Решение № 140669961, 16.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18052/25

Провадження № 2/369/6528/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ", третя особа: Ліквідаційна комісія Комунального некомерційного підприємства "Психіатрична лікарня міста Маріуполь", про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ», третя особа: Ліквідаційна комісія Комунального некомерційного підприємства "Психіатрична лікарня міста Маріуполь" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 липня 2023 року позивач був прийнятий на роботу в КНП "Психіатрична лікарня м. Маріуполь" на посаду лікаря психіатра дільничного дорослого до диспансерного психоневрологічного відділення. З 19 липня 2023 року переведений на посаду завідувача відділення, лікаря психіатра загальнопсихіатричного відділення змішаного з денним перебуванням.

КНП "Психіатрична лікарня м. Маріуполь" реорганізовано шляхом приєднання до КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ" на підставі розпорядження голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 14 лютого 2025 року №113/5-25 "Про реорганізацію КНП ""Психіатрична лікарня міста Маріуполь" шляхом приєднання до КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ".

14.05.2025 року на підставі наказу (розпорядження) голови комісії з реорганізації про припинення трудового договору (контракту) № 85-к від 07 травня 2025 року позивача було звільнено з KHП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь», у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни існуючих умов праці, п.6 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до зазначеного наказу роботодавець повинен був виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та грошову компенсацію за 15 календарних днів за невикористану додаткову відпустку за період роботи з 15.07.2024 23.02.2025.

Однак, в день звільнення 14 травня 2025 року відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані йому суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, в порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Належні позивачу при звільненні суми середньомісячної заробітної плати та компенсації за невикористану додаткову відпустку були виплачені 08 липня 2025 року, із затримкою в 54 календарних дні, з яких 46 робочих днів.

Відповідно до довідки №15 від 24.06.2025 року КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ" середньоденна заробітна плата позивача складає 780 грн 43 коп.

11 липня 2025 року позивач звернувся до відповідача з питання виплати йому середнього заробітку за весь час затримки, саме з 14 травня 2025 року по 08 липня 2025 року, враховуючи розмір його середньоденної плати 780 грн 43 коп. Однак дані вимоги задоволені не були та відповіді на запит не отримано.

На підставі наведеного позивач просив суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ" на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 14 травня 2025 року по 08 липня 2025 року в сумі 35 899 грн 78 коп.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача 04.11.2025 року надав відзив на позовну заяву, в якому виклав заперечення проти позову, згідно яких зазначив, що на виконання розпорядження голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації 14.02.2025 №113/5-25 «Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Маріуполь» та Комунального некомерційного підприємства «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» Комунальне некомерційне підприємство «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» розпочалось припинення юридичної особи Комунальне некомерційне підприємство «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» шляхом реорганізації у юридичну особу публічного права.

29.04.2025 була направлена заявка на виділення коштів до Донецької обласної державної адміністрації на погашення виплат при звільнені працівникам КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь».

Також було повідомлено про ситуацію, яка склалась в Донецькому регіоні, а саме систематичні обстріли цивільного населення військами рф, близькість фронту, що призводить до відтермінування строків виділення коштів.

Відповідач фактично здійснив такий розрахунок 08.07.2025, тобто виконав грошове зобов`язання, яке у нього виникло з простроченням.

Також зазначив, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, що призводить до покладення на Державний бюджет України надмірного фінансового тягара.

Разом з тим, відповідач є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, підпорядкованим Департаменту охорони здоров`я Донецької області, тому не має правових повноважень самостійно виплачувати суми без погодження з Міністерством охорони здоров`я України. Виплати проводяться через Департамент охорони здоров`я Донецької області у межах затвердженого кошторису, тому видати, які непередбачені кошторисом, не можуть проводитись органами казначейства. Отже, затримка у виплаті була об`єктивною через необхідність погодження та очікування фінансування.

Відповідач діяв в межах необхідних процедур, без умисної затримки виплат. Причини затримки мають об`єктивний характер - відсутність коштів, погоджень. Отже, вина роботодавця відсутня, що є обов`язковою умовою для відповідальності за ст. 117 КЗпП.

Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивачем було подано відповідь на відзив, у якому позивач зазначив, що ті обставини, що фінансування КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» здійснюється з місцевого бюджету, відсутність можливості своєчасно отримати кошти для проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з тим, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з копії трудової книжки відповідно до наказу №75-к від 13.07.2023 позивач був прийнятий на роботу в комунальне некомерційне підприємство «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» на посаду на посаду лікаря психіатра дільничного дорослого до диспансерного психоневрологічного відділення.

З 19 липня 2023 року переведений на посаду завідувача відділення, лікаря психіатра загальнопсихіатричного відділення змішаного з денним перебуванням.

КНП "Психіатрична лікарня м. Маріуполь" реорганізовано шляхом приєднання до КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ" на підставі розпорядження голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 14 лютого 2025 року №113/5-25 "Про реорганізацію КНП ""Психіатрична лікарня міста Маріуполь" шляхом приєднання до КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ".

14.05.2025 року на підставі наказу (розпорядження) голови комісії з реорганізації про припинення трудового договору (контракту) № 85-к від 07 травня 2025 року позивача було звільнено з KHП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь», у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни існуючих умов праці, п.6 ст.36 КЗпП України.

02.06.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки.

13.06.2025 відповідач відповів, що у разі реорганізації комунальних некомерційних підприємств фінансування здійснюється з місцевого бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів, затвердженого місцевою радою, і головою ліквідаційної комісії КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь», 29.04.2025 була направлена заявка на виділення коштів до Донецької обласної державної адміністрації на погашення виплат при звільнені працівникам КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь».

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України (в редакції, чинній на момент звільнення позивачки) роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом встановлено, що відповідач є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, підпорядкованим Департаменту охорони здоров`я Донецької області, та фінансується з Державного бюджету України.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності його умисної вини у затримці розрахунку, суд зважає на специфіку фінансово-правового статусу установи та імперативні обмеження бюджетного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі виключно в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Суд враховує, що відповідач не має правових повноважень самостійно виплачувати суми, не передбачені кошторисом, без погодження з Міністерством охорони здоров`я України та затвердження відповідних лімітів вищестоящим органом Департаментом охорони здоров`я Донецької області.

Матеріалами справи, зокрема копією листування з Департаментом від 29.04.2025 підтверджують, що відповідач вживав усіх залежних від нього заходів для отримання фінансування. Затримка у виплаті мала об`єктивний характер і була зумовлена тривалою процедурою погодження видатків органу Державної казначейської служби України в умовах правового режиму воєнного стану, що свідчить про відсутність умислу чи суб`єктивної злісної вини з боку роботодавця.

Разом з тим, сталий правовий висновок Верховного Суду визначає, що сама по собі відсутність бюджетного фінансування не є форс-мажорною обставиною і не може бути підставою для повного звільнення боржника від виконання зобов`язання перед працівником. Повний розрахунок при звільненні є гарантованим конституційним правом особи.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню, суд беручи до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду зокрема, у постановах від 18.03.2020 у справі № 711/4010/18 та від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23, згідно з якою суд, виходячи з принципів розумності, справедливості, співмірності та пропорційності, має право зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Суд зазначає, що відповідальність за статтею 117 КЗпП України є компенсаційною, а не каральною. Задоволення вимог позивача у вигляді стягнення повної суми середнього заробітку за 6 місяців за наявності об`єктивних процедурних перешкод фінансування призведе до безпідставних та необґрунтованих витрат і покладе надмірний фінансовий тягар на Державний бюджет України та медичний заклад у прифронтовому регіоні.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Застосовуючи критерії співмірності та справедливості, суд звертається до практики ЄСПЛ: Принцип «справедливого балансу» інтересів та недопустимості надмірного тягаря. У рішенні у справі «Sporrong and Lonnroth v. Sweden» (Спорронг і Льоннрот проти Швеції) ЄСПЛ наголосив, що має бути забезпечено «справедливий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Цей баланс буде порушено, якщо на особу (або на державну установу, що діє в суспільних інтересах) буде покладено «надмірний і неспівмірний тягар» (an individual and excessive burden). Стягнення повної суми санкції за статтею 117 КЗпП з медичного закладу, який функціонує в умовах дефіциту та процедурних обмежень воєнного стану, покладе такий надмірний тягар на бюджетну систему. Принцип пропорційності та оцінка поведінки сторін. У рішенні у справі «East/West Alliance Limited v. Ukraine» (Іст/Вест Альянс Лімітед проти України) Суд підкреслив, що будь-яке втручання державного органу має відповідати принципу пропорційності. Крім того, у справі «Yvvon v. France» (Івон проти Франції) ЄСПЛ зазначав, що оцінюючи пропорційність майнового стягнення або санкції, суди повинні зважати на поведінку державних органів та об`єктивні процедурні терміни, які вони змушені виконувати за законом. Оскільки Відповідач діяв виключно в межах легітимних бюджетних процедур, не допущено елементу свавілля. Правова природа виплат та розумність строку. У рішенні у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» (Стран Грецькі Нафтопереробні Заводи та Стратіс Андреадіс проти Греції) ЄСПЛ зазначив, що державні кошти та майно потребують особливого захисту від необґрунтованого виснаження. Стягнення середнього заробітку за статтею 117 КЗпП є компенсаційним інструментом, а не каральним штрафом.

Враховуючи правовий статус відповідача, як розпорядника нижчого рівня, відсутність умисної вини роботодавця, а також співвідношення суми основної заборгованості та заявленого середнього заробітку, суд вважає за необхідне застосувати принципи розумності та співмірності та суттєво зменшити розмір виплати (середнього заробітку) до суми, яка б забезпечила справедливий баланс інтересів сторін.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог у сумі 20 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути 35 899 грн 78 коп. заробітку за період затримки, суд визнав доведеними вимоги у розмірі 20 000 грн, тобто задовольняє позовні вимоги на 55.7%. Отже, судовий збір і витрати на правову допомогу повинні бути компенсовані позивачу лише на 55.7%, тобто у розмірі 674 грн 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 23, 48, 119 Бюджетного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ", третя особа: Ліквідаційна комісія Комунального некомерційного підприємства "Психіатрична лікарня міста Маріуполь", про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ», на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 14 травня 2025 року по 08 липня 2025 року у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ», на користь ОСОБА_1 674 (шістсот сімдесят чотири) грн 60 коп. у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янськ", адреса: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Нарська, 16, код ЄДРПОУ: 01991122.

Інформація про третю особу: Ліквідаційна комісія Комунального некомерційного підприємства "Психіатрична лікарня міста Маріуполь", юридична адреса: Донецька обл., Покровський р-н, м. Покровськ, площа Незалежності, буд. 13, адреса надання послуг: м. Київ, вул. Чорнобильська, буд. 13Б, код ЄДРПОУ: 03096992.

Повний текст рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК