Решение № 140673825, 15.10.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1513/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Теребовлі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 791035836 від 26.04.2021 у розмірі 42 674,00 грн, понесених судових витрат: судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 26.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 791035836 у формі електронного документу з використанням електронного підпису про надання кредиту в розмірі 12 000,00 грн. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV79R8W.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, який у зв`язку з закінченням терміну дії 28.11.2019 додатковими угодами було продовжено до 31.12.2024. За умовами укладеного договору до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимог, а тому до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників.

14.02.2022 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за умовами якого до позивача перейшло право вимог до осіб, які були боржниками ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 791035836 від 26.04.2021.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення позивача з позовом до суду становить 42 674,00 грн, яка складається з 12 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 30 674,00 грн - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 42 674,00 грн, витрати за сплату судового збору в розмірі 2 622,40 грн та витрати за професійну правничу правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» докази. Запитувана інформація надійшла до суду 03.09.2026.

Представник позивача «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явилась, у прохальній частині позовної заяви вказала проводити розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення судом не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та дату слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав.

Тому суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.04.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 791035836 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV79R8W, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 12 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитний договір був укладений в електронній формі, що відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» відповідає вимогам закону.

Згідно із заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 26.04.2021 відповідачем для отримання кредитних коштів був вказаний номер картки НОМЕР_1 .

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконано умови кредитного договору № 791035836 від 26.04.2021, а саме: ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг АТ «Сенс Банк», надавач платіжних послуг отримувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», особа платника ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», особа отримувача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), рахунок/платіжна картка отримувача 4149-49ХХ-ХХХХ-4093, сума платіжної операції 12 000,00 грн, дата ініціювання платіжної операції 26.04.2021.

З відомостей АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписки по карті слідує, що за період з 26.04.2021 по 01.05.2021 на картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ,зараховано кошти на суму12 000,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку, наданої ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" за кредитним договором № 791035836, станом на 15.06.2026 заборгованість за вказаним договором не погашена і складає 42 674,00 грн, з яких 12 000,00 грн прострочене тіло кредиту; 30 674,00 грн прострочені відсотки за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який виконано первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 27 494,00 грн, з яких 12 000,00 грн - тіло кредиту, 15 494,00 грн - проценти за користування кредитом.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому, інші умови договору залишилися без змін. Надалі, 31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022. 31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023. 31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 140 від 29.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 791035836, де боржником є ОСОБА_1 в сумі 27 494,00 грн, яка складається із 12 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 494,00 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом. Указаний реєстр містить електронні печатки та підписаний електронними підписами клієнта та фактора.

Згідно із розрахунком заборгованості, який виконано ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 42 674,00 грн, з яких 12 000,00 грн - тіло кредиту, 30 674,00 грн - проценти.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з витягом із Реєстру права вимоги № 7 від 28.10.2021 клієнт ТОВ «Таліон Плюс» відступив факторові ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 791035836, де боржником є ОСОБА_1 в сумі 42 674,00 грн, яка складається із 12 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу та 30 674,00 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом. Указаний реєстр містить відтиск печаток клієнта та фактора та підписаний ними.

14.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, згідно з умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з реєстром прав вимоги № 1 від 14.02.2022 до договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило факторові ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право вимоги за кредитним договором № 791035836, де боржником є ОСОБА_1 в сумі 42 674,00 грн, яка складається із 12 000,00 грн - прострочене тіло та 30 674,00 грн прострочені відсотки за користування кредитом. Указаний реєстр містить відтиск печаток клієнта та фактора та підписаний ними.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як випливає із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 26.04.2021 підписано кредитний договір шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В силу вимог частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув ( постанова ВС від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог законодавства між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір № 791035836 від 26.04.2021.

В силу вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Зі змісту частини першої статті 1048 ЦК України випливає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач, порушуючи умови кредитного договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" не повернув.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що нарахування процентів за користування кредитними коштами в період з 27.05.2021 по 23.08.2021 здійснено поза межами узгодженого між сторонами строку кредитування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві не заявляє вимоги в порядку частини другої статті 625 ЦК України та не наводить розрахунку заборгованості за вказаною нормою за процентами за відповідний період прострочення грошового зобов`язання після закінчення дії кредитного договору, що не може вважатись пред`явленням позову про стягнення процентів, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Як визначено умовами п.1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на суму 12 000,00 грн.

Разом з тим, у п.1.3 договору сторони погодили, що встановлений в п.1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Докази виконання ОСОБА_1 умов п.1.3 кредитного договору у матеріалах справи відсутні, а отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 26.05.2021 (30 календарних днів).

Пунктом 1.4.1 кредитного договору передбачено, що на період строку визначеного п.1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Отже, з врахуванням наведених вимог закону, правових висновків Верховного Суду та фактичних обставин справи, суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № 791035836 від 26.04.2021 в розмірі 18 120,00 грн, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 000,00 грн та суми заборгованості за відсотками у розмірі 6 120,00 грн (з розрахунку 12 000,00 грн (сума кредиту) * 30 (строк кредиту) * 1,70 % (відсоткова ставка, визначена в пункті 1.4.1 договору).

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Суд також враховує, що відповідно до укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який було пролонговано на підставі додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до даного договору (строк договору пролонговано до 31.12.2024) та який на момент укладання кредитного договору був чинним, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Надалі, на підставі договорів факторингу право вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 791035836 від 26.04.2021.

Так, відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у доведеному розмірі 18 120,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 12 000,00 грн; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 6 120,00 грн. Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" на підставі договору про надання правової допомоги від 20.01.2026 за № 20/01/26-02 та додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги.

Вартість послуг згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026) стосовно боржника ОСОБА_1 складає 7 000,00 грн та полягає у вивченні матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , складанні позовної заяви щодо стягнення заборгованості з Омельчука С.С., підготовки адвокатського запиту та підготовки і подання клопотання про отримання інформації.

Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, на думку суду, розмір заявлених витрат на правову допомогу є підтвердженим.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову (42,46%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно: судового збору в розмірі 1 130,46 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 972,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 791035836 від 26.04.2021 в сумі 18 120 (вісімнадцять тисяч сто двадцять) грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 12 000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6 120,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 130 (одна тисяча сто тридцять) грн. 46 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 972 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят дві) грн 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.С. Ромазан