Постановление суда № 140674062, 15.10.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

15.10.26

Справа № 744/1170/25

Провадження № 2-п/744/6/2026

У Х В А Л А

про відмову у поновленні процесуального строку

15 жовтня 2026 року м. Семенівка

Суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип О. І., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року у цивільній справі № 744/1170/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року позов ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» задоволено повністю. З ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 71989412 від 28 липня 2025 року в розмірі 17176 гривень 32 копійки станом на 19 листопада 2025 року, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень 00 копійок.

У резолютивній частині заочного рішення відповідачу роз`яснено право подати до суду письмову заяву про його перегляд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

12 жовтня 2026 року судом через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС одержано заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 09 жовтня 2026 року (дата сформована системою) та його клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку від 11 жовтня 2026 року.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач просить скасувати заочне рішення, призначити справу до розгляду в загальному порядку, а за наслідками нового розгляду відмовити позивачу у стягненні процентів, пені та штрафів за період його військової служби. Заяву обґрунтовано тим, що він не брав участі в судовому засіданні, оскільки є військовослужбовцем Збройних Сил України. Відповідач також зазначає, що на підставі заочного рішення відкрите виконавче провадження № 80670257, у межах якого 03 квітня 2026 року з нього стягнуто 26803 гривень 79 копійок, і просить розглядати заяву без його участі.

У клопотанні про поновлення строку відповідач зазначає, що з квітня 2026 року і до цього часу він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. На його думку, через безперервне виконання службових і бойових обов`язків в умовах воєнного стану ОСОБА_1 був позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою, підготувати документи та подати заяву у встановлений законом строк. До клопотання додано копію довідки від 07.10.2026 №08.2/83896/26-Вн. До заяви про перегляд заочного рішення також додано копію квитанції про сплату коштів виконавцю від 03 квітня 2026 року та копію посвідчення учасника бойових дій.

Як убачається з постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича від 06 квітня 2026 року, виконавче провадження № 80670257 відкрите для примусового виконання за виконавчим листом № 744/1170/25, виданого Семенівським районним судом Чернігівської області 01 квітня 2026 року у цій справі. Постановою від 03 квітня 2026 року на кошти боржника накладено арешт у межах суми стягнення 26803 гривень 79 копійок. Виконавче провадження закінчене на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі; залишок нестягненої суми становить 0 грн, стягнута винагорода приватного виконавця 2409 гривень 87 копійок.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви та клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку з огляду на таке.

Відповідно до частин другої четвертої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до частини третьої цієї статті, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) дійшла висновку, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску цього строку за відсутності поважних причин для його поновлення є залишення заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення. Повноваження суду, передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України, стосуються суті заяви і в разі пропуску строку не застосовуються.

У тій самій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поновлення пропущеного строку допускається лише за наявності об`єктивних і непереборних, а не формальних чи суб`єктивних причин. Оцінці підлягають, зокрема, поведінка заявника під час розгляду справи та його дії після отримання інформації про ухвалене рішення. Обізнаність відповідача про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим у справі, дає суду підстави критично оцінити його доводи про неможливість своєчасно звернутися із заявою про перегляд заочного рішення. Незнання процесуального порядку перегляду заочного рішення поважною причиною пропуску строку не є.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише обставини, які були об`єктивно непереборними і підтверджені належними доказами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 601/485/23, провадження № 14-139цс24).

У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини підкреслив, що юридична визначеність є фундаментальним аспектом верховенства права і передбачає повагу до принципу res judicata. Оскільки правила щодо строків оскарження мають на меті належне відправлення правосуддя та дотримання юридичної визначеності (див. «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», п. 45), поновлення пропущеного строку після тривалого часу без переконливих підстав може порушувати цей принцип: дискреція судів щодо поновлення строку не є необмеженою і має бути обґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, заочне рішення ухвалене 09 лютого 2026 року. З урахуванням правил обчислення процесуальних строків тридцятиденний строк на подання заяви про його перегляд давним давно сплив, тоді як заяву подано лише 09 жовтня 2026 року, тобто через декілька місяців після спливу цього строку.

Про ухвалене заочне рішення, його зміст і розмір стягнутих ним сум заявник був достеменно обізнаний не пізніше 03 квітня 2026 року. Цього дня він сплатив приватному виконавцю 26803 гривень 79 копійок у виконавчому провадженні № 80670257, відкритому для примусового виконання виконавчого листа № 744/1170/25, виданого цим судом 01 квітня 2026 року у цій справі. Сплачена сума дорівнює не менше суми 26508 гривень 59 копійок сумарної заборгованості за заочним судовим рішенням, в межах якої постановою приватного виконавця від 03 квітня 2026 року накладено арешт на кошти боржника в розмірі 26803 гривень 79 копійок (такі дані в постанові приватного виконавця, а. с. 60 на звороті), і охоплює, зокрема, стягнуті заочним рішенням 17176 гривень 32 копійки заборгованості за кредитним договором, 2422 гривні 40 копійок судового збору та 4500 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а також додатково 2409 гривень 87 копійок винагороди приватного виконавця.

Наведені обставини підтверджує і сам заявник. Зокрема, у заяві про перегляд заочного рішення він зазначає, що саме на підставі цього рішення відкрито виконавче провадження, у межах якого з нього стягнуто 26803 гривень 79 копійок, і долучає квитанцію про сплату коштів виконавцю від 03 квітня 2026 року.

Отже, кошти заявник сплатив саме на виконання судового рішення, ухваленого у цій справі, а не в порядку погашення заборгованості за кредитним договором, тобто достеменно знав як про існування цього рішення, так і про розмір стягнутих ним сум. Рішення виконане в повному обсязі, і 06 квітня 2026 року виконавче провадження закінчено. Попри це, із заявою про перегляд заочного рішення заявник звернувся лише 09 жовтня 2026 року більш ніж через шість місяців після того, як виконав рішення.

При постановленні ухвали враховується, що обізнаність відповідача про рішення не змінює моменту, з яким закон пов`язує початок перебігу строку, проте дозволяє оцінити його поведінку після отримання інформації про рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20). Поведінка заявника, який виконав рішення, а потім більш ніж пів року не вчиняв дій для його перегляду, свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Посилання заявника на проходження військової служби цього висновку не спростовує. Заявник не навів конкретних обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому звернутися до суду у квітні вересні 2026 року, зокрема у які періоди і де він виконував бойові завдання, чи був позбавлений зв`язку, чи перебував на лікуванні. Подана відповідачем довідка військової частини НОМЕР_1 (Державна прикордонна служба) від 07.102026 № 08.2/83896/26-Вн підтверджує лише факт проходження служби, але не неможливість вчинити процесуальну дію. Натомість у квітні 2026 року, вже під час служби, заявник мав змогу розрахуватися з виконавцем, а в жовтні 2026 року, продовжуючи службу, подав заяву і клопотання через власний електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Що саме перешкоджало йому зробити це раніше і що змінилося до жовтня 2026 року, заявник не пояснив.

Порядок і строк перегляду заочного рішення були роз`яснені в його резолютивній частині, тому посилання заявника на неможливість своєчасно звернутися за правовою допомогою за наведених обставин не свідчить про об`єктивну неможливість подати заяву у встановлений законом не короткий строк.

Оскільки підстав для поновлення строку немає, доводи заяви по суті, зокрема, щодо заперечень проти позовних вимог, суд не оцінює.

За таких обставин у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.

Керуючись статтями 126, 127, 258261, 284 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року у справі № 744/1170/25 відмовити повністю.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року у справі № 744/1170/25 залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 не пізніше наступного дня з дня її постановлення, а також позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. І. Гнип