Решение № 140680871, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа № 160/11415/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ», в якому просить визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, Реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, затверджені наказом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради (код 40714755) №58 від 29.03.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.03.2022 Департаментом регулювання містобудівельної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради розглянуто матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» та видано містобудівні умови та обмеження для проекту об`єкта будівництва: «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі», реєстраційний номер МU01:3325-5516-3972-5078, затверджені наказом Департаменту регулювання містобудівельної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради №58 від 29.03.2022. Позивач вказує, що у зв`язку з прихованням Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» при подачі заяви про надання містобудівних умов та обмежень дійсних намірів щодо будівництва АЗС та АГЗП на земельній ділянці, призначення якої - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - будівництво адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе), вказані містобудівні умови та їх обмеження є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивачем наголошено на тому, що видані містобудівні умови містять численні порушення протипожежних та санітарних вимог, які можуть негативно впливати на позивача, його майно та оточуючих цей об`єкт людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 (суддя Царікова О.В.) позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 (суддя Царікова О.В.) провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 (суддя Царікова О.В.) провадження в адміністративній справі №160/3540/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень - закрито.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 (колегія у складі головуючого судді - Божко Л.А. (доповідач), суддів - Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 (суддя Бухтіярова М.М.) прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11415/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від (суддя Бухтіярова М.М.) 10.07.2025 перейдено до розгляду адміністративної справи №160/11415/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від (суддя Бухтіярова М.М.) від 21.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, затверджені наказом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради №58 від 29.03.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконкому Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026 (колегія у складі головуючого судді - Семененка Я.В. (доповідач), суддів - Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 по справі №160/11415/24 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2026 (колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі головуючого судді - Стеценка С.Г., суддів - Бевзенка В.М., Тацій Л.В.) Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» -задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним Судом при направленні справи на новий розгляд зазначено наступне:

- суди попередніх інстанцій підійшли до розгляду справи формально та не встановили сферу дії оскаржуваного рішення відповідача від 29.03.2022 №58 у контексті його впливу на права та обов`язки ОСОБА_1 . Зокрема, судами не з`ясовано, чи породжує, змінює або припиняє таке рішення, дія чи бездіяльність права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин і, відповідно, чи є обґрунтованими підстави для його звернення до суду;

- судами попередніх інстанцій не перевірено чинність п. 4 ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI на момент ухвалення оскаржуваного рішення, яка передбачала, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва;

- у порушення вимог ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України щодо правил оцінки доказів на підставі їх безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження, суди першої та апеляційної інстанцій обмежилися лише констатацією невідповідності даних у викопіюванні з топографо-геодезичного плану щодо об`єкта будівництва на земельній ділянці 1211000000:08:360:0003. Висновок щодо оформлення та змісту викопіювання з топографо-геодезичного плану відповідно до нормативно-правових актів був зроблений судами попередніх інстанцій без дослідження його змісту. Також суди не надали оцінки тому, яким чином це викопіювання підтверджує доводи позивача щодо невідповідності містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, яка, у свою чергу, також не була досліджена судами;

- поза увагою судів залишився той факт, що основним документом для класифікації об`єктів нерухомості на момент прийняття оскаржуваного рішення був Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 (далі - ДК 018-2000, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Висновок судів попередніх інстанцій, що «будівництво на земельній ділянці із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - комплексу багатофункціонального призначення слід розцінювати як використання її не за цільовим призначенням», є передчасним та потребує більш детального дослідження з урахуванням ДК 018-200;

- задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою відповідність намірів забудови об`єкта - «Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, із демонтажем існуючих будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6б»- містобудівній документації міста Кривого Рогу. Зокрема, судами не досліджено відповідність об`єкта «Актуалізації плану зонування м. Кривого Рогу» (затвердженій рішенням міської ради від 30.06.2021 №591) та Генеральному плану м. Кривого Рогу (затвердженому рішенням міської ради від 21.12.2011 №789)»;

- судами попередніх інстанцій залишено поза увагою дослідження містобудівної документації на місцевому рівні, у зв`язку з чим неможливо зробити висновок про невідповідність містобудівних умов та обмежень вимогам такої документації;

- висновку про обґрунтованість доводів позивача суди попередніх інстанцій дійшли без дослідження змісту висновку експерта №204/25 від 12.09.2025 та без оцінки того, чи спростовує він твердження позивача про невідповідність оскаржуваних містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, яку судами також досліджено не було;

- висновок експерта №204/25 від 12.09.2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за заявою ТОВ «Юпіджі» складений уже після видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень і об`єктом дослідження була проектна та дозвільна документація на «Нове будівництвом комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі», яка розробляється на наступному етапі забудови території і відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №3038-VI має відповідати містобудівним умовам та обмеженням. Натомість, предметом оскарження у цій справі є містобудівні умови та обмеження, які відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI видаються на підставі містобудівної документації на місцевому рівні і повинні їм відповідати. Таким чином, належність висновку експерта до предмета доказування у цій справі потребує окремого обґрунтування чого судами попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України зроблено не було. Той факт що висновок експерта є позитивним, підписаний сертифікованим експертом та скріплений печатками безумовно має значення для визнання такого доказу допустимим, однак сама собою така інформація, без дослідження його змісту на предмет його відповідності фактичним обставинам справи не може слугувати підставою для висновку щодо підстав для задоволення позову.

16.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/11415/24.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №160/11415/24 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнято справу до провадження судді Голобутовського Р.З., призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.05.2026.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

