Постановление суда № 140665880, 13.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5440/24

Провадження № 1-кс/202/7928/2026

УХВАЛА

Іменем України

13 жовтня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого на посаді комерційного директора ТОВ «Грінвей-Груп», одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , 2010 р.н., ОСОБА_7 , 2013 р.н., ОСОБА_8 , 2017 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 1 650 495,26 гривень.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на викладені у клопотання обставини та обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що повідомлення про підозру вручили ОСОБА_5 з порушенням порядку, а саме о 6:00 год. в місті Києві надано письмовий екземпляр повідомлення про підозру, який погоджено цього ж дня у місті Дніпрі, що є фізично неможливим. При цьому, пред`явлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою, оскільки відсутнє порушення профільного закону. За наведених в підозрі обставин, вбачається лише можливе порушення податкового законодавства. Також захисник вказала на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували необхідність утримання ОСОБА_5 під вартою. Додатково адвокат зазначила, що у підозрюваного є родина, троє дітей, він співпрацює зі слідством та не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду. З урахуванням наведеного, захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, а у разі його задоволення, визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у меншому, більш розумному, розмірі, ніж зазначений в клопотанні сторони обвинувачення.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та зазначив, що він має наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000001281 від 08 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

08 жовтня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку у великому розмірі, вчиненому під час воєнного стану.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з наступного.

При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч.5 ст.9 КПК), відповідно до якої (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, §175).

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, оскільки є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження (ст.368 КПК України).

При цьому, слідчий суддя зазначає, що наведені захисником посилання щодо порушення порядку вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, можуть предметом оскарження в порядку, визначеному пунктом 10 ч. 1 ст. ст. 303 КПК України, яким передбачено право сторони захисту оскаржити слідчому судді повідомлення про підозру.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має вищу освіту, працевлаштований на посаді комерційного директора ТОВ «Грінвей-Груп», код ЄРДПОУ 35507501, одружений, має на утриманні трьох неповнолітній дітей, має місце реєстрації та місце мешкання, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наявні у підозрюваного соціальні зв`язки, не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому, інкриміновані ОСОБА_5 обставини незаконного продажу товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку у великому розмірі, вказують про фінансову спроможність підозрюваного тривало забезпечувати себе під час ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що до теперішнього часу триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані свідків, а тому слідчий суддя доходить переконання, що ОСОБА_5 наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, шляхом погроз, шантажу або підкупу, незаконно впливати на них, схиляючи до надання неправдивих показань чи висновків, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_5 відомі дані інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що з урахуванням особи підозрюваного вказує на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на них, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 є раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері господарської діяльності, що виразилось у незаконному продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку у великому розмірі, вчиненому під час воєнного стану.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, корисливий й суспільно небезпечний характер таких дій, а також особу ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведене обґрунтовано вказує на можливістю вчиненні підозрюваним іншого кримінального правопорушення, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України слідчим суддею не встановлено.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання щодо можливості визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

У судовому засіданні прокурором обґрунтована виключність випадку, як того вимагає абз.4 ч.5 ст.182 КПК України, а тому слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що застава у межах зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків,

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного та дані про його особу, який є працевлаштованим, раніше не судимим, має дружину та трьох неповнолітніх дітей.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя також враховує обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за якими, в умовах воєнного стану, з метою отримання прибутку у великому розмірі, ОСОБА_5 здійснив незаконний продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги у вигляді 15 транспортних засобів на суму 1 650 495,26 гривень, а також на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який є корисливим злочином, тривалість можливої протиправної діяльності та кількість залучених до неї осіб.

Враховуючи викладене, слідчий суддя визначає ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень. На переконання слідчого судді, такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні.

Таким чином, клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 181, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 08 грудня 2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 08 грудня 2026 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені п.п. 2-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, окрім участі в слідчих та процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08 грудня 2026 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 14 годині 00 хвилин 15 жовтня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1