Решение № 140660816, 16.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 Справа №604/814/26 Провадження №2/607/7043/2026м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Сташків Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ходань С.І.,

у відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», товариство, позивач), через свого представника Івшину Інну Сергіївну, 13.07.2026 звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1420-1217 від 11.07.2024 у розмірі 5000 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 11.07.2024 сторони уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1420-1217, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 1000 грн; строк кредитування 365 днів. Через неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором утворилась загальна заборгованість на суму 6033 грн, а саме: заборгованість за кредитом 1000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4883 грн, заборгованість із комісії 150 грн. У позовній заяві представник позивача зазначив, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 1033 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 5000 грн. Тому, позивач просив стягнути з відповідачки лише частину заборгованості в загальній сумі 5000 грн, з яких: заборгованість за кредитом 1000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4000 грн.

15.07.2026 зазначену позовну заяву передано на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та отримано судом 03.08.2026.

Ухвалою судді від 06.08.2026 позовну заяву залишено без руху, 12.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання 22.09.2026 о 10 год 45 хв, яке, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, перенесено на 15.10.2026 на 11 год 40 хв.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак разом із позовною заявою надійшло клопотання представника позивача Резуєва Є.В., у якому він просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від неї не надходило.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, а представник позивача у позовній заяві не заперечив проти такого вирішення справи.

Ухвалення та проголошення судового рішення згідно з вимогами ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено до 10 год 30 хв 16.10.2026.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 11.07.2024 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1420-1217.

Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у розмірі 1000 грн; строк кредитування 365 днів з 11.07.2024.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 1,18 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 4.10 Договору).

Дата повернення (виплати) кредиту 10.07.2025 (п. 4.13 Договору).

Відповідачка як позичальник підписала договір за допомогою одноразового ідентифікатора A4681.

Відповідно до квитанції про перерахування коштів, довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», про перерахування суми кредиту № 1420-1217 від 11.07.2024 вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» успішно, через систему платежів LiqPay, здійснив видачу відповідачці коштів за кредитним договором № 1420-1217 від 11.07.2024 на № платіжної картки НОМЕР_1 11.07.2024 у розмірі 1000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1420-1217 від 11.07.2024 станом на 06.05.2026 наявна прострочена заборгованість у розмірі 6033 грн, а саме: заборгованість за кредитом 1000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4883 грн, заборгованість по комісії 150 грн.

Як зазначив у позовній заяві представник позивача, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 1033 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 5000 грн. Тому, позивач просив стягнути з відповідачки лише частину заборгованості в загальній сумі 5000 грн, з яких: заборгованість за кредитом 1000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4000 грн.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що «суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046 1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 11.07.2024 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1420-1217 .

Факт перерахування коштів підтверджується квитанцією та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які досліджені судом.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором у відповідачки виникла заборгованість, у тому числі за тілом кредиту та за процентами за користування кредитом.

11.07.2025 строк кредитування закінчився, однак відповідачка отриманих кредитних коштів не повернула, заборгованості за процентами не сплатила.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком заборгованості її розмір становить 6033 грн, а саме: заборгованість за кредитом 1000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4883 грн, заборгованість по комісії 150 грн.

Як зазначив у позовній заяві представник позивача, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 1033 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 5000 грн. Тому, позивач просив стягнути з відповідачки лише частину заборгованості в загальній сумі 5000 грн, з яких: заборгованість за кредитом 1000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 4000 грн.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачеві відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідачка не надала до суду жодних розрахунків, які б спростовували визначений розмір заборгованості за тілом кредиту розмірі 1000 грн, тому вказана сума підлягає стягненню із відповідачки.

Визначаючи розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідачки в користь позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1420-1217 від 11.07.2024, кредит надається загальним строком на 365 днів з 11.07.2024. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 1,18 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 4.10 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору метою отримання кредиту є задоволення особистих потреб.

Таким чином, судом встановлено, що кредитні відносини, які виникли між сторонами, мають споживчий характер і на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Визначаючи розмір відсотків, суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання чинності Законом України № 3498-ІХ: протягом перших 120 днів - 2.5 % (до 22.04.2024), протягом наступних 120 днів - 1.5% (до 20.08.2024), починаючи з 241 дня 1% (з 21 серпня 2024 року).

Оскільки договір між сторонами укладено 11.07.2024, положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у наступному порядку: за період з 11.07.2024 по 20.08.2024 1,5%, з 21.08.2024 по 10.07.2025 1%.

Період з 11.07.2024 по 20.08.2024 року (включно) становить 41 день. Розмір процентів, враховуючи суму боргу в розмірі 1000 грн за ставкою 1,5 %, за один день складає 15 грн, тобто проценти за вказаний період складають 615 грн (15 грн х 41 день).

Період з 21.08.2024 по 10.07.2025 року (включно) становить 324 дні. Розмір процентів, враховуючи суму боргу в розмірі 1000 грн за ставкою 1 %, за один день складає 10 грн, тобто проценти за вказаний період складають 3240 грн (10 грн х 324 днів).

Отже, розмір відсотків за період розрахунку не міг перевищувати 3855 грн (615 грн + 3240 грн).

Таким чином, заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 3855 грн.

Позовних вимог про стягнення комісії позивач не заявляв, тому суд не вважає за доцільне надавати оцінку правомірності її нарахування в розрахунку заборгованості.

З урахуванням викладеного суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом часткового задоволення його позову та стягнення з відповідачки 4855 гривень заборгованості за кредитним договором, з яких 1000 грн заборгованості за тілом кредиту та 3855 грн заборгованості за відсотками.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2662,40 грн зі сплати судового збору.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, на суму 4855 грн із 5000 грн, що становить 97,1 %, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача 2585,19 грн (97,1 % від 2662,40 грн) гривень судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 281-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 4855 гривень заборгованості за кредитним договором № 1420-1217 від 11.07.2024 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2585,19 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Н. М. Сташків