Решение № 140671447, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 160/22797/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.за участі секретаря судового засіданняБеседі Г.Р.за участі:представника позивача представника відповідачаТаранова У.В., Полунін Ю.О Фокіна О.Сюрозглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, будинок 17-А ЄДРПОУ 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому позивач просить:

- застосувати арешт коштів на розрахункових рахунках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на наступних розрахункових рахунках: МФО банку 305299, Назва банку АТ КБ "ПриватБанк", Номер рахунку НОМЕР_2 , Дата відкриття 17.10.2024, Назва валюти 980-українська гривня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було здійснено контрольно-розрахункову операцію з покупки електричного скутера. Продавець яка здійснила контрольно-розрахункову операцію фіскальний чек не надала.

Продавцем ОСОБА_2 було надано рахунок на оплату №695 від 28.07.2026.

Продавцем ОСОБА_2 від підпису в направленнях на перевірку від 28.07.2026 № 7661, № 7658, №7659,№7660 відмовлено, про що складено відповідний акт.

Також відмовлено у допуску до перерахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків та проведення зняття фактичних залишків товарноматеріальних цінностей. Фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було залишено письмову вимогу щодо надання документів.

Також податковим органом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутні належним чином зареєстровані РРО/ПРРО для проведення розрахунків в готівковій та/ або безготівковій формі, що підтверджується інформацією з баз податкового органу.

На підставі вищевказаного було складено звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою від 10 серпня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/22797/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

21.08.2026 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх позовних вимог відповідач зазначив, що у матеріалах справи відсутня копія самого письмового звернення покупця (споживача), немає достовірного документального підтвердження, що таке звернення покупця стосувалося саме відповідача, а не інших суб`єктів господарювання, а не інших суб`єктів господарювання, які провадять свою діяльність за адресою фактичної перевірки.

Відповідач стверджує, що його місцем проживання (реєстрації) ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , тоді як перевірка проводилась за іншою адресою АДРЕСА_3 . Відповідач у ході перевірки фізично присутнім не був, наказ, направлення та письмова вимога йому не пред`являлись і не вручались.

У податкового органу наявна лише доповідна записка управління податкового аудиту, у якій згадується «звернення громадянки громадянина ОСОБА_3 від 20.07.2026 б/н (вх. № К-426 від 21.07.2026)», проте ані копії звернення, ані інформації про зміст та обставини вчинення конкретного порушення прав покупця позивач разом з позовом, відповідач не долучив.

Також відповідач вважає, не зрозуміло, на якій підставі працівники податкового органу взагалі вирішили, що ФОП ОСОБА_1 здійснює фактичну господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_3 таких доказів матеріали справи не містять.

Позивач не довів наявності належної та реальної підстави для призначення перевірки за пп. 80.2.3 ПК України.

Проведення перевірки без належної правової підстави, без зазначення інформації про суб`єкта господарювання, щодо якого подано скаргу, без зазначення дати та предмету придбання товару робить протиправними всі похідні від неї дії та документи (акти недопуску, письмову вимогу тощо), а відтак протиправною є і вимога контролюючого органу про застосування арешту коштів на рахунку відповідача.

З огляду на вищенаведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

31.08.2026 року відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, де вказав, що враховуючи відсутність належним чином зареєстрованого ПРРО/РРО та відмову в перерахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків та зняття фактичних залишків товарноматеріальних цінностей, беручи до уваги, що адміністративний арешт як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його зобов`язань не в повній мірі спонукає відповідача до виконання таких обов`язків, просимо застосувати арешт коштів на рахунках ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою від 02 вересня 2026 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 15 вересня 2026 року об 15:00 год.

Цією ж ухвалою викликав у судове засідання призначене свідка ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суд переніс розгляд справи на 17.09.2026 о 12:00 год.

Протокольною ухвалою від 17.09.2026 року суд задовольнив клопотання податкового органу про допит свідка - посадову особу, яка проводила фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , а саме: головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Бурчака Дмитра Миколайовича.

Ухвалою від 17 вересня 2026 року суд застосував привід до свідка ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у судове засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду, призначене на 24 вересня 2026 року о 12:00 год.

Суд переніс розгляд справи на 06.10.2026.

Представник сторін в судовому засіданні підтримали свої правові позиції.

Протокольною ухвалою від 06.10.2026 року суд відмовив у клопотанні відповідача про накладення штрафу на свідка ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

На підставі ст. 191, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75. ст. 75, п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами), 28.07.2026 фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснено вихід з метою проведення фактичної перевірки автосалону за адресою: АДРЕСА_3 , щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підставою для проведення перевірки стала заява громадянки ОСОБА_3 стосовно перевірки діяльності автосалону за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час перевірки перевіряючі здійснили контрольно розрахункову операцію з покупки електричного скутера, продавець ОСОБА_2 надала рахунок на оплату № 695 від 28.07.2026, в якому зазначено продавцем товару ФОП ОСОБА_1

28.07.2026 продавець ОСОБА_2 відмовила в перерахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків та зняття фактичних залишків товарно матеріальних цінностей.

Перевіряючі пред`явили службові посвідчення, направлення на перевірку від 28.07.2026 № 7661, № 7658, №7659, №7660 та надали копію наказу на проведення фактичної перевірки автосалону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_3 , від 24.07.2026 № 4828-п продавцю ОСОБА_2 .

Продавець ОСОБА_2 від підпису в направленнях на перевірку від 28.07.2026 № 7661, № 7658, №7659, №7660 відмовилась, про що складено відповідний акт від 28.07.2026, копія якого наявна в матеріалах справи.

В ході перевіки перевіряючі за місцем проведення перевірки залишили письмову вимогу про надання документів, у зв`язку з проведенням фактичної перевірки суб`єкта господарювання від 28.07.2026 року.

Документи згідно письмової вимоги перевіряючим не були ненадані на початок фактичної перевірки, призначеної за наказом від 24.07.2026 № 4828-п на підставі пп. 191.1.4, пп. 191.1.8 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75. ст. 75, пп.80.2.3, п. 80.2 ст. 80, пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

У зв`язку з вищенаведеним, податковий орган зробив висновок, що за адресою місця проведення перевірки ( АДРЕСА_3 ) здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 і останній не виконав вимоги щодо надання документів на початок проведення фактичної перевірки.

Внаслідок вищевказаного позивач склав звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі ст. 94 Податкового кодексу України і подав позов до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано у випадку якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктами 94.3 та 94.4 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 сформував такий правовий висновок: «оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень».

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.3 пункту 80.2. ст. 80 ПК України унормовано, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Пунктом 80.5 ст. 80 ПК України унормовано, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/ позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Враховуючі всі викладені вище норми права та обставини справи, суд зробив такі висновки по суті справи.

Як слідує зі змісту наказу №4828-п від 24.07.2026, фактична перевірка призначена контролюючим органом для проведення перевірки автосалону «ЕЛЕКТРИЧКА» за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні суд встановив, що за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, буд 22 , здійснює господарську діяльність суб`єкт підприємницької діяльності автосалон «ЕЛЕКТРИЧКА».

Водночас матеріалами справи підтверджується, що місцем проживання (реєстрації) ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Докази здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , де була проведена перевірка, у справі відсутні.

Так само і направлення на перевірку від 28.07.2026 №7660, № 7659, № 7658, № 7661 не містять відомостей стосовно суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Отже, наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку не містили належних та достовірних відомостей щодо суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , до якого контролюючий орган просить застосувати арешт коштів на рахунках платника податків

Суд зазначає, що ідентифікуючими ознаками юридичної особи є його назва (повна та скорочена) а також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Як вже зазначалось, в наказі №4828-п від 24.07.2026 на проведення фактичної перевірки були відсутні ідентифікуючи ознаки юридичної особи платника податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала пояснення, що писала особисто заяву до податкового органу, як свідома громадянка, щодо автосалону за адресою: АДРЕСА_3 , яку вкинула в скриньку податкового органу (копія заяви наявна в матеріалах справи).

ФОП ОСОБА_1 вона не знає та ніяких заяв щодо відповідача до податкового органу не подавала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що проводилась перевірка автосалону за адресою: АДРЕСА_3 , де була здійснена контрольна закупка, за результатами якої касир видала рахунок на оплату № 695 від 28.07.2026, в якому зазначено, що продавець товару є ФОП ОСОБА_1

ОСОБА_5 відмовилась від отримання копії наказу на проведення перевірки та надання документів на вимогу податкового органу.

Під час перевірки в автосалоні «ЕЛЕКТРИЧКА» ОСОБА_1 не бачив. Також в автосалоні перебував адвокат, проте свідок не може пояснити чий захист він здійснював.

Суд зазначає, що в цьому випадку контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду належними доказами, що ним виконані всі заходи щодо з`ясування відомостей стосовно суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач не довів, що платник податків відмовився від проведення перевірки або не допустив посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Самого твердження податкового органу про недопуск перевіряючих недостатньо - необхідно, що б були належні докази таких обставин. В спірному випадку від торимання наказу на перевірку та надання документів відмовилась касир автосалону за адресою: АДРЕСА_3 . Доказів, що вона працює на ФОП ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того позивач вже звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження адміністративного арешту майна в спеціальному порядку щодо ОСОБА_1 , за наслідками судового розгляду справи № 160/22715/26 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, суд зробив висновок, що контролюючим органом було допущено порушення процедури проведення фактичної перевірки, а тому відсутня одна з обов`язкових умов , передбачених Податковим кодексом України, для застосування арешту коштів на розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання щодо розподілу судових витрат не розглядається.

Керуючись ст. 72-77, 242-246, 250, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, будинок 17-А ЄДРПОУ 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 жовтня 2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук