Решение № 140663177, 15.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.10.2026Справа № 554/10174/26Провадження № 2/554/4973/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 30.04.2004 на підставі рішення Полтавського міськвиконкому № 75 від 14.04.2004 він отримав ордер № 38 на жиле приміщення на сім`ю з п`яти чоловік за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з позивачем до вказаної квартири заселився, зокрема, і син позивача - ОСОБА_2 . Однак, 21.10.2016 ОСОБА_2 знято з реєстраційного обліку у вищевказаній квартирі у зв`язку із навчанням. Після навчання ОСОБА_2 не повернувся до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не проживає в указаній квартирі більше 10 років, плата за комунальні послуги на нього не нараховується, особистих речей відповідача в квартирі не має, постійно проживає в м. Київ. На даний час позивач, разом із трьома членами сім`ї, вирішили скористатися своїм правом на приватизацію жилого приміщення - квартири. У листі-роз`ясненні Управління майном комунальної власності міста від 10.06.2026 №О01-05-01.1-12/420-333 зазначено, що за відповідачем ОСОБА_2 , згідно діючого законодавства, зберігається право користування квартирою.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 11.09.2026 о 10 год.

11.09.2026 справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні, судове засідання призначено на 13.10.2026 на 13 год. 30 хв.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що більше 10 років не користується спірною квартирою, постійно проживає в місті Київ та не має бажання приймати участь у приватизації квартири, не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління майном комунальної власності міста Рудич О.В. в судове засідання не з`явився, через підсистему Електронний 04.08.2026 надіслав пояснення, в яких зазначає, що, відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади від 15.06.2026 № 2026/009819360 ОСОБА_2 зареєстрований у гуртожитку по АДРЕСА_2 із 09 вересня 2024 року. У вирішенні справи покладався на розсуд суду, просив розглянути справу без участі представника третьої особи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 30.04.2004 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради ОСОБА_1 з сім`єю з п`яти осіб: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_4 - мати, ОСОБА_5 бабуся, виданий ордер № 38 на право зайняття жилого приміщення жилою площею 51,3 кв.м., що складається з 3-х кімнат в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії довідки ЖЕО №2 Полтавської міської ради № 771 від 29.04.2026 квартира АДРЕСА_3 перебуває в комунальній власності. ОСОБА_2 був зареєстрований за даною адресою 18.05.2004, 27.08.2015 знятий з реєстрації, 02.03.2016 зареєстрований та 21.10.2016 та знятий з реєстрації.

Згідно із копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 наявна відмітка Октябрського РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області «Місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 02.03.2016». Також, на с. 14 є відмітка відділу реєстрації місця проживання у Шевченківському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради «Знято з реєстрації місце проживання 21.10.16».

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади №2026/009819360 від 15.06.2026 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 09.09.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради у листі від 10.06.2026 №О01-05-01.1-12/420-333 вказало що орган приватизації державного житлового фонду, що перебуває у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади, позбавлений можливості вирішити питання щодо приватизації квартири АДРЕСА_4 , оскільки за ОСОБА_2 зберігається право користування вказаною квартирою.

У справі, яка розглядається, спірні правовідносини врегульовані нормами ст.ст. 71-72 ЖК України, ЦК України.

Згідно із статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026, що набрав чинності 15.02.2026, Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Статтею 71 ЖК України встановлено загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов`язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв`язку з вибуттям наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК України).

У постанові Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Частина друга статті 405 ЦК України також встановлює, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Системний аналіз вказаних норм матеріального права, дає підстави дійти висновку про те, що законодавець чітко визначив осіб, які втрачають право користування житловим приміщенням, за умов встановленими статтею 71 ЖК України та статтею 405 ЦК України. Цими особами є: член сім`ї власника житла, наймач або члени його сім`ї.

Отже, право на користування житлом було набуто відповідачем ОСОБА_2 на підставі ордеру № 38 від 30.04.2004 на право зайняття жилого приміщення, з 2016 року відповідач знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із навчанням, в подальшому зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де й проживає на час розгляду справи судом.

Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 14.06.2022 у справі № 161/20415/19 (провадження № 61-14025св21).

Отже, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 понад 6 місяців, не користується вказаним житлом, оскільки знаходиться у іншому місті (м. Київ), фактично змінив місце проживання, не несе витрат по утриманню спірної квартири, за власним бажанням знятий з реєстрації місця проживання за вказаною адресою та не має наміру проживати в даній квартирі, тому його слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із того, що факт постійної відсутності відповідача у спірній квартирі (непроживання відповідача понад встановлений законом строк без поважних причин більше 10 років) доведено наявними матеріалами справи, зокрема відповідач ОСОБА_2 вибув для проживання у м. Київ.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, тому стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у справі у виді судового збору в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління майном комунальної власності міста, код ЄДРПОУ 13967034, адреса місцезнаходження: 36040, м. Полтава, вул. Соборності, 36.

Суддя І.М. Михайлова