Решение № 140666952, 15.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1530/26

2/0187/886/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

27.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник позивача Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий Центр» Мохир Ярослав Вікторович із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначено, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 17.03.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 17.03.2024-100000850. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 17.03.2024, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 17.03.2024-100000850 від 17.03.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 17.03.2024; Сума Кредиту: 4000 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 62 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 17.05.2024. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21XX-XXXX-8770.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 9780 грн., що складається з: Тіла кредиту - 4000 грн. Процентів - 5580 грн. Неустойки - 200 грн.

За наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 17.03.2024-100000850 від 17.03.2024 у розмірі 9780 гривень; судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150,00 грн; проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно наявного поштового повідомлення ухвала суду не була вручена відповідачу та повернулась до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну збергінання».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 17.03.2024 року відповідач ОСОБА_1 , погодив пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти) №17.03.2024-100000850 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ) в електронному вигляді, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором E474.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту 4000,00 грн., строк, на який надається Кредит - 62 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 17.05.2024 (п.2-4 заявки кредитного договору).

Відповідно до п.7 процентна ставка"Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 31 днів з дня отримання чергового Траншу включно.

Відповідно до п.8 процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ".

Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4731-21XX-XXXX-8770..

Відповідно до п.14 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 49999.98%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 9580 грн. 00 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 5580 грн. 00 коп.

Пунктом 15 договоору передбачена неустойка: неустойка: 100 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Вказані вище умови (пропозиція про укладення кредитного договору, заявка кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, інформаційне повідомлення позичальника), підписані одноразовим ідентифікатором E474.

Факт Отримання кредитних коштів підтверджується квитанцією в платіжній системі Liqpay, з якої вбачається перехаування коштів в сумі 4000,00 грн., 17.03.2024 через банк еквайр АТ КБ ПриватБанк на платіжну карту № НОМЕР_1 VISA призначення платіжної операції: «Видача за договором №17.03.2024-100000850».

Відповідно до зазначеної квитанції про перерахування коштів, номер платіжного інструменту співпадає з номером платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі.

Відповідно до довідки розрахунку за кредитним договором 17.03.2024-100000850 від 17.03.2024 року, наданої ТОВ "Споживчий центр", заборгованість ОСОБА_1 , станом на 07.07.2026 становить 9 780.00 грн., що складається з: тіла кредиту 4 000.00 грн.; процентів 5580,00 грн.; штрафів 200.00 грн.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Суд повно і всебічно дослідивши наявні докази у справі, прийшов до висновку, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Суду не надано доказів належного виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором 17.03.2024-100000850 від 17.03.2024 року.

У зв`язку з викладеним, суд вважає доведеним, не виконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4000,00 грн.

Здійснивши перевірку правильності наданого позивачем розрахунку, зокрема нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (23.12.2023), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи, з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи, на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Разом з тим, суд зауважує, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснено кредитором, виходячи із денної процентної ставки 2,00% в день за період з 17.03.2024 по 16.04.2024 (31 день), та з 17.04.2024 по 17.05.2024 (31 день) виходячи із денної процентної ставки 2,5% в день

Враховуючи викладене є всі підстави вважати, що розмір заборгованості по процентам визначений кредитором, всього в розмірі 5580,00 грн., не відповідають чинним нормам Закону.

Тому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5580,00 грн процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 4460,00 грн, згідно з наступним розрахунком:

за період 17.03.2024 по 22.04.2024: 4000 грн х 2,00% х 37 днів = 2960,00 грн,

за період з 23.04.2024 по 17.05.2024: 4000 грн х 1,5% х 25 днів = 1500,00 грн,

2960,00 грн + 1500,00 грн =4460,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає частковому задоволенню в сумі 4460,00 грн, згідно з розрахунком суду.

Щодо нарахування штрафів,неустойки суд приходить до таких висновків.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з розрахунком заборгованості штраф нараховано за період з 16 травня 2024 року по 17 травня 2024 року, а його загальний розмір становить 200,00 грн.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дію якого в подальшому неодноразово продовжено, і на час ухвалення цього рішення воєнний стан в Україні є чинним.

Разом із тим, прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором виникло у травні 2024 року, тобто увесь період, за який Позивач нарахував штрафи, повністю охоплюється дією зазначеного мораторію. Відтак Відповідач як позичальник за кредитним договором звільнений від обов`язку сплати пені за таке прострочення в силу прямої вказівки закону, а нараховані штрафи підлягали списанню Позивачем як кредитодавцем. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеними у постановах від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24)..

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною чинною нормою, яка не скасовувалася та не зупинялася і не містить обмежень ані щодо дати укладення кредитного договору, ані щодо статусу позичальника, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин незалежно від меж дії пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки, пені та штрафів.

З огляду на викладене у стягненні пені, неустойки, штрафу, в розмірі 200,00 грн слід відмовити.

Отже, позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем надано копію платіжної інструкції № СЦ00123189 від 09.07.2026 про сплату судового збору в розмірі 2662,40 гн., та копію квитанції № 2145789 від 08.07.2026 про сплату поштових витрат повязаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120.18 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення витрати на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 150,00 грн, однак згідно з наданою квитанцією фактичний розмір таких витрат становить 120,18 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених витрат на поштове відправлення в розмірі 120,18 грн, що підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог, в іншій частині заявлених вимог щодо відшкодування таких витрат відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог 86,50 % (8460,00 грн * 100 / 9780,00 грн), а саме у розмірі 2406,93 грн (2782,58*86,50%).

Керуючись ст.ст.11,207, 525, 526, 530, 610,611, 625,626,628,638,639, 1050, 1054 ЦК Українист.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 274, 277, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 17.03.2024-100000850 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ) від 17.03.2024 року в розмірі 8460 (вісім тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок, що включає- 4000 гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту, 4460 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору та поштових витрат в загальному розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 93 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, банківські реквізити: МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 );

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.А. Караул