Приговор № 140681291, 05.10.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8557/25

Провадження № 1-кп/0203/1221/2026

В И Р О К

іменем України

05 жовтня 2026 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110002355 від 29.09.2025 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-14.11.2019 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 21.03.2023 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 03.03.2025 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень;

- 05.03.2026 Центральним районним судом м. Дніпра за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, до 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, штраф відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України постановлено виконувати самостійно,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений.

ОСОБА_5 29.09.2025 у невстановлений час, однак не пізніше 07 години 50 хвилин, прибув до магазину ТОВ «АТБ-Маркет продукти № 396», який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 82, де на вітринних стелажах магазину помітив: молочний шоколад з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису м/уп марки «Milka» 276 гр., код товару 131777 у кількості 4 штуки загальною вартістю 949 грн., 20 коп.; молочний шоколад з цілими лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками м/уп марки «Milka» 300 гр., код товару 121564 у кількості 4 штуки загальною вартістю 835 грн., 60 коп., які визначив об`єктом свого злочинного посягання, у зв`язку з чим у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_5 29 вересня 2025 року у невстановлений час, однак не пізніше 07 години 50 хвилин, підійшовши до вказаних стелажів, що знаходяться в приміщенні магазину та розуміючи те, що його злочинні дії не будуть виявлені працівниками ТОВ «АТБ-Маркет» магазину № 396, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, взяв зі стелажу молочний шоколад з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису м/уп марки «Milka» 276 гр., у кількості 4 штук, які заховав у внутрішню кишеню куртки одягненої на нього, а також молочний шоколад з цілими лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками м/уп марки «Milka» 300 гр., у кількості 4 штуки, які заховав у іншу внутрішню кишеню куртки одягненої на нього куртки.

Намагаючись покинути магазин «АТБ-Маркет» № 396, ОСОБА_5 помітив, що його дії виявив охоронець, який почав наздоганяти його. Усвідомлюючи, що крадіжка стала відкритою та очевидною для оточуючих, ОСОБА_5 проігнорував вимоги охоронця зупинитися та, діючи з прямим умислом на відкрите заволодіння чужим майном, вибіг із приміщення магазину, тримаючи викрадений товар при собі.

Під час спроби втекти з місця вчинення правопорушення ОСОБА_5 наздогнав та зупинив охоронець ОСОБА_7 , у зв`язку з чим обвинувачений не отримав реальної можливості розпорядитися викраденим майном і не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, визнав частково. Суду показав, що дійсно намагався викрасти шоколадки з магазину, однак вважав, що діє таємно і його дій ніхто не бачить. Стверджував, що не чув вимог охоронця або інших осіб зупинитися, а тому його умисел був направлений виключно на таємне викрадення чужого майна, яке він не зміг закінчити з причин, оскільки був зупинений на вулиці охоронцями. Потім його завели до приміщення магазину, де він добровільно видав 8 шоколадок, після чого співробітниками магазину були викликані працівники поліції, у присутності яких представники магазину складали та підписували заяви щодо події. Після перегляду відеозапису з камер відеоспостереження працівники патрульної поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Потім працівник служби безпеки або керівник магазину зателефонував працівникам карного розшуку та повідомив про подію, назвавши її грабежом. Після цього, за його словами, до магазину прибули ще четверо або п`ятеро працівників поліції, які сумісно з патрульними поліцейськими обговорювали правову кваліфікацію його дій. Потім на нього наділи кайданки та повезли до відділу поліції.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині, його вина була підтверджена в ході судового розгляду на підставі зібраних у встановленому порядку доказів, досліджених в судовому засіданні, які є належними, допустимими, достатніми та узгоджуються між собою.

Так, допитаний у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 показав, що працює провідним фахівцем служби безпеки мережі АТБ. Вранці в день події (восени, приблизно з 08:00 до 09:00 години) він проїжджав повз магазин «Продукти-396» на проспекті О. Поля та побачив, як на сходах затримують чоловіка, яким виявився обвинувачений ОСОБА_5 . ОСОБА_8 зайшов до приміщення, побачив затриманого у службовому кабінеті та вісім великих шоколадок (чотири одного смаку та чотири іншого), які вже лежали вилученими на столі. Загальна вартість товару становила приблизно 2 000 гривень. Зайшовши до кабінету, ОСОБА_8 наказав персоналу викликати поліцію. Не знаючи, чи зателефонували вже на лінію «102», він також набрав знайомих працівників патрульної поліції на особисті номери, щоб пришвидшити їхнє реагування. ОСОБА_8 надав вказівку заступнику керуючого магазином ОСОБА_9 написати заяву про злочин. Пробувши в магазині близько 10 хвилин, поїхав до приїзду патрульних. Викрадений шоколад був повернутий магазину пізніше: ОСОБА_8 особисто забрав його в підрозділі поліції під розписку. Матеріальних претензій до обвинуваченого магазин не має, оскільки товар повернуто, проте представник потерпілого наполягав на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, мотивуючи це тим, що ОСОБА_5 систематично вчиняє крадіжки, а суми недостач через це покладаються на персонал магазину, тому його виправлення без ізоляції від суспільства неможливе.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює у магазині АТБ, розташованому за адресою: проспект Олександра Поля, 82. Розглядувана подія мала місце у 2025 році, точну дату не пам`ятає. В приміщенні магазину «АТБ» виявив за допомогою камер відеоспостереження обвинуваченого, який ховав шоколадну продукцію до кишень і пройшов касову зону без оплати. Перебуваючи біля дверей та виходячи з приміщення магазину, обвинувачений проігнорував усну вимогу свідка ОСОБА_7 зупинитися, який наздоганяючи його, голосно крикнув «стой». На вказані заклики обвинувачений не відреагував, а навпаки прискорив рух та почав тікати з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном на вулицю, де був зупинений свідком і ще одним працівником магазину ОСОБА_10 . Після цього обвинуваченого завели до службового приміщення магазину, де останній самостійно виклав шоколадки.

Свідок ОСОБА_11 показав, що працює в магазині АТБ № 396. Точної дати події він не пам`ятає, однак зазначив, що подія відбулася вранці. Самого моменту викрадення товару чи виходу особи з приміщення він не бачив, оскільки перебував у службовому приміщенні. Про нестандартну ситуацію свідок дізнався, коли побачив, що охоронець ОСОБА_12 вибіг на вулицю, і за дві-три секунди побіг слідом за ним. Про необхідність втрутитися свідок зрозумів зі слів та голосних окриків охоронця «Стій!» або «Зупинись!» Після того як він вибіг на вулицю, на відстані близько 15 метрів біля сходів він побачив обвинуваченого, якого вже фактично схопив охоронець. Свідок долучився до затримання, вони взяли обвинуваченого під руки та супроводили до службового кабінету. За словами свідка, під час затримання обвинувачений поводився напружено і чинив певний опір, проте активних насильницьких дій чи ударів не завдавав, явних спроб вирватися з рук не робив і переважно мовчав. Про те, що предметом викрадення були шоколадні вироби, свідок дізнався вже в службовому приміщенні, куди привели обвинуваченого.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що 29.09.2025 року близько 08:00 ранку перебувала на робочому місці в магазині «АТБ-Маркет» (м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 82), де працювала на касі та приймала товар. Через відключення світла покупців було мало. Вона помітила підозрілого чоловіка, який у натягнутій на обличчя кепці швидким кроком ішов повз каси до виходу. У цей момент охоронець ОСОБА_13 , який перебував у службовому приміщенні, почав голосно кричати: «Стійте», «Тримайте його». Свідок також почала вимагати від чоловіка зупинитися. На той час обвинувачений ще перебував у залі і лише наближався до дверей. На вигуки він не відреагував, а навпаки прискорив крок та вибіг із магазину. Самого моменту викрадення шоколаду свідок не бачила, про товар дізналася пізніше. Після того як обвинувачений вибіг, за ним кинувся охоронець, а свідок попросила продавця ОСОБА_14 допомогти наздогнати втікача. Невдовзі обвинуваченого затримали і привели до службового кабінету. За вказівкою фахівця служби безпеки ОСОБА_8 свідок самостійно викликала поліцію через «102», провела інвентаризацію товару (виявили нестачу 8 шоколадок «Milka» загальною вартістю близько 2 000 грн) та підготувала заяву про злочин. Коли вона заходила до кабінету, шоколадки вже лежали вилученими на столі.

При додатковому допиті свідок ОСОБА_9 пояснила, що на місце події прибуло два екіпажі поліції (патрульні та слідчі, загалом 79 осіб), які складали документи, а згодом їй привозили фотознімки для впізнання особи. Щодо своїх первинних письмових пояснень, які маються у справі про адміністративне правопорушення, де було вказано про «таємне викрадення», свідок не змогла чітко пояснити вибір такого формулювання, припустивши, що написала це з власних міркувань або їй підказали працівники поліції. Товар магазину повернув пізніше ОСОБА_8 , який особисто забрав його в опечатаному вигляді з поліції.

Окрім показань представника потерпілого та свідків, вина ОСОБА_15 також підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

-з протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення або таке, що готується від 29.09.2025, ОСОБА_9 повідомила, що 29.09.2025 року близько 07 год. 50 хв. раніше невідомий чоловік, знаходячись приміщенні у магазину «Продукти-396», за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 82, відкрито заволодів товаром, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду (Том 2, а.с 11);

-з заяви ОСОБА_9 від 29.09.2025 року вбачається, що невідома особа 29.09.2025 року близько 07:52, знаходячись в магазині Продукти № 396 за адресою: м.Дніпоро, пр.О.Поля, 82, здійснив крадіжку шоколаду (т.2 а.с.12.);

-відповідно до протоколу огляду місця події від 29.09.2025 року проведено огляд приміщення магазину «Продукти-396» мережі «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 82. Оглядом зафіксовано розташування входу/виходу з боку проспекту, торговельний зал із стелажами для товарів, функціонуючу систему відеоспостереження, а також шість касових зон на виході з залу (Том 2 а.с. 14-15);

-відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2025 року свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 29.09.2025 року вчинила крадіжку шоколаду «Milka» у кількості 8 шт. з магазину «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 82 (Том 2 а.с. 20-22);

-згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2025 року свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_5 , який 29.09.2025 року вчинив крадіжку товарів, а саме 8 шт. шоколадок з магазину «АТБ-Маркет» №396 за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 82 (Том 2 а.с. 27-29);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2025 року зафіксовано як свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 , якого він бачив 29.09.2025 року під час події у магазині «АТБ-Маркет» №396 за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 82 (Том 2 а.с. 88-90);

-відповідно до протоколу затримання від 29.09.2025 року ОСОБА_5 було затримано о 08.20 годині на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України, під час здійснення обшуку затриманого було виявлено та вилучено шоколадки марки Milka в кількості 8 штук, які в подальшому ОСОБА_8 отримав для зберігання, про що свідчить його розписка (т.2 а.с.33-36, а.с.91);

-відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 29.09.2025 року та досліджених відеозаписів з камер відеоспостереження магазину, 29.09.2025 о 07.49 в приміщенні магазину знаходиться чоловік, одягнений у темну куртку, темні штани та темне взуття. Чоловік рухається проходом між торговими стелажами. Праворуч від нього розміщені стелажі з кондитерськими виробами та іншими товарами в упаковках, ліворуч - стелаж із дрібним товаром. Надалі чоловік зупиняється біля стелажа, розташованого праворуч по ходу його руху, нахиляється до полиць та рукою бере з полиці товар. Після цього він кладе вказаний товар в кишені куртки. Потім чоловік відходить від стелажа та продовжує рух проходом у напрямку виходу з торговельного залу. Далі на відеозаписі видно, що чоловік, не зупиняючись біля касової зони та не повертаючи товар на місце, прямує до виходу з магазину. За ним у напрямку виходу швидко рухається інший чоловік, який вибігає слідом за ним. На відеозаписі із зовнішньої камери спостереження, розташованої біля входу до магазину, чоловік у темному одязі швидким кроком виходить із приміщення магазину на вулицю та рухається від входу. За ним вибігає інший чоловік, який наздоганяє його біля входу на прилеглій території та зупиняє чоловіка у темному одязі, тримаючи його руками. Між ними відбувається фізичний контакт, чоловік у темному одязі робить кілька рухів, намагаючись вирватись, до них підходить ще одна особа та потім вони всі заходять в приміщення магазину (т.2 а.с.62-65);

- згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-25/42592-ТВ від 03.11.2025, складеним за результатами судової товарознавчої експертизи, ринкова вартість шоколаду 276 г Milka молочного з начинкою зі смаком карамелі , арахісу та повітряного рису у кількості 4 шт. станом на 29.09.2025 складала 949,20 грн; ринкова вартість шоколаду 300г Milka молочного з цілими лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками у кількості 4 штуки станом на 29.09.2025 складала 835,60 грн;

- відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 за ч.4 ст.51 КУпАП за фактом викрадення товару з магазину АТБ за адресою: м.Дніпро, пр.О.Поля, б.82, яке мало місце 29.09.2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, за результатом розгляду якого постановою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 29.10.2026 року матеріали справи були передані прокурору для вирішення питання про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та організації проведення досудового розслідування. Таке рішення було прийнято через наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи у торговельній залі магазину, взяв зі стелажів вісім плиток шоколаду, приховав їх під верхнім одягом та попрямував повз касову зону до виходу, не розрахувавшись за товар.

ОСОБА_5 не заперечував факту заволодіння товаром без оплати, однак вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, не визнав. Наполягав на тому, що його дії мали таємний характер, вимог працівників магазину зупинитися він не чув, факту викриття своїх дій не усвідомлював, а тому вважав, що вчинене ним підлягає кваліфікації за ч. 4 ст. 185 КК України.

Однак такі доводи обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Так, свідок ОСОБА_7 показав, що за допомогою камер відеоспостереження побачив, як ОСОБА_5 ховав товар до кишень, після чого попрямував за ним та біля виходу з магазину крикнув йому « ОСОБА_16 ». Незважаючи на вимогу зупинитися, обвинувачений продовжив рух, залишив приміщення магазину та був наздогнаний на вулиці.

Показання ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями ОСОБА_9 , яка підтвердила, що вимоги зупинитися лунали в той час, коли ОСОБА_5 ще перебував у приміщенні магазину та наближався до виходу. За її показаннями, обвинувачений на оклики не відреагував, прискорив рух та залишив магазин.

Свідок ОСОБА_11 безпосередньо моменту заволодіння товаром не бачив, однак підтвердив, що чув крики охоронця, після чого вибіг на вулицю, де побачив переслідування та затримання ОСОБА_5 . Події відбувалися протягом короткого проміжку часу.

Показання представника потерпілого ОСОБА_8 суд враховує в частині безпосередньо сприйнятих ним обставин, оскільки відомості щодо окликів працівників магазину та поведінки ОСОБА_5 до моменту його затримання стали йому відомі зі слів допитаних у судовому засіданні свідків.

Досліджений судом відеозапис узгоджується з показаннями свідків щодо послідовності подій та підтверджує, що ОСОБА_5 взяв товар зі стелажа, приховав його під одягом, пройшов повз касову зону без оплати та попрямував до виходу. При цьому на відеозаписі зафіксовано, що обвинувачений, залишаючи приміщення магазину, відкрив двері, які ведуть у невеликий коридор перед виходом. Вказані двері за ОСОБА_5 не зачинилися, оскільки охоронець, який вибігав слідом, притримав їх.

Суд враховує, що відеозапис без звуку та не дає можливості встановити зміст окликів працівників магазину. Разом із тим, ця обставина не спростовує послідовних та узгоджених між собою показань свідків про те, що вимоги зупинитися висловлювалися ОСОБА_5 ще до залишення ним приміщення магазину. З огляду на незначну відстань між обвинуваченим та охоронцем у цей момент, а також враховуючи, що двері залишалися відчиненими і не перешкоджали поширенню звуку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 чув ці крики.

