ради Кіровоградської області, ні до Голованівської районної ради Кіровоградської області не подавала, що підтверджується інформацією Голованівської селищної ради Кіровоградської області від 13.10.2026 за №04-13/228 про те, що ОСОБА_2 не подавала до Голованівської селищної ради заяви про надання згоди на включення її до списку присяжних, який затверджено рішенням Голованівської районної ради Кіровоградської області від 05.09.2025 №174 «Про затвердження списку присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області, та інформацією Голованівської районної ради Кіровоградської області від 20.08.2026 за №01-36/61 про те, що ОСОБА_2 не надавала згоду районній раді на включення її до списку присяжних.

Разом з цим, відповідно до аудіофіксації проведення пленарного засідання ХХ сесії Голованівської районної ради VIII скликання від 05 вересня 2025 року, що знаходиться на офіційному вебсайті районної ради за посиланням https://golovanivska-rayrada.gov.ua/news/1757329113/ - під час проведення пленарного засідання взагалі не оголошувався список присяжних Голованівського районного суду Кіровоградської області. Лише було запропоновано голосування пакетом за п`ять окремих рішень про затвердження списків присяжних по Голованівському районному суду, Вільшанському районному суду, Новоархангельському районному суду, Благовіщенському районному суду, Гайворонському районному суду без оголошення списків присяжних, що не передбачено регламентом районної ради.

В той же час, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії пп. 2-3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачені права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (пп. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 55 рішення у справі "Гурепка проти України").

Згідно зі ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (заява N 16437/04), при оцінці доказів судам слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вказане, достатніх належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не доведено, що неповідомлення ОСОБА_2 у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів вчинене нею умисно, коли вона усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Більше того, згоду бути присяжною Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_2 не надавала.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, яка є обов`язковою складовою будь-якого правопорушення, у зв`язку із чим відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП з наведених підстав, а тому у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП до Кропивницького апеляційного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено та оголошено 16 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Сорокіна