Решение № 140678409, 16.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9711/26

Провадження № 2/643/6590/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Астаповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Анопрієнко Є.І.,

представника позивача Жиляк Т.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

за позовом Комунального підприємства «Житлокомсервіс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2007 по 01.03.2026 у сумі 42252,76 грн та судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 12.05.2026 справа розподілена судді Астаповичу О.В.

Ухвалою судді від 14.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.05.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 з проханням продовжити строк для підготовки відзиву на позовну заяву та перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою судді від 26.05.2026 в задоволенні клопотання про продовження строку для подання відзиву відмовлено, в задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Здійснено перехід у розгляді справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 23.06.2026.

В судове засідання 23.06.2026 сторони не з`явились. Наступне засідання призначено на 02.07.2026.

22.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1

02.07.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неотриманням відзиву Булгакова О.Г.

02.07.2026 від ОСОБА_1 також надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 06.08.2026.

10.07.2026 від представника КП «Житлокомсервіс» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

13.07.2026 від представника КП «Житлокомсервіс» надійшла відповідь на відзив.

22.07.2026 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь КП «Житлокомсервіс» на відзив на позовну заяву.

06.08.2026 в судове засідання сторони з`явились. Ухвалою суду від 06.08.2026 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 16.06.2026.

25.08.2026 до суду надійшли заперечення на заяву КП «Житлокомсервіс» про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 16.09.2026 суд заслухав пояснення сторін, оголошено перерву до 23.09.2026.

23.09.2026 суд дослідив матеріали справи та ухвалив перейти на стадію ухвалення рішення.

Позовні вимоги та їх обґрунтування

Позивач, з урахуванням уточнення, сформував наступні позовні вимоги

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованість в сумі 42252,76 грн за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2007 по 01.03.2026.

На обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Рішенням 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 ; 69/06 було створено Комунальне підприємство «Жилкомсервіс».

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 №522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство «Житлокомсервіс».

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою споруд у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства «Житлокомсервіс».

ОСОБА_1 зареєстрований та є споживачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 633 ЦК України між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відповідачем, як споживачем послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, був укладений публічний договір про надання житлово- комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 р № 95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках (надалі «Публічний договір»).

Згідно п. 22 публічного договору про надання житлово-комунальних послуг договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення дії його терміну однієї зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

Тобто, Публічний договір є чинним па момент звернення до суду з даною позовною заявою, а співвласники багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_2 перебувають у договірних відносинах з КП «Житлокомсервіс» і повинні здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифу.

Згідно з вимогами ст. 633 ЦК України, публічний є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Виходячи з вимог зазначеної статті ЦК України перелік послуг по яким може бути укладено публічний договір не є вичерпним.

Крім того, публічний договір передбачає обов`язковість однакових умов для всіх споживачів крім пільговиків, що не може бути розцінене як порушення закону. Навпаки, гарантує та закріплює Конституційне право громадян (споживачів), передбачене ст. 21 Конституції України. Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у чому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктами 1, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов`язки співвласників забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Правовідносини, що існували між відповідачами та позивачем до 01.05.2019 були врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-1V, а саме:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає обов`язок управителя забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами (п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 1 875-1V).

Пунктом 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-1V на споживача покладено обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Письмової відмови від послуг підприємства до позивача не надходило, акти-претензії позивач також не отримував. Враховуючи наведене, відповідач зобов`язаний оплачувати надані Комунальним підприємством «Житлокомсервіс» послуги.

01.09.2019 в дію було введено Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ визначено порядок укладення договорів про надання послуг управління багатоквартирним будинком. Так, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується па умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою' центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (ч. 7 ст. 10 Закону).

Протокол про обрання управителя співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_2 до комунального підприємства «Житлокомсервіс» не надходив, таким чином підстави для укладення типового договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком за формою, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 відсутні.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ споживач не звільняється від оплати житлово- комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З наведеного вище вбачається, що відповідач є споживачем житлових послуг, що надаються підприємством. Відсутність укладеного між позивачем та відповідачем письмового договору не може бути підставою звільнення відповідача від оплати спожитих житлово-комунальних послуг (постанова Верховного Суду України від 18.03.2019 по справі №210/5796/16-ц).

Нарахування за надані підприємством послуги здійснюються відповідно до встановлених тарифів органом місцевого самоврядування.

Позивач виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, перелік яких затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011р. № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012р. № 39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011р. № 893 «Про встановлення тарифів па послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 №283 «Про коригування тарифів па послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), № 318 «Про корегування тарифів па послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018р.

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, надання яких забезпечувало КП «Житлокомсервіс», з 01 липня 2022 року надає Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», у зв`язку зі змінами у діючому законодавстві України та набранням чинності з 01 липня 2022 року публічних договорів з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які були опубліковані КП «Харківські теплові мережі» на їх офіційному веб-сайті (www.hts.kharkov.ua). У зв`язку з чим, з 01 липня 2022 року дія договору призупинена, про що підписана додаткова угода.

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем зливової каналізації, надання яких забезпечувало КП «Житлокомсервіс», з 01 травня 2022 року надає Комунальне підприємство «Харківводоканал», у зв`язку зі змінами у діючому законодавстві України та набранням чинності з 01 травня 2022 року публічного договору про утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення

багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які були опубліковані КП «Харківводоканал» на їх офіційному веб-сайті (https://vodokanal.kharkov.ua). У зв`язку з чим, з 01 травня 2022 року дія договору призупинена, про що підписана додаткова угода.

КП «Житлокомсервіс» припинило нарахування відповідно до листів КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківводоканал» про розірвання договірних відносин.

Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з утримання багатоквартирних будинків і споруд та прибудинкових територій.

В свою чергу, відповідач за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не сплачує, внаслідок чого за адресою: АДРЕСА_1 утворилась заборгованість.

З метою стягнення заборгованості Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» зверталось до Московського районного суду м. Харкова, внаслідок чого:

11.10.2013 Московським районним судом м. Харкова було винесено судовий наказ про стягнення з відповідача за надані підприємством послуги у сумі 4573 гри 65 коті, (справа №643/15519/14-ц).

08.05.2018 Московським районним судом м. Харкова було винесено судовий наказ про стягнення з відповідача за надані підприємством послуги за період з 01.05.2015 по 31.03.2018 у сумі 6033 грн 68 коп. (справа № 643/5406/18). Ухвалою від 03.07.2018 р. судовий наказ скасовано.

Однак дій щодо повної оплати заборгованості споживач не вчиняє у зв`язку з чим за даною адресою виникла заборгованість за період з 01.03.2007 по 01.03.2026 у сумі 42252,76 грн.

У зв`язку з не виконанням відповідачем обов`язку з оплати наданих послуг, позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Заявлені позивачем судові витрати

Позивач просить стягнути судові витрати, які складаються із суми судового збору 3328,00 грн та витрат, пов`язаних з отриманням інформації з Порталу електронних сервісів міста Харкова в сумі 86,62 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у своєму відзиві проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні відмовити.

Відповідач вказував, що доказів надання послуг не додано до позовної заяви. Також пояснював, що розрахунок є відомістю і нічого не підтверджує.

Проте, у разі задоволення позовних вимог просив застосувати строки позовної давності, оскільки, на його думку, позивачем пропущено трьохрічний строк звернення до суду.

Просить застосувати позовну давність у справі, а у позові відмовити у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

На обґрунтування заяви вказав, що між позивачем та відповідачем відсутній договір про надання послуг. Також на користь відповідача жодних послуг в договірному або позадоговірному порядку позивачем фактично не надається жодних доказів з цього приводу позивачем не надано.

Зі змістом позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 34314,45 грн за період з 01.10.2013 по 01.03.2026.

В межах довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 ОСОБА_3 , позивачем заявляється період обрахунку 01.03.2007 по 01.02.2026 р.

Враховуючи загальний період зупинення позовної давності з 02.04.2020 по 04.09.2025 включенню до загальної позовної давності підлягають періоди з 01.04.2020 включно та від 05.09.2025 включно період з 02.04.2020 по 04.09.2025 не обраховується.

Відповідно до п. 7 Договору, оплата послуг здійснюється не пізніше 15 числа місяця, та настає за розрахунковим.

Виходячи з викладеного, незалежно від недоведеності самого суб`єктивного права позивача на стягнення грошових коштів з відповідача, КП «Житлокомсервіс» без поважних причин було пропущено позовну давність щодо звернення до суду з вимогами про стягнення платежів за період з 01.03.2007 по 15.10.2017 (з урахуванням період в довідці) та з 01.10.2013 по 15.10.2017 (з урахуванням періоду в позовній заяві).

Застосовані судом норми права

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради №69/06 від 26.07.2006 «Про створення комунального підприємства «Жилкомсервіс» та рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №1186 від 20.12.2006 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова» КП «Жилкомсервіс» створено та визначено виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків.

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 № 522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», що підтверджує Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2024.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою споруд у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_3 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства «Житлокомсервіс».

Як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 468697442 від 18.03.2026, за параметром запиту: АДРЕСА_1 відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості відсутні (а.с.11).

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.03.2026 з Реєстру територіальної громади міста Харкова, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Між КП «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Харкова та споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 № 95/1 із змінами, внесеними в 2007 та 2009 роках.

Рішенням 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 № 69/06 створено КП «Жилкомсервіс».

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 КП «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою споруд у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 № 522/24 КП «Жилкомсервіс» перейменовано у КП «Житлокомсервіс».

Послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими підзаконними актами, зокрема «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (Наказ Держжитлокомунгоспу № 150), які визначають, що входить до цих послуг: прибирання місць загального користування, обслуговування інженерних систем, ліфтів, освітлення, технічне обслуговування, поточні ремонти, а також це все врегульовано через договір про управління будинком з управителем або ОСББ.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, який введено в дію 01.09.2019, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, що надавалися позивачем на адресу, де зареєстровані відповідачі, утворилась заборгованість.

Доказів про погашення виниклої заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За положеннями ст. 64 ЖК України повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Встановлені судом обставини

КП «Жилкомсервіс» відповідно до рішення від 20.12.2011 № 893 Харківської міської ради надає наступні послуги:

- прибирання прибудинкової території;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування системи диспетчеризації;

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання;

- внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання;

- технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення;

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення;

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем зливової каналізації;

- обслуговування димовентиляційних каналів;

- освітлення місць загального користування;

- енергопостачання ліфтів.

Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак є споживачем зазначених вище послуг.

Споживання житлово-комунальних послуг є підставою виникнення обов`язку їх оплати.

Судом не встановлено обставин звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг, або пільгових умов їх нарахування.

Судом встановлено, що вказані у позові житлово-комунальні послуги надавались протягом періоду, який вказаний у розрахунках. А відповідачем оплата за надані послуги не здійснювалась.

Таким чином, суд встановив, що відповідач дійсно має перед позивачем заборгованість в сумі 42252,76 грн, за період з 01.03.2007 по 01.03.2026

Щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності суд зазначає наступне

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України - 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо зупинення перебігу строку позовної давності

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 12: під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії карантину.

У постанові Великої Палати ВС від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 суд касаційної інстанції однозначно визначив точку відліку: продовження позовної давності розпочалося не з дня запровадження карантину (12 березня 2020 року), а з моменту набрання чинності Законом № 540-IX, тобто з 2 квітня 2020 року, і цей висновок послідовно відтворюється в подальшій практиці.

Карантин було скасовано з 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Отже, карантинне продовження тривало з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 19 в первісній редакції: у період дії воєнного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Карантинне та воєнне продовження частково збігалися в часі (з 17 березня 2022 року до 30 червня 2023 року обидві підстави діяли одночасно), однак це не подвоювало ефект, а лише забезпечувало безперервність захисту та усувало потенційні прогалини.

Законом України від 8 листопада 2023 року № 3450-IX, що набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 викладено в новій редакції: замість «продовжуються на строк його дії» «перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану». Зміна формулювання означала перехід від одного механізму до іншого, хоча практичний ефект залишався аналогічним: строк позовної давності не спливав.

Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, що набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК виключено. Перебіг позовної давності відновився, а строк, що перебував у стані зупинення, продовжує спливати з дати набрання чинності цим законом.

Отже, строк позовної давності не спливав з 2 квітня 2020 року по 3 вересня 2025 року.

12.05.2026 позивач звернувся до суду за захистом свого права. З 03.09.2025 по 12.05.2026 минуло 8 місяців 9 днів. Решта строку тривалістю 2 роки, 3 місяці і 22 дні відраховуються перед зупиненням, тобто перед 01.04.2020, який є останнім днем цієї решти строку. Відтак, першим днем строку позовної давності є 10.12.2017.

Отже, судовому захисту підлягають грошові зобов`язання відповідача перед позивачем, які є простроченими не пізніше 10.12.2017 і до дня звернення позивача до суду.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 7 публічного Договору про надання житлово-комунальних послуг, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим. Отже, грошове зобов`язання є простроченим, а право є порушеним та може бути предметом судового захисту, у 16 день місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Звідси, виконання відповідачем грошового зобов`язання за послуги, які нараховані позивачем за період з 01.03.2007 року до жовтня 2017 року, які порушуються відповідачем, не охоплюється строком позовної давності. Проте, грошове зобов`язання за послуги, які нараховані за листопад 2017 року, прострочується відповідачем починаючи з 16.12.2017, і охоплюється строком позовної давності.

Отже, суд стягує заборгованість за житлово-комунальні послуги, які надавалась починаючи з листопада 2017 року.

Суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності до вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 16063,55 грн за надані послуги за період з 01.03.2007 по 31.10.2017 та відмовляє позивачу в задоволені позову в цій частині.

Іншу частину позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій, а саме за період з 01.11.2017 по 01.03.2026, що згідно з розрахунком складає 26189,21 грн, суд задовольняє.

Судом встановлено, що позивач не подав до суду доказів переривання строку позовної давності чи наявності поважних причин пропуску позовної давності, що може стати підставою для судового захисту порушеного права.

Заява про видачу судового наказу не є обставиною, що перериває строк позовної давності.

Висновок суду по суті спору

Суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в сумі 26189,21 грн за період з 01.11.2017 по 01.03.2026.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України - 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 140 ЦПК України - 1. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. 2. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України - 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрати на отримання інформації з Порталу електронних сервісів міста Харкова у сумі 86,62 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (61,98 %) судові витрати позивача в сумі 3414,62 грн слід пропорційно покласти на сторони, а саме на позивача в розмірі 1298,24 грн та на відповідача в розмірі 2116,38 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264, 265, 273 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» (р/р НОМЕР_2 банк АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 34467793) заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2017 по 01.03.2026 у розмірі 26189,21 грн (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дев`ять грн 21 коп).

3. Стягнути с ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» судові витрати в розмірі 2116,38 грн (дві тисячі сто шістнадцять грн 38 коп).

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», (ЄДРПОУ: 34467793, адреса: 61064, м. Харків, вул. Львівська, буд. 12/14) .

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026

Суддя Олександр АСТАПОВИЧ