Решение № 140663514, 15.10.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 552/3134/26

номер провадження 2/546/622/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Лободи Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 552/3134/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

20.05.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - для розгляду за належною підсудністю.

У позовній заяві позивач просить суд :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Розглянути клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України.

3. Провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю Позивача, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримуємо в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечуємо).

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 у розмірі 37 862,21 грн.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 947467934 (далі - Кредитний договір) на суму 500,00 грн.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 500,00 шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14 150,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 37 862,21 грн.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 37 862,21 грн, яка складається з:

14 149,26 грн - заборгованість по тілу кредиту;

23 712,95 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 25.05.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою судді від 27.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

29.05.2026 представником позивача було виконано вимоги ухвали суду від 27.05.2026 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче засідання на 08:00 год 02.07.2026. Задоволено клопотання представник позивача про витребування доказів.

22.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 02.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 10:00 год 24.07.2026.

У судове засідання, призначене 15.10.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце підготовчого розгляду був повідомлений завчасно та належним чином. У позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (том 1 а.с.7 оборот)

Відповідач у судове засідання повторно не з`явся, про дату час та місце підготовчого розгляду повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення конвертів з повістками за його зареєстрованим місцем проживання, конверти з повістками на 24.07.2026, 27.08.2026 та 15.10.2026 повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.180, 186, 192). Також, повідомлявся шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб сайт Судової влади України (а.с.183, 191).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.10.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», в особі директора Сінченка Сергія Анатолійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , уклали Договір кредитної лінії № 947467934 від 27.11.2021 з наступними умовами (том 2 а.с.67-71).

За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн 00 коп. (двадцять дві тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі -Правила). (пункт 1.1. Договору).

Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. (пункт 1.2. Договору).

Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 500 грн 00 коп. (п`ятсот грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 27.12.2021 р. (пункт 1.3. Договору).

Позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. (пункт 1.4. Договору).

Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору. (пункт 1.5. Договору).

Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. (пункт 1.6. Договору).

Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 27.12.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. (пункт 1.7. Договору).

Згідно з п.1.9. договору, За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 281,05 (двісті вісімдесят одна цілих п`ять сотих) процентів річних, що становить 0,77 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,11 (сімсот чотири цілих одинадцять сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

- Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

- Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Відповідно до п.1.12. договору, Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

- зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, Кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до Позичальника будь-якій третій особі (пункт 2.1.1.5 Договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. (пункт 5.1. Договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. (пункт 5.4. Договору).

Договір підписано кваліфікованим електронним підписом кредитодавця, та електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника ОСОБА_1 (Одноразовий ідентифікатор: MNV4PU23, відправлено 27.11.2021 о 22:12:07, введено 27.11.2021 о 22:12:39). Також в договорі вказані особисті данні позичальника: серія та номер паспорта, РНОКПП, адреса місця проживання, номер телефону, ел.пошта, та рахунок (том 2 а.с.67-71).

Позивачем, також, надано до позовної заяви копію Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 947467934 від 27.11.2021 (том 2 а.с.66-67).

Відповідно до копії заявки на тримання грошових коштів в кредит від 27.11.2021, відповідачем зазначено його персональні дані: ПІБ, дата народження, РНОКПП, серія та номер паспорта, адресу проживання, номер карти, суму бажаного кредиту та строк кредиту (том 2 а.с.41).

Вказані в заявці та договорі особисті дання позичальника, а саме дата народження, РНОКПП, номер телефону співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, а саме у відповідях отриманих на запити суду та отриманими на виконання вимог ухвали суду.

Згідно Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 отримав на номер телефону: НОМЕР_2 , Одноразовий ідентифікатор: MNV4PU23, який відправлено 27.11.2021 о 22:12:07, введено 27.11.2021 о 22:12:39 (том 2 а.с.49).

Окрім цього, матеріали справи місять копію Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг) (том 2а.с.34-40), Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO» (том 2 а.с.42-48). Зазначені докази не місять підпису відповідача.

Судом встановлено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, що підтверджуєтеся копіями платіжних доручень:

- № 77ab4e7b-55e2-4765-8e33-6834720221fe від 27.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.53);

- № 5eabb80e-243d-4951-9973-ff38b87a3ab0 від 28.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.53 оборот);

- № de6c5e06-a748-4c58-8276-6792cc37471f від 28.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.54);

- № 2161ab7-37d7-4a23-91b8-d45851d20c61 від 28.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.54 оборот);

- № 612f81ba-91f2-4351-89d1-b83357d8e51d від 28.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.55);

- № 0c63a75d-76dc-40f3-bca5-6dd16bf2a242 від 28.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.55 оборот);

