Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 369/16281/26
Провадження №6/369/826/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
за участю:
приватного виконавця Голяченка І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 , стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Градолія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС»,
ВСТАНОВИВ:
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржниці ОСОБА_1 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій з виявлення, опису та арешту належного боржниці майна для забезпечення виконання судових рішень.
В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що на його виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 67788016, до складу якого входять
- виконавче провадження № 67786004 з примусового виконання виконавчого листа
№ 757/11081/19-ц, виданого 21 жовтня 2021 року Печерським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Градолія» витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн;
- виконавче провадження № 67784554 з примусового виконання виконавчого листа
№ 757/11081/19-ц, виданого 21 жовтня 2021 року Печерським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Градолія» витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн;
- виконавче провадження № 80661169 з примусового виконання виконавчого листа
№ 369/16076/23, виданого 31 жовтня 2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС», заборгованості за кредитним договором у розмірі 856 365,27 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 751 710,34 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 104 654,93 грн, а також судового збору в розмірі 12 845,48 грн.
Як убачається з подання, виконавчі провадження № 67786004 та № 67784554 відкрито 06 грудня 2021 року на підставі заяв стягувача ТОВ «Група компаній «Градолія». Того ж дня приватним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржниці основної винагороди приватного виконавця, визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт коштів та майна боржниці, а зазначені виконавчі провадження об`єднано у зведене виконавче провадження № 67788016.
З метою встановлення майнового стану боржниці приватним виконавцем неодноразово направлялися запити до банківських установ, органів Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України та інших компетентних органів щодо наявності відкритих банківських рахунків, джерел доходів, отримання пенсії, працевлаштування, зареєстрованих транспортних засобів та іншого майна.
За результатами отриманих відповідей встановлено, що боржниця має відкриті банківські рахунки, однак коштів на них недостатньо для виконання постанов про стягнення. Відомості про джерела отримання доходів у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутні.
За інформацією Пенсійного фонду України, дані про отримання боржницею доходу відсутні. Згідно з відповідями МВС України за ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби не значаться.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області за боржницею не зареєстровано земельних ділянок. Також, згідно з відповідями уповноважених органів, за нею не зареєстровано сільськогосподарської техніки, самохідних машин та інших механізмів, щодо яких здійснюється відповідний облік.
Водночас із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному виконавцю стало відомо про наявність квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці. За даними, наведеними в поданні, іпотекодержателем за договором іпотеки № 2635 від 13 вересня 2007 року є ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС».
Крім того, на запит приватного виконавця Виконавчий комітет Вишневої міської ради повідомив, що за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02 квітня 2026 року до офісу приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» про примусове виконання виконавчого листа
№ 369/16076/23, виданого 31 жовтня 2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області. Того ж дня приватним виконавцем відкрито виконавче провадження
№ 80661169, винесено постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів боржниці. У подальшому зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 67788016.
Постанову про відкриття виконавчого провадження № 80661169 було направлено боржниці рекомендованим поштовим відправленням від 03 квітня 2026 року за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення не вручено адресату у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.
08 квітня 2026 року приватним виконавцем направлено ОСОБА_1 виклик про необхідність з`явитися 17 квітня 2026 року до офісу приватного виконавця для вирішення питання щодо сплати заборгованості або надання документів, які підтверджують її сплату. Зазначений виклик було направлено рекомендованими поштовими відправленнями за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а також за встановленою під час виконавчого провадження адресою. Однак у визначений час боржниця до офісу приватного виконавця не з`явилася, вимог виконавця не виконала, про що складено відповідний акт.
З метою встановлення інших можливих активів боржниці приватним виконавцем також направлялися запити до Вишневої державної нотаріальної контори Київської області щодо наявності спадкових справ, у яких ОСОБА_1 могла б бути спадкоємцем, та прийняття нею спадщини. Станом на дату подання відповідь на цей запит не надійшла.
Крім того, приватним виконавцем направлено запити до Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України щодо оформлених на ім`я боржниці паспортів для виїзду за кордон та перетину нею державного кордону. За наданою інформацією, на ім`я ОСОБА_1 оформлено паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а за відомостями Державної прикордонної служби України вона 05 березня 2022 року виїхала за межі України, 02 листопада 2023 року в`їхала на територію України та 15 листопада 2023 року знову виїхала за її межі.
01 червня 2026 року приватним виконавцем сформовано вимогу до ОСОБА_1 про необхідність забезпечити 08 червня 2026 року о 11 год 00 хв безперешкодний доступ до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржниці.
Цього ж дня приватний виконавець здійснив виїзд за вказаною адресою, однак двері квартири ніхто не відчинив, у зв`язку із чим провести заплановані виконавчі дії та забезпечити доступ до приміщення не вдалося.
За результатами виїзду за адресою було залишено виклик-вимогу про необхідність явки та присутності боржниці 08 червня 2026 року о 11 год 00 хв для забезпечення доступу до квартири та проведення виконавчих дій.
08 червня 2026 року приватний виконавець повторно здійснив вихід за адресою місцезнаходження квартири з метою перевірки майнового стану боржниці, виявлення, опису та арешту її майна. Однак боржницю за вказаною адресою не виявлено, двері квартири ніхто не відчинив, унаслідок чого провести заплановані виконавчі дії було неможливо, що підтверджується актом приватного виконавця від 08 червня 2026 року.
Як зазначено в поданні, виклик від 08 квітня 2026 року та вимогу від 01 червня 2026 року приватний виконавець також направив на електронну адресу боржниці. У відповідь ОСОБА_1 повідомила, що перебуває за кордоном та не планує повертатися на територію України.
Посилаючись на наведені обставини, приватний виконавець зазначає, що вжиті ним заходи з установлення майнового стану боржниці та виявлення коштів, доходів і майна, на які може бути звернено стягнення, не дали змоги забезпечити виконання судових рішень. При цьому доступ до квартири за місцем реєстрації боржниці, де потенційно може перебувати належне їй рухоме майно, відсутній, а проведення виконавчих дій з його виявлення, опису та арешту без доступу до житла є неможливим.
У зв`язку з цим приватний виконавець вважає, що добровільне забезпечення доступу до житла не відбулося, а подальше проведення виконавчих дій потребує застосування передбаченого законом механізму примусового проникнення до житла.
З огляду на викладене просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження № 67788016, спрямованих на виявлення, опис та арешт належного боржниці майна для забезпечення виконання зазначених виконавчих документів.
У судовому засіданні приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. підтримав заявлене подання з підстав, зазначених у ньому, просив його задовольнити.
Розглянувши подання про примусове проникнення до житла боржника, та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною 1 ст. 439 ЦПК України, якою унормоване вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Отже, наведені законодавчі норми передбачають можливість примусового проникнення до житла боржника - фізичної особи, при виконанні судових рішень, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла такого боржника. Державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
При цьому, наведені положення також свідчать про те, що законодавець передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
При цьому суд враховує, що примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.
У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Як зазначено у статті 30 Конституції України, статті 311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича перебуває зведене виконавче провадження № 67788016, до складу якого входять виконавче провадження № 67786004 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Група компаній «Градолія» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, виконавче провадження № 67784554 про стягнення на користь того самого стягувача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також виконавче провадження № 80661169 про стягнення на користь ТОВ «ФК «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором у розмірі 856 365,27 грн, з яких 751 710,34 грн - заборгованість за основним боргом, 104 654,93 грн - заборгованість за процентами, а також судового збору в розмірі 12 845,48 грн.
Виконавчі провадження № 67786004 та № 67784554 відкрито 06 грудня 2021 року та того самого дня об`єднано у зведене виконавче провадження.
У межах виконавчого провадження приватним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішень, зокрема направлялися запити до банківських установ, податкових органів, Пенсійного фонду України, органів МВС, реєстрів речових прав та інших установ щодо встановлення майна й доходів боржника, а також виносилися постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, визначення мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів і майна боржника.
За результатами проведених перевірок встановлено наявність у боржника банківських рахунків, однак коштів, достатніх для погашення заборгованості, не виявлено. Відомості про отримання ОСОБА_1 доходів, зареєстровані за нею транспортні засоби, земельні ділянки та сільськогосподарську чи іншу техніку відсутні.
Згідно з відомостями, отриманими від органу місцевого самоврядування, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначена квартира перебуває в іпотеці на підставі іпотечного договору № 2635 від 13 вересня 2007 року; іпотекодержателем, за доводами подання, є ТОВ «ФК «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС».
02 квітня 2026 року відкрито виконавче провадження № 80661169, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження. Постанову про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику поштовим відправленням, яке повернулося неврученим у зв`язку із закінченням строку зберігання. 08 квітня 2026 року приватний виконавець викликав боржника до свого офісу на 17 квітня 2026 року для сплати заборгованості або надання документів на підтвердження її погашення. Боржник за викликом не з`явилася, про що складено відповідний акт.
Крім того, приватним виконавцем направлялися запити щодо можливого прийняття боржником спадщини, а також до органів Державної міграційної служби України та Державної прикордонної служби України.
За отриманими відомостями, боржник має закордонні паспорти та виїжджала за межі України 05 березня 2022 року, в`їхала в Україну 02 листопада 2023 року, а 15 листопада 2023 року знову виїхала за її межі.
З метою виявлення, опису й арешту майна боржника приватний виконавець 01 червня 2026 року здійснив вихід за адресою вказаної квартири, однак двері ніхто не відчинив. Боржнику було залишено вимогу про надання доступу до житла 08 червня 2026 року об 11 год 00 хв для проведення виконавчих дій.
Під час повторного виходу у визначені дату та час боржник за адресою була відсутня, двері квартири ніхто не відчинив, про що складено відповідний акт. Як зазначає приватний виконавець, вимоги та повідомлення надсилалися боржнику також електронною поштою, у відповідь на що вона повідомила про перебування за кордоном і відсутність наміру повертатися в Україну.
Посилаючись на відсутність відомостей про інше майно та доходи боржника, неможливість доступу до квартири для виявлення належного їй майна, приватний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення до зазначеного житла з метою проведення виконавчих дій, спрямованих на виявлення, опис та арешт майна боржника.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання судового рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення для проведення опису й арешту майна, а й наявність обставин, які свідчать про перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Із актів приватного виконавця від 01 та 08 червня 2026 року вбачається, що під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 , доступу до квартири надано не було, двері ніхто не відчинив, у зв`язку з чим приватний виконавець не зміг провести виконавчі дії, передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», щодо виявлення, опису та арешту майна боржника.
Отже, з урахуванням тривалого невиконання судових рішень, значного розміру заборгованості, вжиття приватним виконавцем передбачених законом заходів для встановлення майнового стану боржниці, відсутності достатніх коштів та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, а також неможливості провести виконавчі дії у зв`язку з ненаданням доступу до квартири під час виїздів 01 та 08 червня 2026 року, суд дійшов висновку, що примусове проникнення до житла є необхідним для забезпечення реального виконання судових рішень.
Суд ураховує, що приватний виконавець попередньо вживав заходів для отримання добровільного доступу до квартири, однак провести огляд приміщення, виявити належне боржниці майно, здійснити його опис та арешт не зміг.
За таких обставин подальше виконання судових рішень без надання доступу до житла істотно ускладнюється, а примусове проникнення є заходом, спрямованим на забезпечення виконання судових рішень, а не на безпідставне обмеження права на недоторканність житла.
З огляду на викладене, оцінивши доводи подання та надані матеріали в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження»,ст.ст.3,4,12,13,76-81,259,263-265,268,273,352-355, 439 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - ОСОБА_1 - задовольнити.
Надати дозвіл на примусове проникнення приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Голяченку Івану Павловичу до житла боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій у межах виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів:
№ 757/11081/19-ц, виданого 21 жовтня 2021 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн на користь ТОВ «Група компаній «Градолія»;
№ 757/11081/19-ц, виданого 21 жовтня 2021 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн на користь ТОВ «Група компаній «Градолія»;
№ 369/16076/23, виданого 31 жовтня 2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 856 365 грн 27 коп. та судового збору в розмірі 12 845 грн 48 коп. на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» як правонаступника стягувача АТ «Райффайзен Банк».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК
Судебное решение № 140670008, Києво-Святошинський районний суд Київської області было принято 14.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 369/16281/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: