№ 140664282, 15.10.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1844/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарая Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

- за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Суд установив, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання та забезпечення необхідних умов навчання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, у період з 01.09.2026 по 15.09.2026 під час освітнього процесу в ОЗО «Чорнобаївський ліцей», розташованому за адресою: с-ще Чорнобай, пров. Слинька, 4, її донька ОСОБА_2 порушувала правила внутрішнього розпорядку ліцею, самовільно залишала уроки, агресивно реагувала на зауваження та висловлювала нецензурну лексику на адресу педагогічних працівників. За таких обставин ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донькою. У зв`язку з війною, в лютому 2024 року вони переїхали до селища Чорнобай, де проживають до цього часу. Спочатку ОСОБА_3 навчалася дистанційно в ОЗСО Мирноградської міської ради, а з вересня 2025 року почала навчатися в Чорнобаївському ліцеї. Донька тяжко переживала втрату житла та зміну місця проживання, у зв`язку з чим її адаптація до навчання в новому закладі освіти була дуже складною. З метою надання доньці психологічної допомоги вона зверталася до Київського національного психологічного центру, а також до шкільного психолога, однак позитивного результату це наразі не дало. Про те, що донька залишала уроки, їй не було відомо. Донька іноді запізнювалася на уроки та траплялися випадки, коли вона не відвідувала школу, однак це було виключно через повітряні тривоги. Були випадки, коли донька залишала уроки через погане самопочуття. Як пояснювала їй ОСОБА_3 , вона залишала укриття, оскільки погано почувалася та потребувала свіжого повітря. 15 вересня 2026 року разом із донькою вона перебувала в кабінеті директора ліцею, куди прийшла з метою отримати допомогу в адаптації Віри до учнівського колективу. Під час розмови директор запитала у Віри: «Ти в цирку?», на що донька відповіла: «А ви що, в зоопарку?», після чого висловилася на адресу директора двома нецензурними словами. Вважає, що така реакція доньки була зумовлена поведінкою директора, яка, на її переконання, сама спровокувала конфліктну ситуацію. Підтвердила, що ОСОБА_3 висловилася приблизно такими словами: «кончена страна», однак пояснила це пережитими втратами, вимушеною зміною місця проживання та війною в країні. Вважає, що ситуація, яка склалася в ліцеї, є наслідком непрофесійної поведінки педагогічних працівників та директора закладу освіти.

Також ОСОБА_1 , надала письмові пояснення, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно вказаних пояснень ОСОБА_1 зазначила, що зі складеним стосовно неї протоколом не погоджується, вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Вона є турботливою матір`ю та повністю забезпечує свою доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усім необхідним, зокрема житлом, одягом, повноцінним харчуванням, засобами для навчання та розвитку. Донька ніколи не залишалася без нагляду та піклування. Ситуація, яка стала підставою для складання протоколу, була зумовлена виключно тривалим і складним процесом психологічної адаптації доньки до нового колективу ліцею, до якого вона вступила. Протягом року дитина перебувала у стані сильного психологічного стресу через труднощі з адаптацією до нових умов та атмосфери в закладі освіти, що, на її думку, призвело до нестабільної поведінки. При цьому поведінка дитини була реакцією на стрес, а не наслідком неналежного виховання. Вона не залишалася осторонь проблем доньки, а, навпаки, шукала шляхи їх вирішення. Оскільки адміністрація ліцею не змогла допомогти дитині адаптуватися до нового середовища та знайти до неї належний підхід, вона прийняла рішення захистити інтереси доньки шляхом її переведення до попереднього навчального закладу на дистанційну форму навчання. Складання стосовно неї протоколу у зв`язку з поведінкою доньки, яка є майже повнолітньою, у приміщенні ліцею під час навчального процесу є безпідставним, оскільки забезпечення дотримання порядку під час занять належить до відповідальності закладу освіти. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутні будь-які факти ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини. Просить закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

До письмових пояснень долучено довідку опорного закладу загальної середньої освіти Мирноградської міської ради від 21.09.2026 № 327, відповідно до якої ОСОБА_2 навчатиметься дистанційно у 10-А класі зазначеного закладу за наявності необхідних документів.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доводиться перед судом належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що працює на посаді директора ОЗО «Чорнобаївський ліцей». У 2025 році до ліцею перевелася внутрішньо переміщена особа ОСОБА_5 , яка почала навчатися у 9-В класі. У цьому класі вона викладала предмет «Основи здоров`я». За час навчання ОСОБА_3 не виявляла особливої активності, не працювала на уроках, не носила із собою зошитів та підручників, натомість мала один блокнот для всіх предметів. До неї як до директора ліцею неодноразово зверталися вчителі зі скаргами на порушення ОСОБА_6 правил внутрішнього розпорядку закладу. Зокрема, ОСОБА_3 часто запізнювалася на уроки, самовільно залишала клас, а під час повітряних тривог могла не йти до укриття або залишати його. Відповідно до встановлених у ліцеї правил, під час повітряної тривоги учні не можуть залишати укриття, однак ОСОБА_5 регулярно ігнорувала ці вимоги. З цього приводу з ОСОБА_6 постійно проводилися бесіди, а її матір ОСОБА_1 повідомляли про неналежну поведінку доньки. Зі слів класного керівника, мати завжди відповідала на телефонні дзвінки, приходила до школи на її виклики та відвідувала батьківські збори. Водночас, попри це, позитивних змін у поведінці ОСОБА_7 не відбувалося. У вересні 2026 року, точної дати свідок не пам`ятає, до ліцею прийшла мати ОСОБА_8 у зв`язку з черговим випадком неналежної поведінки доньки. Того дня ОСОБА_3 знову запізнилася на урок історії, який проводив її класний керівник. На зауваження вчителя вона відреагувала агресивно, вдарила кулаком по парті та висловилася нецензурною лайкою. Як згодом пояснила ОСОБА_3 , вона побачила на парті павука. Після цього залишила кабінет. Класний керівник зателефонувала матері ОСОБА_7 , яка прибула до ліцею. Мати прийшла до її кабінету, як директора ліцею, та почала скаржитися на упереджене ставлення вчителів до доньки. ОСОБА_9 також запросили до кабінету директора, однак протягом тривалого часу її не могли знайти, оскільки вона залишила урок. До пошуків долучилася адміністрація ліцею. ОСОБА_10 ОСОБА_9 знайшли в укритті та привели до кабінету директора. Вона почала пояснювати ОСОБА_11 , що така поведінка є неприпустимою та що необхідно дотримуватися правил внутрішнього розпорядку ліцею. Однак ОСОБА_3 заявила, що не хоче навчатися у школі та бажає перейти на альтернативну форму навчання, сказала, що зробить усе можливе, аби більше не відвідувати школу. На це свідок відповіла, що не вбачає підстав для переведення ОСОБА_7 на індивідуальну форму навчання. Після цього ОСОБА_3 почала розмовляти роздратованим тоном, підвищувати голос, а згодом висловилася нецензурною лайкою на її адресу свідка. У зв`язку з цим вона звернулася до матері ОСОБА_1 та наголосила на необхідності звернути увагу на поведінку доньки, пояснивши, що діти не повинні так поводитися з дорослими та висловлюватися на їхню адресу нецензурною лайкою. Також вона зазначила, що ОСОБА_3 має вибачитися за свою поведінку. На це мати відповіла: «Ще не вечір». Після цього свідок попросила матір відвести ОСОБА_9 на уроки. Однак ОСОБА_3 відмовилася йти, а мати не змогла вплинути на її поведінку. Натомість мати почала звинувачувати адміністрацію ліцею в тому, що до ОСОБА_7 не виявляють належної лояльності та не допомагають їй адаптуватися. Крім того, під час перебування в кабінеті директора ОСОБА_3 заявила, що в цій країні нічого хорошого не буде. На переконання свідка, мати не здатна належним чином впливати на поведінку ОСОБА_12

-показаннями свідка ОСОБА_13 , яка повідомила, що працює вчителем історії та географії в ОЗО «Чорнобаївський ліцей». ОСОБА_1 знає як матір ОСОБА_14 . ОСОБА_3 прибула на навчання до ліцею у дев`ятий клас у 2025 році. ОСОБА_15 цікавилася життям доньки та відвідувала батьківські збори. Водночас протягом навчання у дев`ятому та на початку десятого класу ОСОБА_3 мала лише один зошит для всіх уроків. На заняттях вона переважно не працювала, користувалася телефоном і постійно перебувала в навушниках. Домашніх завдань не виконувала, однак іноді відповідала на уроках. Також часто запізнювалася на заняття, не пояснюючи причин свого запізнення. Вона як класний керівник ОСОБА_7 неодноразово проводила з нею бесіди, однак позитивних результатів це не дало. Вона хотіла залучити до роботи з ОСОБА_6 психолога, проте для цього була необхідна письмова згода батьків. Вона обговорювала це питання з ОСОБА_16 , однак остання повідомила, що ОСОБА_3 не бажає працювати з психологом. Мати завжди ставала на бік доньки. ОСОБА_17 траплялися випадки, коли ОСОБА_3 під час уроків вставала та виходила з класу. Іноді вона висловлювалася нецензурною лайкою на адресу викладачів, учителів та інших дітей. ОСОБА_18 заявляла, що зробить усе можливе, аби не ходити до школи. На її думку, ОСОБА_15 була надто м`якою у вихованні доньки. Крім того, на зауваження вчителів ОСОБА_3 часто відповідала, що встановлені ними правила їй не потрібні.

-показаннями свідка ОСОБА_19 , котра повідомила, що працює на посаді заступника директора з виховної роботи ОЗО «Чорнобаївський ліцей». Минулого навчального року, вийшовши зі свого робочого кабінету, вона побачила в кутку коридору, де було недостатнє освітлення, дитину в рожевій куртці. Оскільки в цей час тривав урок, вона підійшла, щоб з`ясувати, що сталося. Виявилося, що це була ОСОБА_5 . Вона запитала ОСОБА_9 , чому та перебуває в коридорі під час уроку, однак остання нічого не відповіла. Тоді вона зателефонувала класному керівнику та повідомила про ситуацію. Після цього ОСОБА_3 пояснила, що за розкладом у неї урок фізичної культури, проте вона не бажає його відвідувати, у зв`язку із цим їй дозволили не йти на зазначений урок. Коли прийшла класний керівник, з`ясувалося, що ОСОБА_3 залишала уроки самовільно не вперше. З ОСОБА_1 ніколи не спілкувалася.

-показаннями свідка ОСОБА_20 , якп пояснила, що працює вчителем англійської мови в ОЗО «Чорнобаївський ліцей». Тутову ОСОБА_9 знає з часу її навчання в ліцеї. Між нею та ОСОБА_6 конфліктів ніколи не виникало. На уроках ОСОБА_3 працює, однак домашні завдання виконує нерегулярно. Був випадок, коли під час уроку вона запитала учнів, чи все їм зрозуміло з вивченої теми. ОСОБА_3 відповіла, що їй усе зрозуміло. У цей момент хтось з однокласників сказав, що ОСОБА_11 завжди все зрозуміло. Після цього ОСОБА_3 розвернулася до однокласників, висловилася на їхню адресу нецензурною лайкою, вийшла з класу та грюкнула дверима. Також свідок зазначила, що з ОСОБА_1 ніколи не спілкувалася.

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981818 від 18.09.2026, у якому вказано суть та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.п. 1);

- даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками є ОСОБА_21 та ОСОБА_1 (а.п. 22);

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 17.09.2026, відповідно до якого директор ОЗО «Чорнобаївський ліцей» ОСОБА_4 повідомила про те, що 11.09.2026 учениця 10-В класу ОСОБА_2 порушувала дисципліну та правила поведінки в закладі освіти під час освітнього процесу, допускала використання нецензурної лексики (а.п. 2);

- даними звернення щодо систематичного порушення ученицею правил поведінки та норм безпечного освітнього середовища від 17.09.2026, адресованого директором ОЗО «Чорнобаївський ліцей» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області ОСОБА_4 начальнику Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області. У зверненні адміністрація закладу освіти повідомила про систематичну неналежну поведінку учениці 10-В класу ОСОБА_14 , а саме про те, що остання неодноразово порушувала правила внутрішнього розпорядку та вимоги до поведінки здобувачів освіти, самовільно залишала навчальні заняття та перебувала поза межами класу без дозволу педагогічних працівників, систематично не виконувала їхні вимоги щодо дотримання дисципліни та правил поведінки, використовувала нецензурну лексику, допускала образливі й зневажливі висловлювання на адресу працівників закладу освіти, у тому числі в присутності директора ліцею. Під час бесід із педагогічними працівниками та адміністрацією учениця демонструвала зухвалу поведінку, належним чином не реагувала на зауваження та вимоги щодо припинення порушень. У присутності працівників закладу освіти вона також допускала висловлювання негативного та зневажливого характеру щодо України та держави, спілкувалася виключно російською мовою та категорично відмовлялася на вимогу спілкуватися державною мовою. Така поведінка негативно впливала на освітній процес, ускладнювала забезпечення дисципліни та створення безпечного освітнього середовища для інших його учасників. Адміністрацією ліцею проводилися профілактичні бесіди з ученицею, робилися зауваження, до вирішення ситуації залучалися педагогічні працівники, психологічна служба, інспектор СОБ та адміністрація закладу, однак належної позитивної динаміки в поведінці учениці не спостерігалося (а.п. 3);

- даними доповідної записки вчителя історії та географії ОСОБА_13 на ім`я директора ОЗО «Чорнобаївський ліцей», відповідно до якої вчитель повідомила про інцидент, що стався 14.09.2026 під час уроку географії за участю учениці 10-В класу ОСОБА_14 . Згідно зі змістом доповідної записки, учениця запізнилася на урок та не привіталася. На зауваження вчителя щодо дотримання правил поведінки й етикету вона різко вдарила рукою по парті. На запитання про причини такої поведінки учениця пояснила свій вчинок тим, що на парті нібито був павук, однак під час огляду поверхні парти його не виявлено. Після цього учениця без дозволу залишила клас під час уроку. Спроба вчителя зв`язатися з нею телефоном виявилася безрезультатною, оскільки учениця заблокувала її номер. У зв`язку із зазначеним учитель зв`язалася з матір`ю учениці та повідомила їй про подію. Згодом учениця перебувала в кабінеті директора ліцею та практичного психолога, де, за повідомленням учителя, поводилася некоректно та виявляла неповагу (а.п. 4);

- даними письмових пояснень ОСОБА_4 від 17.09.2026, відповідно до яких остання пояснила, що працює директором ОЗО «Чорнобаївський ліцей». До неї неодноразово зверталася класний керівник 10-В класу ОСОБА_13 щодо поведінки учениці ОСОБА_2 , яка систематично запізнювалася на уроки без поважних причин та пояснень, агресивно реагувала на зауваження, пропускала навчальні заняття без попередження та пояснень, некоректно спілкувалася з педагогічними працівниками, створювала конфліктні ситуації з однокласниками, відмовлялася дотримуватися правил і норм поведінки в закладі освіти, а також висловлювалася нецензурною лайкою на адресу педагогічних працівників. Під час повідомлення матері учениці, ОСОБА_1 про поведінку доньки в закладі освіти остання не вживала належних заходів реагування та не робила відповідних висновків. 14.09.2026 ОСОБА_1 прийшла до її кабінету для розмови щодо поведінки доньки ОСОБА_7 , яка повідомила про небажання продовжувати навчання в ліцеї. Після розмови з класним керівником щодо поведінки учениці ОСОБА_9 запросили до кабінету директора, де на неї чекала мати. При цьому з`ясувалося, що учениця самовільно залишила урок без дозволу та попередження вчителя й перебувала сама в укритті ліцею. Після телефонного дзвінка матері учениця повернулася та повідомила, що їй не подобається відвідувати ліцей. Під час розмови ОСОБА_2 поводилася агресивно, кричала у відповідь на зауваження щодо необхідності дотримання норм і правил поведінки, закривала вуха та висловлювалася нецензурною лайкою на адресу директора. При цьому мати учениці зазначила, що знає про схильність доньки до використання нецензурної лексики, однак зауважень їй не робила. Під час спілкування учениця розмовляла виключно російською мовою та категорично відмовлялася спілкуватися державною мовою. Зокрема, вона висловилася: «В этой стране все такие и по-другому не будет». Мати учениці зауважень доньці не зробила. Після завершення розмови ОСОБА_1 відвела доньку на уроки, однак остання відмовилася йти до класу та продовжувати навчання, залишившись у коридорі. Повернувшись до кабінету директора, мати учениці почала звинувачувати педагогічних працівників та адміністрацію закладу освіти в тому, що вони не змогли знайти належного підходу до її доньки (а.п. 7-9);

- даними письмових пояснень ОСОБА_13 від 18.09.2026, відповідно до яких остання пояснила, що працює в ОЗО «Чорнобаївський ліцей» учителем географії та історії й є класним керівником 10-В класу. Тутова Віра навчається в ліцеї з 9-го класу, тобто з 2025 року. Спочатку поведінка учениці була дивною, іноді агресивною стосовно вчителів та інших учнів. Вона могла порушувати особисті межі, висловлюватися неетично, часто запізнювалася на уроки без пояснення причин та агресивно реагувала на зауваження. У поточному навчальному році поведінка ОСОБА_2 стала вкрай зухвалою. Учениця не дотримується правил внутрішнього розпорядку, запізнюється на уроки без пояснення причин, агресивно реагує на зауваження. Мали місце випадки, коли вона била кулаком по парті, самовільно залишала клас посеред уроку або взагалі не приходила на навчальні заняття. Під час сигналу повітряної тривоги учениця не спускається до укриття, а залишає заклад освіти без пояснення причин. На її зауваження та прохання пояснити свою поведінку учениця відповідає, що не бажає дотримуватися встановлених правил і не хоче відвідувати ліцей. Віра спілкується виключно російською мовою та категорично відмовляється розмовляти українською. Підручників на уроки не приносить, пояснюючи це болем у спині, користується одним зошитом для всіх навчальних предметів, а іноді блокнотом, у якому робить записи. На запитання вчителів під час уроків не відповідає, переважно мовчить, тестові завдання не виконує. Мати учениці, ОСОБА_1 , відвідує батьківські збори, однак, попри це, поведінка доньки не змінюється, належних висновків щодо необхідності її корекції не зроблено (а.п. 10-11);

- даними письмових пояснень ОСОБА_20 від 18.09.2026, відповідно до яких остання повідомила, що працює в ОЗО «Чорнобаївський ліцей» учителем англійської мови. Учениця 10-В класу Тутова Віра має агресивну та неврівноважену поведінку. Зокрема, мав місце випадок, коли під час уроку учениця вживала нецензурну лексику, після чого вийшла з навчального кабінету, грюкнула дверима та пішла в невідомому напрямку (а.п. 13);

- даними письмових пояснень ОСОБА_19 від 01.09.2026, відповідно до яких остання повідомила, що працює заступником директора з виховної роботи ОЗО «Чорнобаївський ліцей». Нею було виявлено відсутність учениці ОСОБА_14 на уроці фізичної культури. Під час навчального заняття вона побачила ученицю в коридорі, де та сиділа в кутку. На її зауваження та звернення учениця не реагувала. Згодом було встановлено, що в цей час відповідно до розкладу в неї мав відбуватися урок фізичної культури. Вона спільно з класним керівником намагалася поспілкуватися з ученицею та з`ясувати причини її поведінки, однак ОСОБА_3 не йшла на контакт і не надавала відповідей, унаслідок чого встановити причини її поведінки не вдалося (а.п. 14);

- даними письмових пояснень ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 23.09.2026, відповідно до яких остання повідомила, що навчається в 10-В класі ОЗО «Чорнобаївський ліцей» разом із ОСОБА_23 , з якою вони є однокласницями з 9-го класу. У разі висловлення вчителями зауважень ОСОБА_5 може вступати з ними в конфлікти. Особистих конфліктів із нею вона не мала. Учні класу намагаються налагодити дружні стосунки з ОСОБА_6 та створити комфортне середовище для спілкування. Водночас учениця може самовільно залишити урок без попередження вчителя та піти в невідомому напрямку, якщо їй щось не подобається. Пригадує випадок на уроці англійської мови, коли ОСОБА_5 раптово підвелася зі свого місця, висловилася нецензурною лайкою на адресу присутніх, грюкнула дверима та залишила навчальний кабінет. Тутова Віра приходить на уроки без зошитів і підручників, постійно сидить у навушниках, тримаючи в руках мобільний телефон (а.п. 15);

- даними письмових пояснень ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 21.09.2026, відповідно до яких остання пояснила, що навчається в 10-В класі ОЗО «Чорнобаївський ліцей», а її однокласниця ОСОБА_5 навчається в цьому закладі освіти з 2025 року, з 9-го класу. Віра іноді поводиться агресивно, зокрема може висловлюватися нецензурною лексикою на адресу вчителів та однокласників. Також учениця може без попередження та дозволу залишити урок і ходити територією ліцею або ховатися в невідомих місцях. Віра не спілкується з однокласниками та не має друзів у класі, постійно користується навушниками й мобільним телефоном. На уроках учениця не має зошитів і підручників та не відповідає на запитання вчителів (а.п. 16);

- характеристикою, складеною класним керівником ОСОБА_13 станом на 15.09.2026, згідно з якою ОСОБА_2 , учениця 10-В класу, навчається в ліцеї з 9-го класу. Упродовж навчання учениця проявляє себе як емоційна та самостійна особистість, має власну думку та прагне її відстоювати. Водночас у ситуаціях, коли її думка не збігається з думкою дорослих або виникають певні обмеження чи зауваження, вона не завжди належним чином реагує на ситуацію та потребує додаткового педагогічного супроводу. У характеристиці зазначено, що в поведінці учениці спостерігаються випадки порушення загальноприйнятих правил поведінки під час освітнього процесу, зокрема запізнення на уроки, вихід із класу без дозволу вчителя, різка реакція на зауваження та некоректна форма спілкування з педагогічними працівниками. Зауваження вчителів учениця не завжди сприймає спокійно, у деяких ситуаціях реагує емоційно та імпульсивно. У взаєминах із педагогами та іншими працівниками закладу освіти траплялися випадки недотримання прийнятих норм ділового та шанобливого спілкування. Для корекції поведінки учениця потребує послідовності вимог, чітких меж та індивідуального педагогічного супроводу. У колективі однокласників її поведінка не завжди є стабільною: Віра може брати участь у спільних заходах, однак у ситуаціях, які не відповідають її очікуванням, реагує емоційно, що іноді ускладнює взаємодію з однокласниками та дорослими. Водночас за умови спокійного спілкування, чітких вимог і доброзичливого ставлення учениця має можливість конструктивно взаємодіяти з оточенням. Потребує подальшої роботи над формуванням навичок самоконтролю, відповідального ставлення до власної поведінки, дотримання правил закладу освіти та культури спілкування з педагогічними працівниками й однолітками (а.п. 6);

- характеристикою, складеною директором ліцею та класним керівником, на ОСОБА_2 , зміст якої є тотожним змісту характеристики, наведеної вище, зокрема щодо запізнень на уроки, виходу з класу без дозволу вчителя, різкої реакції на зауваження та некоректної форми спілкування з педагогічними працівниками (а.п. 25);

- даними відеозапису із відеокамери поліцейського, дослідженим у судовому засіданні, на якому зафіксовано перебування ОСОБА_1 у службовому кабінеті інспектора сектору СОП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Шведенко Я.В. Під час спілкування інспектор повідомила ОСОБА_1 , що її донька ОСОБА_5 під час освітнього процесу поводиться агресивно, систематично порушує правила внутрішнього розпорядку ліцею, самовільно залишає навчальні заняття, запізнюється на уроки, залишає укриття під час сигналу повітряної тривоги та не реагує на зауваження. У свою чергу ОСОБА_1 надала усні пояснення про те, що вона разом із донькою ОСОБА_23 є внутрішньо переміщеними особами та через війну була змушена залишити своє житло й переїхати на проживання до селища Чорнобай. Донька тривалий час адаптувалася до нових умов проживання та до цього часу не змирилася з думкою про неможливість повернення додому. Минулого року донька навчалася дистанційно, а згодом почала відвідувати ліцей. ОСОБА_1 зазначила, що не виправдовує поведінку доньки, однак вважає, що педагогічним працівникам необхідно докладати більше зусиль для надання Вірі допомоги в адаптації. Крім того, на відеозаписі зафіксовано складання інспектором сектору СОП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а також надання їй можливості ознайомитися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та складеним протоколом. Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовилася, своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала (а.п. 29).

У судовому засіданні також були досліджені долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення Правила поведінки здобувачів освіти Чорнобаївського ліцею Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, Красенівської гімназії-філії Чорнобаївського ліцею, Новоукраїнської гімназії-філії Чорнобаївського ліцею, Малобурімської гімназії-філії Чорнобаївського ліцею та Чорнобаївської гімназії-філії Чорнобаївського ліцею; наказ від 25.09.2025 № 167-О «Про затвердження правил поведінки здобувачів освіти»; наказ від 01.09.2026 № 149-О «Про застосування української мови як державної» (а.п. 18-21).

Диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З об`єктивної сторони даного правопорушення під невиконанням обов`язків щодо виховання і навчання дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов`язані, зокрема, виховувати в дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, а також дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України дитиною є особа до досягнення нею повноліття, тому обов`язки батьків щодо виховання і навчання зберігаються протягом усього цього періоду.

Якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за відповідні порушення батьки мають притягуватися до відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, тому наявність складу правопорушення визначається шляхом співставлення поведінки особи з обов`язками, які покладають на батьків наведені вище норми. Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується виною у формі умислу або необережності та виражається в ставленні батьків до своїх обов`язків і наслідків їх невиконання. Саме по собі порушення неповнолітньою правил поведінки не утворює складу правопорушення в діях батьків; вирішальним є те, чи вживали батьки достатніх і своєчасних заходів для виховання дитини, корекції її поведінки та забезпечення належних умов навчання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП), суд зазначає, що пояснення директора ліцею, класного керівника, вчительки англійської мови, заступника директора з виховної роботи та учениць 10-В класу є послідовними, узгоджуються між собою, з характеристиками учениці ОСОБА_2 та з іншими матеріалами справи.

Доводи ОСОБА_1 про упередженість і непрофесійність директора не спростовують цих відомостей, оскільки обставини поведінки ОСОБА_2 підтверджені також іншими особами, а в частині окремих випадків залишення уроків та вживання нецензурної лексики не заперечуються й самою ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 була обізнана про проблеми в поведінці доньки: класний керівник та директор ліцею неодноразово зверталися до неї щодо цього, вчителька географії повідомила їй про залишення донькою уроку, вона відвідувала батьківські збори. Під час розмови в кабінеті директора ОСОБА_1 була присутня при нецензурних висловлюваннях доньки та, за поясненнями директора, зауважень їй не зробила; вона також повідомила, що знає про схильність доньки до використання нецензурної лексики, однак зауважень їй не робила.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що донька інколи запізнюватися, пропускала заняття й залишала уроки, а залишення укриття донька пояснювала їй поганим самопочуттям. З огляду на це суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що їй не було відомо про самовільне залишення донькою уроків.

Вжиті ОСОБА_1 заходи, а саме звернення до психологічного центру та шкільного психолога, суд враховує, проте вони не можуть бути визнані достатніми для належного виконання батьківських обов`язків. Як зазначила сама ОСОБА_1 , позитивного результату ці заходи не дали, а матеріали справи не свідчать про вжиття нею інших дієвих заходів для корекції поведінки доньки, налагодження взаємодії із закладом освіти, контролю за відвідуванням уроків і забезпечення безпеки доньки під час повітряних тривог; поведінка доньки не змінювалася. Матеріали справи не містять документальних підтверджень зазначених звернень за психологічною допомогою.

Водночас у характеристиках учениці наголошено на потребі в послідовності вимог, чітких межах та індивідуальному супроводі, що передбачає узгоджені дії закладу освіти і батьків.

Особливої уваги заслуговує те, що під час сигналу повітряної тривоги донька ОСОБА_1 залишала укриття та заклад освіти замість того, щоб перебувати в укритті, що створювало небезпеку для її життя і здоров`я. ОСОБА_1 підтвердила, що донька залишала укриття, пояснюючи це потребою у свіжому повітрі, проте не навела доказів вжиття заходів для недопущення такої поведінки.

Піклування про здоров`я та безпеку дитини є складовою обов`язків, передбачених ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона є турботливою матір`ю та забезпечує доньку житлом, одягом, харчуванням і засобами для навчання, не спростовують висновку про наявність складу правопорушення, оскільки ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність не лише за ухилення від матеріального забезпечення, а й за ухилення від виховання та створення належних умов навчання дитини, зокрема від контролю за її поведінкою та відвідуванням закладу освіти. Фактів залишення дитини без нагляду чи обмеження її в предметах першої необхідності суд не встановив, і ОСОБА_1 вони у провину не ставляться.

Посилання на те, що забезпечення порядку під час занять належить до відповідальності закладу освіти, не береться судом до уваги, оскільки відповідальність закладу освіти не виключає і не замінює обов`язків батьків, які діють одночасно (ст. 150 СК України, ст. 55 Закону України «Про освіту»). Оцінка професійності дій педагогічних працівників і директора ліцею, зокрема характеру репліки, висловленої під час розмови в кабінеті директора, не є предметом розгляду у цій справі. Навіть якщо така розмова мала напружений характер, це не виправдовує вживання неповнолітньою нецензурних слів на адресу директора та не знімає з матері обов`язку відреагувати на таку поведінку; як вбачається з пояснень директора, відповідного реагування з боку ОСОБА_1 не було. Сама ОСОБА_1 у поясненнях поліцейському зазначила, що не виправдовує поведінку доньки. Вона не позбавлена права оскаржити дії працівників закладу освіти в установленому порядку.

Суд враховує, що вимушене переселення, втрата житла та воєнні події можуть негативно позначатися на психоемоційному стані дитини, і ці обставини ускладнюють її адаптацію. Проте саме такі обставини підвищують потребу в послідовній і систематичній участі батьків у вихованні дитини, взаємодії із закладом освіти та пошуку кваліфікованої допомоги, а тому не звільняють від виконання обов`язків, передбачених законодавством. Суд враховує їх як обставини, що пом`якшують відповідальність.

Не приймається судом і посилання на те, що донька є «майже повнолітньою»: Станом на час подій їй було 15 років, вона є неповнолітньою (дитиною), і до досягнення повноліття на батьків покладено обов`язки, передбачені ст. 150 СК України.

Намір ОСОБА_1 перевести доньку на дистанційну форму навчання, що підтверджується довідкою від 21.09.2026 № 327, відбувся вже після складення протоколу (18.09.2026) і не спростовує факту неналежного виконання батьківських обов`язків у період з 01.09.2026 по 15.09.2026; крім того, довідка передбачає навчання за наявності необхідних документів і сама по собі не свідчить про вирішення проблеми корекції поведінки дитини. Водночас суд враховує вжиття цього заходу як такий, що свідчить про намагання ОСОБА_1 вирішити проблему, під час визначення виду стягнення.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази у своїй єдності та сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за ознаками ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 .

Така бездіяльність виразилася в тому, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про систематичні порушення донькою правил поведінки, самовільне залишення нею занять і укриття, вживання нецензурної лексики, не здійснювала належного контролю за її поведінкою та відвідуванням занять, не реагувала на зауваження закладу освіти й не вживала дієвих заходів для корекції поведінки доньки та дотримання нею правил закладу освіти, внаслідок чого обов`язки з виховання виконувалися неналежним чином. Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що вона усвідомлювала наявність проблем у поведінці доньки та необхідність вжиття заходів, проте належних заходів не вжила. Строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ст. 38 КУпАП, не минув: протокол складено 18.09.2026, а неналежне виконання обов`язків мало місце у період з 01.09.2026 по 15.09.2026.

Суд виключає з обсягу правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , та не ставить їй у провину те, що неповнолітня донька ОСОБА_2 спілкується виключно російською мовою, оскільки саме по собі використання певної мови не свідчить про ухилення матері від батьківських обов`язків.

Висловлювання учениці щодо держави, на які посилаються директор ліцею та сама ОСОБА_1 , також не є самостійною підставою для висновку про винуватість; суд враховує їх лише як одну з ознак поведінки учениці та реакції на неї з боку матері.

Санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є заходом впливу на порушника з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд вважає за можливе визнати те, що ОСОБА_1 є вимушено внутрішньо переміщеною особою внаслідок війни, самостійно виховує доньку.

Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не вбачається.

Врахувавши характер правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що її обтяжують, а також вжиті ОСОБА_1 заходи (звернення за психологічною допомогою, рішення про зміну форми навчання доньки), суд дійшов висновку, що мети адміністративного стягнення може бути досягнуто шляхом застосування найм`якшого стягнення, передбаченого санкцією статті, попередження. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю (ст. 22 КУпАП) суд не вбачає з огляду на тривалість і систематичний характер неналежного виконання батьківських обов`язків та наявність ризиків для безпеки дитини.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.

Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи судового збору. У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33-36, 40-1, 184, 221, 245, 252, 280, 283-284, 317-1КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.О. Шарая