Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 337/1303/26
Номер провадження 2/337/1298/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 рокум. ЗапоріжжяХортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В. за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Хортицького районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09.08.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 2759874 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору сума кредиту складає 10200,00 грн., строк кредиту - 30 днів. Відповідачка умови договору не виконала, через що утворилась заборгованість у розмірі 33356,00 грн, з яких 10200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23156,00 грн. - заборгованість за процентами.
26.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26032021, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором № 2759874 від 09.08.2020.
23.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг партнерс» уклали договір факторингу № 23/05/24, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором № 2759874 від 09.08.2020.
Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки.
Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
21.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Працевитого Г.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти розміру нарахованих відсотків за користування кредитом, оскільки вважає, що строк кредитування складає 30 днів та не продовжувався сторонами.
Також 21.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Працевитого Г.О. надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн., оскільки він не відповідає вимогам реальності та обґрунтованості.
27.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він посилався на пункт 4.3.1 Договору як підставу продовження строку дії договору, відповідно до якого сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Також представник позивача у відповіді на відзив заперечував проти зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини.
05.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Працевитого Г.О. надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на відсутність доказів, які б підтверджували факт продовження строку дії кредитного договору, а також на те що надані позивачем документи не є первинними документами бухгалтерського обліку та не підтверджують факт реального здійснення перерахування коштів за кредитним договором.
07.05.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви.
13.05.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких представник позивача заперечив проти клопотання відповідача, зазначивши що воно є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню, оскільки всі необхідні докази вже подані до суду у належній формі, та є достатніми для розгляду справи. Одночасно з поясненнями представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме повний текст договору факторингу №26032021 від 26.03.2021 разом з додатками та просив поновити строк на подання доказів, оскільки це є виключно додатковим підтвердженням обставин щодо переходу права вимоги , які були підтверджені долученими до позовної заяви витягом з договору, реєстром боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників. Крім того представником позивача надано клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем.
Ухвалою суду від 21.05.2026 клопотання представника відповідача задоволено частково, зобов`язано ТОВ «Факторинг парнтерс» надати оригінал реєстру боржників до договору факторингу №21032021 від 26.03.2021 та оригінал договору факторингу№ 23/05/24 від 23.05.2024 із додатками. Поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів ТОВ «Факторинг партнерс» та витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про те, чи відкривалась на ім`я ОСОБА_2 , ( НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), банківська картка № НОМЕР_2 , чи здійснювалось зарахування на цю картку грошових коштів в сумі 10200,00 грн. за період з 29.10.2020 до 06.11.2020, з наданням виписки, а також чи є/був номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_2
12.06.2026 на виконання ухвали суду ТОВ «Фаткоринг партнерс» надало заяву про неможливість надання оригіналів витребуваних документів та надало на адресу суду ноторіально засвідчені копії договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; акту прийому передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; додаткової угоди №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; витягу з реєстру заборгованостей до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; витягу з акту прийому передачі документації №4 за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; оригінал платіжної інструкції №422780413 від 24.05.2024.
Витребувані документи з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли до суд 22.06.2026.
Представником позивача 29.06.2026 подано клопотання про витребування додаткових доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підтвердження факту видачі позивачем кредитних коштів у сумі 10200грн. ОСОБА_2 за період з 09.08.2026 по 15.08.2026.
Ухвалою суду від 18.08.2026 поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів ТОВ «Факторинг партнерс» та витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про те, чи відкривалась на ім`я ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), банківська картка № НОМЕР_2 , чи здійснювалось зарахування на цю картку грошових коштів в сумі 10200,00 грн. за період з 09.08.2026 по 15.08.2026, з наданням виписки, а також який номер телефону знаходився в анкетних даних ОСОБА_2 .
Витребувані документи з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли до суд 14.09.2026.
Представник позивача ТОВ «Факторинг партнерс» приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У судовому засіданні зазначив, що кредитний договір було пролонговано, строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль відповідно до п. 1.5.2, нарахування позивачем відсотків у період з 09 вересня 2020 року по 07 грудня 2020 року у розмірі, визначеному умовами договору, є законним. Відповідно в даному випадку відсотки нараховані у межах погодженого строку надання кредиту. В даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Питання щодо зменшення витрат на правничу допомогу просив вирішити на розсуд суду.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися судом належним чином, представником відповідача подано заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 09.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2759874 про надання споживчого кредиту.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10200,00 грн. Тип кредиту - кредит.
Згідно з п. 1.4 договору, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 договору.
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 1.5 договору).
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору визначено, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п. 1.5.2 договору стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: - у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; та - у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього договору; та - у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч.1 ст. 1048 ЦК України
Згідно п. 4.1-4.3 строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем
У розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Споживач» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса зареєстрованого місця проживання, номер телефону, адреса електронної пошти, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності «С562977», проставлений ОСОБА_1 09.08.2022 о 12:36:16.
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Суд доходить висновку, що договір № 2759874 про надання споживчого кредиту від 09.08.2020 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.
Згідно з додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2759874 від 09.08.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 узгоджено графік платежів за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 була ознайомлена з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Матеріали справи містять письмове підтвердження ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6546-ВП від 09.02.2026, за змістом якого в рамках співпраці з ТОВ «Авентус Україна» за угодою про переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.17, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» АТ «ПУМБ» підтверджує успішне зарахування коштів клієнтам згідно наведеного переліку. Як видно з переліку, операція вчинена 09.08.2020 на суму 10200,00 грн. маска картки НОМЕР_5 , код авторизації 836261, номер транзакції в системі НОМЕР_6 .
Згідно з інформацією АТ КБ «Приват Банк» (лист від 01.09.2026) на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в Банку емітовано картку № НОМЕР_7 та згідно з випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) на зазначену картку 09.08.2020 було зараховано переказ в сумі 10200,00грн.
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачкою не надано. Відсутні у матеріалах справи й заперечення відповідачки щодо отримання кредитних коштів. Отже, суд вважає доведеним факт отримання ОСОБА_2 від ТОВ «Авентус Україна» кредитних коштів у сумі 10200,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
26.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26032021, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором № 2759874 від 09.08.2020.
Факт переходу права вимоги до відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 26032021 від 26.03.2021.
23.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг партнерс» уклали договір факторингу № 23/05/24, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за договором № 2759874 від 09.08.2020.
Факт переходу права вимоги до відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024, а також платіжною інструкцією № 422780413 від 24.05.2024 (оригінал якої був оглянутий судом).
Досліджені докази підтверджують, що ТОВ «Факторинг партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором № 2759874 про надання споживчого кредиту від 09.08.2020.
Надання позивачем витягів з реєстрів прав вимоги за договорами факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 та №26032021 від 26.03.2021, а не повних їх текстів, жодним чином не свідчить про недоведеність переходу прав вимоги за вказаними договорами факторингу, на що вказує представник відповідача. Суд вважає, що вказані витяги з реєстрів відповідають вимогам, встановленим законодавством України, зокрема, оформлені у фізичній формі, мають усі необхідні реквізити та відображають інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2759874 від 09.08.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Із наданих позивачем розрахунку заборгованості видно, що за відповідачкою ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 33356,00 грн., з яких: 10200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23156,00 грн. - заборгованість за процентами. Даний розрахунок відповідає умовам укладеного кредитного договору.
Оскільки судом встановлено, що відповідачка уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за сумою (тілом) кредиту в сумі 10200,00 грн. підлягають задоволенню.
Водночас, як вже зазначалось, відповідно до умов договору сторони погодили наступні умови кредитування: сума кредиту 10200,00 грн., строк кредиту - 30 днів, знижена процента ставка 1,81 %, стандартна процента ставка 1,90 %. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для надання відповіді акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені товариству споживачем в особистому кабінету/зазначені в договорі.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18) за змістом ст. 526, ч.1 ст. 530, ст. 610 та ч.1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис аб. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч.1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Встановлено, що позивачем, як новим кредитором за договором про надання споживчого кредиту пред`явлено вимогу про стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом в сумі 17342,00 грн., які нараховувались ТОВ «Авентус Україна» поза межами 30- денного строку кредитування.
Матеріали справи містять умови договору щодо можливості продовження строку кредиту (п. 4.3, 4.4 договору), однак, передбачений договором механізм пролонгації передбачає вчинення споживачем відповідних дій (оферти шляхом здійснення платежу не менше суми нарахованих та несплачених процентів) та акцепт такої пропозиції кредитодавцем у встановлений строк, зокрема шляхом направлення споживачу повідомлення про погодження нового строку кредиту.
Разом із тим, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що строк кредитування за договором було продовжено (пролонговано) відповідно до умов договору, зокрема: доказів направлення відповідачу кредитодавцем/позивачем повідомлення про акцепт пролонгації із зазначенням нової дати повернення кредиту, доказів укладення додаткової угоди (в електронній формі) або інших документів/електронних даних, що достовірно підтверджують факт погодження сторонами нового строку кредитування, а також сплати платежів за вказаним договором. За таких обставин суд не вбачає підстав вважати доведеним продовження строку дії зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом поза межами первісного строку кредитування.
За встановлених обставин суд виходить із того, що погоджений сторонами строк кредитування становив 30 днів, а отже нарахування процентів за користування кредитом як плати за правомірне користування можливе лише в межах цього строку, якщо інше не доведено належними та допустимими доказами.
До позовної заяви позивачем долучено графік платежів до договору про надання споживчого кредиту від 09.08.2020 року, в якому зазначено дату повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 08.09.2020 року, суму нарахованих процентів 5523,30 грн.
Оскільки кредитним договором визначений строк його дії, який становить 30 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку первісний кредитор мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у встановлений ним строк та положень п. 1.5.2 цього договору, становлять 1,90%.
Після закінчення строку дії кредитного договору у первісного кредитора були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, здійсненого ТОВ «Авентус Україна», протягом 30-го строку проценти нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,90 % на день, що становить 193,80 грн. на день, а загальна сума процентів за 30 днів становить 5814,00 грн.
У частині нарахування процентів після спливу первісного строку кредитування за стандартною ставкою (1,90 % на день) суд зазначає, що за відсутності доведеного факту пролонгації такі нарахування виходять за межі регулятивного періоду користування кредитом, а отже не можуть бути стягнуті як проценти за користування кредитом за ст. 1048 ЦК України. Питання відповідальності за прострочення грошового зобов`язання врегульовується положеннями ст. 625 ЦК України, однак, позивач заявив вимоги саме про стягнення заборгованості за процентами як плати за користування кредитом, та не обґрунтував і не заявив окремо вимог про стягнення сум відповідальності за прострочення за період після спливу строку кредитування.
Таким чином, виходячи із суми кредиту в розмірі 10200,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,90% в день з врахуванням положень п 1.5.2 договору та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 5814,00 грн. (10200 грн. х 1,90 % х 30 ). Отже, згідно з умовами даного договору відповідач має сплатити на користь позивача заборгованість в сумі 16014 грн., із яких: 10200 грн. - за тілом кредиту та 5814,00 грн. - за відсотками.
Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором № 2759874 про надання споживчого кредиту від 09.08.2020 матеріали справи не містять.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатила заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Факторинг партнерс» такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачка не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0615870108 від 23.02.2026. Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1278,40 грн.
Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Суд ураховує, що з 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» діє рамковий договір, який не вимагає усної консультації щодо кожної судової справи., оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика. В іншій частині заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу. Отже, обґрунтованими є витрати за витрачені 3 години на складання позовної заяви (9000,00 грн.).
Таким чином, з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу у розмірі 4320,84 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України ,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, адреса:03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором № 2759874 від 09.08.2020 у розмірі 16014,00 грн (шістнадцять тисяч чотирнадцять грн., 00 коп.), яка складається з: 10200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5814,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, адреса:03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) судовий збір у розмірі 1278,20 грн. (тисяча двісті сімдесят вісім грн., 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, адреса:03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4320,84 грн. (чотири тисячі триста двадцять грн., 84 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г.В. Гнатик
Судебное решение № 140660052, Хортицький районний суд м. Запоріжжя было принято 12.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 337/1303/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: