Постановление суда № 140667605, 13.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5101/26

провадження 1-кп/216/872/26

УХВАЛА

іменем України

13 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42026042080000034 від 01.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гейківка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, на час вчинення кримінального правопорушення працювала на посаді директора ТОВ «ФОРПАРТНЕРС», офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб не має, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

До суду надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно обвинуваченої, скарга адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого про зміну правової кваліфікації та клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив залишити без розгляду клопотання про накладення арешту на майно, позаяк останнє було відчужене обвинуваченою до звернення сторони обвинувачення до суду з даним клопотанням, одночасно з цим заперечував, щодо задоволення скарги клопотання про повернення обвинувального акта.

Обвинувачена підтримала заявлені захисником ОСОБА_6 скаргу та клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Пунктами 15, 16, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів та диспозитивність.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону, загальні засади кримінального провадження, враховуючи, що суд позбавлений можливості розглянути вимоги клопотання, які не підтримуються стороною, яка їх подала та прийняти рішення по суті заявлених вимог, беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про накладення арешту на майно залишити без розгляду.

Вирішуючи скаргу адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого про зміну правової кваліфікації суд виходить з наступного.

На підставі постанови слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 від 04.06.2026 змінено правову кваліфікацію у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026042080000034 від 01.04.2026 за ознаками ч. 1 ст. 367 КК України, перекваліфікувавши його на ч. 2 ст. 367 КК України.

Сторона захисту вважає, що у вказаній постанові неправильно встановлена майнова шкода, що впливає на кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України. Відтак вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не передбачені у ч. 1 вказаної статті не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Отже, підготовче провадження є стадією кримінального провадження, на якій суд встановлює наявність або відсутність достатніх правових та фактичних підстав для призначення справи до судового розгляду.

У скарзі сторона захисту у якості доказів незаконності постанови про зміну правової кваліфікації посилається, серед іншого, на різницю майнової шкоди, завданої діями обвинуваченої, яка зазначена слідчим у постанові та з огляду на зміст ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3366/25 від 07.11.2025 про затвердження мирової угоди між Криворізькою міською радою та ОСОБА_4 .

Разом з цим, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3366/25 від 07.11.2025 є доказом, що доводить винуватість ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, про що зазначено прокурором у клопотанні про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої.

З огляду на такі обставини та зважаючи на стадію кримінального провадження суд позбавлений можливості у повній мірі дослідити обставини на які посилається сторона захисту у скарзі, інакше це суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, адже оцінка доказів здійснюється судом на стадії судового розгляду.

Поряд з цим, суд зауважує, що єдиним процесуальним документом, що підлягає оцінці судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Суд перевіряє належність та відповідність саме обвинувального акта вимогам КПК України, а не процесуальні документи, які містяться у матеріалах кримінального провадження, які, до того ж, надаються до суду після проведення підготовчого судового засідання. Такі процесуальні документи не є та не можуть бути предметом судового контролю на стадії підготовчого судового засідання.

Таким чином суд відмовляє у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого про зміну правової кваліфікації.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта суд приходить до наступного висновку.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України).

Відповідно до ч. 2-3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (1); анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (2); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3-1); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора (4); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (5); обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання (6); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (7); підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими (7-1); розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) (8); розмір пропонованої винагороди викривачу (8-1); дату та місце його складення та затвердження (9). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Тобто, для прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.

При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, підставою для повернення обвинувального акта не може бути будь-яка його невідповідність вимогам цього Кодексу, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду. Отже, у кожному випадку суд має перевірити, чи створює певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України перешкоди для судового розгляду.

У клопотанні сторона захисту зазначає, що зі змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_4 слідує, що обвинувачення щодо неї є неконкретним (не деталізованим) та суперечливим, зокрема, не зазначено суму завданих збитків, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій, що є підставами для повернення обвинувального акта.

Разом з цим, питання про відповідність викладу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, а також узгодженість викладених обставин з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі оцінювати ці обставини або досліджувати докази на їх підтвердження чи спростування.

Судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Крім того, аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №753/25892/21, в якій зроблено висновок про те, що в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.

У затвердженому прокурором Криворізької Центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42026042080000034 від 01.04.2026 стосовно ОСОБА_4 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, визначені обов`язкові та кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також зазначено формулювання обвинувачення.

Положеннями статті 291 КПК України не передбачено автоматичного повернення обвинувального акта через не зазначення в ньому окремих обставин, якими на думку захисту, є відсутність деталізації сум завданих збитків. Такі обставини підлягають доказуванню відповідно до ст. 92 КПК України і обов`язок їх доказування покладається на прокурора.

Отже, підсумовуючи, суд дійшов висновку, що у клопотанні сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні №42026042080000034 від 01.04.2026, вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, судом не встановлено такої невідповідності під час розгляду поданих клопотань.

Водночас, під час підготовчого судового засідання встановлено, що кримінальне провадження підсудне даному суду і підстав для його закриття немає.

Від прокурора, обвинуваченої та її захисників інших клопотань про здійснення виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, вчинення інших дій, не надійшло.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 372, 376 КПК України суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно залишити без розгляду.

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 про зміну правової кваліфікації від 04.06.2026 відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Великого Кобзаря, будинок №12, 5-ий поверх, зал судових засідань №4, о 11 годині 00 хвилин, 26 жовтня 2026 року.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Доручити представникам уповноваженого органу з питань пробації в порядку визначеному законодавством, у строк до 26 жовтня 2026 року, скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9