Постановление суда № 140671049, 14.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

14 жовтня 2026 р. Справа № 120/2707/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,

представника позивача: Рудніцької І.В.,

представників відповідача: Бабіної К.В., Олексюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представниці відповідача про залишення без розгляду адміністративної справи за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, що подана в інтересах держави до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, що подана в інтересах держави до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник керівника окружної прокуратури вказує на те, що Вінницькою окружною прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10 березня 2017 року, вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року, в частині вжиття заходів щодо приведення до придатного стану для укриття населення сховища № 00203, яке перебуває у власності Вінницької міської ради.

Зокрема встановлено, що до комунальної власності Вінницької міської ради належить захисна споруда цивільного захисту - сховище № 00203 - площею 1135,1 квадратних метри, місткістю 1300 осіб, окремо розташоване, яке введене в експлуатацію в 1974 році, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 21.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту № 00203 від 07 вересня 2023 року балансоутримувачем зазначеного сховища є міське комунальне підприємство "Вінницький фонду муніципальних інвестицій".

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища № 00203) від 19 вересня 2024 року зазначений об`єкт не готовий до використання за призначенням, через що не здатний забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

За результатами комісійного обстеження сховища № 00203 стан готовності захисної споруди оцінено як не готове для використання за призначенням та встановлено рекомендації щодо приведення її у готовність для використання за призначенням, а саме: документацію та загальний стан захисної споруди привести у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року.

Як зазначає прокурор далі, наведені порушення залишаються неусунутими впродовж тривалого часу, що підтверджується також актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища № 00203) від 27 липня 2022 року.

У зв`язку з вищевикладеними заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду із цим позовом з вимогою визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради та міського комунального підприємства "Вінницький фонд муніципальних інвестицій" щодо неприведення сховища № 00203, розміщеного за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 21, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року, а також зобов`язати відповідачів вжити заходів щодо приведення зазначеного сховища до використання за призначенням у відповідності до згадуваних вище вимог.

Ухвалою судді Яремчука К.О. від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.03.2026 № 37 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв`язку із тим, що суддя Яремчук К.О. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 №004-К виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду та суддя позбавлений можливості здійснювати розгляд адміністративних справ та нерозглянутих заяв, призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ та нерозглянутих заяв, переданих на розгляд Протоколом передачі раніше визначеному складу суду, за результатами якого матеріали справи передано на розгляд судді Жданкіній Н.В.

Ухвалою суду від 30.03.2026 адміністративну справу №120/2707/25 прийнято до свого провадження.

Дослідивши всі обставини та матеріали справи, з урахуванням поданих сторонами письмових пояснень, а також тривалості строку перебування справи в провадженні іншого судді, суд дійшов висновку, що дану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до загального провадження.

Ухвалою від 07.09.2026 вирішено розгляд справи №120/2707/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.10.2026.

24.09.2026 від представниці відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представниця відповідача зазначила, що прокурор не має визначених законом підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави про зобов`язання органу місцевого самоврядування та комунального підприємства привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням. Посилаючись на положення статті 53 КАС України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 02.07.2025 у справі №120/17511/23 та від 09.06.2026 у справі №120/267/25, представниця відповідача наголосила, що повноваження ДСНС щодо звернення до адміністративного суду обмежені вимогами про застосування заходів реагування, а право на пред`явлення позовів зобов`язального характеру щодо приведення захисних споруд у стан готовності законом не передбачено. Вважаючи, що підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі відсутні, а позов подано особою, яка не має права на його підписання, представниця відповідача просила залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.

13.10.2026 від представника позивача отримано заперечення на клопотання Вінницької міської ради про залишення позовної заяви без розгляду, у яких він зазначив, що прокурор належним чином обґрунтував підстави звернення до суду в інтересах держави як самостійний позивач, оскільки органи ДСНС не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовами зобов`язального характеру про приведення захисних споруд цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням. Посилаючись на частину п`яту статті 53 КАС України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 10.12.2025 у справі №296/704/21, представник позивача наголосив, що відсутність у відповідного органу владних повноважень на звернення до суду з конкретними позовними вимогами не позбавляє прокурора права самостійно захищати інтереси держави. Також зазначив, що заявлений позов спрямований на захист життя і здоров`я населення та забезпечення належного функціонування захисних споруд цивільного захисту, а застосування інших заходів реагування не забезпечить ефективного захисту відповідних інтересів. З огляду на викладене представник позивача просив відмовити в задоволенні клопотання Вінницької міської ради про залишення позову без розгляду та продовжити розгляд справи в загальному порядку.

Надаючи правову оцінку поданому представницею відповідача клопотанню про залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною п`ятою статті 53 КАС України встановлено, що у разі відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналогічні положення закріплено у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, або в разі відсутності такого органу.

Отже, представництво прокурором інтересів держави в суді має субсидіарний характер та допускається за наявності передбачених законом підстав. Саме лише посилання на порушення інтересів держави не є достатнім для звернення прокурора до суду: він повинен обґрунтувати наявність відповідних підстав, а суд перевірити їх під час вирішення питання про можливість здійснення такого представництва.

Водночас у цій справі визначальним є питання не лише наявності у Державної служби України з надзвичайних ситуацій повноважень щодо контролю за станом захисних споруд цивільного захисту, а й наявності в прокурора права самостійно звертатися до суду з позовом зобов`язального характеру про приведення такої споруди у стан готовності до використання за призначенням.

Згідно з частиною четвертою статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звертатися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, наділений, зокрема, повноваженнями звертатися до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення перевірок, а також щодо застосування визначених законом заходів реагування у разі виявлення порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом із тим наведене законодавче регулювання не передбачає повноважень органів ДСНС на звернення до адміністративного суду з окремим позовом про зобов`язання органу місцевого самоврядування чи балансоутримувача привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.07.2025 у справі №120/17511/23, від 16.07.2025 у справі №120/12423/23 та від 24.07.2025 у справі №120/11541/23, відповідно до яких звернення з позовом про зобов`язання привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності не належить до передбачених законом форм реагування на порушення у сфері цивільного захисту.

При цьому суд бере до уваги, що у постанові від 09.06.2026 у справі №120/267/25 Верховний Суд розглянув питання наявності у прокурора права на звернення до адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами до органу місцевого самоврядування та комунальної установи щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням.

Отже, посилання представника позивача на те, що відсутність у ДСНС повноважень на пред`явлення позову відповідного змісту сама собою наділяє прокурора правом звернутися до суду як самостійного позивача, не може бути прийняте судом без урахування наведених висновків Верховного Суду щодо правового регулювання спірних правовідносин.

Суд також враховує, що посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2025 у справі №296/704/21 не спростовує необхідності перевірки наявності законодавчих підстав для звернення прокурора саме з обраним способом судового захисту. Зазначена постанова стосується визначення належного позивача та можливості самостійного звернення прокурора в інтересах держави за конкретних обставин тієї справи, однак не встановлює універсального права прокурора пред`являти будь-які позови, якщо відповідний орган не наділений правом звернення до суду з аналогічними вимогами.

Відтак, сам факт відсутності у ДСНС повноважень на звернення до суду з позовом зобов`язального характеру не є достатньою підставою для висновку про наявність у прокурора права на пред`явлення такого позову. Інше тлумачення фактично означало б надання прокурору повноважень на використання способу судового захисту, не передбаченого законодавством для відповідної категорії спорів.

При цьому суд не ставить під сумнів суспільну значущість забезпечення належного стану захисних споруд цивільного захисту та необхідність захисту життя і здоров`я населення. Однак важливість порушеного питання не звільняє прокурора від обов`язку дотримуватися визначених Конституцією України та законом меж представницьких повноважень.

Доводи представника позивача про обмеження заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану також не змінюють правової природи заявлених вимог та не створюють самостійної законодавчої підстави для звернення прокурора до суду з позовом обраного змісту.

Окремо суд звертає увагу, що наведений висновок Верховного Суду у справі №120/267/25 є особливо релевантним для вирішення цього процесуального питання, оскільки позов у зазначеній справі також подано заступником керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до органу місцевого самоврядування та комунальної установи з вимогами про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності. Верховний Суд постановою від 09.06.2026 залишив без змін судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду, погодившись із відсутністю законодавчих підстав для звернення прокурора з таким позовом.

Верховний Суд також зазначив, що припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану не свідчить про відсутність органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та не наділяє прокурора додатковими повноваженнями, не передбаченими законом.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що доводи представника позивача, викладені в запереченнях від 13.10.2026, не спростовують аргументів представниці відповідача щодо відсутності правових підстав для звернення прокурора до суду з відповідними позовними вимогами.

При цьому суд враховує, що провадження у справі відкрито ухвалою від 05.03.2025, а питання про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором порушено після відкриття провадження.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в разі встановлення відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження позовну заяву слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 30.10.2025 у справі №120/13258/23.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За встановлених обставин суд вважає, що позовна заява заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави подана за відсутності належних законодавчих підстав для звернення прокурора до суду з обраним способом захисту, що зумовлює наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Суд наголошує, що залишення позовної заяви без розгляду з наведених процесуальних підстав не є вирішенням спору по суті та не свідчить про відсутність обов`язку відповідальних суб`єктів забезпечувати належне утримання захисних споруд цивільного захисту.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

Клопотання представниці Вінницької міської ради про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративний позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, що подана в інтересах держави до Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано: 16.10.2026

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна