Решение № 140665044, 14.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1793/26

Провадження № 2/209/1844/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді Решетник Т.О., за участю секретаря Кіфарець А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПРАТ "СК "Арсенал Страхування", про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

31.03.2026 року представник позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 67581,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 7020,00 грн., та моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 100000,00 грн., та судовий збір у розмірі 4659,20 грн.

Позивач посилається на те, що 28.08.2025 року о 14 год.00 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Опель Астра» д.н. НОМЕР_2 , за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, перехрестя автодоріг від с.Куліші та автодороги Т0412, не переконалась в безпеці маневру, не виконала умови дорожнього знаку «поступися дорогою», що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Рено Меган» д.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження, а водій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.

18.09.2025 року постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області по справі №187/1449/25, ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850,00 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована ПрАТ «СК АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №229770547 від 03.06.2025, а цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПАТ «HACK «ОРАНТА», (поліс №226160539) страхова сума, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, складає 160 000, 00 грн., франшиза - 2500 грн.

27.10.2025р. ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування в межах передбаченого Полісом №226160539, ліміту

відповідальності, а саме: 157500 грн. (160000 страхова сума) 2500 (франшиза).

Однак, позивач не згодний із виплаченою йому сумою, оскільки йому було завдано значно більші матеріальні збитки, у зв`язку з чим він звернувся до експерта для проведення авто товарознавчої експертизи автомобіля Renault Megane Scenic 1.5 dCi, державний номер НОМЕР_3 , з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту даного автомобіля внаслідок його пошкодження 26.08.2025 року.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №ЕУ221025 від 28.10.2025 року встановлено вартість матеріальних збитків, у зв`язку з аварійними пошкодженнями 26 серпня 2025 року, автомобілю Renault Megane Scenic, державний номер НОМЕР_3 , які становлять 225 081 грн. 00 коп.

Таким чином, невідшкодований відповідачем позивачу лишається спричинений матеріальний збиток в розмірі 67581 грн., який позивач просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, позивач має право на відшкодування з відповідача суми матеріальних збитків за послуги з виготовлення висновку експерта щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №ЕУ221025 від 28.10.2025 року, що підтверджується рахунком та квитанцією від 17.10.2025 року в сумі 7020 грн.

Крім того в наслідок ДТП позивачу були спричинена фізична біль та легкі тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини та колінного суглобу, що підтверджується довідками наданими медичними закладами, до яких позивач звертався за медичною допомогою, копії яких додаються до позову.

В наслідок спричинення тілесних ушкоджень позивач на протязі 30 днів знаходився на амбулаторному лікуванні, не міг пересуватися без сторонньої допомоги, позивачу було завдано моральну шкоду, компенсацію якої він оцінює у розмірі 100000 грн. 00 коп., (сто тисяч гривень 00 копійок).

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 67581,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 7020,00 грн., та моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 100000,00 грн., та судовий збір у розмірі 4659,20 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 15.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню. Зазначає, що наданий представником позивача висновок експертного дослідження № EУ 221025 від 28.10.2025 не є належним доказом. У зазначеному висновку невірно встановлено розмір матеріального збитку через те, що не встановлено залишкову вартість авто (металобрухту), який залишився у власності позивача, а це суперечить ч. 2 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 3720-IX від 01.01.2025 р. У зазначеній статті визначено, якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,страхова (регламентна) виплата розраховується як сума матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

З приводу відшкодування моральної шкоди, зазначає, що позивач обмежився загальними суб`єктивними твердженнями про нервове потрясіння, емоційну напругу та погіршення способу життя, не підтвердивши їх жодними належними доказами, а саме: медичними довідками; висновками психолога чи психотерапевта; доказами звернення за медичною або психологічною допомогою; доказами тривалого порушення звичного способу життя. Самі по собі пояснення позивача не є достатніми доказами завдання моральної шкоди та її інтенсивності. Заявлені Позивачем обставини щодо емоційної напруги, підготовки претензій, звернення до страхової компанії та суду є звичайними процесуальними діями сторони, яка реалізує своє право на захист, і не можуть автоматично вважатися моральною шкодою, заподіяною відповідачем. Посилання позивача на погіршення способу життя у зв`язку з неможливістю користування автомобілем нічим не підтверджується. Позивачем не було надано доказів з приводу проведення ремонту належного йому автомобіля, час який перебував автомобіль в ремонті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28.08.2025 року о 14 год.00 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Опель Астра» д.н. НОМЕР_2 , за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, перехрестя автодоріг від с.Куліші та автодороги Т0412, не переконалась в безпеці маневру, не виконала умови дорожнього знаку «поступися дорогою», що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Рено Меган» д.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження, а водій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.

18.09.2025 року постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області по справі №187/1449/25, ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850,00 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована ПрАТ «СК АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №229770547 від 03.06.2025, а цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПАТ «HACK «ОРАНТА», (поліс №226160539) страхова сума, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, складає 160 000, 00 грн., франшиза - 2500 грн.

27.10.2025р. ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування в межах передбаченого Полісом №226160539, ліміту

відповідальності, а саме: 157500 грн. (160000 страхова сума) 2500 (франшиза).

Однак, позивач не згодний із виплаченою йому сумою, оскільки йому було завдано значно більші матеріальні збитки, у зв`язку з чим він звернувся до експерта для проведення авто товарознавчої експертизи автомобіля Renault Megane Scenic 1.5 dCi, державний номер НОМЕР_3 , з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту даного автомобіля внаслідок його пошкодження 26.08.2025 року.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №ЕУ221025 від 28.10.2025 року встановлено вартість матеріальних збитків, у зв`язку з аварійними пошкодженнями 26 серпня 2025 року, автомобілю Renault Megane Scenic, державний номер НОМЕР_3 , які становлять 225 081 грн. 00 коп.

Таким чином, невідшкодований відповідачем позивачу лишається спричинений матеріальний збиток в розмірі 67581 грн., який позивач просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, позивач має право на відшкодування з відповідача суми матеріальних збитків за послуги з виготовлення висновку експерта щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №ЕУ221025 від 28.10.2025 року, що підтверджується рахунком та квитанцією від 17.10.2025 року в сумі 7020 грн.

Крім того в наслідок ДТП позивачу були спричинена фізична біль та легкі тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини та колінного суглобу, що підтверджується довідками наданими медичними закладами, до яких позивач звертався за медичною допомогою, копії яких додаються до позову.

В наслідок спричинення тілесних ушкоджень позивач на протязі 30 днів знаходився на амбулаторному лікуванні, не міг пересуватися без сторонньої допомоги, позивачу було завдано моральну шкоду, компенсацію якої він оцінює у розмірі 100000 грн. 00 коп., (сто тисяч гривень 00 копійок).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).

В силу приписів ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві матеріальних збитків, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивачем доведені матеріальні збитки у розмірі 225 081 грн. 00 коп., на підставі проведеної авто товарознавчої експертизи автомобіля Renault Megane Scenic 1.5 dCi, державний номер НОМЕР_3 та згідно з висновком експерта №ЕУ221025 від 28.10.2025 року.

Позивачу було здійснено виплату страхового відшкодування в межах передбаченого Полісом №226160539, ліміту відповідальності, а саме: 157500 грн. (160000 страхова сума) 2500 (франшиза).

На основі повноти всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 67581,00 грн.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат, суд зазначає наступне.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Положеннями ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року зі змінами, моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Позивач аргументує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 , йому була спричинена фізична біль та легкі тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини та колінного суглобу, позивач знаходився 30 днів на амбулаторному лікуванні не міг пересуватися без сторонньої допомоги, чим порушено його нормальний спосіб життя, що призвело до сильного емоційного стресу.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно досліджених в судовому засіданні доказів також встановлено, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача (порушення ПДР України), що спричинили дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого розміру моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, обставини дорожньо-транспортної пригоди, глибину і тривалість душевних страждань позивача ОСОБА_1 , внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, який повинен був вживати заходів для поновлення порушених прав, в тому числі отримання страхового відшкодування, а також виходячи з принципу розумності і справедливості, та приходить до висновку, з відповідача ОСОБА_2 , слід стягнути на користь ОСОБА_1 10000,00 грн., моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПРАТ "СК "Арсенал Страхування", про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 67581,00 грн. матеріальної шкоди, 10000,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП та стягнути витрати понесені на проведення експертного дослідження на суму 7020,00 грн., які підтверджуються рахунком № 1510 від 15.10.2025 року та платіжною квитанцією від 17.10.2025 року. В іншій частині позовних вимог, слід відмовити.

У відповідності до ч.ч.1,3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема витрати пов`язані з проведенням експертизи.

За умовами ч.2ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та у разі відмови у позові на позивача, оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2352,13 грн.

Керуючись ст.ст. 4-23, 79-81, 1167, 1187, 1192,1194, 1197 ЦК України, ст. ст.12,81,82,137,141,263-265,354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) третя особа: ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" (ЄДРПОУ 33908322, адреса реєстрації: 03056, м.Київ, вул.Борщагівська, буд. 154), про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 67581,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 10000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір сплачений у сумі 2352,13 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О. Решетник