Решение № 140680356, 16.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

16.10.2026 Справа № 363/6019/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Чіркова Г.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа Державний виконавець Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чалий Віталій Петрович, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01 грудня 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1182/1 ОСОБА_1 без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., а тому порушив питання про скасування даної постанови та закриття провадження у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що постанова №1182/1 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, та не був повідомленим про дату та місце розгляду справи, а тому вважає постанову необґрунтованою та складеною без дотримання вимог чинного законодавства, коли в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

05 жовтня 2026 року ухвалою суду у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відкрито провадження і запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Як вбачається із довідки про доставку електронного документа від 05 жовтня 2026 року, ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав в електронному кабінеті 07 жовтня 2026 року.

Разом з тим, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано, а відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, в межах строку встановленого ч. 1 ст. 286 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

01 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №1182/1 про те, що 01 грудня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці №5285103, а саме 12 листопада 2025 року, не прибув, чим порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

15 жовтня 2026 року головним державним виконавцем Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чалим В.П. на підставі постанови №1182/1 від 01 грудня 2025 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрито виконавче провадження №81960532 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000 грн. на користь держави.

Згідно даних військово-облікового документу «Резерв +» сформованих 30 вересня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дата ВЛК 19 січня 2026 року; постанова ВЛК придатний; військово-облікові дані уточнено 03 липня 2024 року.

Згідно довідки (форми 5) військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України №3436 від 19 вересня 2026 року солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) з 19 січня 2026 року по теперішній час, що також підтверджується копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 19 січня 2026 року.

Із матеріалів справи також встановлено, що позивач дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише 17 вересня 2026 року, перевіряючи інформацію в мобільному застосунку «Дія», з якої йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження №81960532 від 14 вересня 2026 року. Відомостей про те, що позивач отримував копію оскаржуваної постанови своєчасно в будь-який інший спосіб матеріали справи не містять.

Отже, процесуальний строк для подачі позову 30 вересня 2026 року позивачем пропущено з поважних причин, який поновлено ухвалою суду про відкриття провадження від 05 жовтня 2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).

Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року (далі Правила №1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п. 29 Порядку №560, у повістці зазначаються:

- прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

- найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

- мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- місце, день і час явки за викликом;

- найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;

- прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- реєстраційний номер повістки;

- роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Так, судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з тим, що він, будучи належним чином оповіщеним повісткою направленою через АТ «Укрпошта» №5285103 від 25 жовтня 2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, а саме 12 листопада 2025 року, не прибув.

Проте, матеріали справи не містять і суду не надано будь-які докази, які б належно підтверджували оповіщення позивача про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 повісткою №5285103 від 25 жовтня 2025 року в розумінні п. 41 Порядку №560.

При цьому, слушними є й доводи представника позивача щодо строків пересилання поштового відправлення, оскільки, як зазначено в оскаржуваній постанові, повістку №5285103 направлено позивачу 25 жовтня 2025 року, тоді як поштове відправлення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою повернуто відповідачу 31 жовтня 2025 року. Таким чином, між датами направлення та повернення відправлення минуло лише шість календарних днів, два з яких припадали на вихідні, що викликає сумнів щодо фактичних строків пересилання, перебування відправлення у відділенні поштового зв`язку та здійснення спроби його вручення позивачу, що належними, допустимими та достатніми доказами стороною відповідача в суді не спростовано.

Згідно примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно ч 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень, серед інших, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Суд звертає увагу на те, що, відомостей про мету виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 12 листопада 2026 року оскаржувана постанова не містить.

Відтак, чи мав можливість відповідач як держатель відповідного Реєстру перевірити та підтвердити всі необхідні відомості про особу позивача, та чи вживав для цього необхідні заходи, зі справи і оскарженої постанови не вбачається.

За таких умов достатні підстави для застосування статті 210-1 КУпАП до ОСОБА_1 з оскарженої постанови встановити не можливо, що в суді відповідачем згідно вимог ст. 77 КАС також не доведено.

Також судом установлено, що позивач з 19 січня 2026 року проходить військову службу під час воєнного стану, приймає участь в обороні України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності, а відтак притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є не виправданим втручанням в права та інтереси особи, що легітимної мети не переслідує і з урахуванням викладеного вище не може вважатися законним.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України суду не надано.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги викладене, зі справи не можна дійти висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.

Отже, за вказаних умов оскаржувану постанову не можна визнати законною, яка підлягає скасуванню, а позов про це задоволенню.

Відтак судом встановлено підстави для задоволення позову і захисту прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 243, 246, 250, 286 КАС України,

вирішив:

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову №1182/1 від 01 грудня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Державний виконавець Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чалий Віталій Петрович, ЄДРПОУ 34842797, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт Іванків, вул. Проскури Івана, 26.

Суддя