Решение № 140660859, 16.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 Справа №607/24084/23 Провадження №2-о/607/368/2026м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

присяжних Олійник О. М.

Галашина М. О.

за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.

учасників справи:

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

В обґрунтування заяви заявником викладено обставини, що його батько має статус інваліда першої групи підгрупи «А», який потребує постійного стороннього догляду, а тому враховуючи даний факт, а також те, що ОСОБА_3 не має покращення стану здоров`я, внаслідок чого його було визнано недієздатним, відтак існує необхідність в продовженні строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

У судовому засіданні заявник клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому та просив його задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечила проти продовження строку дії рішення.

Представник заінтересованої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явилася, однак попередньо подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду прийнято до розгляду клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначено проведення судового засідання для розгляду справи.

Ухвалою суду призначено судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено розгляд судового засідання.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 17.01.1974 міським відділом ЗАГС м. Тернопіль, актовий запис № 141.

Відповідно до довідки Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні № 0187 від 29.11.2018 вбачається, що ОСОБА_3 знаходився в інсультному відділі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні з 12.11.2018 по 29.11.2018 з діагнозом: Геморагічний інсульт в лівій гемісфері головного мозку, гострий період з легкою загально-мозковою симптоматикою, тотальною сенсомоторною афазією, правобічною геміплечією на тлі артеріальної гіпертензії.

Адміністрацією КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради надано до суду копії виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на стаціонарному лікуванні в 3-му неврологічному відділенні «ТОККПНЛ» з 12.12.2019 по 20.12.2019 (підстава: медична карта стаціонарного хворого № 10757) з діагнозом: наслідки перемінного геморагічного інсульту в лівій гемісфері головного мозку.

Із Витягу з Реєстру Тернопільської міської територіальної громади за № 2026/008950799 від 02.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2024 у справі № 607/2084/23 ухвалено визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 недієздатним. Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 . Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , поклавши на нього права та обов`язки, передбачені ст. 67 ЦК України. Визначити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним два роки з моменту набрання ним законної сили.

Заявник як на підставі наведених вище обставин просить суд продовжити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, оскільки ОСОБА_3 продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними, однак суд не погоджується з такими аргументами заявника, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно статті 39 ЦК України, фізична особа може бути судом визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №6-384цс16 зроблено висновок, що «за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною.

Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений».

Відповідно до висновку експерта № 527 за результатами судово-психіатричної експертизи від 01.09.2026 вбачається, що ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку (геморагічний інсульт 2018) з помірним когнітивним зниженням.

При обстеженні психічного стану підекспертного виявлено: Мовний контакт відсутній. Розуміє, що до нього звертаються з питанням і намагається відповісти, але продукує тільки окремі звуки. Емоційно лабільний. Оцінити глибину порушень інтелектуально - мнестичної сфери не вдається. Продуктивної психопатології не виявлено. Критика низька.

Отже, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час хворіє на розлади особистості та поведінки внаслідок дисфункції головного мозку (геморагічний інсульт 2018) з помірним когнітивним зниженням. Дане захворювання є хронічним, стійким психічним розладом, а тому не здатний в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, внаслідок наявності психічного розладу.

Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок судово-психіатричної експертизи № 527 від 01.09.2026 не містить категоричного висновку щодо наявності у ОСОБА_3 саме хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, натомість зазначено, що « ОСОБА_3 не здатний в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними».

Подані заявником до суду медичні документи не свідчать, що у ОСОБА_3 виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Інші докази, які б підтверджували доводи заявника у матеріалах справи відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, матеріали справи не дають підстав для встановлення тієї обставини, що ОСОБА_3 хворіє на психічну хворобу і внаслідок цього він не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною, оскільки як вбачається із висновку експерта ОСОБА_3 не здатний в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Відтак, суд, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів, висновку судово-психіатричної експертизи, дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, оскільки відсутні докази того факту, що ОСОБА_3 у повній мірі не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 300, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

заінтересовані особи:

1. ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

2. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 03195636, місцезнаходження вул. Лисенка, буд. 8, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 16 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О. М. ВийванкоПрисяжні О. М. Олійник

М. О. Галашин