Постановление суда № 140660180, 15.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7352/26

Провадження № 2-з/461/58/26

У Х В А Л А

Іменем України

15.10.2026 р. м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді: Мисько Х.М.,

секретар судового засідання Бевзюк М.О.,

представника заявника Галич Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Галич Юлії Олександрівни про вжиття заходів забезпечення позову у справі №461/7352/326 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, безпідставно набутих за нікчемних попереднім договору купівлі продажу нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

28.09.2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Галич Ю.О. звернулася до суду заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі №461/7352/326 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, безпідставно набутих за нікчемних попереднім договору купівлі продажу нерухомого майна, в якій просить: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав:24464951.

Заява вмотивована тим, що 16 липня 2026 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_1 , було укладено Попередній договір № 1607/26-05 купівлі продажу нерухомого майна. Відповідно до пункту 1.1. Попереднього договору сторони домовилися, що Продавець має намір продати, а Покупець має намір купити об`єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_2 . В пункті 1.2. Попереднього договору зазначено, що об`єкт продажу належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу речове право № 54049324 від 09.03.2024, зареєстрованого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук Андрієм Ярославовичем. Відповідно до 2.3 Попереднього договору Позивач передав Відповідачу грошові кошти в розмірі 268 200 (двісті шістдесят вісім тисяч двісті) гривень, що становить в еквіваленті 6000 (шість тисяч) доларів США, по курсу на день підписання даного Попереднього договору, для підтвердження факту наміру укладення Договору купівлі-продажу об`єкта та з метою забезпечення його виконання. Факт сплати Позивачем грошових коштів на виконання умов Попереднього договору також підтверджується квитанцією про оплату № 1607-021 від 16 липня 2026 року. Відповідно до зазначеної квитанції, платником та покупцем є ОСОБА_1 , який здійснив оплату згідно з Попереднім договором № 1607/26-05 від 16 липня 2026 року. Вартість оплати становить 268 200,00 грн (двісті шістдесят вісім тисяч двісті гривень 00 копійок) без ПДВ. У

графі «Призначення платежу» зазначено: «оплата згідно договору № 1607/26-05 від 16.07.2026 р.».

Таким чином, зазначена квитанція підтверджує факт передачі Позивачем Відповідачу грошових коштів у розмірі 268 200,00 грн на виконання умов Попереднього договору № 1607/26-05 від 16 липня 2026 року. Квитанцію про оплату № 1607-021 від 16.07.2026 року виписано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), скріплено його підписом та печаткою. Вказує, що після укладення Попереднього договору (16 липня 2026 року) Відповідач припинив виходити на зв`язок із Позивачем, перестав відповідати на телефонні дзвінки, а також не надавав жодної інформації щодо подальшого виконання взятих на себе зобов`язань та укладення основного договору купівлі-продажу квартири. Згодом із Позивачем зв`язалися працівники поліції та викликали його для надання пояснень у межах відповідного кримінального провадження. Оскільки Позивач проходить військову службу у Збройних Силах України та у зв`язку з виконанням службових обов`язків не мав можливості особисто прибути до органу досудового розслідування, його інтереси на підставі Довіреності від 31 серпня 2026 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за № 2289, представляє його мати ОСОБА_3 . На виконання наданих їй повноважень ОСОБА_3 прибула до Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, яке знаходиться на вул. Романчука, 18, м. Львів та надала пояснення щодо обставин укладення Попереднього договору та передачі Позивачем грошових коштів для придбання квартири. Так, стороні Позивача стало відомо про здійснення досудового розслідування стосовно Відповідача - ОСОБА_2 , у зв`язку з обставинами, які можуть свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Також, 07 вересня 2026 року із засобів масової інформації Позивачу стало відомо про те, що відповідачу - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у шахрайстві у великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190 ККУ). Про зазначені обставини позивач довідався із публікації інтернет-видання ZAXID.NET. Окрім цього, після укладення Попереднього договору Позивачу стало відомо про наявність інших судових спорів, пов`язаних із діяльністю відповідача у сфері нерухомості. Зазначає, що відповідач раніше мав прізвище « ОСОБА_4 », яке згодом було змінено на « ОСОБА_5 », що встановлено в ході розгляду Сихівським районним судом м. Львова №464/6266/25. З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру міститься штамп, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 18.11.2022 року, при цьому дата народження ОСОБА_2 , відповідає даті народження ОСОБА_6 , зазначеного у матеріалах справи №464/6266/25, а також реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 є ідентичною. Вказує, що з інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №493404658 від 09.09.2026 року вбачається, що у власності ОСОБА_6 перебуває квартира АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_6 на зазначений об`єкт нерухомого майна виникло на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорним І.О., реєстровий номер 1295, реєстровий номер об`єкту нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -24464951. Зазначає, що з огляду на вказані обставини, наявність судових справ щодо стягнення з відповідача грошових коштів, відкрити кримінальних проваджень, а також відомостей про інші випадки, пов`язані з його діяльністю у сфері нерухомості, існує обґрунтований ризик вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належної йому нерухомості, що у подальшому може призвести до відсутності у нього майна, за рахунок якого можливе виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Вказує, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.09.2026 у справі № 461/7352/26 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Ухвала вмотивована тим, що не надано не надано належного документального підтвердження того, що зміна прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » була здійснена саме тією фізичною особою, яка є відповідачем у даній справі та власником квартири АДРЕСА_1 . Накладення арешту на нерухоме майно без достовірного встановлення того, що його власником є саме відповідач у справі, може необґрунтовано обмежити право власності особи, яка не є стороною спору, зокрема її право володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Одночасно із заявою про забезпечення позову, представником позивача адвокатом Галич Ю.О. подано клопотання про витребування з Сихівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості, що підтверджують зміну імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_8 вимоги заяви підтримала повністю, просила таку задовольнити.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України, одним із заходів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи,але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову,суд повинен врахувати, що вжиття в відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення,а їх не вжиття,- навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується:збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 268 200,00 грн, які, за твердженням позивача, були передані відповідачу на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, а основний договір купівлі-продажу в подальшому не було укладено.

З інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №493404658 від 09.09.2026 року вбачається, що у власності ОСОБА_6 перебуває квартира АДРЕСА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.09.2026 року витребувано у Сихівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчену копію актового запису або інший документ, що містить відомості про зміну прізвища ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ОСОБА_2 , а також відомості про дату державної реєстрації зміни прізвища та реквізити відповідного актового запису.

На виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова, Сихівським відділло державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові ЛМУЮ МЮ №1013/23.24.0108 від 03.10.2026 року скеровано на адресу суду актовий запис про зміну імені №30 від 23.12.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінив ім`я на ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, актовий запис №30 усуває сумніви щодо тотожності особи, яка зазначена у відомостях Державного реєстру речових прав як власник квартири АДРЕСА_1 , та відповідача у цій справі.

Крім того, заявником долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120251413600000827 від 23.04.2025 року, за підозрою ОСОБА_2 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення, за ознаками ч.3 ст. 190 КК України.

Суд наголошує, що сам факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування не свідчить про доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас наведені відомості в межах вирішення питання про забезпечення позову можуть бути враховані судом у сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема з огляду на характер спірних правовідносин, обставини передачі позивачем значної суми коштів та наявність відомостей про інші спори, пов`язані з діяльністю відповідача у сфері нерухомості.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами існує майновий спір, а позовні вимоги мають грошовий характер. Водночас наявність у відповідача нерухомого майна, яке може бути відчужене на користь третіх осіб, створює ризик зменшення обсягу майна, за рахунок якого в подальшому може бути виконане судове рішення в разі задоволення позову.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду про стягнення грошових коштів та призвести до необхідності вжиття позивачем додаткових заходів для відновлення порушеного права.

Вирішуючи питання про співмірність обраного заходу забезпечення позову, суд ураховує, що заявник просить накласти арешт на конкретний об`єкт нерухомого майна, який, за наданими відомостями, належить відповідачу на праві власності. Такий захід спрямований на збереження наявного майна до вирішення спору по суті, має тимчасовий характер і сам по собі не позбавляє відповідача права власності на це майно.

При цьому накладення арешту на майно не означає вирішення спору по суті, не встановлює обґрунтованості позовних вимог остаточно та не зумовлює наперед висновків суду щодо наявності або відсутності підстав для стягнення заявлених коштів.

Отже, з урахуванням предмета позову, розміру заявлених вимог, документального підтвердження належності спірного в контексті забезпечення позову нерухомого майна відповідачу, а також установлених обставин, суд доходить висновку, що заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим, співмірним із заявленими позовними вимогами та необхідним для забезпечення реальної можливості виконання майбутнього судового рішення.

За таких обставин заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149153, 258261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Галич Юлії Олександрівни про вжиття заходів забезпечення позову у справі №461/7352/326 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, безпідставно набутих за нікчемних попереднім договору купівлі продажу нерухомого майна задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав:24464951.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Стягувач (позивач):

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Боржник (відповідач):

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 РНОКПП: НОМЕР_3 ) .

Повний текст ухвали складений 16.10.2026 року.

Суддя Мисько Х.М.