01.05.2026 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Вказує, що сама по собі наявність гаража в ГБТ «СЕРПАНТИН», про що зазначає позивач в позові, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Балхаська, 1 не свідчить, що його права та законні інтереси, як заінтересованої особи, порушені. Доводи позивача про те, що об`єкт будівництва АЗК та АГЗП є об`єктами підвищеної небезпеки, що може негативно впливати на навколишнє природне середовище та створює реальну загрозу йому та мешканцям м. Кривий Ріг є абстрактними, без жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних дій відповідача щодо видачі містобудівних умов та обмежень на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді. При цьому позивачем взагалі не зазначається яке саме його право порушене. Більше того, позивач не навів якого саме конкретного та суттєвого впливу може зазнати він особисто та громада м. Кривий Ріг від планової діяльності. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржених дій відповідача. Цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 1211000000:08:360:0003, 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання: для будівництва адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе). Зауважує, що окрім АЗС/АЗК та АГЗП на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003 з цільовим призначенням 03.07 також планується будівництво об`єктів торгівлі, закладу харчування, що відповідає цільовому призначенню вказаної земельної ділянки. Поняття «багатофункціональний комплекс» має широке тлумачення і охоплює поєднання декількох функцій і розміщення багатофункціональної будівлі, переважне призначення якої - офісні приміщення, об`єкти торгівлі, заклад харчування не суперечить містобудівній документації на місцевому рівні та цільовому призначенню вказаної земельної ділянки. Отже, доводи позивача про використання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003 не за цільовим призначенням не відповідають дійсності, оскільки на вказаній земельній ділянці планується будівництво, у тому числі, об`єктів будівництва (об`єкти торгівлі, заклад харчування), які охоплюють поєднання декількох функцій, і переважне призначеннях яких (даних об`єктів будівництва) не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки на якій планується таке будівництво. Висновок експерта підтверджує, в тому числі, але не виключно, що відстані від основного технологічного обладнання досліджуваного об`єкту до прилеглих об`єктів, які запроектовані та відображені у дозвільній і проектній документації «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6Б», відповідають вимогам діючих норм у будівництві, насамперед, ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій», проектною та дозвільною документацією «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6б» забезпечено дотримання норм пожежної безпеки відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та НАПБ А.01.001-2014 «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, проектною та дозвільною документацією щодо об`єкту планової діяльності «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6б» нормативні екологічні умови провадження планової діяльності дотримані, значний негативний вплив на довкілля під час провадження планової діяльності не передбачається, планова діяльність «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » відповідає містобудівній документації, а саме одержано та дотримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, планова діяльність відповідає цільовому та функціональному призначенню земельної ділянки, ділянка розташована біля магістральної вулиці, що відповідає Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів стосовно розміщення АЗС, висновок №21/01-4296/2 від 20.03.2024 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б» є чинним та відповідає вимогам Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вимогам екологічної безпеки та природоохоронного законодавства.

04.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №160/11415/24 задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" - адвоката Петрова Олега Едуардовича (+380672242308, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

05.05.2026 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Відповідач вказує, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що він проживає або постійно перебуває у будинку чи іншому приміщенні, що знаходиться поруч із об`єктом будівництва, щодо якого відповідачем видані оскаржувані містобудівні умови МУО №MU01:3325-5516-3972-5078. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору. 16.01.2026 Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради у суворій відповідності до вимог чинного законодавства України було виконано рішення адміністративних судів у справі №160/11415/24, які набрали законної сили, шляхом припинення дії (скасування) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, на підставі ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, станом на 04.05.2026 року містобудівні умови та обмеження ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, є скасованими (припиненими), у зв`язку з чим, у даній справі відсутній предмет спору. Жодної інформації про планування будівництва АЗК та АГЗП вказана заява від 14.02.2022 року не містила. Тобто, у 2022 році наміри забудови ТОВ «ЮПІДЖІ» не містили інформації про будівництво АЗК та АГЗП і, очевидно, що такі наміри Відповідачем не досліджувалися, не розглядалися та не перевірялися на предмет їх відповідності вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Дані обставини повністю підтверджуються та визначаються і самим Позивачем у позові, де, зокрема, зазначено, що про наміри будівництва АЗК та АГЗП ТОВ «ЮПІДЖІ» вказало лише у 2024 році в Звіті з оцінки впливу на довкілля. 29.03.2022 року Відповідачем, на підставі заяви ТОВ «ЮПІДЖІ» від 14.02.2022, як користувача земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003, були надані МОУ №MU01:3325-5516-3972-5078 для проектування об`єкта будівництва №58 від 29.03.2022 «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б». МОУ №MU01:3325-5516-3972-5078 не містили та не містять інформації чи дозволу на будівництво АЗК та АГЗП, адже про такі наміри будівництва Відповідачу не було та не могло бути відомо в 2022 році. Згідно з містобудівною документацією «Актуалізація плану зонування м. Кривий Ріг», затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2021 №591, зазначена земельна ділянка розташована в межах зони Ж-1.1 (зона садибної забудови в межах санітарно-захисної зони виробничих та комунальних об`єктів, а також об`єктів транспортної інфраструктури). Також, відповідно до плану існуючих меж земельних ділянок усіх форм власності та користування із зазначенням їх цільового призначення Центрально-Міського району, із складу Плану земельно-господарського устрою м. Кривого Рогу, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 24.04.2013 №1921, зазначена земельна ділянка площею 0,3153 га має код ділянки за формою 6-зем «42 Землі, які використовуються в комерційних цілях», цільове призначення (використання) земельної ділянки «03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», шифр рядка (6-зем) «52 заклади торгівлі». В повному тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №160/11415/24, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зроблено висновок, що будівництво на земельній ділянці із цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» - комплексу багатофункціонального призначення слід розцінювати як використання її не за цільовим призначенням. В той же час термін «багатофункціональні споруди» (п. 3.7 ДБН Б.2.2-12:2019, дата набрання чинності - 01.10.2019) передбачає поєднання будинків різного громадського призначення обумовлене економічною доцільністю і містобудівними вимогами. Однак, з наведених вище норм (п. 6.1.6 ДБН Б.2.2-12:2019, п. 4.1, 6.1.3 ДБН В.2.2-23:2009 та положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000) випливає, що комплекс багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе по своєму основному функціональному призначенню є об`єктом торгівлі. Враховуючи викладене вище, МУО №MU01:3325-5516-3972-5078 «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б» жодним чином не суперечать наявній містобудівній документації, чинним будівельним нормам, законам і правилам та раніше ухваленим рішенням органу місцевого самоврядування і видані на підставі інформації про наміри забудови, які були зазначені ТОВ «ЮПІДЖІ» у своїй заяві від 14.02.2022. Наміри забудови ТОВ «ЮПІДЖІ» у 2022 році не передбачали будівництво АЗК та АГЗП. Саме подальша діяльність та наміри забудови ТОВ «ЮПІДЖІ» з будівництва АЗК та АГЗП (які суперечать виданим Відповідачем МУО №MU01:3325-5516-3972-5078), а не видані відповідачем містобудівні умови та обмеження, порушують права позивача.

05.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 заяву представника Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №160/11415/24 задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради - Якубенко Людмили Миколаївни (+380987952028, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

11.05.2026 представником позивача подано до суду клопотання про колегіальний розгляд справи та відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач визнає, що позивач ОСОБА_1 має майно біля спірного об`єкту на який видано оскаржувані МУО, позивач є членом територіальної громади відповідного населеного пункту (м. Кривий Ріг). Навіть Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради визнає, що наміри забудови ТОВ «Юпіджі» з будівництва АЗК та АГЗП суперечать виданим відповідачем містобудівним умовам та обмеженням для проектування об`єкта будівництва, Реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078. Поява спірної незаконної АЗС та АГЗП ТОВ «Юпіджі» в м. Кривий Ріг впритул до майна позивача ОСОБА_1 , який входить в коло осіб, зокрема, членів територіальної громади відповідного населеного пункту та інших осіб, наражає позивача на невиправданий ризик стати потенційною жертвою вибуху незаконної АЗС та АГЗП ТОВ «Юпіджі» під час випадкової атаки росії безпілотником чи ракетою, чи в результаті падіння уламку від ППО (об`єкт будівництва розміщується на земельній ділянці з Кадастровим номером: 1211000000:08:360:0003. Площа: 0.3153 га. Цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання: Будівництво адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе) Адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6б) - там де цієї АЗС ніколи не було і не передбачалось і відповідно таких додаткових ризиків (до намірів ТОВ «Юпіджі») не існувало. Позивач звертає увагу суду на те, що заперечення відповідача побудовані на тому, що нібито МУО №MU01:3325-5516-3972-5078 «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б» не передбачають будівництво АЗК та АГП і виходячи із цього припущення Відповідач вважає, що МУО №MU01:3325-5516-3972- 5078 не порушують права позивача. Але, з вказаним припущенням відповідача неможливо погодитись, оскільки ТОВ «Юпіджі» в своїх процесуальних документах не приховують намір будівництва АЗК/АГЗП за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б» у складі багатофункціонального комплексу. Досліджуючи перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень випливає, що відповідач мав можливість встановити невідповідність намірів забудови ТОВ «Юпіджі» вимогам містобудівної документації на місцевому рівні належним чином перевіряючи зокрема подану заяву третьої особи та додані до неї документи ТОВ «Юпіджі» з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Надання відповідачем містобудівних умов та обмежень без врахування однозначного наміру ТОВ «Юпіджі» будувати у т.ч. АЗК/АГЗП в зазначеному місці, порушує законні інтереси позивача і територіальної громади та суперечити містобудівному законодавству; відсутність у містобудівних документах інформації про АЗК/АГЗП не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку перевірки наміру їх будівництва (із поданих додатків), забезпечення контролю за недопущенням незаконної забудови; відповідний орган повинен вжити заходів для її встановлення та включення обмежень шляхом відмови у видачі містобудівних умов та обмежень; орган місцевого самоврядування зобов`язані враховувати намір ТОВ «Юпіджі» будувати АЗК/АГЗП у складі об`єкту будівництва під час надання містобудівних умов та обмежень незалежно від їх не відображення у заяві та видача таких містобудівних документів без урахування вимог для АЗК/АГЗП є підставою для скасування МУО повністю. Як видно з відзиву та долучених до відзиву доказів, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" мали право але не додавали до їх заяви «Містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі», тобто не додали містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. З такого додатку, до 01.01.2019 відповідач у т.ч. мав змогу перевіряти та встановлювати невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, але після 01.01.2019 (станом на 29.03.2022) відповідач повинен був ретельно перевіряти інші документи з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інформація зазначена у поданому ТОВ «ЮПІДЖІ» відповідачу викопіюванні з топографо-геодезичного плану М 1:2000 разом із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень (вх. №520 від 14.02.2022) - спростовує доводи відповідача з відзиву про те, що у 2022 році наміри забудови ТОВ «ЮПІДЖІ» не містили інформації про будівництво АЗК та АГЗП, бо саме так назва: «4021-00-ГП Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, із демонтажем існуючих будівель та споруд, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру 6б» мала бути розціненою відповідачем, як справжній намір проектування будівництва АЗК та АГЗП (враховуючи, що найменування заявника ТОВ «ЮПІДЖІ», що є загальновідомою в Україні назвою мережі заправних станцій), саме такий намір чітко випливає з назви викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 4021-00-ГП Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, - тому саме ці наміри будівництва АЗК/АГЗП у складі Об`єкту мали досліджуватися відповідачем, мали розглядатися та також мали перевірятися на предмет їх відповідності вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Об`єкт будівництва планується розмістити ТОВ «ЮПІДЖІ» на земельній ділянці з Кадастровим номером: 1211000000:08:360:0003. Площа: 0.3153 га. Цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання: Будівництво адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе). Так вищевказана земельна ділянка має функціональне призначення: Ж-1.1 (підзона садибної забудови в межах санітарно-захисної зони виробничих та комунальних об`єктів, а також об`єктів транспортної інфраструктури) згідно документу: рішення Криворізької міської ради "Про внесення змін до плану зонування території м. Кривого Рогу шляхом затвердження містобудівної документації "Актуалізація плану зонуванням. Кривого Рогу" від 30.06.2021 №591, територія громадської забудови згідно документу: рішення Криворізької міської ради "Про затвердження Генерального плану м. Кривий Ріг" від 21.12.2011 №789, Будівництво адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе) згідно документу: Рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 12.08.1992 №202, Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 09.08.2000 №574, від12.09.2001 №910. В інформації про існуючі об`єкти нерухомого майна вказано: Реєстраційний номер: 2324693712110 - Назва: незавершене будівництво - Площа: кв.м. -Адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6б. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.08.1992 №202 земельну ділянку відведено під будівництво лише магазину. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 09.08.2000 №574 земельну ділянку відведено для проектування лише адміністративної будівлі. Тобто, будівництво на земельній ділянці із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - комплексу багатофункціонального призначення у складі адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе), АЗК/АГЗП слід розцінювати як використання її ТОВ «ЮПІДЖІ» не за цільовим призначенням. Ця ділянка знаходиться в житловій зоні (Ж-1.1). Так у вищевказані зоні відповідно до містобудівної документації «Актуалізація плану зонування м. Кривий Ріг» затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2021 №591 не дозволяється розміщення автозаправних станцій та автозаправних комплексів як і не дозволяється будівництво комплексу багатофункціонального призначення. Вказані позивачем містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки суперечать містобудівному законодавству, не відповідають цільовому призначенню відповідної земельної ділянки та містобудівній документації, що має наслідком порушення прав та інтересів місцевих жителів м. Кривий Ріг, зокрема членів ГБТ "СЕРПАНТИН", майно яких розташоване на суміжних земельних ділянках з земельною ділянкою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮПІДЖІ", оскільки проведення будівельних робіт може призвести до втрати не лише будівель та майна, але і до людських жертв, що можуть опинитися під завалами. Окрім того будівництво загрожує екології м. Кривий Ріг. Експерт Чашин Д.Ю. у висновку експерта №204/25 від 12.09.2025 жодним чином не проводив вивчення проектної документації на дотримання вимог ДБН та Санітарних правил, а лише констатував їх відповідність у зв`язку з наявністю експертного звіту, тобто не надав належну оцінку проектній документації, що не може братись судом до уваги як допустимий та належний доказ (підтвердженням цього є посилання експерта у своєму висновку останній абзац ст.151), експерт не брав до уваги під час вивчення містобудівну документацію затверджену на місцевому рівні (план зонування, ГП), цільове призначення не відповідає намірам забудови (що також підтверджується практикою Верховного суду), оскільки згідно висновків ВС АЗС (АЗК) повинні розміщуватись на земельних ділянках які мають цільове призначення 12.11 - для розміщення об`єктів дорожнього сервісу. Оскільки відповідно до Закону України об`єкти дорожнього сервісу це є у тому числі АЗС та АЗК. Експерт Чашин Д.Ю. у висновку експерта №204/25 від 12.09.2025 не проводив експертизу (дослідження) на місці на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ТОВ «ЮПІДЖІ» (кадастровий номер 1211000000:08:360:0003) площею 0,3153 га, що розташована в адміністративних межах м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6б, експерт не робив огляд об`єкта за його місцезнаходженням, не викликав учасників процесу (позивача) або інших осіб у справі №160/11415/24. У висновку №204/25 від 12.09.2025 вказано, що «Даний висновок виконаний виключно в межах наданих на дослідження матеріалів. Вся представлена на дослідження інформація та вихідні дані стосовно об`єктів дослідження приймалися як достовірні», що вказує на те, що експерт взагалі не перевіряв достовірність поданої йому інформації з боку ТОВ «ЮПІДЖІ» і не порівнював її з фактичними даними на місцевості.

12.05.2026 від представника ТОВ «ЮПІДЖІ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовчому засіданні, призначеному на 12.05.2026, взяли участь представники позивача та третьої особи. Судом відкладено підготовче засідання на 02.06.2026.

01.06.2026 та 22.06.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В підготовче засідання, призначене на 02.06.2026 та 23.06.2026, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено підготовче засідання на 06.07.2026.

03.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В підготовче засідання, призначене на 06.07.2026, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено підготовче засідання на 28.07.2026.

21.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В підготовче засідання, призначене на 28.07.2026, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом закрито підготовче провадження у справі, постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Щодо клопотання про колегіальний розгляд справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Кодексу адміністративного судочинства України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Отже, за відсутності критеріїв та умов, визначених ч. 1 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, частина друга цієї статті передбачає можливість суду, а не обов`язок колегіального розгляду справи.

З вищенаведеного слідує, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено обов`язку прийняття рішення про призначення розгляду справи колегією суддів у разі наявності про це заяви (клопотання) сторони.

Разом із цим, нормами Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначені конкретні категорії справ, які підлягають колегіальному розгляду, тоді як складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.

При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які, на думку заявника, свідчать про складність справи.

Таким чином, суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити висновок щодо обґрунтованості таких доводів.

У поданому клопотанні не наведено конкретних мотивів та обґрунтувань складності справи та необхідності проведення її розгляду колегією суддів. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує колегіального розгляду.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, заявлене клопотання про розгляд справи колегією суддів не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» зареєстроване 06.02.2014, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 38862560; місцезнаходження юридичної особи: Житомирська область, м. Коростень, вулиця Толстого, буд. 5.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності товариства за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; серед інших видів: Неспеціалізована оптова торгівля, Купівля та продаж власного нерухомого майна, Агентства нерухомості, Пасажирський морський транспорт, Пасажирський авіаційний транспорт, Прокат товарів для спорту та відпочинку, Надання в оренду повітряних транспортних засобів, Діяльність туристичних агентств.

03.09.2021 між Приватним підприємством «Рітм» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпіджі» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництва (далі - договір від 03.09.2021), який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О. (номер в реєстрі №2332).

Відповідно до предмету договору від 03.09.2021 продавець передає у власність, а покупець приймає у власність (надалі - предмет договору): земельну ділянку площею 0,3153 га (у тому числі за земельними угіддями: землі, які використовуються в комерційних цілях - 0,3153 га), кадастровий номер 1211000000:08:360:0003, місце розташування якої Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, 6 б (шість літера «б»), без зміни її цільового призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та розташоване на ній незавершене будівництво: адмінбудівля «А» - 15% готовності, гаражі «Б» - 31% готовності, огорожа № 1, 2, водоколонка І, замощення II, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будівля 6 б (шість літера «б»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2324693712110, і зобов`язується оплатити їх вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 03.09.2021 (індексний номер 273236269) ТОВ «Юпіджі» є власником об`єкту нерухомого майна: незавершене будівництво, опис: Літ. А адмінбудівля (15% готовності), Літ. Б гаражі (31% готовності), № 1, 2 огорожа; водоколонка І, замощення II, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6 б; кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:08:360:0003.

Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру від 13.10.2021 (номер витягу НВ-9901984152021) цільове призначення земельної ділянки 1211000000:08:360:0003 - 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе)».

ТОВ «Юпіджі», маючи намір забудови земельної ділянки 1211000000:08:360:0003, яка належить йому на праві приватної власності, 14.02.2022 через портал Державні послуги онлайн «Дія» звернулося до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень на об`єкт будівництва: «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6 б».

До вказаної заяви було додано копії таких документів: договору купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництва від 03.09.2021; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №273236269 від 03.09.2021; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №273250659 від 23.09.2021; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901984152021 від 13.10.2021; кадастрового плану земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:08:360:0003); викопіювання містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками об`єкту будівництва; експлікації будівель і споруд; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

За змістом містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва - «Нове будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, із демонтажем існуючих будівель та споруд, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6 б», виконавець - ПП «Моноліт Проект», площа забудови - будівлі АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів - 560,80 кв.м.; у розділі «Склад та основні характеристики основних будівель і споруд» вказано такі заплановані будівлі та споруди: будівля АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, навіс від ПРК (металева конструкція), ПРК (паливо-роздавальна колонка) РМП (4шт), ПРК (паливо-роздавальна колонка) РМП+СВГ (2 шт.), АГЗП (підземний резервуар СВГ 19,9 м3), паливно-приймальний вузол СВГ, ПРК (паливо-роздавальна колонка) СВГ (1 шт.), резервуари рідкого моторного палива, сепаратор нафтопродуктів; в розділі «Стисла характеристика містобудівних умов та обмежень для об`єкта проектування» вказано такі дані: «Нове будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, із демонтажем існуючих будівель та споруд, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6 б», замовник - ТОВ «Юпіджі», земельна ділянка загальною площею - 0,3153 га, кадастровий номер: 1211000000:08:360:0003. Цільове призначення земельної ділянки згідно кадастру - (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Гранична допустима висотність споруд - 15,0 м. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - до 50 %. Максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) - не визначена. Відстані від об`єкта, який проектується, до червоних ліній та ліній регулювання забудови - не виходячи за межі ділянки та червоні лінії. Проектований об`єкт не відноситься до об`єкту історико-культурної та архітектурної цінності. Витримати охоронні зони згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» від існуючих та запроектованих інженерних комунікацій або тих, що не підлягають перенесенню.

Наказом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 29.03.2022 № 58 затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6 б», замовник: ТОВ «Юпіджі» (код ЄДРПОУ 38862560).

Реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ): МU01:3325-5516-3972-5078.

Згідно з містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 29.03.2022 №58, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, назвою об`єкта будівництва є «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6 б», вид будівництва - «Нове будівництво», замовник - ТОВ «Юпіджі», кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:08:360:0003, площа 0,3153 га, цільове призначення - 03.07 «Для будівництва і обслуговування будівель торгівлі». Функціональне призначення: Ж-1.1 (підзона садибної забудови в межах санітарно-захисної зони виробничих та комунальних об`єктів, а також об`єктів транспортної інфраструктури) згідно документу: рішення Криворізької міської ради «Про внесення змін де плану зонування території м. Кривого Рогу шляхом затвердження містобудівної документації «Актуалізація плану зонування м. Кривого Рогу» від 30.06.2021 № 591, територія громадської забудови згідно документу: рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Генерального плану м. Кривий Ріг» від 21.12.2011 № 789, Будівництво адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе) згідно документу: Рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 12.08.1992 №202, Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 09.08.2000 №574, від 12.09.2011 № 910. Ознака відповідності цільового використання та функціонального призначення - відповідає. У розділі «гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах» вказано «рекомендована висота садибних будинків - до 4-х поверхів включно. В розділі «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» зазначено 50%. У розділі «максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) вказано - «в залежності від прийнятої площі присадибної ділянки». У розділі «мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд» вказано «до існуючих будинків та споруд: Мінімальна відстань до існуючих будинків та споруд визначається з урахуванням ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», санітарних норм та норм інсоляції (підрозділ 7.7 пояснювальної записки містобудівної документації «Актуалізація плану зонування м. Кривий Ріг»); до червоних ліній: 6 м Відповідно до План-схеми червоних ліній Центрально-Міського району, що входить до складу Плану зонування території м. Кривого Рогу, проспект Миру визначено «магістральна вулиця загальноміського значення, ширина вулиці в межах червоних ліній дорівнює 35 м. Відступ житловий будинків від червоних ліній магістральних вулиць не менше 6 м.». Охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж - Відсутні.

Вважаючи, що містобудівні умови та обмеження, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, що затверджені наказом відповідача від 29.03.2022 №58, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону №3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Статтею 26 Закону №3038-VI встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно положень ст. 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

3) за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Статтею 38 ЗК України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (стаття 39 ЗК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно із положеннями ст. 375 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №520/8970/18, від 23.12.2019 у справі №813/2946/17, від 06.11.2024 у справі №460/4832/21.

З огляду на ст. 2, ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі; дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.11.2019 у справі №818/154/16 та від 20.04.2021 у справі №817/1269/17 зазначав, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи правову оцінку наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, суд зазначає наступне.

Питання суб`єктного складу осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень досліджувалось Верховним Судом в постанові від 02.11.2021 у справі №420/2719/20.

Верховний суд у вказаній постанові виходив з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За приписами ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, саме позивач у позовній заяві визначає порушене право та спосіб його захисту.

Статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів ст. 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до ст. 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до ст. 9 Орхуської конвенції.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

Отже, право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.05.2011 у справі "Дубецька та інші проти України" (заява № 30499/03) дійшов висновку, що "п. 105. Посилаючись на свою судову практику, Суд зазначає, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природного екологічного середовища як такого (див. рішення у справі "Кіртатос проти Греції", заява №41666/98, пункт 52, ECHR 2003-VI). Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров`я або якість життя особи."

Принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи розглядається справа з точки зору прямого втручання, чи позитивного обов`язку регулювати приватну діяльність (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom) [ВП], заява № 36022/97, пункт 98, ECHR 2003VIII, та рішення у справі "Фадєєва проти Росії" (Fadeyeva v. Russia).

Європейський суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов`язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom), пп. 100, 119 та 123).

ОСОБА_1 є членом ГБТ «Серпантин», розташованого у місті Кривому Розі по вулиці Балхаській, буд. 1, та посилається на належність йому гаража на території зазначеного товариства.

При цьому земельна ділянка ГБТ «Серпантин» межує із земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6-Б, кадастровий номер 1211000000:08:360:0003, щодо якої видано оскаржувані містобудівні умови та обмеження.

Вказані обставини свідчать про безпосередній територіальний зв`язок позивача із земельною ділянкою, на якій заплановано будівництво.

Крім того, предметом позовних вимог є містобудівні умови та обмеження, видані для проєктування об`єкта, щодо якого в матеріалах справи наявні відомості про наміри розміщення автозаправного комплексу та автомобільного газозаправного пункту.

Зокрема, у викопіюванні з топографо-геодезичного плану М 1:2000, яке досліджувалося судами попередніх інстанцій, зазначено найменування об`єкта як нового будівництва автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП.

На необхідність дослідження зазначеного документа та встановлення його значення безпосередньо звернув увагу Верховний Суд у постанові від 31.03.2026.

Отже, доводи позивача щодо характеру запланованого будівництва не можуть бути відхилені виключно з мотивів того, що найменування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень містить посилання на будівництво багатофункціонального комплексу з адміністративною будівлею, магазином і кафе.

Суд у цій справі надає оцінку фактичним намірам забудови, які відображені в документах, що стосуються проєктування відповідного об`єкта, та встановлює їх зв`язок із прийняттям оскаржуваного рішення.

При цьому заплановане розміщення об`єктів, призначених для зберігання та відпуску моторного палива й скрапленого газу, за своїми функціональними характеристиками відрізняється від розміщення звичайної адміністративної будівлі, магазину або кафе.

Відтак перевірка допустимості такого будівництва з урахуванням його територіальної близькості до майна позивача стосується не лише дотримання вимог містобудівного законодавства, але й забезпечення охоронюваного законом інтересу щодо безпечного навколишнього природного середовища.

Суд враховує, що містобудівні умови та обмеження є одним із вихідних документів для проєктування об`єкта будівництва.

Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано ст. 13 Конвенції в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Окрім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відтак, суд вважає, що оскільки позивач є членом територіальної громади м. Кривого Рогу, він має право на звернення до суду з позовом про оскарження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, Реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, затверджені наказом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради (код 40714755) №58 від 29.03.2022.

В протилежному випадку відмова у позові з цих підстав свідчила би про порушення судом конституційного принципу звернення до суду, передбаченого ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням наведеного суд робить висновок, що заявлений ОСОБА_1 інтерес має конкретний, індивідуалізований та екологічний характер, пов`язаний із плануванням забудови суміжної території об`єктом, до розміщення якого законодавством встановлено спеціальні обмеження.

Тому суд відхиляє доводи відповідача та третьої особи про відсутність у позивача права на звернення до адміністративного суду виключно з тих підстав, що він не є адресатом оскаржуваних містобудівних умов та обмежень і не довів фактичного заподіяння шкоди його майну.

Зазначений висновок узгоджується зі ст. ст. 5 та 2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 50 Конституції України, положеннями Орхуської конвенції та правовим підходом Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.11.2021 у справі №420/2719/20.

Відтак, судом не встановлено відсутності права позивача на звернення до суду з відповідним позовом.

Водночас наявність у позивача охоронюваного законом екологічного інтересу не означає автоматичної протиправності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, а тому суд здійснює перевірку законності їх видачі.

Щодо відповідності фактичних намірів забудови містобудівним умовам та обмеженням, затвердженим наказом від 29.03.2022 №58, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Юпіджі» 14.02.2022 через портал державних послуг «Дія» звернулося до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта «Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 6-Б».

Наказом Департаменту від 29.03.2022 №58 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об`єкта, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3325-5516-3972-5078.

Разом із тим у матеріалах справи міститься викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, подане у складі матеріалів для отримання містобудівних умов та обмежень, у якому зазначено найменування іншого за своїм функціональним призначенням об`єкта, а саме: «Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, із демонтажем існуючих будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 6-Б».

Таким чином, на стадії звернення замовника за отриманням містобудівних умов та обмежень у поданих ним матеріалах містилися відомості, які не узгоджувалися з найменуванням об`єкта, зазначеним у заяві.

Відповідач вказує, що заява ТОВ «Юпіджі» від 14.02.2022 не містила відомостей про наміри будівництва АЗК та АГЗП, а тому під час прийняття оскаржуваного рішення такі наміри не досліджувалися.

Однак суд зазначає, що перевірка намірів забудови не може обмежуватися лише формальним дослідженням назви об`єкта, зазначеної замовником у відповідній заяві, без урахування змісту документів, поданих разом із нею.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2026 у цій справі окремо звернув увагу на необхідність дослідження викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, його змісту, відповідності нормативним вимогам та значення для визначення намірів забудови.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» топографо-геодезичні та картографічні роботи - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції.

Водночас наведене не означає, що зміст такого документа взагалі не може мати доказового значення для встановлення обставин звернення замовника за отриманням містобудівних умов та обмежень.

Зазначення у документі найменування об`єкта будівництва не замінює відповідної заяви замовника, проте є інформацією, яка може враховуватися під час оцінки документів у їх сукупності.

Суд зазначає, що найменування об`єкта на поданому викопіюванні свідчить про наявність у складі матеріалів замовника відомостей щодо проектування автозаправного комплексу та АГЗП.

Тому суд не погоджується з доводами відповідача про те, що інформація щодо таких намірів взагалі не могла бути йому відома на момент прийняття рішення.

Відповідач не навів належного пояснення причин розбіжності між найменуванням об`єкта у заяві та відповідним найменуванням у поданому викопіюванні, а також не обґрунтував, чому така розбіжність не потребувала перевірки під час визначення відповідності намірів забудови містобудівній документації.

Суд також враховує наявні у матеріалах справи відомості містобудівного розрахунку, складеного ПП «Моноліт-Проект», щодо запланованого автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів і АГЗП.

Відповідно до наведених у ньому характеристик передбачалися, зокрема, будівля АЗК із пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів площею забудови 560,80 кв. м, паливороздавальні колонки, підземний резервуар скрапленого вуглеводневого газу об`ємом 19,9 куб. м, резервуари рідкого моторного палива та інше технологічне обладнання.

Суд бере до уваги заперечення відповідача та третьої особи щодо факту подання зазначеного містобудівного розрахунку разом із заявою від 14.02.2022.

Водночас суд зазначає, що сам факт наявності відповідного документа в матеріалах судової справи не означає безумовного підтвердження його подання уповноваженому органу на момент видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

Тому містобудівний розрахунок оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, що характеризують фактичні наміри забудови, а не як безумовний доказ його подання разом із заявою.

Окремо суд зауважує, що положення ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI щодо обов`язкового подання містобудівного розрахунку, яке мало тимчасовий характер, діяло до 01.01.2019.

Отже, неподання такого розрахунку саме по собі не може бути підставою для висновку про порушення порядку надання містобудівних умов та обмежень у березні 2022 року.

Проте зазначене не звільняло відповідача від обов`язку перевірити відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, визначальним для вирішення спору є не сама відсутність містобудівного розрахунку, а встановлення того, чи здійснив відповідач належну перевірку змісту поданих замовником матеріалів та відповідності відображених у них намірів забудови встановленому містобудівною документацією режиму використання території.

Щодо відповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки та Державному класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003 площею 0,3153 га належить ТОВ «Юпіджі» на праві приватної власності.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру її цільове призначення визначено за кодом 03.07 - «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», а вид використання - для будівництва адміністративної будівлі (магазин, готель, кафе).

Верховний Суд у постанові від 31.03.2026 зазначив, що під час вирішення питання щодо відповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки суди повинні враховувати положення Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно із зазначеним Класифікатором до класу 1230 «Будівлі торгівлі» належать, зокрема, торговельні центри, магазини, станції технічного обслуговування автомобілів, підприємства громадського харчування та окремі інші об`єкти відповідного функціонального призначення.

Отже, будівництво комплексу, який об`єднує адміністративні приміщення, об`єкти торгівлі та громадського харчування, саме по собі не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Разом із тим суд звертає увагу на необхідність розмежування функціонального призначення будівлі торгівлі та комплексу технологічних споруд, призначених для приймання, зберігання і відпуску моторного палива та скрапленого газу.

Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» автозаправна станція являє собою комплекс будинків, споруд і технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним транспортних засобів.

Автозаправний комплекс, крім зазначених функцій, може включати об`єкти обслуговування водіїв, пасажирів і транспортних засобів.

Таким чином, наявність у складі автозаправного комплексу магазину або кафе не змінює основного функціонального призначення відповідного комплексу як об`єкта для зберігання та відпуску моторного палива.

Водночас саме по собі включення до переліку будівель торгівлі станцій технічного обслуговування автомобілів не означає, що будь-який автозаправний комплекс із паливними резервуарами й газозаправним обладнанням автоматично належить до тієї самої категорії об`єктів для цілей визначення допустимості його розміщення.

Суд зазначає, що наведені об`єкти мають різні технологічні характеристики та регулюються спеціальними вимогами щодо розташування, санітарних розривів, протипожежних відстаней та інженерного забезпечення.

Отже, посилання третьої особи на можливість розміщення торговельних об`єктів, кафе та приміщень для обслуговування відвідувачів саме по собі не підтверджує допустимості розміщення на земельній ділянці АЗК та АГЗП.

Щодо відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, судом встановлено наступне.

До березня 2020 року п. 4 ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» викладений був у наступній редакції: Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються, зокрема, 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

В редакції Закону від 01.03.2020 виключено «4) витяг із Державного земельного кадастру», який в такій редакції діяв і станом на 29.03.2022: 3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2026 у цій справі наголосив, що суди попередніх інстанцій не дослідили відповідність намірів забудови положенням Генерального плану міста Кривого Рогу, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 №789, та містобудівної документації «Актуалізація плану зонування м. Кривого Рогу», затвердженої рішенням міської ради від 30.06.2021 №591.

Під час нового розгляду справи суд враховує зміст зазначеної містобудівної документації та наданих відповідачем матеріалів щодо функціонального призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:360:0003.

Із матеріалів справи видно, що відповідно до Генерального плану міста Кривого Рогу земельна ділянка розташована в межах території громадської забудови.

Водночас відповідно до містобудівної документації «Актуалізація плану зонування м. Кривого Рогу» земельна ділянка належить до підзони Ж-1.1 - підзони садибної забудови в межах санітарно-захисної зони виробничих та комунальних об`єктів, а також об`єктів транспортної інфраструктури.

У відзиві відповідач навів передбачені містобудівною документацією переважні та супутні види використання території зазначеної підзони.

Зокрема, серед супутніх видів використання названо магазини торговельною площею до 40 кв. м з окремими обмеженнями, об`єкти повсякденного обслуговування, індивідуальні гаражі, окремі об`єкти інженерного забезпечення та інші об`єкти, пов`язані з обслуговуванням території.

При цьому в переліку видів використання відповідної підзони не наведено автозаправних комплексів із резервуарами моторного палива та автомобільних газозаправних пунктів як самостійних об`єктів забудови.

Суд зазначає, що передбачена містобудівною документацією можливість розміщення об`єктів транспортної та інженерної інфраструктури, необхідних для обслуговування відповідної території, не може автоматично ототожнюватися з можливістю розміщення комерційного автозаправного комплексу з технологічним обладнанням для зберігання й відпуску палива.

Відповідне розмежування має здійснюватися з урахуванням функціонального призначення об`єкта, характеру його експлуатації та спеціальних нормативних вимог до його розміщення.

Крім того, суд ураховує положення пункту 10.8.15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», відповідно до якого для автозаправних комплексів із пунктами технічного обслуговування транспортних засобів установлено спеціальні обмеження щодо розміщення у межах відповідних територій.

Водночас суд зазначає, що сама наявність у складі АЗК магазину, кафе чи пункту сервісного обслуговування пасажирів не є достатньою підставою для автоматичного застосування заборони, установленої зазначеним пунктом для АЗК із пунктами технічного обслуговування транспортних засобів.

Тому допустимість розміщення конкретного об`єкта підлягає оцінці з урахуванням його фактичного технологічного складу, положень пунктів 10.8.15, 10.8.22, 10.8.23 та 10.8.27 ДБН Б.2.2-12:2019, а також містобудівного регламенту відповідної території.

За змістом зазначених положень при розміщенні автозаправних станцій та комплексів необхідно дотримуватися визначених законодавством протипожежних відстаней і санітарних розривів до розташованих поруч будівель, споруд та інших об`єктів.

При цьому Верховний Суд у постанові від 31.03.2026 окремо звернув увагу на положення пункту 10.8.27 ДБН Б.2.2-12:2019 щодо санітарно-захисних зон від джерел забруднення автозаправних станцій та комплексів.

Отже, відповідач під час видачі містобудівних умов та обмежень був зобов`язаний здійснити перевірку відповідності відповідних намірів забудови містобудівній документації та врахувати характер запланованого об`єкта.

Натомість відповідач у своїх поясненнях фактично підтверджує, що питання допустимості розміщення АЗК та АГЗП під час прийняття оскаржуваного рішення ним не досліджувалося, оскільки, за його твердженням, із заяви ТОВ «Юпіджі» такі наміри не встановлені.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наявність у поданому замовником викопіюванні з топографо-геодезичного плану відомостей про відповідний об`єкт.

Таким чином, відповідач не навів належного обґрунтування того, яким чином під час прийняття оскаржуваного рішення було перевірено відповідність намірів забудови, відомості щодо яких містилися в поданих матеріалах, установленому містобудівною документацією режиму використання території.

Посилання відповідача на те, що видані містобудівні умови та обмеження формально стосуються адміністративної будівлі, магазину та кафе, не усуває необхідності оцінки розбіжностей у документах, на підставі яких приймалося рішення.

Суд зазначає, що невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні становить самостійну підставу для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень в силу п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI.

Відтак встановлення таких обставин під час судового розгляду свідчить про недотримання встановлених законом вимог до прийняття містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, Реєстраційний номер 58 від 29.03.2022, затверджених наказом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради (код 40714755) №58 від 29.03.2022

Суд також відхиляє доводи третьої особи про те, що невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації може бути виключно підставою для відмови уповноваженого органу у видачі містобудівних умов та обмежень, але не підставою для їх подальшого скасування судом.

Зазначений підхід не узгоджується із положеннями ч. 8 ст. 29 Закону №3038-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

Наявність окремої процедури відмови у видачі містобудівних умов та обмежень не виключає можливості судового контролю за законністю вже виданого акта.

Щодо оцінки висновку експерта №204/25 від 12.09.2025, судом встановлено наступне.

Судом також досліджено доводи третьої особи, яка посилається на висновок експерта №204/25 від 12.09.2025 як на доказ відповідності запланованого будівництва вимогам державних будівельних норм.

Надаючи оцінку зазначеному доказу, суд виходить із того, що відповідно до ст. 72 та ч. 2 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта є одним із засобів доказування, який не має наперед установленої сили та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Зі змісту висновку №204/25 встановлено, що експертне дослідження здійснювалося на підставі наданих замовником документів щодо проектування об`єкта будівництва.

При цьому зазначений висновок складено 12.09.2025, тобто після прийняття оскаржуваних містобудівних умов та обмежень від 29.03.2022.

Верховний Суд у пунктах 92-97 постанови від 31.03.2026 наголосив на необхідності оцінки належності зазначеного висновку до предмета доказування, враховуючи, що його предметом були проектна та дозвільна документація, розроблення яких відбувається на наступних етапах забудови території.

Суд погоджується з тим, що висновок експерта щодо відповідності проектної документації державним будівельним нормам не є тотожним висновку про правомірність надання містобудівних умов та обмежень на момент їх прийняття.

При цьому об`єктом перевірки у цій справі є не лише відповідність розробленої проектної документації встановленим технічним вимогам, а насамперед дотримання відповідачем передбаченого законом порядку надання містобудівних умов та обмежень, зокрема перевірка відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні.

Водночас позитивні висновки щодо окремих проектних рішень, розроблених після прийняття містобудівних умов та обмежень, не можуть усувати можливі порушення, допущені суб`єктом владних повноважень на стадії видачі містобудівних умов та обмежень.

Суд вважає, що зазначений висновок не може бути визнаний достатнім доказом того, що відповідач станом на 29.03.2022 здійснив належну перевірку відповідності всіх істотних відомостей щодо намірів забудови вимогам містобудівної документації.

Таким чином, посилання третьої особи на висновок експерта №204/25 від 12.09.2025 не спростовує наведених судом обставин щодо недоліків перевірки відповідачем матеріалів замовника під час надання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про відсутність предмета спору, судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2025, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026, 16.01.2026 у ЄДЕССБ відображено скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

Проте постановою Верховного Суду від 31.03.2026 зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Як підтверджується відомостями ЄДЕССБ, 29.05.2026 дію містобудівних умов та обмежень із реєстраційним номером MU01:3325-5516-3972-5078 відновлено у зв`язку зі скасуванням попередніх судових рішень.

Відповідно до відомостей реєстру документ має статус «Діючий».

Таким чином, станом на час нового розгляду справи оскаржувані містобудівні умови та обмеження не припинили своєї дії, а тому доводи відповідача про відсутність предмета спору є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у складі матеріалів, поданих замовником для отримання містобудівних умов та обмежень, містилися відомості про проектування автозаправного комплексу та АГЗП, тоді як у заяві і виданих містобудівних умовах та обмеженнях було зазначено інший за найменуванням та функціональним складом об`єкт.

Відповідач, вказуючи на законності оскаржуваного рішення, не навів належного пояснення виявленої розбіжності та фактично підтвердив, що наміри будівництва АЗК та АГЗП на етапі надання містобудівних умов та обмежень ним не досліджувалися.

При цьому містобудівною документацією на місцевому рівні для відповідної земельної ділянки встановлено конкретний функціональний режим використання території, який не був врахований відповідачем під час визначення допустимості розміщення об`єктів із технологічним обладнанням для зберігання і відпуску палива.

Наявність у складі багатофункціонального комплексу торговельних приміщень або закладу громадського харчування не звільняє відповідача від обов`язку перевіряти допустимість розміщення інших його складових, які мають самостійне технологічне призначення.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято без належного з`ясування всіх істотних обставин, необхідних для перевірки відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні.

З урахуванням наведеного суд робить висновок, що відповідачем не доведено відповідності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень зазначеним критеріям правомірності.

При цьому суд враховує, що оскаржуване рішення створює правові передумови для подальшого проектування забудови території, суміжної з майном позивача, а тому дотримання встановлених містобудівним законодавством обмежень безпосередньо пов`язане із забезпеченням охоронюваного законом екологічного інтересу ОСОБА_1 .

У сукупності наведені обставини свідчать про наявність підстав для визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва з реєстраційним номером ЄДЕССБ MU01:3325-5516-3972-5078, затверджених наказом Департаменту від 29.03.2022 №58.

З огляду на викладене, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі встановленої ставки 1211,20 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, буд. 1, м. Кривий Ріг, 50101, код ЄДРПОУ 40714755), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ» (вул. Симона Петлюри, буд. 5, м. Коростень, 11504, код ЄДРПОУ 38862560) про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, Реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:3325-5516-3972-5078, Реєстраційний номер №58, від 29.03.2022, затверджені наказом Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради №58 від 29.03.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський