Решение № 140672138, 08.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 жовтня 2026 року (10:10)Справа № 280/3683/26 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Черченко К.Ю.,

за участю представників: позивача Першина І.М., відповідача Островської К.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Міністерства юстиції України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада (далі третя особа), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №554/5 від 26.02.2025.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, наказом Міністерства юстиції України №554/5 від 26.02.2025 задоволено скаргу Запорізької міської ради та скасовано рішення від 09.08.2021 №59729425, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопкою Ю.В., яким було проведено реєстрацію права власності позивача на торговий павільйон. Про існування зазначеного рішення позивачу стало відомо лише на початку квітня 2026 року внаслідок з`ясування обставин прийняття рішення Виконавчим комітетом Запорізької міської ради про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Чарівна, 58. У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №269609580 від 09.08.2021, об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером №2428753223000, торговий павільйон, загальною площею 16.7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Вважає, що порушено його право щодо володіння, користування та розпорядження майном. Зазначає про протиправність оскаржуваного рішення на просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 07.05.2026 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що 12.02.2025 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції були розглянуті скарги Запорізької міської ради від 14.11.2024 №02/03.9-20/03138, №02/03.3-20/03140, №02/03.3-20/03139 на рішення від 09.08.2021 №59729425, від 29.09.2021 №60662490, №60662244, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопкою Юрієм Володимировичем щодо торгових павільйонів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором Гопкою Ю.В. зареєстровано право власності на торгові павільйони за позивачем. Колегією було встановлено, що скаржник дізнався про оскаржувані рішення відповідно до інформації з Державного реєстру прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.09.2024. Зазначає, що Пунктом 41 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються зокрема: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Колегією встановлено, що державним реєстратором Голкою ІО.В. прийнято оскаржувані рішення за відсутністю документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єктів, та документу, що підтверджує присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси. Зазначає, що рішення підлягали скасуванню, оскільки вони були прийняті державним реєстратором Гопкою Ю.В. з порушенням вимог статей 3, 10, 18, 23, 24, 27 Закону №1952- IV, пунктів 14,41 Порядку №1127. Також зазначає, що абзацом п`ятим пункту 10 Порядку №1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третьою особою надано пояснення на позовну заяву. Зазначає, що Запорізька міська рада звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргами від 14.11.2024 на рішення від 09.08.2021 №59729425, від 29.09.2021 №№60662490, 60662244 державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича, щодо торгових павільйонів, розташованих за адресою: м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 58, АДРЕСА_3 . За результатами розгляду скарги, Міністерством юстиції України прийнято наказ №554/5 від 26.02.2025 «Про задоволення скарг». Оскаржуваний наказ вважає таким, що повністю відповідає діючому законодавству виходячи та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача надано пояснення, у яких зазначає, що скарга Запорізькою міською радою на рішення державного реєстратора подана із порушенням строку, а тому не мала розглядатись відповідачем взагалі.

Відповідачем надано заперечення на пояснення позивача. Вказує, що скарга подана вчасно, а доводи позивача щодо потенційної можливості Запорізької міської ради дізнатись про існування рішення не може ототожнюватись із моментом, коли особа дізналась про порушення.

Ухвалою суду від 25.06.2026 витребувано від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» інформацію щодо запитів від Запорізької міської ради, її структурних підрозділів, Виконавчого комітету Запорізької міської ради та його структурних підрозділів (із зазначенням дат таких запитів), за період з 2021 року по 2024 рік на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме, на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2428753223000, торговий павільйон, загальна площа 16.7 кв.м, опис: Торговий павільйон літ.А10, адреса: Запорізька обл., м.Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 58, власник: ОСОБА_1 .

Витребувані судом докази надані 20.07.2026.

Протокольною ухвалою суду 09.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 06.10.2026.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.10.2026.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Зазначив, що строк оскарження рішення пропущений, оскільки відповідно до відомостей здійснених пошукових запитів і Державному реєстрі, що надані ДП «Національні інформаційні системи» ще у 2023 року Департамент архітектури та містобудування ЗМР здійснював відповідний пошуковий запит щодо об`єкта.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Зазначила, що строк оскарження рішення не пропущений.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Жодних клопотань не надсилав.

У судовому засіданні 08.10.2026 судом проголошено скорочене рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення учасників представників сторін, свідків, дослідивши надані сторонами до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Запорізькою міською радою до Міністерства юстиції України подані скарги від 14.11.2024 №02/03.9-20/03138, №02/03.9-20/03140, №02/03.9-20/03139 на рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича від 09.08.2021 №59729425, від 29.09.2021 №60662490, №60662244, щодо торгових павільйонів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 .

Вказані скарги зареєстровані відповідачем вх. 20.11.2024.

Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скарги Запорізької міської ради від 14.11.2024 №№02/03.9-20/03138, 02/03.3-20/03140, 02/03.3-20/03139 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за №№СК-5631 -24, СК-5633-24, СК-5634-24 на рішення від 09.08.2021 № 59729425, від 29.09.2021 №№ 60662490, 60662244 державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича щодо торгових павільйонів, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 Павлокічкаська, буд. 17а (торговий павільйон3) прийняла висновок від 12.02.2025, відповідно до якого рекомендує:

скарги Запорізької міської ради від 14.11.2024 №№02/03.9-20/03138, 02/03.3-20/03140, 02/03.3-20/03139 задовольнити;

визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 09.08.2021 №59729425, від 29.09.2021 №№60662490, 60662244 державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2 ;

анулювати доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі вказаного Висновку, відповідачем 26.02.2025 винесено наказ №554/5 «Про задоволення скарг», відповідно до якого наказано, зокрема:

Скарги Запорізької міської ради від 14.11.2024 №№02/03.9-20/03138, 02/03.3-20/03140, 02/03.3-20/03139 задовольнити.

Визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 09.08.2021 №59729425, від 29.09.2021 №№60662490, 60662244 державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 .

Анулювати доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі також - Положення №228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно з підпунктом 83-10 пункту 4 Положення №228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення №228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі по тексту також - Закон №1952-ІV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно зі статтею 7 Закону №1952-ІV, Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 37 Закону №1952-ІV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (п. 2 ч. 2 ст. 37 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону №1952-ІV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не більше трьох років з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Відповідно до ст. 37 Закону №1952-ІV скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі безпосередньо до суб`єкта розгляду скарги та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа засвідчена у встановленому порядку.

Так, судом не встановлено невідповідності скарги вище вказаним вимогам Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 цього Закону, за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:

1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;

2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;

3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;

5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;

6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;

7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;

8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150) (далі по тексту також - Порядок №1128).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін`юсту. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Пунктом 8 Порядку №1128 визначено, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

За приписами пункту 9 Порядку №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно пункту 10 Порядку №1128, для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Відповідно до приписів пункту 13 Порядку №1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Згідно пунктом 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду (пункт 17 Порядку №1128).

Отже, Міністерство юстиції України здійснює контроль у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом розгляду скарг на дії та прийняті рішення державних реєстраторів. При цьому, у разі якщо за результатами розгляду такої скарги буде виявлено порушення порядку вчинення реєстраційних дій, прийняття рішення в порушення діючого законодавства, то Міністерству юстиції України надано право прийняти вмотивоване рішення про визнання рішення прийнятого із порушенням діючого законодавства та анулювати таке рішення державного реєстратора, в тому числі застосовуючи захід реагування у вигляді анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав чи Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно, законодавцем визначено процедуру розгляду скарг та регламентовано порядок дій Міністерства юстиції України та Колегії, яких вказані суб`єкти мають дотримуватись.

Так, у позовній заяві позивачем не наведено жодних підстав щодо незаконності оскаржуваного наказу та одночасно правомірності рішень державного реєстратора, які були скасовані наказом від 26.02.2025 №554/5.

Позивач не надає доказів того, що державним реєстратором під час проведення оскаржуваних реєстраційних дій дотримані вимоги, зокрема, ч. 3 ст.10, ст.ст. 18, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порушення яких встановлено Комісією.

Отже, позивач не визначає підставами позову законність рішень державного реєстратора та не наводить нормативного обґрунтування цього.

В той же час, у Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.02.2025 зазначено, що колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Гопкою Ю.В. за відсутності документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єктів та документу, що підтверджує присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси, а тому оскаржувані рішення прийняті за наявності підстав для відмови в проведенні державної реєстрації прав.

Доказів на спростування цього висновку позивач суду не надав.

Натомість, позивач посилається на те, що скаржником пропущений строк оскарження рішення державного реєстратора і зазначає це основною підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Щодо твердження представника позивача про пропуск Запорізькою міською радою строку на оскарження рішень державного реєстратора, то суд зазначає таке.

Так, Запорізькою міською радою до Міністерства юстиції України подані скарги від 14.11.2024 №02/03.9-20/03138, №02/03.9-20/03140, №02/03.9-20/03139 на рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича від 09.08.2021 №59729425, від 29.09.2021 №60662490, №60662244.

Відповідно до листа відповідача від 04.06.2026, фактичне відправлення скарг здійснено третьою особою 15.11.2024 (а.с.203). Тобто, скарга вважається такою, що подана 15.11.2024.

Відповідно до Відомостей здійснених пошукових запитів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно співробітниками Запорізької міської ради та її структурних підрозділів щодо об`єкта, 16.09.2024 відповідний пошуковий запит здійснений Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради (а.с.199).

Сама ця дата, 16.09.2024, зазначена третьою особою у скаргах до відповідача, як момент виявлення порушення прав територіальної громади.

Відтак, інформацію щодо об`єкта отримано працівником Департаменту правового забезпечення ЗМР 16.09.2024, а відповідні скарги направлені 15.11.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону №1952-ІV (в редакції чинні на момент надсилання скарг 15.11.2024) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не більше трьох років з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Таким чином, скаржником не порушений встановлений двомісячний строк подання скарги.

Щодо посилання представника позивача на той факт, що відповідно до Відомостей здійснених пошукових запитів у Державному реєстрі, ще у 2023 року Департамент архітектури та містобудування ЗМР здійснював відповідний пошуковий запит щодо об`єкта, а тому Запорізька міська рада була обізнана про порушення у ще 2023 році, то суд зазначає наступне.

Так, таке твердження представник позивача обґрунтовує тим, що всі організації, зазначені у Відомостях здійснених пошукових запитів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта, є структурними підрозділами Запорізької міської ради.

Суд з цього приводу зазначає, що вказані у Відомостях здійснених пошукових запитів організації, хоча і входять до складу Запорізької міської ради, проте є окремими юридичними особами. Тому, обізнаність, наприклад, Департаменту архітектури та містобудування ЗМР про відповідний об`єкт не може свідчити про те, що про такий об`єкт, та, відповідно, порушення, була обізнана Запорізька міська рада безпосередньо.

Тому, твердження представника позивача про те, що Запорізької міською радою пропущений строк оскарження рішення Державного реєстратора є недоведеним та судом не встановлено порушення Запорізькою міської радою строку оскарження рішень державного реєстратора.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи наведене, суд не може погодитись з обґрунтованістю доводів та вимог позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення у відповідності до ч.3 ст.243 КАС України складене 16.10.2026.

Суддя Ю.В. Калашник