Постановление суда № 140666149, 13.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/12493/26

Провадження № 1-кс/204/2561/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Верхній Уфалей Челябинська область Російська Федерація, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

9 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУ СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000000345 від 19.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У ході досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до Конституції України - Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією. У порушення норм міжнародного права, приблизно о 05.00 годин 24.02.2022 підрозділи збройних сил та інших збройних формувань Російської Федерації (РФ) на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва РФ щодо розв`язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України. Представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), Гаазьких конвенцій 1907 року, IV Женевської конвенції 1949 року, спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних формувань Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. З метою відсічі військовій агресії РФ Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05.00 год. 24.02.2022, який було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною Радою України. Таким чином, у період з 05.30 год. 24.02.2022 по цей час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням рф військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України. Встановлено, що 19.07.2001 у місті Жовті Води Дніпропетровської області громадянином ОСОБА_7 одноособово створено та зареєстровано суб`єкт господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «КРІПТО» (код ЄДРПОУ 31330203), надалі - ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» зі статутним капіталом у розмірі 11 800 гривень та місцезнаходженням за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-1, а також визначено як директора вказаного підприємства - ОСОБА_5 . Відповідно до покладених на організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій ОСОБА_5 здійснює загальне керівництво діяльністю підприємства, визначає основні напрями його фінансово-господарської діяльності, представляє інтереси товариства перед контрагентами, банківськими установами, контролюючими органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, організовує роботу структурних підрозділів підприємства, укладає від імені товариства договори та інші правочини, забезпечує ведення зовнішньоекономічної діяльності, а також приймає остаточні управлінські рішення щодо виробництва, реалізації та експорту продукції власного виробництва. Установлено, що ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» є суб`єктом господарювання приватної форми власності, основним напрямом діяльності якого є розробка, виробництво, реалізація та технічне обслуговування спеціалізованих приладів для вимірювання витрат, рівня, тиску, фізико-хімічних характеристик рідин і газів, а також іншого обладнання дослідницького та промислового призначення. Підприємство має власну виробничу базу, матеріально-технічні ресурси, персонал та налагоджені господарські зв`язки із суб`єктами господарювання як на території України, так і за її межами. До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, тобто до 24.02.2022, ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» у встановленому законодавством порядку здійснювало зовнішньоекономічну діяльність, у тому числі постачання продукції власного виробництва на адресу підприємств, зареєстрованих на території Російської Федерації. Разом із тим, після початку 24.02.2022 повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, численних воєнних злочинів, руйнування об`єктів цивільної інфраструктури та загибелі громадян України, державою вжито комплекс невідкладних заходів, спрямованих на припинення будь-яких економічних, фінансових та торговельних відносин із державою-агресором. У зв`язку із введенням на всій території України правового режиму воєнного стану та необхідністю забезпечення національної безпеки України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України та іншими уповноваженими органами державної влади запроваджено систему спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, спрямованих на недопущення постачання товарів, робіт і послуг на користь держави-агресора та пов`язаних із нею суб`єктів господарювання. Так, постановою Кабінету Міністрів України №1076 від 27.09.2022, прийнятою на виконання вимог ч. 11 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», встановлено пряму та безумовну заборону на вивезення товарів за межі митної території України за зовнішньоекономічними договорами, якщо державою призначення або кінцевим отримувачем таких товарів є Російська Федерація чи пов`язані з нею суб`єкти господарювання. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1747 від 27.12.2022 державою додатково посилено механізми контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності та фактично унеможливлено експортні операції на користь резидентів Російської Федерації незалежно від використання транзитних держав, формальних посередників, афілійованих компаній або інших механізмів приховування реального кінцевого отримувача товарів. Однак, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО», достовірно знаючи про факт збройної агресії Російської Федерації проти України, усвідомлюючи зміст та обов`язковість зазначених законодавчих обмежень, розуміючи протиправність подальшого постачання продукції на користь суб`єктів господарювання держави-агресора, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою отримання прибутку від продовження співпраці з російськими підприємствами, прийняв рішення про збереження існуючих зв`язків та подальше постачання продукції власного виробництва кінцевим споживачам на території Російської Федерації. Таким чином, у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, спрямований на вчинення умисних дій, пов`язаних із наданням допомоги державі-агресору (пособництвом), з метою завдання шкоди Україні шляхом підготовки, організації та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також забезпечення діяльності суб`єктів господарювання Російської Федерації, які продовжували функціонувати в умовах збройної агресії проти України. Вказаний умисел охоплював усвідомлення ОСОБА_5 суспільно небезпечного характеру своїх дій, їх спрямованості на підтримку економічної спроможності держави-агресора, а також розуміння факту використання продукції українського виробництва у господарсько-виробничих процесах підприємств Російської Федерації. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 розробив та впровадив стійкий механізм обходу встановлених законодавством України заборон у сфері зовнішньоекономічної діяльності, який передбачав використання транзитного суб`єкта господарювання, зареєстрованого на території Республіки Казахстан, -ТОО «РЕММАШТОРГ» (ІПН 030240000369, Республіка Казахстан, м. Алмати). Зазначений суб`єкт господарювання використовувався як формальна посередницька структура, через яку здійснювалося документальне оформлення поставок продукції українського виробництва з фактичним приховуванням реального кінцевого отримувача, а також із забезпеченням імітації законності відповідних зовнішньоекономічних операцій. Фактичним кінцевим отримувачем поставленої продукції виступало підприємство ООО «ТИТАН» (ІПН 5027271102, Російська Федерація, Московська область, м. Дзержинський), яке входить до структури АО «ГК «Титан» та пов`язане із суб`єктами господарювання, що мають стратегічне значення для забезпечення діяльності підприємств військово-промислового комплексу Російської Федерації. Використання зазначеного транзитного механізму мало на меті створення видимості правомірності зовнішньоекономічних операцій, приховування справжнього маршруту переміщення товарів, маскування факту їх фактичного постачання до кінцевого отримувача на території Російської Федерації, а також уникнення контролю з боку уповноважених державних органів України та обходу встановлених законодавством заборон і обмежень. З метою реалізації вказаної протиправної схеми ОСОБА_5 організував виробництво продукції на виробничих потужностях ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО», забезпечив повний цикл її виготовлення, включаючи планування виробничого процесу, визначення номенклатури продукції, контроль за виконанням виробничих завдань, а також координацію дій відповідальних працівників підприємства. Після завершення процесу виготовлення продукції ОСОБА_5 забезпечив її підготовку до експорту, що включало оформлення необхідної зовнішньоекономічної, товаросупровідної та митної документації, визначення умов постачання, а також організацію подальшого відвантаження продукції за межі митної території України. Відвантаження продукції здійснювалося на адресу формально визначеного отримувача - ТОО «РЕММАШТОРГ» (ІПН 030240000369, Республіка Казахстан, м. Алмати), яке фактично використовувалося як транзитна структура з метою документального прикриття реального маршруту руху товарів та подальшого їх реекспорту до Російської Федерації. Зазначені зовнішньоекономічні операції оформлювалися та супроводжувалися митними деклараціями, поданими до митних органів України, зокрема: № UA110080/2023/002216 від 05.05.2023; № UA110080/2023/003205 від 29.06.2023; № UA110080/2023/533282 від 16.10.2023; № UA110080/2024/031859 від 30.04.2024; № UA110080/2024/034603 від 14.11.2024; № UA110080/2024/035150 від 18.12.2024.

Відповідно до відомостей, що містяться у зазначених митних деклараціях, товаросупровідних документах та матеріалах досудового розслідування, предметом експорту були прилади для вимірювання витрат, рівня та тиску рідин і газів українського виробництва, які виготовлялися на виробничих потужностях ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» та відвантажувалися як продукція власного виробництва.

Зокрема, у межах виконання відповідних зовнішньоекономічних контрактів встановлено наступні факти постачання продукції: 15.05.2023 здійснено постачання віскозиметрів АКВ-2ЖВ на загальну суму 1 350 доларів США; 16.01.2024 здійснено постачання віскозиметрів АКВ-2ЖВ на загальну суму 5 600 доларів США; 14.06.2024 здійснено постачання віскозиметрів АКВ-2ЖВ на загальну суму 6 695 доларів США, а також кріостатів КЕП-1ЖВ на суму 4 040 доларів США; 26.11.2024 здійснено постачання віскозиметрів АКВ-2ЖВ на загальну суму 7 018 доларів США, а також кріостатів КЕП-1ЖВ на суму 4 040 доларів США. Загальна вартість продукції, поставленої на адресу ТОО «РЕММАШТОРГ» (Республіка Казахстан) у межах зазначених зовнішньоекономічних операцій, становить 24 704 (двадцять чотири тисячі сімсот чотири) долари США. Надалі, у взаємодії з невстановленими на даний час посадовими особами ТОО «РЕММАШТОРГ» та в рамках реалізації організованого ОСОБА_5 механізму обходу встановлених законодавством України обмежень у сфері зовнішньоекономічної діяльності, забезпечено подальше переміщення та постачання отриманої продукції українського виробництва на адресу кінцевого отримувача - ООО «ТИТАН» (Російська Федерація). Вказані дії здійснювалися як складова єдиного злочинного плану, спрямованого на забезпечення безперервного ланцюга постачання продукції українського виробництва до суб`єктів господарювання держави-агресора шляхом використання транзитної ланки на території Республіки Казахстан та документального приховування фактичного кінцевого споживача. Зазначені поставки організовані та реалізовані за участю невстановлених на даний час посадових осіб ТОО «РЕММАШТОРГ», які діяли у взаємодії з вказаним механізмом та забезпечували подальше переміщення продукції до Російської Федерації з використанням формально легалізованих зовнішньоекономічних операцій. У межах реалізації зазначеного механізму до ООО «ТИТАН» здійснено поставки продукції українського виробництва, а саме: 28.06.2023 - віскозиметри АКВ-2ЖВ на суму 5 050,95 доларів США; 06.08.2024 - віскозиметри АКВ-2ЖВ на суму 5 433,76 доларів США; 27.11.2024 - віскозиметри АКВ-2ЖВ на суму 4 180 доларів США; 03.01.2025 - віскозиметри АКВ-2ЖВ на суму 4 594,62 долари США; 03.01.2025 - віскозиметри АКВ-2ЖВ на суму 4 594,62 долари США. Загальна вартість продукції, фактично поставленої до ООО «ТИТАН» у межах реалізації вказаної схеми, становить 23 853,95 (двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят три долари США 95 центів), що становить приблизно 1 002 784,28 грн. Зазначена передача фактично являла собою завершальну стадію реалізації організованого ОСОБА_5 механізму прихованого переміщення матеріальних ресурсів українського походження до суб`єкта господарювання держави-агресора, що забезпечило їх кінцеве надходження у фактичне володіння та розпорядження підприємства Російської Федерації і подальше використання у його виробничо-господарській діяльності. Реалізована ОСОБА_5 схема мала системний, послідовний та структурований характер і забезпечувала приховане вивезення продукції з території України з подальшим транзитним переміщенням через іноземні суб`єкти господарювання, а також її фактичне постачання кінцевому отримувачу на території Російської Федерації. Такий механізм був спрямований на створення багаторівневого ланцюга постачання, що унеможливлював встановлення прямого зв`язку між виробником продукції в Україні та кінцевим споживачем у державі-агресорі. У результаті вказаних дій забезпечено фактичну передачу матеріальних ресурсів представнику держави-агресора - ООО «ТИТАН» - на загальну суму 23 853,95 (двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят три долари США 95 центів), що створило умови для їх подальшого використання у господарській діяльності відповідного підприємства, отримання економічної вигоди, виконання виробничих та комерційних контрактів, а також опосередкованого зміцнення економічного потенціалу держави-агресора. Таким чином, директор ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, достовірно знаючи про запроваджені законодавством України заборони щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності на користь суб`єктів господарювання держави-агресора, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1076 від 27.09.2022, прийнятою на виконання вимог ч. 11 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також постановою Кабінету Міністрів України № 1747 від 27.12.2022, організував та забезпечив функціонування механізму прихованого постачання продукції українського виробництва до Російської Федерації через територію та суб`єкти господарювання Республіки Казахстан, тобто вчинив умисні дії, пов`язані з наданням допомоги державі-агресору (пособництвом), з метою завдання шкоди Україні шляхом організації та забезпечення постачання продукції ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» на адресу ООО «ТИТАН» (Російська Федерація), внаслідок чого до кінцевого отримувача на території держави-агресора фактично поставлено продукцію українського виробництва - віскозиметри АКВ-2ЖВ на загальну суму не менше 23 853,95 доларів США, що становить 1 002 784,27 грн., яке входить до структури АО «ГК «Титан» та пов`язане із суб`єктами господарювання, які мають стратегічне значення для забезпечення діяльності підприємств військово-промислового комплексу Російської Федерації.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю належних, допустимих та взаємопов`язаних доказів, зібраних у ході досудового розслідування відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 19.02.2026; протоколом огляду від 26.02.2026 російського інтернет-ресурсу, що містить відомості щодо діяльності підприємства ООО «ТИТАН»; протоколом огляду від 25.02.2026 російського інтернет-ресурсу, що містить відомості щодо оформлення декларації відповідності ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» стандартам Російської Федерації; протоколом огляду від 28.02.2026 казахського інтернет-ресурсу, що містить відомості щодо діяльності підприємства ТОО «РЕММАШТОРГ»; протоколом огляду від 27.02.2026, яким зафіксовано відомості щодо імпортно-експортної діяльності ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО», ООО «ТИТАН» та ТОО «РЕММАШТОРГ»; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.05.2026 щодо зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, яка передається громадянином України ОСОБА_5 , у тому числі з використанням електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

18.08.2026 року слідчим суддею Чечелівського районного суду м. Дніпра у кримінальному провадженні № 22026040000000345 від 19.02.2026 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 24.12.2026 року. 18.08.2026 року слідчим суддею Чечелівського районного суду м. Дніпра у кримінальному провадженні № 22026040000000345 від 19.02.2026 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16.10.2026 року включно.

Необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має значення для досудового розслідування, а також вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. При цьому, на думку слідчого, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , є недоцільним, оскільки обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема вчинення злочину проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства. Крім того, оцінюючи в сукупності викладене, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 . З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у пособництві державі-агресору шляхом організації та забезпечення постачання продукції ТОВ «Інженерна компанія «КРІПТО» на адресу ООО «ТИТАН» (Російська Федерація), внаслідок чого до кінцевого отримувача на території держави-агресора фактично поставлено продукцію українського виробництва на загальну суму не менше 23 853,95 доларів США, що еквівалентно 1 002 784,27 грн, яка входить до структури АО «ГК «Титан» та пов`язана із суб`єктами господарювання, що мають стратегічне значення для забезпечення діяльності підприємств військово-промислового комплексу Російської Федерації, а також враховуючи обставини здійснення інкримінованої протиправної діяльності, яка має характер дій в інтересах держави-агресора в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, що істотно підвищує суспільну небезпечність кримінального правопорушення, слідчий вважвє, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає цілям і завданням кримінального провадження. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики не доведені, просив суд врахувати похилий вік підозрюваного.

Крім того захисник зазначив, що направив до суду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , але зазначене клопотання було помилково передано судді ОСОБА_8 .. Відтак, захисник підозрюваного посить змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електроних засобів контролю або визначити розмір застави та долучити дане клопотання у письмовому вигляді.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , вислухавши клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що СУ Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000000345 від 19.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

24 червня 2026 року, в рамках кримінального провадження № 22026040000000345, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

25 червня 2026 року ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 22 серпня 2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року строк досудового розслідування кримінального провадження № 22026040000000345, продовжено до шести місяців, тобто до 24 грудня 2026 року.

18 серпня 2026 року ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра відносно ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 16 жовтня 2026 року, без визначення розміру застави.

У клопотанні слідчим та прокурором у судовому засіданні зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має значення для досудового розслідування, а також вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Однак, у судовому засіданні було належним чином підтверджено наявність ризиків передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має значення для досудового розслідування.

Заявлений ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме, що підозрюваний може вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, не був належним чином підтверджений у судовому засіданні.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Тому, з врахуванням всіх зазначених обставин та особистих даних особи підозрюваного, існують підстави вважати, що передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувались при застосування до підозрюваного запобіжного заходу, продовжують існувати й зараз.

Відтак, раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави повністю забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та є достатнім стримуючим фактором для запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу, слід зазначити наступне.

Як на підставу для звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу сторона захисту посилається на те, що стороною обвинувачення (слідчим) навмисно наразі не правильного кваліфіковано дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 111-2 КК України, яка є більш тяжкою, але не відповідає матеріалам кримінального провадження та не підтверджується. Крім того зазаначає, що ризики передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені та не підтверджені. Також просить суд врахувати належну процесуальну поведінку сторони захисту ОСОБА_5 , похилий вік підозрюваного, у разі перебування на цілодобовому домашньому арешті, можливість працевлаштуватися онлайн та мати заробіток, допомагати сім`ї, наявність постійного місця проживання, разом із сім`єю, а перебування під вартою, сторона захисту вважає недоцільним та взагалі не обґрунтованим стороною обвинувачення, яке ґрунтується лише на тяжкості статті КК України.

За змістом ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин провадження, зменшення встановлених ризиків.

Проте, всупереч вимогам ст. 201 КПК України, сторона захисту не зазначила жодних обставин, які б вказували на наявність підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 . Посилання захисника на недоведеність ризиків та не правильну кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 1 ст. 111-2 КК України, суд не бере до уваги, оскільки 18 серпня 2026 року під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 наявність зазначених ризиків була встановлена. Ухвала за результатами розгляду даного клопотання була залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2026 року.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень в яких він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має значення для досудового розслідування та те, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто до 11 грудня 2026 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 309-310, 369-372, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 11 грудня 2026 року без визначення застави.

Ухвалу направити до СУ ГУ СБ України в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1