Про усвідомлення обвинуваченим факту викриття його дій свідчить і його подальша поведінка. Безпосередньо після виходу з магазину ОСОБА_5 значно прискорив рух, перейшовши на швидкий крок. Крім того, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про те, що під час зупинення обвинувачений не підкорився добровільно, а чинив супротив, повністю підтверджуються дослідженим у засіданні відеофайлом. На ньому чітко зафіксовано момент фізичного затримання, під час якого вказана особа вчиняла активні дії, намагаючись вирватися, щоб утримати речі та зникнути.

Таким чином, суд критично оцінює твердження ОСОБА_5 про те, що він не усвідомлював факту викриття своїх дій. Сукупність досліджених доказів свідчить про те, що розпочаті як таємне викрадення дії ОСОБА_5 були виявлені працівниками магазину, про що обвинувачений усвідомлював, однак, незважаючи на це, не припинив своїх дій, не повернув майно, а продовжив рух із ним та залишив приміщення магазину.

Дії, розпочаті як таємне викрадення чужого майна, але виявлені потерпілим або іншими особами та, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, набувають відкритого характеру.

При цьому ОСОБА_5 не довів свій умисел на відкрите викрадення чужого майна до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки безпосередньо після залишення магазину був наздогнаний та затриманий працівниками магазину разом із викраденим майном, внаслідок чого не отримав реальної можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Та обставина, що після затримання та повернення до службового приміщення ОСОБА_5 самостійно виклав викрадений товар, що на думку обвинуваченого свідчить про відсутність умислу на скоєння грабежу, не змінює правової оцінки його дій, оскільки це відбулося вже після його фактичного затримання та припинення можливості довести злочинний умисел до кінця.

За таких обставин доводи ОСОБА_5 про необхідність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 185 КК України суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, який не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Відповідно до положень статей 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. При його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій та даним про особу засудженого.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 68 КК за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Разом із цим положення цієї норми не визначають нижньої межі покарання, яке може бути призначене судом засудженому в такому випадку, але з урахуванням положень Розділу Х Кримінального кодексу очевидним є те, що таке покарання не може бути меншим від мінімального розміру або строку конкретного виду покарання передбаченого цим Розділом.

Аналогічний правовий висновок був сформований ККС ВС у постанові від 30.06.2026 у справі № 285/5185/25.

За правилами ч. 2 ст. 63 КК покарання у виді позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КК при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, унаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти власності, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вартість викраденого майна, а також повернення його потерпілому, суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде досягнуто виключно в умовах його ізоляції від суспільства і з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 був засуджений вироком Центрального районного суду міста Дніпра від 05 березня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 17 000 гривень, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України постановлено виконувати самостійно. Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_5 засуджується цим вироком, вчинено 29 вересня 2025 року, тобто до постановлення вироку Центрального районного суду міста Дніпра від 05 березня 2026 року, а тому остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який спливає 25 жовтня 2026 року.

Суд, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема, рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16.10.2014) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, з метою попередження ризику переховування обвинуваченого, вважає, що запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373- 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому відповідно до положень ч.3 ст.68 КК України покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання часткового приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Центрального районного суду міста Дніпра від 05.03.2026 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 років (п`яти) років 6 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, згідно з ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 , залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня його фактичного затримання, тобто з 29.09.2025 року до набрання вироком законної сили з розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-25/42592-ТВ від 03.11.2025, які складають 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Речові докази:

-молочний шоколад з начинкою зі смаком карамелі, арахісу та повітряного рису марки «Milka», 276 г, код товару 131777, у кількості 4 штук, та молочний шоколад з цілими лісовими горіхами, молочною та карамельною начинками марки «Milka», 300 г, код товару 121564, у кількості 4 штук, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_8 , - залишити за належністю;

-оптичний носій інформації диск DVD-R марки «HP», 4,7 GB, 120 min, із відеозаписом з камер відеоспостереження магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1