Решение № 140663712, 13.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 559/2596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором № 1610-7120 від 08.10.2025 у розмірі 20053 грн, судовий збір у розмірі 2662,4 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 08 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1610-7120. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 1 000 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А3740 для підписання кредитного договору № 1610-7120 від 08.10.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Також Додатковою угодою_№1 від 01.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Також Додатковою угодою_№2 від 16.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 300,00 грн.

Також Додатковою угодою_№3 від 17.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 200,00 грн.

Також Додатковою угодою_№4 від 21.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, в тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

У подальшому відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання. Станом на 05 травня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 20 053 грн 00 коп., з яких: 7 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 7 523 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 4 480 грн 00 коп. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 1 050 грн 00 коп. - заборгованість по комісії.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06 липня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті.

У відзиві на позовну заяву від 03 серпня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що позивачем не доведено факт надання (видачі) кредиту відповідачу, а саме відсутні первинні документи. На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивач надав: Довідку про перерахування суми кредиту, складену самим ТОВ «Укр кредит фінанс»; листи ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 06.05.2026 та 07.05.2026, які у позовній заяві названо «квитанціями про перерахування коштів»; та власний Розрахунок заборгованості. Правова природа документа визначається його змістом і формою, а не найменуванням, яке йому довільно надає сторона спору. За своєю формою та змістом усі три документи є похідними (вторинними) обліково-інформаційними документами, складеними самим позивачем або на його запит, а не первинними платіжними (розрахунковими) документами, що фіксують зарахування коштів на рахунок отримувача.

20.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача Коробки Д.Ю., в якій просить повністю задовольнити позовні вимоги. Вказує, що кредитний договір №1610-7120 від 08.10.2025 укладений у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" та підписаний у відповідності до вимог ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020) видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 29500.00 грн. на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 06.05.2026 року про успішне перерахування платежу на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі (копія Договору № 02/06/2020 від 10.06.2020 р. про надання послуг з приймання та переказу платежів та надається у додатках).

У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто і в такому разі відповідач має прийняти виконання зобов`язання за кредитним договором, запропоноване за позивача третьою особою.

Перерахування відповідачу суми кредиту за кредитним договором ТОВ «ФК «Контрактовий дім», а не безпосередньо ТОВ «Укр кредит фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними 10 червня 2020 року Договору № 02/06/2020 від 10.06.2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів, у відповідності до умов якого (пункт 1.1.) ТОВ «ФК «Контрактовий дім» надає позивачу послуги з переказу коштів (платежів).

За цим Договором ТОВ «Укр кредит фінанс» доручає ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за відповідну плату здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів (отримувач фізична особа-резидент України, якій ТОВ «Укр кредит фінанс» за посередництвом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» переказується Платіж, відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direсt/Master Card Money Send) відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direсt/Master Card Money Send, для забезпечення проведення операцій з надання ТОВ «Укр кредит фінанс» кредитів отримувачам.

02.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , в яких просить у разі часткового задоволення позову виключити зі стягнення комісію за видачу кредиту (1 050,00 грн) та «проценти річних на підставі ст. 625 ЦК» (4 480,00 грн) повністю, обчислити проценти за користування кредитом у межах базового періоду (30 днів) та, з урахуванням усіх здійснених позичальником сплат, визначити заборгованість у розмірі не більше 8 246,00 грн.

Зазначає, що проценти за користування кредитом підлягають обчисленню виключно в межах базового періоду (30 днів), а не за весь заявлений позивачем період.

Об`єднана палата у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 підтвердила, що суд може без окремого позову споживача застосувати тлумачення умов договору про споживчий кредит за наявності нечітких або двозначних положень (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», contra proferentem). Договір оперує кількома строками - «Базовий період сплати відсотків» (30 днів, п. 4.8), «Строк кредитування» (365 днів, п. 4.14) та строк дії Кредитної лінії, - а обов`язок сплати процентів прив`язано саме до базового періоду (п. 4.8). За наявності сумніву ці умови тлумачаться на користь споживача. Саме такий підхід послідовно застосовує Рівненський апеляційний суд у справах за позовами цього ж позивача.

Додатково зазначає, що розрахунок позивача є недостовірним і за власними умовами Договору: згідно з п. 4.10 з 181-го дня (06.04.2026) підлягала застосуванню ставка 0,74 % на день, проте позивач нараховував 1,00 % на день по 04.05.2026 включно, завищивши проценти щонайменше на 527,80 грн (7 000,00 * (1,00 % - 0,74 %) * 29 днів). Це додатково підтверджує, що заявлений розмір процентів обрахований на користь позивача і не може бути покладений в основу рішення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві представник позивача Кишковська К.А. просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Представник відповідача Котелевський К.В. у поданій заяві від 14.10.2026 просить розгляд справи провести без його участі. Зазначає, що з урахуванням усіх здійснених позичальником сплат заборгованість становить не більше 8 246,00 грн замість заявлених 20 053,00 грн, а позов до того ж є передчасним, оскільки доказів вручення вимоги про дострокове повернення кредиту матеріали справи не містять. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, 08 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1610-7120. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 1 000 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день.

Відповідач підписав кредитний договір № 1610-7120 від 08.10.2025 року відповідно до розділу 13 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3740, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.

Також Додатковою угодою_№1 від 01.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Також Додатковою угодою_№2 від 16.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 300,00 грн.

Також Додатковою угодою_№3 від 17.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 200,00 грн.

Також Додатковою угодою_№4 від 21.01.2026 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1610-7120 від 08.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

З довідки про перерахування суми кредиту № 1610-7120 від 08.10.2025 слідує, що 08.10.2025 ОСОБА_1 видано кошти за кредитним договором № 1610-7120 від 08.10.2025 в сумі 9000 грн через платіжну систему LiqPay, платежі № 1688140022, 1735558532, 1742394232, 1742774390, 1744672769 на банківську картку НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 1610-7120 від 08.10.2025 станом на 05.05.2026 загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 053 грн 00 коп., з яких: 7 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 7 523 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 4 480 грн 00 коп. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 1 050 грн 00 коп. - заборгованість по комісії.

Закон України "Про електронну комерцію" - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наявні у справі докази підтверджують укладення між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 08 жовтня 2025 року кредитного договору № 1610-7120 та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 9 000 грн. Докази належного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає таке.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Пункт 8.2 Договору встановлює «401 500 (чотириста одну тисячу п`ятсот) процентів річних», обмежених 2 % на день від неповерненої суми кредиту, тобто фактично 730 % річних. Такий платіж за своєю правовою природою є не компенсацією знецінення грошей (для чого й існує ст. 625 ЦК), а санкцією за прострочення, тобто неустойкою у розумінні статті 549 ЦК України.

Частина друга статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює, що пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Позначення платежу в договорі як «процентів річних за ст. 625 ЦК» не змінює його справжньої природи (стаття 235 ЦК України), а є нічим іншим, як способом уникнути імперативних обмежень спеціального закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (умова) є недійсним у силу закону, і суд застосовує наслідки нікчемності з власної ініціативи.

Пункт 4.18 Договору визначає загальні витрати за споживчим кредитом у розмірі 3 349,21 грн, а п. 4.20 наводить формулу та результат обчислення денної процентної ставки. Ці показники математично відтворюються лише за умови застосування ставки 1,00 % на день протягом перших 180 днів (180 * 10,00 = 1 800,00 грн) та ставки 0,74 % на день протягом наступних 185 днів (185 * 7,40 = 1 369,00 грн), що разом із комісією 150,00 грн та комісійною винагородою третьої особи дає задекларовані у Договорі 3 349,21 грн. Отже, позивач при укладенні Договору сам виходив із того, що з 181-го дня застосовується ставка 0,74 % на день, і лише у розрахунку заборгованості відступив від власних умов на свою користь.

По-перше, «програма лояльності» за розділом 10 Договору є фіктивною. Позивач у позовній заяві сам зазначає: «знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день». Тобто передбачена розділом 10 Договору «знижка» не зменшує вартість кредиту жодним чином і не має економічного змісту, а розділ 10 Договору створює у споживача хибне уявлення про наявність заохочення за сумлінне виконання зобов`язань. Це є ознакою несправедливої умови у розумінні частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

По-друге, ставка 1,00 % на день становить 365 % річних, а реальна річна процентна ставка за п. 4.15 Договору - 3 181,65 % річних. Нарахування процентів за такою ставкою протягом усього періоду прострочення призводить до того, що за 210 днів нараховано 8 057,00 грн процентів, тоді як залишок тіла кредиту не перевищував 7 000,00 грн, а сукупно виданими позивач вважає 9 000,00 грн, - тобто плата за користування наблизилася до самої суми кредиту. Це створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві (частини 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»; статті 3, 13, 627 ЦК України).

По-третє, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; в охоронних правовідносинах права кредитодавця забезпечуються статтею 625 ЦК України. Розпочавши з 15.02.2026 нарахування за статтею 625 ЦК України, позивач тим самим сам перевів відносини у площину охоронних; водночас за цей самий період (15.02.2026 18.03.2026) він продовжував нараховувати і договірні проценти за ставкою 365 % річних. Таке поєднання регулятивних і охоронних нарахувань за один і той самий період суперечить наведеному підходу Великої Палати Верховного Суду.

За розрахунком позивача позичальнику видано (з урахуванням докредитування) 9 000,00 грн, а позичальник сплатив усього 2 854,00 грн, які позивач розподілив так: 2 000,00 грн тіло; 534,00 грн проценти; 300,00 грн комісія; 20,00 грн «проценти за ст. 625 ЦК». З урахуванням наведених заперечень комісія та «проценти за ст. 625 ЦК» стягненню не підлягають, а проценти за користування обчислюються в межах базового періоду. Правомірна заборгованість становить:

тіло кредиту (залишок): 7 000,00 грн (9 000,00 видано - 2 000,00 погашено);

проценти за користування за базовий період (30 днів): 7 000,00 * 1 % * 30 = 2 100,00 грн;

мінус сплачені проценти: 534,00 грн;

мінус перерозподіл безпідставно утриманих платежів: 320,00 грн (сплачені 300,00 грн нікчемної комісії та 20,00 грн «процентів за ст. 625 ЦК», що в силу черговості ст. 19 Закону «Про споживче кредитування» зараховуються на погашення правомірних вимог);

Разом заборгованість становить: 7 000,00 + 2 100,00 - 534,00 - 320,00 = 8 246,00 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 1610-7120 від 08.10.2025 в сумі 8 246 грн 00 коп.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Згідно з ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 094 грн 80 коп. (2662,4 грн. * 8 246 грн / 20053 грн).

Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1610-7120 від 08.10.2025 в розмірі 8 246 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судовий збір у розмірі 1 094 грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16.10.2026.

Суддя Н. Г. Кучина