- № 43c1e570-6d4b-4d46-ac81-106eca1502b8 від 28.11.2021 на суму 1000,00 грн (том 2 а.с.56);

- № 490dcc9b-e23e-4d7d-868f-69c02e5bbaa8 від 29.11.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.56 оборот);

- № 150e1a48-6fe0-40bc-91fe-22a23e1a75fe від 29.11.2021 на суму 1000,00 грн (том 2 а.с.57);

- № d65c408e-1d3a-48ae-8d8e-2448634db6b0 від 01.12.2021 на суму 100,00 грн (том 2 а.с.57 оборот);

- № 9f524fdb-6442-4bd3-b6df-858fd9dc33f5 від 01.12.2021 на суму 400,00 грн (том 2 а.с.58);

- № 62fc1ed3-89d5-4134-bbcd-10ee16b8029b від 01.12.2021 на суму 450,00 грн (том 2 а.с.58 оборот);

- № 8bd289a8-3f07-4786-b1d0-376f8ee1a4e9 від 02.12.2021 на суму 300,00 грн (том 2 а.с.59);

- № 7ce26db7-d397-4134-b736-c8e26c7005b7 від 03.12.2021 на суму 1950,00 грн (том 2 а.с.59 оборот);

- № efc1a02b-6f9e-4cd5-a925-ecc5fed6eea7 від 04.12.2021 на суму 1800,00 грн (том 2 а.с.60);

- № 6f1e47f1-9dd6-43d2-9d64-c63975d5f6ad від 05.12.2021 на суму 1000,00 грн (том 2 а.с.60 оборот);

- № 982884ec-c51d-4be3-9464-98a913af4ba4 від 06.12.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.61);

- № 25b2ac83-0185-4f06-86c5-a75122c4e966 від 06.12.2021 на суму 600,00 грн (том 2 а.с.61 оборот);

- № 45806dff-16cc-458c-b2bc-e69d1a3efc84 від 10.12.2021 на суму 500,00 грн (том 2 а.с.62);

- № 968b7234-70f7-4dd6-83bb-c7986375d4a9 від 11.12.2021 на суму 950,00 грн (том 2 а.с.62 оборот);

- № b74d1e76-cda1-4a8e-a0bc-371b49aadc64 від 13.12.2021 на суму 600,00 грн (том 2 а.с.63).

Зазначене також підтверджується довідками виданими первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (том 2 а.с.73-83).

Окрім того, вищевказане підтверджується наданими АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2026, доказами. Відповідно до наданої банком інформації, картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також з наданої виписки руху коштів по його рахунку за період з 27.11.2021 по 18.12.2021 вбачається, що: 10.12.2021, 06.12.2021, 29.11.2021, 29.11.2021, 28.11.2021, 28.11.2021, 28.11.2021, 28.11.2021, 28.11.2021, 27.11.2021 відбулися зарахування коштів по 500,00 грн; 05.12.2021 та 28.11.2021 відбулися зарахування коштів по 1000,00 грн; 01.12.2021 відбулися зарахування коштів у розмірі 450,00 грн, 400,00 грн, 400,00 грн та 100,00 грн; 02.1.2021 відбулося зарахування коштів у розмірі 300,00 грн; 03.12.2021 відбулося зарахування коштів у розмірі 1950,00 грн; 04.12.2021 відбулися зарахування коштів у розмірі 1800,00 грн та 1800,00 грн; 13.12.2021 та 06.12.2021 відбулися зарахування коштів у розмірі 600,00 грн; 11.12.2021 відбулося зарахування коштів у розмірі 950,00 грн (том 2 а.с.170-173).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

За змістом положень ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов`язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов`язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, Кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до Позичальника будь-якій третій особі (пункт 2.1.1.5 Договору).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників за кредитними договорами (а.с.88-91).

Згідно додаткових угод до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк його дії неодноразово продовжувався (а.с.94-100).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 в загальному розмірі 37862,21 грн, з яких: 14149,26 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23712,95 грн - сума заборгованості за (том 2 а.с.101-102).

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників за кредитними договорами (том 2 а.с.104-108).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 в загальному розмірі 37862,21 грн, з яких: 14149,26 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23712,95 грн - сума заборгованості за відсотками (том 2 а.с.109-110).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників за договорами позики (том 2 а.с.112-117).

Відповідно до Реєстру Боржників від 14.07.2025 за Договором факторингу № 14/07/25-Е від 14.07.2025, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 в загальному розмірі 37862,21 грн, з яких: 14149,26 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23712,95 грн - сума заборгованості за відсотками (том 2 а.с.118-119).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 здійсненого первісним кредитом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за період з 27.11.2021 по 05.05.2022 за Договором № 947467934 від 27.11.2021 , остання становить 37862,21 грн, з яких: 14149,26 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23712,95 грн - сума заборгованості за відсотками. Відповідачем здійснювалася оплата заборгованості - 30.12.2021 на суму 3462,00 грн, з яких 0,74 грн було зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту, та 3461,26 грн зараховано на погашення заборгованості за відсотками. Загальна сума наданого кредиту становить 14150,00 грн. Відсотки нараховувалися до 25.04.2022 включно (том 2 а.с.84-85).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 947467934 від 27.11.2021 здійсненого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 05.05.2022 до 30.10.2023, остання, становить 37862,21 грн, з яких: 14149,26 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23712,95 грн - сума заборгованості за відсотками. Відповідачем не здійснювалося оплати заборгованості (том 2 а.с.86).

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 наданою ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість ОСОБА_1 становить 37862,21 грн, з яких: 14149,26 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23712,95 грн - сума заборгованості за відсотками (том 2 а.с.87).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із вищенаведених розрахунків заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 здійснених первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем вбачається, що нарахування за відсотками здійснювалися первісним кредитором з 27.11.2021 по 25.04.2022 включно за відсотковою ставкою 0,77 % в день в період з 27.11.2021 по 27.12.2021, у розмірі 918,30 грн 30.12.2021, за ставкою 1,93 % з 31.12.2021 по 26.01.2022, у розмірі 6050,39 грн 30.01.2022, по 2,98 % з 01.02.2022 по 03.03.2022, 04.03.2022 відбулося списання відсотків на суму 2951,55 грн , 08.04.2022 - на суму 421,65 грн. У період з 11.04.2022 по 25.04.2022 нараховувалися відсотки за ставкою 0,08 %. Окрім цього, відповідачем здійснювалася оплата заборгованості - 30.12.2021 на суму 3462,00 грн, з яких 0,74 грн було зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту, та 3461,26 грн зараховано на погашення заборгованості за відсотками.

Відповідно до умов кредитного договору № 947467934 від 27.11.2021, зокрема пункту 1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «дисконтний період»), а саме до 27.12.2021, а пунктом 1.12 кредитного договору визначено, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на таких умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 1.12.1).

З наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Тобто, умовами кредитного договору передбачено, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за кредитом загальній строк кредитування становить 120 календарних днів, що складається з 30 днів Дисконтного періоду та 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, на які переноситься зобов`язання позичальника щодо повернення основної суми кредиту.

Строк кредитування 120 днів за договором № 947467934 від 27.11.2021 закінчився 26.03.2022.

Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування процентів за користування кредитом після 26.03.2022, тобто поза межами строку, погодженого сторонами договору, є безпідставним та таким що суперечить нормам ст.1048 ЦК України, а тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Згідно розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором, після 26.03.2022, а саме у період з 11.04.2022 по 25.04.2022 нараховувалися відсотки за по 11,32 грн в день на загальну суму 169,80 грн.

Таким чином, сума заборгованості за відсотками, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 23543,15 грн (23712,95 грн - 169,80 грн = 23543,15 грн).

Щодо застосованої відсоткової ставки за користування кредитом суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, кредитний договір № 947467934 від 27.11.2021 був укладений до нарахування за ним відбувалися до внесення відповідних змін.

У задоволенні позовних вимог зі стягнення заборгованості за відсотками в іншій частині слід відмовити за безпідставністю.

З огляду на зазначене, суд приходить до ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 у загальному розмірі 37692,41 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 14149,26 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 23543,15 грн (14149,26 + 23543,15 = 37692,41).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021 у загальному розмірі 37692,41 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 14149,26 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 23543,15 грн.

В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в іншій частині, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 44095 від 15.04.2026 (том 1 а.с.9). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (том 2 а.с.8).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 37862,21 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 37692,41грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 100 % (37692,41 х100%: 37862,21 = 99,5% що округлюється до 100).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 100 %(99,5 % що округлюється до 100%), то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2662,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн, що підтверджується: копією договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025(том 2 а.с.125-126); копією Додаткової угоди № 25770932663 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (том 2 а.с. 127); копією Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги (том 2 а.с.128).

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є справедливим і співмірним.

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 100 % (99,5 % що округлюється до 100%) , то судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 7000,00 грн.

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, Рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001) суму заборгованості за кредитним договором № 947467934 від 27.11.2021, станом на 26.03.2022 (строк кредитування), у загальному розмірі 37692,41 грн (тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто дві гривні 41 копійка), що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 14149,26 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 23543,15 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в іншій частині - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, Рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, Рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 16 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ел.пошта: fincomeice@gmail.com, телефон: +38(095)509-21-54, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - Сахарова Ольга Ігорівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_6 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_7 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко