Постановление суда № 140662408, 16.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3574/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

її захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи Переяславської міської ради ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025111240000520 від 24.11.2025 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , раніше несудимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності,

в с т а н о в и в:

На розгляді Переяславського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12025111240000520 від 24.11.2025.

До суду надійшло клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Судові витрати просив віднести на рахунок держави.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника. Зазначила про те, що їй зрозуміла суть обвинувачення, роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих підстав, заява про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України відповідає її волевиявленню. Вину у вчиненні кримінального правопорушення вона не визнає, але погоджується зі звільненням його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Підстави та наслідки такого рішення, як і право на подальший розгляд кримінального провадження, їй зрозумілі.

Прокурор ОСОБА_3 , не заперечив щодо задоволення клопотання, вказав що наявні правові підстави для того щоб звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки інкриміноване їй діяння мало місце в період з 21.06.2023 по 21.08.2023, а тому на момент розгляду справи пройшов строк притягнення останньої до кримінальної відповідальності.

Прокурор у виступі додатково повідомив про те, що строки досудового розслідування не зупинялися та не переривалися, речові докази в кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Представник потерпілої особи Переяславської міської ради не заперечив щодо задоволення клопотання з цих підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Суд переконався, що ОСОБА_4 цілком розуміє обсяг та суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Суд, заслухавши клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як визначено ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з положеннями ст. 49 КК України (в редакції Закону України чинної на момент інкримінованого обвинуваченому діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,

Санкція кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (в редакції Закону України чинної на момент інкримінованого обвинуваченому діяння) передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З огляду на положення ст. 12 КК України (в редакції Закону України чинної на момент інкримінованого обвинуваченому діяння), ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.

Законом України 2617-VIII від 22 листопада 2018 року ст. 12 КК України викладена у новій редакції, відповідно до якої кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Отже, враховуючи положення ст. 12 КК України (редакція КК від 11.08.2023, чинна на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення), кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України є нетяжким злочином.

Згідно з положеннями ст. 49 КК України (в редакції Закону України чинної на час розгляду клопотання) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

З обвинувального акту вбачається, що інкриміноване ОСОБА_4 правопорушення мало місце в період з 21.06.2023 по 21.08.2023.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Таким чином, на даний час передбачений законом строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення сплинув.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Із системного аналізу вищевикладених норм права слідує, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення йому судом суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

А відтак, клопотання сторони захисту слід задовольнити.

Об`єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17).

Судові витрати в кримінальному провадженні становлять 93 902 грн. 71 коп. та складаються з витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи № 35 від 23.01.2024 в сумі 18 174 грн. 72 коп., а також комплексної судової - товарознавчої та економічної експертизи № 10/1-3/24 від 19.03.2024 в сумі 75 728 грн. 00 коп.

Таким чином, витрати на залучення експерта у розмірі 93 902 грн. 71 коп. слід віднести на рахунок держави.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільного позову до ОСОБА_4 не заявлялось.

Представнику потерпілої особи - Переяславської міської ради, судом роз`яснено їх право пред`явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 100, 284, 285-288, 372, 376 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12025111240000520 від 24.11.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України закрити з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 93 902 грн 71 коп. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Переяславський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1