Постановление суда № 140668482, 15.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

15.10.2026 Справа № 756/10347/26

Справа № 756/10347/26

Провадження № 2-н/756/193/26

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 756/10347/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

у с т а н о в и в:

До суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана та підписана його представником ОСОБА_2., яка діє на підставі довіреності, про скасування судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 756/10347/26 (провадження № 2-н/756/193/26) про стягнення на користь ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 20 491 грн. 27 коп. та судового збору у розмірі 332 грн. 80 коп.

Разом з тим, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.07.2026 (провадження № 2-с/756/25/26) за заявою ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про скасування судового наказу, заяву задоволено, судовий наказ від 18.06.2026 у справі № 756/10347/26 скасовано та роз`яснено ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» право на звернення із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, питання про скасування зазначеного судового наказу вже вирішено судом.

Перевіривши зміст поданої заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктами 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У ч. 3 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Крім того, ч. 4 ст. 44 ЦПК України передбачено обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України передбачає, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому, суд зазначає, що ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі «Філіс проти Греції» (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 18.06.2026 у справі № 756/10347/26, тоді як це питання вже вирішено ухвалою суду від 27.07.2026, якою судовий наказ скасовано, а інших підстав або нових обставин заявник не навів, дійшов висновку про визнання заяви ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та її повернення заявнику.

Керуючись ст.ст. 44, 170, 171, 260, 261, 353 ЦПК України

у х в а л и в:

Визнати дії ОСОБА_1 щодо повторного подання заяви про скасування судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 756/10347/26 - зловживанням процесуальними правами.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 756/10347/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя