Решение № 140664749, 12.10.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2411/26

№ 2/207/2525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , за участю представника відповідачки Просяник Н.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/2411/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У травні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 96092 гривні 70 копійок , оскільки 27 січня 2022 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_1 була підписана Заява-Пропозиція № СІК-270122/054-44 , у результаті чого відповідачка прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» , що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua , які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту . Згідно кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 55367 гривень 55 копійок , у тому числі : на загальні споживчі цілі у розмірі 52731 гривня 00 копійок , на оплату одноразової комісії у розмірі 2636 гривень 55 копійок , строком на 60 місяців , шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок . 27 листопада 2025 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» укладено Договір про відступлення права вимоги № 27112025/01 , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» набуло право грошової вимоги до відповідачки . Згідно Витягу № 124 з акту приймання-передачі до Договору про відступлення права вимоги № 27112025/01 від 27 листопада 2025 року , ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 96092 гривні 70 копійок . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 заявлений позов визнала частково і пояснила , що відповідачка визнає , що 25 січня 2022 року укладала кредитний договір з ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та отримала кредитні кошти . Однак , відповідачка не погоджується із застосуванням додаткових платежів по кредиту , а саме : 20829 гривень 32 копійки - прострочена заборгованість по комісії ; 23600 гривень 51 копійка - строкова сума заборгованості по кредиту , 268 гривень 36 копійок - строкова сума заборгованості по процентам , 548 гривень 14 копійок - строкова сума заборгованості по комісії , оскільки зазначені суми платежів не передбачені кредитним договором , вони лише підпадають до публічної пропозиції , ці платежі не оформлені кредитним договором . Також , заперечують проти стягнення судових витрат у розмірі 20000 гривень 00 копійок за надання правничої допомоги , оскільки складання позовної заяви це є обов`язком позивача і ним не понесені додаткові судові витрати , окрім сплати судового збору .

Суд , вислухавши представника відповідачки , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 27 січня 2022 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_1 була підписана Заява-Пропозиція № СІК-270122/054-44 ( а.с. 18 27 ) , згідно якої відповідачка прийняла пропозиція укласти кредитний договір та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» , що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua , які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту . Згідно кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 55367 гривень 55 копійок , у тому числі : на загальні споживчі цілі у розмірі 52731 гривня 00 копійок , на оплату одноразової комісії у розмірі 2636 гривень 55 копійок , строком на 60 місяців , шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок ( а.с. 29 ) . 27 листопада 2025 року між ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» укладено Договір про відступлення права вимоги № 27112025/01 ( а.с. 33 35 ) , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» набуло право грошової вимоги до відповідачки . Згідно Витягу № 124 з акту приймання-передачі до Договору про відступлення права вимоги № 27112025/01 від 27 листопада 2025 року , ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 96092 гривні 70 копійок ( а.с. 36 ) . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір у вигляді Заяви-Пропозиції , який укладено з відповідачкою , було підписано відповідачкою особисто .

Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами та правилами надання кредитних коштів .

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .

Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину , якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .

Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного , електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

Згідно розрахунку заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» за кредитним договором № СІК-270122/054-44 від 27 січня 2022 року ( а.с. 28 ) , заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 листопада 2025 року складає 96092 гривні 70 копійок , з яких : заборгованість по кредиту у розмірі 29430 гривень 23 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 21416 гривень 14 копійок , заборгованість по комісії у розмірі 20829 гривень 32 копійки , строкова сума заборгованості по кредиту у розмірі 23600 гривен 51 копійка , строкова сума заборгованості за процентами у розмірі 268 гривень 36 копійок , строкова сума заборгованості по комісії у розмірі 548 гривень 14 копійок .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконала , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

За нормою ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України 2003 року) .

Згідно ч. 1 , 3 ст. 512 ЦК України 2003 року кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом .

Статтею 514 ЦК України 2003 року передбачено , що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права , викладені в постановах Верховного Суду .

Представником відповідачки ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву було надано свій розрахунок заборгованості та доводи щодо нарахування заборгованості, у якому зазначила , що відповідачка заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості по комісії у розмірі 20829 гривень 32 копійки , строкової суми заборгованості по кредиту у розмірі 23600 гривень 51 копійка , строкової суми заборгованості по процентам у розмірі 268 гривень 36 копійок , строкової суми заборгованості по комісії у розмірі 548 гривень 14 копійок , оскільки аналіз змісту наданих позивачем документів свідчить , що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця , які пов`язані з отриманням , обслуговуванням і поверненням кредиту , що надаються клієнту та за які банком встановлена щомісячна комісія , а тому ТОВ «ФК «Айквітас» , що отримало право вимоги від ПАТ «Комерційний банк «Акордбанк» , не надали доказів наявності , переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору , а тому положення договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за обслуговування кредиту , є нікчемними . Також , згідно заявленого позивачем розрахунку суми загальної заборгованості за кредитним договором № СІК-270122/054-44 від 27 січня 2022 року , вбачається часткове погашення ОСОБА_1 тіла кредиту у розмірі 2336 гривень 81 копійка , процентів за користування кредитом у розмірі 4332 гривні 53 копійки та щомісячної комісії у розмірі 2192 гривень 56 копійок , які було віднесено в рахунок погашення заборгованості з щомісячної комісії , то підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за тілом кредиту - 29430 гривень 23 копійки та процентами за користування кредитом 21416 гривень 14 копійок у загальній сумі 48653 гривні 81 копійка , це за мінусом сплачених відповідачкою сум 2192 гривні 56 копійок , які зараховані у погашення боргу по комісії (50846,37 гривень 2192,56 гривень = 48653,81 гривень) .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються , зокрема , комісії кредитодавця , пов`язані з наданням , обслуговуванням і поверненням кредиту , у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості , розрахунково-касове обслуговування , юридичне оформлення тощо .

Отже , Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту .

Згідно ч. 1 , 2 ст. 11 Закон України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача , але не більше одного разу на місяць , а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит , включаючи випадки , коли така зміна відбувається внаслідок настання умов , визначених таким договором , у порядку та на умовах , передбачених договором про споживчий кредит , безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості , розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю , надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості , зокрема інформацію про платежі за цим договором , які сплачені , які належить сплатити , дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці) , а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом , іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит . У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку , кредитної лінії тощо) , споживачу також у строк , визначений цим договором , надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності) , у якій зазначаються : стан рахунку на певну дату , оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій) , баланс рахунку на початок періоду , за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду , за який зроблена виписка , дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача , застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка , будь-які інші платежі , застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком , та/або будь-яка інша інформація , передбачена договором про споживчий кредит .

Згідно ч. 5 ст. 12 Закон України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит , які обмежують права споживача порівняно з правами , встановленими цим Законом , є нікчемними . Договір про споживчий кредит , укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті , є нікчемним .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 , провадження № 61-4202сво22 , Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те , що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності , переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника , які пов`язані з отриманням , обслуговуванням і поверненням кредиту , які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) , то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11 , частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» .

Згідно п. 2.2 2.5 Заяви-Пропозиції № СІК-270122/054-44 від 27 січня 2022 року , сума Споживчого кредиту : 55367 гривень 55 копійок , у тому числі на загальні споживчі цілі : 52731 гривня 00 копійок , у тому числі на оплату одноразової комісії : 2636 гривень 55 копійок . Строк Споживчого кредиту : 60 місяців . Розмір Процентної ставки , % річних : 16,99% . Розмір щомісячної комісії , % : 0,99% . Розмір одноразової комісії , % : 5,00% .

Згідно Додатку № 1 до Заяви-Пропозиції № СІК-270122/054-44 від 27 січня 2022 року ( а.с. 19 20 ) , банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю , зазначеною у договорі про споживчий кредит , - щомісяця , щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу , сплати процентів за користування кредитом , вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом , за формою , наведеною у додатку № 1 . Загальні витрати за споживчим кредитом , тобто витрати споживача , включаючи проценти за користування кредитом , комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності) , які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням , обслуговуванням і поверненням кредиту .

Відповідно до правових висновків , викладених у постановах Велика Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду , умови договору про споживчий кредит , які передбачають плату за дії , що не є послугою у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» , є нікчемними .

Як вбачається з матеріалів справи та змісту кредитного договору , у них не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця , які пов`язані з отриманням , обслуговуванням і поверненням кредиту , що фактично надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту та одноразова комісія . Банком не надано доказів надання позичальнику будь-яких супутніх послуг , відмінних від кредитування , які б несли для споживача самостійну корисну цінність .

Суд застосовує релевантну практику Верховного Суду щодо виниклих правовідносин , зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 , Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20 , Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 .

Сторона позивача не зазначила та не надала доказів наявності , переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору .

З урахуванням викладеного , комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту , яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць . Умова договору про споживчий кредит , укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) , щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості , яку споживач вимагає один раз на місяць , є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11 , частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» .

Кредитним договором не визначені складові комісії за обслуговування кредиту , що не виключає того , що до її складу кредитодавець міг включити плату за надання інформації про стан кредиту , яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць .

За таких обставин суд дійшов висновку про те , що умови пункту 2.5 Кредитного договору в частині встановлення щомісячної комісії є нікчемними , а нарахування кредитодавцем заборгованості по комісії , а саме : заборгованості по комісії у розмірі 20829 гривень 32 копійки , строкової суми заборгованості по комісії у розмірі 548 гривень 14 копійок , було безпідставним .

Таким чином , позовної вимоги про стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту , а саме розрахункове-касове обслуговування , є необґрунтованими , оскільки судом встановлено , що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця , які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту , що надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту .

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду , викладеного у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21 (провадження № 61-17842св21) , у якій суд за аналогічних обставин дійшов протилежного висновку про те , що за відсутності рішення суду про визнання правочину чи його окремих частин недійсними діє презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) , тобто всі права , набуті сторонами правочину за ним , повинні безперешкодно здійснюватися , а створені зобов`язання , у тому числі і обов`язок позичальника сплачувати комісію - підлягали виконанню .

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України , якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася , та сплати процентів , належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу .

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики , якщо інше не встановлено договором або законом . Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором . У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики .

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України .

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Відповідачка ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти та користувалася ними , про що свідчить розрахунок заборгованості . Останній раз відповідачка сплатила заборгованість за кредитом , а саме : 23 вересня 2022 року у розмірі 14 гривень 33 копійки в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту та 582 гривні 57 копійок в рахунок погашення заборгованості по процентам , що свідчить про визнання нею свого боргу .

Отже , матеріалами справи підтверджується неправомірність дій банку щодо нарахування простроченої заборгованості по комісії у розмірі 20829 гривень 32 копійки , строкової суми заборгованості по комісії у розмірі 548 гривень 14 копійок , тому у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення простроченої заборгованості по комісії у розмірі 20829 гривень 32 копійки , строкової суми заборгованості по комісії у розмірі 548 гривень 14 копійок необхідно відмовити , оскільки ці вимоги є безпідставними і несправедливими та мають наслідком дисбаланс прав та обов`язків на шкоду позичальника , а тому є недійсними . Позивач довів наявність у відповідачки заборгованості за тілом кредиту та процентами , тоді як правові підстави для стягнення комісії відсутні , оскільки позивачем не надано доказів надання послуг , за які така комісія підлягала сплаті .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якої вбачається , що у період дії кредитного договору відповідачка свої зобов`язання порушила , внаслідок чого у неї утворилася заборгованість .

Доводи представника відповідачки про те , що нарахована строкова сума заборгованості по кредиту у розмірі 23600 гривень 51 копійка та строкова сума заборгованості по процентам у розмірі 268 гривень 36 копійок не відповідають умовам договору , спростовуються наданими позивачем копіями розрахунку заборгованості та умовами кредитного договору .

Відповідачка ОСОБА_1 підписала кредитний договір у вигляді Заяви-Пропозиції № СІК-270122/054-44 від 27 січня 2022 року , у якому було зазначено про розмір процентів за надання кредиту , тобто підтвердила свою згоду прийняти умови , що містяться у договорі . Крім того , відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту ( а.с. 21 22 ) , який має умови кредитування , що свідчить про те , що вона погодилася з цими умовами . Отже , відповідачка була обізнаною з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для застосування розрахунку заборгованості, наданого представником відповідачки , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за процентами згідно умов кредитного договору .

Доказів , які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунку відповідачкою та її представником обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідача суду не надано . Крім того , представник відповідачки не заперечував факт отримання відповідачкою кредиту та користування кредитними коштами . Дії відповідачки на момент укладення кредитного договору були свідомими .

За встановлених обставин , суд вважає , що представником відповідачки не доведено порушення прав відповідачки з боку позивача , судом не встановлено правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав , заявлених представником відповідачки .

Таким чином , представником відповідачки не надано належних та допустимих доказів , які б свідчили про недобросовісність банківської установи при укладенні кредитного договору , невідповідності змісту правочину цивільному законодавству , також не надано суду доказів вчинення щодо відповідачки обману та тиску .

Згідно ст. 204 ЦК України 2003 року правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений між сторонами кредитний договір , містить строк повернення кредиту (користування ним) . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення процентів відповідачкою не заявлявся , а тому договір в цій частині являється дійсним .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 74715 гривень 24 копійки , з яких : заборгованість по кредиту у розмірі 29430 гривень 23 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 21416 гривень 14 копійок , строкова сума заборгованості по кредиту у розмірі 23600 гривен 51 копійка , строкова сума заборгованості за процентами у розмірі 268 гривень 36 копійок , оскільки відповідачка отримала кредит , користувалася кредитними коштами .

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .

Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні , наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .

Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .

На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію договору № 01-01-26/ПД про надання правничої допомоги від 1 січня 2026 року , акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 25 травня 2026 року , детального опису робіт (наданих послуг) виконаних на виконання умов до Договору про надання правової допомоги від 25 травня 2026 року , з якого вбачається , що вартість послуг з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 20000 гривень 00 копійок . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень 00 копійок не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .

Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на правову допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .

Згідно ч. 1 , 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково , тому судові витрати , які складаються з : судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок , витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Євгена Сверстюка , 13 , офіс 409/1 , ідентифікаційний код юридичної особи : 43884125 , заборгованість за кредитним договором № СІК-270122/054-44 від 27 січня 2022 року у розмірі 74715 гривень 24 копійки , з яких : заборгованість по кредиту у розмірі 29430 гривень 23 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 21416 гривень 14 копійок , строкова сума заборгованості по кредиту у розмірі 23600 гривен 51 копійка, строкова сума заборгованості за процентами у розмірі 268 гривень 36 копійок , судові витрати у розмірі 4402 гривні 70 копійок .

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба